Постанова № 13575786, 27.01.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/127/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Курганська Л.О.,

представника позивача - Шейко О.М.,

представника відповідача - Пришупа О.І.,

представника третьої особи - Ковальчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Карлівське АТП-15340"до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, третя особа - Полтавська обласна державна адміністраціяпро визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 03.11.2009 № 150, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Карлівське АТП-15340" /далі по тексту - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області /далі за текстом - відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 03.11.2009 № 150.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у період з 01.11.2008 по 31.12.2008 він був платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків, а відтак мав право надавати транспортні послуги пасажирам вартістю з урахуванням ПДВ.

У письмових запереченнях проти позову, відповідач зазначив, що платники єдиного податку у силу норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»не є платниками податку на додану вартість, а відтак позивач не мав право застосовувати тарифи на перевезення пасажирів з урахуванням податку на додану вартість.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року /суддя Огурцов О.П./ до участі у справі у якості третьої особи залучено Полтавську обласну державну адміністрацію.

Письмових пояснень у справі третя особа суду не надала.

У судовому процесі представники сторін підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють. Представник третьої особи поклалася на розсуд суду і просила прийняти рішення відповідно до вимог законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Судовим розглядом встановлено, а сторонами спору підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство "Карлівське АТП-15340" пройшло встановлену законодавством державну реєстрацію юридичної особи, отримало ідентифікаційний код 03118334 та у період з 01.08.2008 по 19.10.2009 було платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку..

Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області у період з 19.10.2009 по 30.10.2009 проведено перевірку дотримання ВАТ "Карлівське АТП-15340" порядку формування та застосування тарифів на перевезення пасажирів і багажу в міському і приміському сполученні за період з 01.08.2008 по 19.10.2009.

За результатами перевірки складено акт від 30.10.2009, у якому зафіксовано порушення ВАТ «Карлівське АТП-145340»вимог розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації “Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні” від 14.05.2008 № 146, статті 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” та пункту 11.42 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок застосування тарифів на проїзд пасажирів у приміському сполученні з урахуванням податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акта перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області 03.11.2009 прийнято рішення № 150 про вилучення у ВАТ “Карлівське АТП-15340” 1791,74 грн необґрунтовано отриманої виручки та стягнення штрафу у сумі 3583,48 грн, а всього 5375,22 грн.

Не погодившись із цим рішенням, позивач оскаржив його до Полтавського окружного адміністративного суду.

Надаючи оцінку спірному рішенню на його відповідність частині 3 статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Статтею 192 Господарського кодексу України встановлено, що політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворення визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Спеціальним законом, який визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням, є Закон України «Про ціни і ціноутворення».

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 цього Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції /частина 1/; контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України /частина 2/.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, пунктом 4 якого передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Статтею 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (стаття 7 зазначеного Закону).

Згідно зі статтями 8, 9 цього Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та інших методів державного регулювання цін і тарифів, введених Урядом України. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Статтею 4 цього ж Закону встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Так, постановою Кабінету Міністрів України “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”від 25.12.1996 № 1548 визначені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг.

Відповідно до пункту 12 означеної постанови Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні.

На виконання вказаного повноваження Полтавською обласною державною адміністрацією видане розпорядження від 14.05.2008 № 146 “Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньо-обласному сполученні”, зареєстроване у Головному управлінні юстиції у Полтавській області 19.05.2008 за № 30/1393, за яким встановлено тарифи на перевезення пасажирів автобусами, які працюють в звичайному режимі руху, в приміському сполученні на рівні 0,125 грн за один кілометр проїзду пасажира без урахування ПДВ /частина 1/; тарифи на перевезення пасажирів автобусами, які працюють в звичайному режимі руху, в міжміському внутрішньо-обласному сполученні на рівні 0,16 грн за один кілометр проїзду пасажира без урахування ПДВ /частина 2/.

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047, встановлено, що нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються, належить до порушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції.

Відповідно до пункту 1.6 названої Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Обчислення суми виручки, отриманої внаслідок порушення чинного порядку встановлення і застосування цін регулюється розділом 2 Інструкції.

Згідно пункту 2.1 цієї Інструкції необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

Судом встановлено, зокрема зі змісту позовної заяви, що з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року ВАТ “Карлівське АТП-15340” було платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків (свідоцтво від 01.01.2008 №1512000532).

Статтею 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

Згідно із пунктом 11.42 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” у редакції Закону, діючій впродовж 2008 року, юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, не мають права на нарахування податку, податковий кредит та складання податкових накладних, а також на отримання бюджетного відшкодування.

Будучи зареєстрованим платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків, позивач у порушення наведених норм у період з 01.11.2008 по 31.12.2008 включав ПДВ у вартість проїзду.

Таким чином, ВАТ “Карлівське АТП-15340” у період з 01.11.2008 по 31.12.2008 завищено вартість проїзду на 20 відсотків за рахунок безпідставного включення до вартості квитка ПДВ, у звязку із чим необґрунтовано отримана виручка склала 1791,74 грн.

Згідно із частиною 1 статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Довід представника позивача, що заявлений у судовому засіданні, про те, що податок на додану вартість самостійно нараховував та отримував не позивач, а ВАТ “Полтаваавтотранс”, судом відхиляється з огляду на таке.

У провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала справа № 2а-11920/09/1670 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Карлівське АТП - 15340”, ОСОБА_4 до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областіпро скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.07.2008 № 56 та постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11.08.2008 № 000021.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у зазначеній справі встановлено, що через автостанцію ВАТ «Карлівське АТП-15340»реалізовувало за договором квитки за ціною на 20 відсотків вищою, ніж встановлена розпорядженням голови обласної державної адміністрації. Згідно договору автостанція ВАТ “Полтаваавтотранс” лише забезпечує продаж квитків, за що отримує відсоток від суми продажу.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили 30.11.2010, встановлено обставину нарахування та отримання податку на додану вартість ВАТ «Карлівське АТП-15340», ця обставина доказуванню у цій справі не підлягає.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 03.11.2009 №150 є обґрунтованим та законним.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Карлівське АТП-15340" до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, третя особа - Полтавська обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 03.11.2009 № 150 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2011 року.

СуддяН.І. Слободянюк