Ухвала суду № 135756616, 14.04.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 454/3172/25

Провадження № 6/459/14/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області у складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Шептицького міського суду від 20.11.2025

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просить розстрочити виконання рішення Шептицького міського суду Львівської області від 20.11.2025 у справі № 454/3172/25 строком на 12 (дванадцять) місяців з моменту набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що на даний час перебуває у складному матеріальному становищі, оскільки є безробітною, не має у власності нерухомого майна, змушена орендувати житло, а також має на утриманні неповнолітню дитину. Заявник вказує, що виконання рішення суду одноразово у повному обсязі є для неї неможливим та призведе до значного погіршення матеріального становища, що унеможливить забезпечення належних умов життя. Враховуючи вищенаведене просить заяву задовольнити.

Ухвалою від 26.03.2026 прийнято до розгляду заяву та призначено справу до розгляду із викликом сторін

14.04.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ознайомившись із заявюу та матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і за її межами.

Чинний ЦПК України надає сторонам право на звернення до суду із заявою про розстрочення або відстрочення виконання рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Частини четверта та п`ята статті 435 ЦПК України передбачають, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що розстрочення виконання рішення є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють таке виконання боржником. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми заборгованості, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу рішення має бути виконано повністю.

Так, рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 25.11.2025 позов ТОВ «Укр кредит фінанс» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 13674 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 28 копійок заборгованості за кредитним договором №1385-6772 від 24.04.2024 та додаткової угоди до даного договору від 09.05.2024, з яких 11200 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2474,28 грн заборгованість за відсотками та 708, 56 грн судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26.02.2026 року, рішення Шептицького міського суду Львівської області від 25.11.2025 скасовано в частині часткового задоволення про стягнення відсотків та ухалено в цій частині нове рішення яким позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено та стягнуто ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 46 749,20 грн заборгованості за кредитним договором №1385-6772 від 24.04.2024 та додаткової угоди до даного договору від 09.05.2024, з яких 11200 грн заборгованість за основною сумою боргу, 35 549,20 грн заборгованість за відсотками та 2422,40 грн судового збору.

Рішення суду набрало законної сили 26.02.2026 року та підлягає виконанню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження (а.с.117).

Згідно довідки форми ОК-5 від 16.03.2026, ОСОБА_1 за 2025 рік отримала страхові виплати у розмірі 5 229,66 грн (а. с. 119-123).

ОСОБА_1 , з метою добровільного виконання рішення суду від 25.11.2025, покликаючись на скрутне матеріальне становище, просить розстрочити виконання рішення рівними частинами на 12 місяців, оскільки примусове стягнення з неї всієї суми заборгованості одразу буде для неї надмірним тягарем.

Верховний Суд України у п.10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26грудня 2003року №14 вказує, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Зазначені вище обставини свідчать, що заявниця знаходиться у скрутному матеріальному становищі, але від виконання рішення суду не ухиляється, має намір його виконувати, проте сплата заборгованості за кредитним договором у сумі 46 749,20 грн. одним платежем становитиме надмірний тягар для неї, що в свою чергу може призвести до погіршення умов життя.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи фінансове становище заявниці, наявність об`єктивних даних, які перешкоджають виконанню рішення суду з поважних причин, суд дійшов висновку про необхідність розстрочення виконання рішення суду строком на 10 місяців, починаючи з дати набрання ухвалою суду законної сили, шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 4 674,92 гривень.

Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 352, 353, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Шептицького міського суду від 20.11.2025 - задовольнити частково.

Розстрочити на 10 (десять) місяців ОСОБА_1 виконання рішення Шептицького міського суду від 20.11.2025 у цивільній справі № 454/3172/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальностю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1089-6011 від 22.09.2022 року у розмірі 46 749,20 гривень шляхом погашення заборгованості рівними частинами по 4 674,92 грн. щомісячно, починаючи з дати набрання ухвалою суду законної сили.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Повна ухвала складена 14.04.2026.

Суддя: М. В. Мельникович