Постанова № 13575911, 20.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 січня 2011 р. № 2-а- 13558/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: представників позивача Стриж Л.А., ОСОБА_2, представника відповідача Малахової Ю.А., прокурора Якимчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ»до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ»звернувся до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000272200/0 від 29 квітня 2010р., № 0000272200/1 від 04 червня 2010р., № 0000272200/2 від 10 серпня 2010р., № 0000272200/3 від 26 жовтня 2010р., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0000272200/0 від 29 квітня 2010р. позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 753798,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 375010, 90 грн.

Рішення прийнято на підставі акту № 1861/22-0/34333275 від 15 квітня 2010р. про результати документальної виїзної перевірки фінансово господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007р. по 31 грудня 2009р., відповідно до якого встановлено завищення валових витрат в зазначеному вище періоді в сумі 3098793,00 грн., в тому числі за І квартал 2008 року 179074,00 грн., за ІІ квартал 2008 року 181200,00 грн., ІІІ квартал 2008 року 441473,00 грн., ІV квартал 2008 року 396550,00 грн., І квартал 2009 року 385947,00 грн., ІІ квартал 2009 року 774442,00 грн., ІІІ квартал 2009 року 403960,00 грн., ІV квартал 2009 року 336147,00 грн.

Решта податкових повідомлень рішень, які оскаржуються в даній справі (податкові повідомлення-рішення № 0000272200/1 від 04 червня 2010р., № 0000272200/2 від 10 серпня 2010р., № 0000272200/3 від 26 жовтня 2010р.) прийнято за результатами адміністративного оскарження первісного податкового повідомлення-рішення.

Позивач з висновками акту перевірки та зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями він не згоден, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.

При цьому він зазначає, що віднесення сум до складу валових витрат відбувалось на підставі господарських договорів та відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. При цьому він пояснив, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем у періоді, що перевірявся, порушено вимоги п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1., п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.4.2 п. 5.4 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за результатами перевірки збільшено податок на прибуток на загальну суму 735798, 00 грн.

Таким чином відповідач вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення рішення цілком законними та обґрунтованими.

Прокурор, який вступив до участі у справі, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Фахівцями ДПІ в Київському районі м. Харкова в квітні 2010 року проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2009 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 15 квітня 2010 року № 1861/22-0/34333275, згідно висновків якого встановлено порушення п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1., п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.4.2 п. 5.4 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 753798,00 грн., в тому числі у І кварталі 2008 року на 27938,00 грн., у ІІ кварталі 2008 року на 62349,00 грн., у ІІІ кварталі 2008 року на 106240,00 грн., у IVкварталі 2008 року на 98500,00 грн., у І кварталі 2009 року на 91024,00 грн., ІІ кварталі 2009 року на 188283,00 грн., у ІІІ кварталі 2009 року на 98015,00 грн., у IV кварталі 2009 року на 81449, 00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення рішення № 0000272200/0 від 29 квітня 2010р., згідно якого позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 753798,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 375010, 90 грн.

Не погодившись з таким рішенням, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження, подавши скарги до ДПА в Харківській області та ДПА України, які залишили скарги позивача без задоволення. За наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення рішення № 0000272200/1 від 04 червня 2010р., № 0000272200/2 від 10 серпня 2010р., № 0000272200/3 від 26 жовтня 2010р.

Висновки про наявність зазначених порушень відповідачем зроблено на підставі аналізу господарської діяльності позивача у періоді, що перевірявся. Зокрема, 03 серпня 2007 року позивачем укладено договір б/н з ФОП ОСОБА_4 на отримання посередницьких послуг з проведення дослідження нерухомості в м. Києві загальною вартістю 179000, 00 грн. На підставі укладеного договору проведено оплату послуг та складено акт виконаних робіт від 31 березня 2008 року.

Проте, в ході перевірки було виявлено, що в періоді, який перевірявся, позивач не здійснював придбання нерухомості в м. Києві, отже отримані послуги з дослідження ринку нерухомості не повязані з господарською діяльністю відповідача. Крім того, акт виконаних робіт не містить змісту та обсягу господарської операції, звіт про проведену роботу відсутній.

В звязку з наведеним відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 5.1, 5.2 пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд погоджується з таким висновком відповідача та зазначає, що відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Згідно Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно ст. 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учасником у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом з досліджених в судовому засіданні документів, зокрема, акту виконаних робіт до договору б/н про надання посередницьких послуг з проведення дослідження нерухомості, зміст та обсяг даних послуг в ньому не зазначено, оскільки не визначено з чого вони склалися та які конкретно дії на виконання договору здійснено. Також суд враховує, що в періоді, що перевірявся, позивач не здійснював господарських операцій з придбання нерухомості в м. Києві, в звязку з чим немає підстав вважати, що договір про надання посередницьких послуг з проведення дослідження нерухомості був пов'язаний з власною господарською діяльністю позивача. За таких обставин у позивача не було підстав для внесення витрат, повязаних зі сплатою зазначених вище послуг, до складу валових витрат.

Також 24 березня 2009 року позивачем укладено договір б/н з ТОВ «КСН»Тріанон»про проведення тренінгу, предметом якого є цикл тренінгів на тему: успішні переговори, нестандартні рішення задач, інноваційна цінність, проектування системи управління персоналом, розробка нових продуктів креативний підхід до збільшення обсягів доходів, ефективна презентація, та інше. Загальна сума договору 270000,00 грн.

На виконання договору сторонами складено акт виконаних робіт №1 від 30 червня 2009 року на суму 90000,00 грн., акт виконаних робіт № 2 від 30 вересня 2009 року на суму 90000,00 грн., акт виконаних робіт від 30 грудня 2009 року на суму 90000, 00 грн. У періоді, що перевірявся, позивач не здійснював оплату послуг за договором.

Перевіркою було встановлено та підтверджено в судовому засіданні, що відповідно до зазначених актів виконаних робіт віднесено до складу валових витрат загальну суму 270000,00 грн., в тому числі у ІІ кварталі 2009 року 90000,00 грн., ІІІ кварталі 2009 року 90000,00 грн., IV кварталі 2009 року 90000,00 грн., чим, на думку відповідача, порушено п.п. 5.4.2 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Погоджуючись з таким висновком відповідача, суд відзначає, що згідно п.п. 5.4.2 п. 5.4. ст.5 зазначеного Закону витрати платника податку, повязані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податків у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобовязання відпрацювати у платника податків після закінчення вищого та (або) професійно технічного закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних закладах. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Положення «Про професійне навчання кадрів на виробництві», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти та науки України від 26 березня 2001 року № 127/151, зареєстровано в Мінюсті України 06 квітня 2001 року за № 315/5506 визначено, що професійне навчання кадрів на виробництві спрямоване на підвищення якості професійного складу працівників субєктів господарювання різної форми власності та підпорядкування, формування у них високого професіоналізму, майстерності, сучасного економічного мислення, вміння працювати в нових економічних умовах та забезпечення на цій основі високої продуктивної праці і ефективної зайнятості.

В судовому засіданні встановлено, що фонд оплати праці позивача за ІІ квартал 2009 року склав 13560,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року 12001,00 грн., за IV 2009 року 10014,00 грн. Таким чином, 3 відсотки фонду оплати праці звітного періоду складають: за ІІ квартал 2009 року 406,08 грн., за ІІІ квартал 2009 року 360,03 грн., за IV квартал 2009 року 300,42 грн.

Проте позивачем до складу валових витрат в зазначеному періоді в звязку з актами виконаних робіт до договорів про проведення циклу тренінгів віднесено загальну суму 270000,00 грн., в тому числі за ІІ,ІІІ,IV квартали 2009 року по 90000, 00 грн. відповідно, що значно перевищує наявний фонд оплати праці відповідного періоду.

Крім того, судом встановлено, що фактично сертифікати, дипломи, свідоцтва або інші документи, що підтверджують підвищення кваліфікації або навчання на виконання укладених договорів, особам, які пройшли навчання не видавались, прізвища осіб, які пройшли навчання в актах виконаних робіт не зазначалися, в звязку з чим не вбачається документального підтвердження фактичного виконання зазначених договорів.

Також позивачем згідно договору б/н від 30 березня 2007р. було отримано поворотну фінансову допомогу від громадянина ОСОБА_2 на загальну суму 395604,40 грн. До складу валового доходу у періоді, який перевірявся, позивачем включено 367236,59 грн. Згідно касових ордерів та банківських виписок позивачем повернено повторну фінансову допомогу грошовими коштами в сумі 36654,02 грн., які включені до складу валових витрат у звітних періодах. При визначенні в даному випадку наявності порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідач правомірно врахував, що згідно договору б/н від 29 червня 2009 р., згідно якого ОСОБА_2 (первісний боржник) частково переводить свій борг на позивача (новий боржник), частково замінює первісного боржника як зобовязану сторону в Договорі № 0109/06-Д-2 від 06 січня 2009р., укладений між первісним боржником та ТОВ «Акцептор»(кредитор) на суму 358000,00 грн.

Згідно угод щодо зарахування однорідних вимог від 30 червня 2009р. б/н зараховано повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 340366,00 грн., від 30 вересня 2009 року б/н зараховано повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 12461,00 грн., від 30 грудня 2009 р. б/н зараховано повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 5171,00 грн. Станом на 31 грудня 2009 р. згідно бухгалтерського обліку (рахунок 363) рахується кредиторська заборгованість позивача перед ОСОБА_2 за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30 березня 2007р. в сумі 950, 38 грн.

Таким чином вбачається, що фактично грошові кошти на виконання договору поворотної фінансової допомоги позивачем ОСОБА_2 не перераховувались, а повернення допомоги здійснювалось шляхом зарахування однорідних вимог в безгрошовій формі.

Відповідно до пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податків у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 зазначеного Закону визначено, що в разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку фінансову допомогу (її частину) суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Оскільки позивач в грошовій формі не повертав поворотну фінансову допомогу особі, яка її надала, у нього, відповідно, були відсутніми підстави для включення сум такої допомоги до складу валових витрат.

Щодо правомірності віднесення позивачем у перевіряємому періоді до складу валових витрат 2274598,02 грн. в звязку з укладенням між ним та ТОВ «ПТК Мегаком»договору б/н від 12 березня 2008 р. купівлі-продажу майнових прав на квартири, згідно якого позивач придбав у ТОВ «ПТК Мегаком»майнові права на 6 квартир у будинку, що будується в м. Харкові по вул. Челюскінців, 1-а на загальну суму 2280115,00 грн., суд зазначає наступне.

В звязку з зазначеним договором позивач у періоді, який перевірявся, відніс до складу валових витрат суму в розмірі 2274598, 02 грн., що, на думку відповідача, є неправомірним.

Погоджуючись з таким висновком відповідача, суд враховує, що пункт 1.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає поняття нематеріального активу, яким є обєкт інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, обєктом права власності платника податку.

Підпункт 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону визначено, що не включаються до складу валових витрат придбання, будівництво, реконструкція, модернізація, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, повязані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Обєкти незавершеного будівництва, що будуються платником податків, у бухгалтерському обліку відносяться до необоротних активів. Витрати на будівництво, в тому числі авансові платежі для фінансування будівництва та вартість устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, обліковуються на субрахунку 151 «Капітальне будівництво»рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Оскільки обєкти незавершеного будівництва, балансова вартість яких складається із нарахованих витрат (створення таких обєктів), до введення їх в дію (прийняття в експлуатацію) не використовуються у господарській діяльності платника податку, то такі обєкти до цього часу не вважаються основними фондами (пп 8.2.1 п. 8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Отже, з метою оподаткування обєкти незавершеного будівництва не підпадають під визначення «основні фонди», а витрати на придбання і будівництво таких обєктів не включаються до складу витрат.

Судом не встановлено доказів, які б свідчили про завершення будівництва та здачу в експлуатацію будинку, в якому позивачем придбано майнові права на квартири, а також про перерахування грошових коштів в звязку з укладеним договором.

За таких обставин судом не вбачається підстав для віднесення позивачем до складу валових витрат сум грошових коштів в звязку з укладеним договором.

Позивачем згідно поданих уточнюючих розрахунків за 2007 рік задекларовано скориговані валові витрати на загальну суму 106111,00 грн., скоригований валовий дохід за 2007 рік складає 88217,00 грн., амортизаційні відрахування за 2007 рік складають 141,00 грн. Таким чином обєкт оподаткування за 2007 рік складає (-) 18035,00 грн. Позивачем у декларації за 2008 рік задекларовано відємне значення обєкту оподаткування в сумі (-) 18109,00 грн.

Перевіркою правомірно встановлено порушення позивачем п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового періоду в сумі 74,00 грн., оскільки відповідно до зазначеної норми встановлено, що в разі коли обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Таким чином відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року (за 2007 рік) складає за даними проведеної перевірки 18035,00 грн., яке має право враховуватись у Декларації про прибуток підприємства за 2008 рік (рядок 04.09).

Згідно поданих уточнюючих розрахунків позивачем за 2008 рік задекларовано скориговані валові витрати на загальну суму 1311550,00 грн., скоригований валовий дохід за 2008 рік складає 1297276,00 грн., амортизаційні відрахування за 2008 рік складають 3914,00 грн. Таким чином, обєкт оподаткування за 2008 рік складає (-) 18188, 00 грн. (рядок 03, 06,07). Перевіркою правомірно зменшено валові витрати за 2008 рік на загальну суму 1198297,00 грн., оскільки за даними перевірки обєкт оподаткування складає 1180109, 00 грн.

Також позивач за І квартал 2009 року в рядку 04.09 відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового періоду (за 2008 рік) задекларував суму 18188,00 грн., в звязку з тим, що перевіркою зменшено валові витрати за 2008 рік, тобто відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року становить 0,00 грн., чим порушено вимоги п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем суду не надано вичерпних переконливих доказів, які б свідчили про правомірність формування ним складу валових витрат у періоді, який перевірявся.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення рішення відповідача № 0000272200/0 від 29 квітня 2010р. не підлягають задоволенню.

В звязку з наведеним так само не вбачається підстав для задоволення позовних вимог про скасуваня податкових повідомлень рішень відповідача № 0000272200/1 від 04 червня 2010р., № 0000272200/2 від 10 серпня 2010р., № 0000272200/3 від 26 жовтня 2010р., які було прийнято за результатами розгляду скарг позивача на первісне податкове повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1., п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.4.2 п. 5.4 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 185, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ»до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлено 25 січня 2011 р.

Суддя Присяжнюк О.В.