копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 р. Справа № 2а-5389/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
представника позивача - Короткої О.М., Луніки О.В.,
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Суми до приватного підприємства "Капітан" про стягнення податкових зобов'язань ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Державна податкова інспекція в м.Суми ( далі ДПІ в м.Суми) звернулась до суду з позовом, який представники підтримали в ході розгляду справи, мотивуючи позовні вимоги тим, що в ході планової виїзної перевірки приватного підприємства „Капітан" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.07р. по 31.12.09р. було встановлено, що ПП «Капітан» мало у власності нежитлове приміщення загальною площею 143,2 кв.м за адресою: м. Суми, АДРЕСА_1 Дане нежитлове приміщення було придбано у фізичної особи ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 10.01.2001р. Загальна вартість придбання склала 50050,00 грн. Згідно наданих для перевірки документів, а саме журнала-ордера по pax. 103 «Будинки та споруди» станом на 01.01.2007р. балансова вартість даного приміщення складала 50050 грн.
ПП «Капітан» було здійснено реконструкцію даного приміщення, про що для перевірки було надано акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 21.01,2008р. Згідно наданих для перевірки документів, а саме журнала-ордера по pax. 1522 «Виготовлення і модернізація основних засобів» станом на 01.01.2007р. вартість реконструкції складала 60 000 грн.
Згідно журнала-ордера по pax. 103 «Будинки та споруди» станом на 01.01.2009р. балансова вартість даного нежитлового приміщення складала 110 050 грн. (50050 + 60000).
Перевіркою було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2009р. ПП "Капітан" було продане нежитлове приміщення на загальну вартість 50050,00 грн. з ПДВ. Покупець - ОСОБА_3, який є директором та засновником ПП «Капітан» в одній особі.
Відповідачем на підставі договору купівлі продажу нежитлового приміщення від 22.04.2009р. було включено до складу валового доходу по податку з прибутку підприємств за II квартал 2009р. суму 41708,3 грн. та до складу податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень суму 8341,67 грн.
Під час документальної виїзної перевірки співробітниками ГВПМ ДПІ в м. Суми було встановлено, що директором ПП «Капітан» ОСОБА_3. було подано заяву для проведення оцінювальних робіт замовлення до КП «Сумське міське БТІ», в результаті чого було укладено договір № 9418676 на виконання термінових робіт від 19.12.2008р. за адресою: м, Суми, АДРЕСА_1, між ПП «Капітан» та КП «Сумське міське БТІ». В результаті проведення оцінювальних робіт було складено оцінювальний акт від 26.01.09 №1 на будинок по вул.. Дзержинського, 21 розрахунку вартості приміщень площею 143,2 кв.м.
Згідно з витягом з реєстру права власності на нерухоме майно, виданим КП «Сумське міське БТІ» 03.03.09 № 26546693 та довідки про балансову вартість, виданої ПП «Капітан»15.04.09 загальна вартість нерухомого майна площею 143,2 кв.м на момент продажу склала 50050,00 грн. А згідно оцінювального акту КП «Сумське міське БТІ» від 26.01.09 №1 на будинок по вул.. Дзержинського, 21 розрахунку вартості приміщень площею 143,2 кв.м - 254 047 грн.
Таким чином, справедливою ринковою ціною є оціночна вартість встановлена актом №1 складеним КП «Сумське міське БТІ» та становить 254 047,00 грн., в т.ч. 34000,00 грн. ПДВ. Договір купівлі-продажу було укладено між ПП «Капітан» та ОСОБА_3, який є одночасно засновником та директором ПП «Капітан», тобто між пов'язаними особами.
Порядок оподаткування операцій з пов'язаними особами відбувається на підставі вимог п.7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Згідно пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» положення підпункту 7.4.1 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Відповідно до п.п. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари ( роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу р зв'язку з компенсацією вартості товару ( послуги).
Таким чином, вищевказані норми передбачають, що ціна договору, в тому числі і сума податку на додану вартість, повинна формуватися виходячи з рівня справедливої ринкової ціни, що склалася на ринку ідентичних товарів.
Підпунктом 8.4.3 п.8.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку , а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається то валових витрат платника податку.
Згідно з п.6 П(С)БО 7 «Основні засоби» об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Відповідно до бухгалтерського стандарту вартість необоротних активів визнається в момент їх придбання (створення) у залежності від способу розрахунків за них виходячи зі справедливої вартості переданих активів. Справедлива ж вартість може виступити в ролі первинної, переоціненої або залишкової ( балансової) вартості, якщо вони відповідають ринковій вартості об»єкта основних засобів на даний момент.
Відповідно до ст..7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку та оподаткування майна згідно з законом.
КП «Сумське міське БТІ» відповідно до договору № 9418676 від 19.12.2008р. на виконання термінових робіт склало оцінювальний акт від 26.01.09 № 1 на будинок по АДРЕСА_1, вартість нерухомого майна площею 143,2 кв.м згідно з яким склала 254 047 грн.
Згідно бухгалтерського обліку на момент продажу приміщення знос складав 20 681,66 грн., а залишкова вартість з урахуванням реконструкції складала 89 368,34 грн.
Таким чином, вартість продажу нежитлового приміщення у зв'язку із застосуванням «звичайних цін» склала 254 047 грн. в т.ч. ПДВ - 42341,17 грн., балансова вартість приміщення на момент продажу склала 89 368,34 грн. Сума перевищення вартості продажу приміщення над балансовою вартістю склала 122 337,49 грн. (211 705,83 - 89 368,34).
Так як ПП «Капітан» було включено до складу валового доходу дохід від продажу даного нежитлового приміщення в сумі 41708 грн.. то у зв'язку із застосуванням звичайних цін занижено валових дохід від продажу за другий квартал 2009 року на суму 80629 грн.
Окрім того, ПП «Капітан за період, що перевірявся, а саме з II квартала 2008р. займалося роздрібною торгівлею лікеро-горілчаних виробів.
Перевіркою було встановлено, що ПП «Капітан» для ведення господарської діяльності укладало договора оренди з фізичною особою ОСОБА_3, де ПП «Капітан» - орендар, а фізична особа ОСОБА_3- орендодавець (він же являється власником і директором ПП «Капітан»), а саме:
-договір № 04/09-22а від 22.04.2009р.(діяв до 30.06.09) на оренду нежитлового приміщення загальною площею 143,2 кв.м під розміщення магазину за адресою: м. Суми, АДРЕСА_1 Вартість оренди складає 40,0 тис. грн. в місяць. Вартість 1 кв.м оренди склала 279,3 грн.
-договір № 1-07/09 від 01.07.2009р.(діяв до 31.12.09) на оренду нежитлового приміщення загальною площею 143,2 кв.м під розміщення магазин} за адресою: м.Суми, АДРЕСА_1 Вартість оренди складає 40.0 тис.грн. в місяць. Вартість 1 кв.м оренди склала 279,3 грн.
За 2009р. було отримано послуг оренди на загальну суму 332,0 тис.грн. на підставі актів виконаних робіт, а саме: акт виконаних робіт № 1 від 30.04.09р. на суму 12000.00 грн., акт виконаних робіт № 2 від 31.05.09р. на суму 40000,00 грн., акт виконаних робіт № 3 від 30.06.09р. на суму 40000,00 грн., акт виконаних робіт № 4 від 31.07.09р. на суму 40000,00 грн., акт виконаних робіт № 5 від 31.08.09р. на суму 40000,00 грн., акт виконаних робіт № 6 від 30.09.09р. на суму 40000,00 грн., акт виконаних робіт № 7 від 31.10.09р. на суму 40000,00 грн., акт виконаних робіт № 8 від 30.11.09р. на суму 40000,00 грн., акт виконаних робіт № 9 від 31.12.09р. на суму 40000,00 грн.
Відповідачем, на підставі договорів оренди та актів виконаних робіт до складу валових витрат за 2 кв. - 4 кв. 2009р. було включено 332000 грн., в т.ч. за: 2 кв. 2009р. - 92 000 грн. З кв.2009р. -120 000 грн. 4 кв.2009р. - 120 000 грн.
Оскільки, ПП «Капітан» та ОСОБА_3 є пов'язаними особами, a тому порядок оподаткування здійснюється на підставі п. 7 4 ст. Закону України про оподаткування прибутку підприємств» .
З наданої Управлінням майна комунальної власності інформації щодо вартості оренди 1 кв.м по АДРЕСА_1, вбачається, що орендна плата за комунальне майно м. Суми розраховується відповідно до методики затвердженої рішенням Сумської міської ради від 27.09.06 № 182-МР. Середня орендна плата за 1 кв.м нежитлового приміщення комунальної власності в районі вул.. Троїцької в м. Суми станом на 01.04.10 становить 52,00 грн. кв. м. Таким чином, вартість оренди за даними перевірки мала складати: за II квартал 2009р. 17 126,72 грн., за III квартал 2009р. відповідно 22 339,20 грн., за 4 квартал 2009р. 22 339,20 грн. Отже, у зв'язку із застосуванням «звичайної ціни» при отриманні послуг оренди нежитлового приміщення підлягають зменшенню валові витрати всього в сумі 270 195 грн.. в т.ч. за II квартал 2009р. в сумі 74873 грн. (92000-17127), за III квартал 2009р. в сумі 97661 грн. (120 000-22339), за 4 квартал 2009р. в сумі 97661 грн. (120 000-22339).
Згідно з абзацом другим підпункту 1.20.10. п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.
Виходячи зі змісту п. 1.20. ст 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та керуючись п.п.7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, з метою забезпечення дотримання визначеної Законом процедури, керівник ДПІ в м. Суми під час перевірки прийняв рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань - наказ ДШ в м. Суми від 23 квітня 2010 року № 407 «Про застосування звичайних ціп при визначенні податкових зобов'язань ПП «Капітан» .
Відповідно за результатами перевірки відповідачу збільшено валовий дохід та зменшено валові витрати на загальну суму 350824 грн., та визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток ПП «Капітан»" в сумі 87706 грн. за основним платежем та 27758 грн. за штрафними санкціями, застосованими відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України ..Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", усього: 115 464 грн.; збільшено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 34000 грн., у зв'язку з чим визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 34000 грн. за основним платежем та 17000 грн. за штрафними санкціями, застосованими відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", усього: 51000 грн., про що 18.05.2010 року видані рішення про визначення податкових зобовязань №2 та №3.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача ПП «Капітан» зазначені податкові зобовязання.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначені способи визначення звичайної ціни. Зокрема, підпунктом 1.20.5-1 зазначено, що якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями ( стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. Відповідно до Положення ( стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо повязаних сторін» оцінка активів або зобовязань в операціях повязаних сторін здійснюється, зокрема, методом балансової вартості ( п.6.4 Положення ( стандарту) бухгалтерського обліку 23).
Відповідно до п.п.4.4.1 Закону України «Про порядок зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта , виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне ( множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Тому, обґрунтовуючи звичайну ціну, застосовуючи правила, визначені національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав, податковий орган міг визначити її і за балансовою вартістю.
Вартість приміщення, відповідно до оцінювального акта БТІ не може застосовуватись в якості звичайної ціни, оскільки така оцінка проведена на за правилами, визначеними національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. Відповідно до п.п.1.20.5-1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування терміни «справедлива вартість», який використовується в національних положеннях ( стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом. Предметом договору ПП «Капітан» з БТІ на виконання робіт, на який посилається позивач, було виконання робіт щодо технічної інвентаризації, реєстрації права власності, виготовлення свідоцтва та витягу для відчудження майна. Про інші види робіт, в тому числі і оцінку майна в договорі мова не йшла, крім того Сумське БТІ на той час не було субєктом оцінювальної діяльності. Відповідно до ст.8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність» оцінка у випадках її обовзкового проведення, зазначених в ст.7 цього Закону, виконана не субєктом оцінювальної діяльності визнається недійсною.
Відповідно до п.9 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України 24 травня 2001 року №127 визначення вартості обєктів заміщення чи відтворення проводиться у відповідності з Порядком визначення вартості відтворення чи заміщення земельних поліпшень будинків, будівель та споруд малоповерхового житлового будівництва, затвердженого наказом Фонду державного майна України і Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.12.2004 року № 2929/227. Додатком до цього Порядку є Збірник укрупнених показників вартості відтворення функціональних обєктів аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд. Тобто оцінюванню підлягають малоповерхові ( до 4 поверхів) будівлі. Приміщення площею 143,2 кв.м., на яке зроблений оцінювальний акт , розташоване в шестиповерховому будинку по вул.Троїцькій, 21 в м.Суми, відповідно приміщення в цьому будинку оцінюванню БТІ не підлягають.
Згідно п.11 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, за основу оцінки обєктів нового будівництва ( реконструкції) і капітального ремонту, що належать до державної і колективної власності, беруться показники балансової вартості обєктів, які визначені в бухгалтерському обліку юридичної особи.
В довідці про балансову вартість реконструйованого приміщення була допущена помилка щодо балансової вартості, а саме не була враховано вартість реконструкції і вартість зносу. На момент продажу балансова вартість приміщення складала 89368,34 грн. Тому до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22.04.2009 року був 16.04.2010 року укладений договір щодо внесення змін до нього змін щодо ціни, яка була визначена в розмірі 94635 грн., що вище його балансової вартості.
Щодо орендної плати за це приміщення, відповідач зазначає, що чинним законодавством не передбачено визначення звичайної ціни на підставі розрахунків середньої орендної плати за 1 кв.м нежитлового приміщення комунальної власності на конкретних вулицях міста. Тому визначення позивачем звичайної ціни за 1 кв.м нежитлового приміщення в розмірі 52 грн. є необґрунтованою.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 22.03.2010 року по 26.04.2010 року Державною податковою інспекцією в м.Суми проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Капітан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, про що 29.04.2010 року складений акт № 3466/2312/30845862/28 ( а.с. 13-75). Під час перевірки керівником податкового органу був виданий наказ №407 від 23.04.2010 року «Про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобовязань ПП «Капітан» ( а.с.7) при визначенні податкових зобовязань ПП «Капітан» під час реалізації нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Суми, вул..Троїцька,21 фізичній особі ОСОБА_3 та під час отримання послуг оренди нежитлового приміщення загальною площею 143,2 кв., під розміщення магазину, розташованого за адресою: м.Суми, АДРЕСА_1 у фізичної особи ОСОБА_3 18.05.2010 року позивачем прийняті рішення № 2 про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін з податку на прибуток в сумі 115464 грн., та № 3 про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін з податку на додану вартість в сумі 51000 грн. ( а.с.11,12).
Однак, з такими висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на таке. Пунктом 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачені способи визначення звичайної ціни. Зокрема, підпунктом 1.20.5-1 зазначено, що якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями ( стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. Відповідно до Положення ( стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо повязаних сторін» оцінка активів або зобовязань в операціях повязаних сторін здійснюється, зокрема, методом балансової вартості ( п.6.4 Положення ( стандарту) бухгалтерського обліку 23). Згідно журнала-ордера по pax. 103 «Будинки та споруди» станом на 01.01.2009р. балансова вартість даного нежитлового приміщення складала 110 050 грн. (50050 + 60000) ( а.с. 106, 107). На час продажу приміщення знос складав 20681,66 грн., а залишкова вартість складала 89368,34 грн. З копій договору купівлі-продажу та додаткового договору про внесення змін до нього ( а.с. 93,100) вбачається, що ціна договору 94635,00 грн.
Посилання позивача на оцінювальний акт КП «Сумське міське БТІ» і визначення справедливої ринкової ціни у зазначеному в акті розмірі 254047,00 грн., суд вважає безпідставним, оскільки така оцінка проведена на за правилами, визначеними національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. Відповідно до п.п.1.20.5-1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування терміни «справедлива вартість», який використовується в національних положеннях ( стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом. Відповідно до ст..7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку та оподаткування майна згідно з законом. Статтею 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність» передбачено, що оцінка у випадках її обовзкового проведення, зазначених в ст.7 цього Закону, виконана не субєктом оцінювальної діяльності визнається недійсною. На час виконання робіт за договором між відповідачем та Сумське БТІ 26.01.2009 року по проведенню інвентаризації, видачі свідоцтва про право власності, реєстрації права власності ( а.с.101, 102) КП «Сумське міське БТІ» не було субєктом оцінювальної діяльності, що підтверджується відповідним сертифікатом ( а.с.141).
Крім того, щодо орендної плати за це приміщення, суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не передбачено визначення звичайної ціни на підставі розрахунків середньої орендної плати за 1 кв.м нежитлового приміщення комунальної власності на конкретних вулицях міста. Відповідачем Тому визначення позивачем звичайної ціни за 1 кв.м нежитлового приміщення в розмірі 52 грн. є необґрунтованою.
За таких обставин на підставі викладеного суд приходить до висновку про невідповідність рішень податкового органу про визначення ПП «Капітан» податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін з податку на прибуток в сумі 115464 грн., та про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін з податку на додану вартість в сумі 51000 грн. Відповідно і підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення цих зобовязань відсутні.
Керуючись п.1.20 ст.1, п.п.1.20.5-1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст.7, 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст. 17, 69-71,76-86, 94, 99-100, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в місті Суми до приватного підприємства "Капітан" про стягнення податкових зобов'язань відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
Повний текст постанови вигтовлений 21 грудня 2010 року.
З оригіналом згідно
Суддя Л.М.Опімах
Судове рішення № 13575871, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 16.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5389/10/1870. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: