Ухвала суду № 135757848, 31.03.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3854/26

провадження № 2/753/7196/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., перевіривши дотримання вимог ст. ст. 175, 177, 184, 185 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відновлення стану квартир, яке існувало до порушення та стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в електронній формі через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про відновлення стану квартири, яке існувало до порушення та стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.03.2026 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позову відмовлено, позовна заява залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України (не сплачено судовий збір) встановлено позивачу строк п`ять днів з дня отримання ним даної ухвали для усунення недоліків та направлено ухвалу до електронного кабінету позивача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

На виконання вищевказаної ухвали суду позивачем повторно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, або зменшення його розміру, у якому він посилається на ті ж підстави, що й і у раніше поданому клопотанні. Зазначив, що він є пенсіонером, має ІІІ групу інвалідності з обмеженням руху, розмір пенсії становить 3 038 грн., на підтвердження чого надав копії довідок про доходи (отримання пенсії) ГУ ПФУ в м. Києві за період з квітня 2025 по вересень 2025 та за період з жовтня 2025 по березень 2026, копії пенсійного посвідчення та акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

23.03.2026 року до суд від позивач надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру слід відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною першою, третьою, п`ятою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч.3 ст. 8 Закону).

Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Аналіз вказаних норм дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

У Законі від 08 липня 2011 року № 3674-VI немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.

Питання про зменшення суми судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому для зменшення суми судового збору особа, яка подає позов, має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити від сплати судового збору чи зменшити його розмір.

Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що відповідно унеможливлює сплату нею судових витрат, якими можуть бути у тому числі відомості податкового органу щодо отримання доходів за попередній календарний рік та довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 24січня 2024 року у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17 липня 2023 року у справі № 757/14112/20-ц, від 03 травня 2022року у справі № 914/1147/20, від 10 листопада 2021 року у справі № 922/1429/19, від 06червня 2021 року у справі № 922/1775/19 та інші).

Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26 липня 2005 року в справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.

Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан особи для звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, покладається саме на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Позивач послався на скрутне матеріальне становище, з урахуванням його статусу пенсіонера, особи з інвалідністю з обмеженням руху, стану здоров`я та розміру пенсії, на підтвердження чого надав копію пенсійного посвідчення, копію довідки акта огляду медико-соціальною експертною комісією, відповідно до яких він має ІІІ групу інвалідності, а також копії довідок про доходи (отримання пенсії) ГУ ПФУ в м. Києві за період з квітня 2025 по вересень 2025 та за період з жовтня 2025 по березень 2026.

Однак, суд звертає увагу, що згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пенсіонери та особи з інвалідністю ІІІ групи не мають право на пільгу щодо сплати судового збору, передбачену частиною першої цієї статті, тобто не звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Крім того, вбачається, що позивач є власником двох об`єктів нерухомого майна, що не може свідчити про скрутне матеріальне становище.

Інформація в наданих позивачем довідках не характеризує його загальний майновий стан. Позивач не підтвердив відсутність у нього, крім зазначеного, іншого доходу, заощаджень, права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо. Зокрема не надав довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідку податкового органу про розмір доходів за попередній календарний рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суму виплачених доходів та утримання податків, довідок Пенсійного фонду України за формою ОК-5 та ОК-7, а також інші відомості, що характеризують саме майновий стан.

Наведені доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що належно характеризують саме майновий стан позивача і зумовлюють необхідність задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру. Тому у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору: за вимогу майнового характеру (із застосуванням коефіцієнту пониження 0,8) в розмірі 3 480 грн., за вимогу немайнового характеру (із застосуванням коефіцієнту пониження 0,8) в розмірі 1 064,96 грн.

Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви слід продовжити на п`ять днів із дня вручення позивачу копії цієї ухвали.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду документа що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 127, 185, 260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру - відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору на сім днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА