Рішення № 135757273, 16.04.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ №712/17045/25

Провадження №2/712/1417/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В.,

представника позивача Шевченка А.О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором без номеру від 29.07.2024 у сумі 47 617,34 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 37 036,22 грн., заборгованості за простроченими відсотками у сумі 10 581,12 грн., та судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

У обґрунтування вимог позивач зазначив, що 29.07.2024 відповідач підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту (п. 9.2. Договору); 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2. п. 2.1.1.2.4 Договору); 4. Термін повного повернення кредиту та процентів у разі настання відкладальної умови - 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту (п. 2.1.1.3.5. Договору); 5. Процентна ставка, відсотків річних: 42% (п. 9.3 Договору); 6. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 9.4. Договору); 7. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 9.4. Договору).

На підставі укладеного Договору відповідач отримала платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 08/28, тип Універсальна.

Заборгованість за карткою відповідача виникла після вчинення наступних платіжних операцій 29.07.2024 по картці №4149439027662497:

- 21:29 на карту ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 26 700,00 грн., з урахуванням комісії (801,00 грн.) 27 501,00 грн.;

- 21:31 на карту ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 - 11 150,00 грн., з урахуванням комісії (334,50 грн.) 11 484,50 грн.

Відповідач частково повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 01.12.2025 має заборгованість 47 617,34 грн., яка складається з 37 036,22 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10 581,12 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Унаслідок порушення договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено судове засідання на 19 січня 2026 року.

Протокольною ухвалою від 19 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, судове засідання відкладено на 25 лютого 2026 року за клопотанням представника позивача.

25 лютого 2026 року судове засідання відкладено на 25 березня 2026 року за клопотанням представника позивача.

25 березня 2026 року судове засідання відкладено на 06 квітня 2026 року за клопотанням відповідача.

Протокольною ухвалою від 06 квітня 2026 року відкладено проголошення рішення на 16 квітня 2026 року.

26 січня 2026 року відповідач надала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

У обґрунтування своїх заперечень зазначила, що 31.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою про те, що 29.07.2024 о 21:06 невідома особа, яка представилась працівником кіберполіції, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами у сумі 38 958,00 грн. За заявою ОСОБА_1 відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. Відповідач неодноразово повідомляла банк про наявність кримінального провадження та просила припинити нарахування відсотків. Крім того, відповідач зверталася зі скаргами на АТ КБ «Приватбанк» до Національного банку України. Зазначила, що указаний кредит вона не брала, а оформила внаслідок вчинених відносно неї шахрайських дій.

24 березня 2026 року позивач надав пояснення щодо відзиву на позовну заяву, у яких зазначив, що відповідач у відзиві та доданих до нього документах фактично підтверджує факт самостійного ініціювання спірних платіжних операцій від 29.07.2024. Оскільки ОСОБА_1 особисто вчинила дії, що дозволили ініціювати платежі (під впливом обману третіх осіб, що вона сама визнає), вона несе повну відповідальність за ці операції згідно з п. 1.1.10.10.1 Умов та правил. Посилання відповідача на ст. 1073 ЦК України є безпідставним, оскільки ця норма регулює випадки помилкового або безпідставного списання коштів з вини банку. У даній справі списання було здійснено на підставі коректно ініційованої платіжної інструкції, яку Банк не мав права відхилити після успішної ідентифікації Клієнта.

Факт шахрайства з боку третіх осіб (кримінальне провадження №12024255330000977) є предметом кримінального розслідування, проте не звільняє відповідача від виконання цивільно-правових зобов`язань перед Банком. Оскільки кредитні кошти були використані за ініціативою Клієнта, вони підлягають поверненню згідно зі ст. 629, 1054 ЦК України

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Відповідач у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідач підписала 29.07.2024 анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», в якій зазначено, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі-Умови) складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Зазначений Договір відповідно до ст. 634 ЦК України є змішаним договором, який містить у собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

На підтвердження зазначених у позові вимог позивач надав Умови та Правила надання банківських послуг (далі за текстом - Умови).

Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору Сторони узгодили, що в разі порушення Відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Тобто Сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Відповідача з погашення кредиту.

Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п. 9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: - 60,0% річних.

Відповідачу 29.07.2024 було випущено картку № НОМЕР_1 , термін дії 08/28, тип картки Картка Універсальна.

З довідки №00000050111401801 від 04.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 по картці № НОМЕР_1 29.07.2024 було встановлено кредитний ліміт у сумі 39 000,00 грн., 02.12.2024 кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 01.12.2025 складає 47 617,34 грн., з яких 37 036,22 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 10 581,12 грн. заборгованість за простроченими відсотками, що заявлена до стягнення.

З указаного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем у рахунок погашення заборгованості за поточним тілом кредиту 38,52 грн., за простроченим тілом кредиту 1 910,76 грн., за простроченими відсотками 0,01 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивачем доведено, що відповідач припустилася порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту.

Випискою за договором №б/н підтверджується отримання та використання відповідачем кредитних коштів.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо невизнання позову, з огляду на таке.

Судом досліджені докази, надані відповідачем щодо факту вчинення відносно неї шахрайських дій, а саме витяг з ЄРДР №1202425533000977 від 01.08.2024 за ч. 1 ст. 190 КК України, згідно фабули якого заявниця повідомляє про самостійне перерахування нею коштів у сумі 38 983,00 грн.

З листів, наданих відповідачем, вбачається, що ОСОБА_1 повідомляла банк про відкрите кримінальне провадження за її заявою та неправомірне перерахування кредитних коштів з її рахунку, просила припинити нарахування відсотків на період досудового розслідування.

Згідно листа Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області №45983-2026 від 17 березня 2026 року, наданого на запит суду, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024255330000977 від 01.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення.

Судом у судовому засіданні досліджено висновок службової перевірки, відповіді банку та запис звернення відповідача на гарячу лінію банку.

Згідно службової перевірки встановлено, що 29 липня 2024 року платежі з картки ОСОБА_1 було виконано через систему «Приват24» відповідача з проведенням авторизації (правильне введення паролю, який клієнт не повинен розголошувати).

Оскільки відповідач повідомила банк про факт транзакцій вже після проведення спірних операцій, то фактично настав момент безвідкличності платіжної інструкції та, відповідно, позичальник має особисто нести цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до чинного законодавства на банк не може бути покладено відповідальність за банківські операції з переказу коштів відповідача, яка супроводжувалася коректним, правильним введенням ПІН-коду та/або іншої ідентифікуючої інформації про клієнта, без втрати електронного платіжного засобу та повідомлення банку про таку операцію після зняття грошових коштів.

Відповідач зазначила, що усі дії по відкриттю кредитної лінії вчинила сама.

За таких обставин, ураховуючи, що операції щодо відкриття картки із встановленням кредитного ліміту та подальшого переказу грошових коштів були вчинені ОСОБА_1 самостійно, після проходження авторизації та ідентифікації клієнта у мобільному застосунку «Приват 24», відповідач не повідомляла про втрату доступу до фінансового номеру або мобільного пристрою, за допомогою яких здійснено вхід у систему дистанційного обслуговування, а отже у суду відсутні підстави щодо звільнення ОСОБА_1 від фінансових зобов`язань перед банком.

Відповідач не позбавлена права заявити цивільний позов у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024255330000977 від 01.08.2024, до винної особи.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 29.07.2024 у сумі 47 617,34 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 37 036,22 грн., заборгованості за простроченими відсотками 10 581,12 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 80, 81, 89, 141, 229, 258,259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 29.07.2024 у сумі 47 617,34 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 37 036,22 грн., заборгованості за простроченими відсотками 10 581,12 грн. та судовий збір у сумі 2 422,40 грн., а всього 50 039,74 грн.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ - 14360570, МФО 305299, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16.04.2026.

Суддя: О.С. Стеценко