Рішення № 135756629, 16.04.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/454/26

Провадження № 2/459/174/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 квітня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №1495969 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 14.03.2024 у загальному розмірі 28 999,89 гривень та понесені судові витрати.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1495969 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» надав відповідачу кредит, в свою чергу, відповідач зобов`язувався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування такими коштами та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором. 16.07.2025 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 1607 25, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №1495969 від 14.03.2024 в сумі 28 999,89 грн, з яких: 9999,95 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 499,94 грн - сума заборгованості за відсотками, 4500,00 грн сума заборгованості за пенею. Оскільки відповідач всупереч умовам договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, право вимоги щодо яких набуло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість в сукупному розмірі 28 999,89 гривень.

Ухвалою від 17.02.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснити розгляд даної справи у його відсутності, де також вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка у судові засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, оголошеннями на офіційному веб-порталі судової влади. Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідач не подавала, про причини неявки не повідомила. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.

Таким чином, суд вважає, що відповідачка була повідомлена про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст.247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1495969 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» (надалі - Договір),який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «В221».

Відповідно до п.1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір)складає 10000,00 грн.

Строк кредиту 357 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 21 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору (п.1.4 Договору).

Згідно з п.1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,010 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 04.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2. Договору);

Денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,50 % в день; 2,35 % в день за стандартною процентною ставкою, з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки (п.1.7 Договору).

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача, уключаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1 Договору).

У п.2.2. Договору сторони узгодили, що дата надання кредиту 14.03.2024 або 15.03.2024.

Також у п.6.4.1, 6.4.2 Договору сторони визначили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі: 500,00 грн на 4 день такого невиконання та або неналежного виконання та у розмірі 100,00 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 99 250,00 грн., за стандартною процентною ставкою, з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки 94 021,00 грн (п.п.1.10.1, 1.10.2 Договору).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту №1495969 від 14.03.2024 доведено до ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, дати платежів (а.с.6-10).

Також ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т973 14.03.2024 підписано Паспорт споживчого кредиту (а. с. 11-12).

Копією листа ТОВ «Пейтек» від 11 серпня 2025 року підтверджено успішне перерахування 14.03.2024 грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. на карту № НОМЕР_2 (а.с.15).

16.07.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір факторингу № 1607-25 ( надалі - Договір факторингу) , відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.2 зазначеного Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

У п.3.3. Договору факторингу визначено ціну продажу 3 459 308,38 без ПДВ (а.с.18-22).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 16.07.2025 за Договором факторингу № 1607-25 від 16.07.2025, ТОВ «Слон Кредит» передало, а ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників кількістю 3238, після чого, з урахуванням п.1.2. Договору факторингу № 1607-25 від 16.07.2025, від клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей (а.с.23).

18.07.2025, на виконання вказаних умов договору факторингу № 1607-25 від 16.07.2025, ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» передало ТОВ «Слон Кредит» грошові кошти в сумі 3 459 308,38 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №739 від 18.07.2025 (а.с.24).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 1607-25 від 16.07.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №1495969 (а.с.25).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1495969 від 14.03.2024 станом на 14.08.2025 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 28 999,89 грн, з яких: 9999,95 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 499,94 грн - сума заборгованості за відсотками, 4500,00 грн сума заборгованості за пенею.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Судом встановлено, що 14.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1495969 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача «В221».

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг», тобто відповідачем подано через особистий електронний кабінет на веб-сайті заяву на отримання кредиту за умовами, які визначені кредитором та підтвердив погодження з такими умовами, після чого кредитор надіслав відповідачу на електронну пошту, особистий номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор дані в електронному вигляду як алфавітно-цифрова послідовність), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна Договір з ним не був би укладений.

Грошові кошти були надані відповідачу шляхом перерахування коштів на його банківську карту, вказану у вищевказаному договорі

Із матеріалів справи, а саме із розрахунку заборгованості складеного первісним кредитором ТОВ «Слон кредит», вбачається, що відповідачка приступила до виконання умов Договору, здійснюючи часткові платежі у загальному розмірі 69 770, 84 грн, що підтверджує факт укладення Договору, її згоду з умовами Договору та отримання кредитних коштів.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

Разом з цим, відповідачка свого зобов`язання за Договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Так, із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Авентус Україна» встановлено, що за боржником ОСОБА_1 обліковується заборгованість в сумі 28 999,89 грн, з яких: 9999,95 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 499,94 грн - сума заборгованості за процентами, 4500,00 грн сума заборгованості за пенею.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.

Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.

Також суд враховує те, що при укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір ОСОБА_1 усвідомлювала та підтвердила, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також він підтвердив, що отримав від позикодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, визначену Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», повідомлений про свої права відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», інформація, надана позикодавцем, відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту по Договору у розмірі 9 995,95 грн слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 14 499,94 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Порядок та розміри сплати процентів за користування кредитними коштами визначено пунктом 1.5 Договору, відповідно до якого тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,010 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 04.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2. Договору);

Денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,50 % в день; 2,35 % в день за стандартною процентною ставкою, з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки (п.1.7 Договору).

Як зазначалося вище, відповідно до п.1.4 Договору загальний строк кредитування 357 днів з 14.03.2024 по 06.03.2025.

Проценти за користування кредитними коштами первісним кредитором були нараховані за період з 14.03.2024 по 06.03.2025, тобто за 357 календарних днів, у сумі 98 771,65грн. Відповідачкою частково погашено вказані проценти у розмірі 69 270,79грн, у результаті чого залишок заборгованості за процентами становить 28 999,89 грн.

Наведене свідчить, що ТОВ «Слон Кредит» здійснило нарахування процентів в порядку, передбаченому Договором та у межах строку кредитування.

Таким чином, суд приходить висновку, що заборгованість по процентах за користування кредитними коштами підлягає до стягнення з відповідача.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за штрафом (пенею) у розмірі 4500 грн.

Згідно із п. 6.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 500,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 100,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 , як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача штрафних санкцій, в тому числі пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за вищевказаним Договором, оскільки такі штрафні санкції нараховані позивачем під час дії воєнного стану.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за Договором № 1495969 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 14.03.2024 в сумі 4500 грн до задоволення не підлягають.

Отже, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 24 499,89 гривень.

Даючи оцінку доводам щодо переходу права вимоги до позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018р. у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018р. у справі № 910/11965/16.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021р. у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021р. у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021р. у справі № 5026/886/2012, тощо).

У справі, що розглядається судом встановлено, що ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача, що підтверджується укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Договором факторингу №1607-25 від 16.07.2025, актом прийому-передачі реєстру боржників від 16.07.2025 за Договором факторингу №1607-25 від 16.07.2025, витягом з реєстру боржників від 16.07.2025 за Договором факторингу №1607-25 від 16.07.2025, платіжною інструкцією №739 від 18.07.2025 про переказ плати за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №1607-25 від 16.07.2025, яка визначена умовами п.3.3 договору факторингу.

Відтак, до позивача, як до нового кредитора, перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1495969 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 14.03.2024.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідачка належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за Договором, суму боргу в добровільному порядку не повертає, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість у загальному розмірі 24 499,89 гривень, з яких: 9999,95 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 14 499,94 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2249,27 грн., виходячи з наступного розрахунку 24 499,89 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору): 28 999,89 грн. (сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за заборгованість за Договором № 1495969 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 14.03.2024 у розмірі 24 499 (двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 89 копійок, з яких: 9999,95 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 499,94 грн - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 249 (дві тисячі двісті сорок дев`ять) гривень 27 копійок судових витрат понесених на сплату судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 16.04.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014, 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: М. В. Мельникович