Постанова № 13575387, 27.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2010 р. № 2а-8396/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

судді Гавдика З.В.;

судді Карп'як О.О.;

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.;

позивача ОСОБА_1;

представника позивача ОСОБА_2;

представника відповідачів Гнатіва А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської митниці, в якому просить суд скасувати наказ від 21.08.2010 року № 1596 про припинення перебування позивача на державній службі та поновити позивача на посаді начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача звільнено за невиконання службових обовязків та порушення присяги державного службовця, у звязку з порушенням підлеглими йому працівниками відділу порядку митного контролю та оформлення. Позивач зазначає, що не здійснює безпосередньо митного контролю та оформлення. Крім того, стверджує, що оскаржуваний наказ винесено без попереднього проведення службового розслідування та без встановлення факту вчинення позивачем порушення. При цьому, позивач вважає, що притягнення до відповідальності за порушення, що вчинені іншими особами є незаконним.

Позивачем подано до суду доповнення до адміністративного позову від 17.11.2010 року та від 27.12.2010 року, в яких просить суд скасувати наказ № 1596 від 21.08.2010 року тимчасово виконуючого обовязки голови Державної митної служби України про припинення перебування позивача на державній службі в митних органах, скасувати наказ начальника Львівської митниці від 21.08.2010 року № 803-к в частині оголошення наказу Державної митної служби України від 21.08.2010 року № 1596 «По особовому складу митних органів», поновити позивача на посаді начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці та стягнути з Львівської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.08.2010 року до дня поновлення на роботі.

Протокольною ухвалою суду від 27.12.2010 року, за усним клопотанням представника позивача, Львівська митниця залучена у справі в якості співвідповідача.

Представником Державної митної служби України подано до суду заперечення, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування заперечення посилається на те, що підставою для винесення оскаржуваного наказу став факт неналежного виконання позивачем своїх посадових обовязків начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці, в частині нездійснення належного контролю за роботою підпорядкового особового складу. Стверджує, що посадовими особами Львівської митниці заходи з митного оформлення товарів, які надходили на адресу ТзОВ «Лабрадор Україна»здійснені формально, в недостатньому обсязі, посилаючись на відповідні акти митних оглядів та інформаційні аркуші до ВМД. Під час оформлення ВМД на товари, ввезені на адресу ТзОВ «Лабрадор Україна»спрацювали критерії ризику, визначені Автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР). Всупереч формам митного контролю, визначеним АСАУР, перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних даних, зазначених у товаросупровідних документах, з проведенням митного огляду, у більшості випадків здійснювались без залучення посадових осіб підрозділу організації боротьби з порушенням митного законодавства. Позивач зобовязаний організовувати роботу підпорядкованого йому відділу щодо здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, товарів та інших предметів, здійснювати контроль за дотриманням підпорядкованим особовим складом вимог нормативно-правових актів з питань митної справи, а також здійснювати контроль за своєчасним і правильним митним оформленням.

Представником Львівської митниці подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що в ході службового розслідування встановлено порушення законодавства з питань митної справи та несумлінне виконання службових обовязків. посадовими особами Львівської митниці, що були допущені під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, ввезених на митну територію України ТзОВ «Лабрадор Україна». Зазначає, що причинами та умовами, що сприяли вищевказаним порушенням став неналежний контроль за роботою підпорядкованого особового складу зі сторони позивача, як начальника відділу митного оформлення, що зобовязаний був здійснювати контроль за дотриманням підпорядкованим особовим складом вимог нормативно-правових актів з питань митної справи. Додатково стверджує, що згідно з посадовою інструкцією начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці, начальник відділу митного оформлення несе відповідальність за невиконання урочистого зобовязання посадових осіб митної служби України, порушення Присяги державних службовців, невиконання або неналежне виконання своїх службових обовязків, негативні результати діяльності підлеглих працівників. Представник Львівської митниці вважає, що позивач порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх службових обовязків та недотриманні вимог законів України. Крім того, зазначає, що припинення державної служби у звязку із порушенням Присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням, а є додатковою підставою, визначеною Законом України «Про державну службу»для припинення державної служби.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що працівники відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Самойлюк А.В., Олійник Ю.Б., Мойсеїв М.С., які встановлювали класифікацію товарів та митної вартості і мали доступ через програмно інформаційний комплекс і спеціальний пароль до цінової інформації, підпорядковувались позивачу лише при оформленні документів на ввізний товар, а при встановленні класифікації товарів та митної вартості не підпорядковані начальнику відділу митного оформлення, відтак контролювати правильність класифікації товару та митної вартості позивач, згідно з посадовими обовязками, не мав права. Позивач вважає, що не може нести відповідальності за порушення чинного законодавства іншими особами, а тому висновки про порушення ним посадових обовязків та присяги державного службовця є необґрунтованими. Враховуючи викладене вище, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. В судовому засіданні пояснив, що згідно з положеннями посадової інструкції позивач не здійснює безпосередніх дій щодо класифікації товарів та митної вартості. Таким чином, в його діях відсутній склад правопорушення. Також стверджує, що відповідачем службове розслідування проводилось після винесення оскаржуваного наказу, таким чином, факт невиконання позивачем службових обовязків чи порушення Присяги державного службовця встановлений не був. Додатково пояснив, що позивач не може нести відповідальності за порушення, що вчинене іншими особами. Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивач неналежним чином здійснював контроль за дотриманням підпорядкованим особовим складом вимог нормативно-правових актів з питань митної справи. Крім того, не організував роботу відділу митного оформлення щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також не організував роботу відділу по виявленню контрабанди та порушень митних правил. Додатково пояснив, що згідно з посадовою інструкцією начальник відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обовязків, негативні результати діяльності підпорядкованих йому працівників. При цьому, позивачем не забезпечено якісне виконання покладених на відділ завдань щодо організації митного контролю та митного оформлення, справляння митних платежів, належної взаємодії із суміжними структурними підрозділами митниці та контролю за якістю роботи підлеглих працівників. Враховуючи викладене вище, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що вказаний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою обєктивного та всебічного зясування обставин виконання службових обовязків працівниками Львівської та Чопської митниць при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів Державною митною службою України проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт від 21.08.2010 року.

Під час службового розслідування, проведеного відповідно до наказу Державної митної служби України від 10.08.2010 року № 901 «Про проведення службового розслідування», встановлені порушення службової дисципліни зі сторони працівників Львівської митниці, що були допущені під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за ВМД № 209000011/2010/026852, № 209000011/2010/024941, № 209000011/2010/021921, № 209000011/2010/021208, № 209000011/2010/020247 та № 209000011/2010/09158, у звязку з чим Державною митною службою України прийнято наказ від 21.08.2010 року № 1596-к «По особовому складу митних органів», яким за порушення Присяги державних службовців припинено 21.08.2010 року перебування на державній службі в митних органах відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», зокрема ОСОБА_1, начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці.

Наказом Львівської митниці від 21.08.2010 року № 803-к «Про оголошення наказу Державної митної служби України», оголошено наказ Державної митної служби України від 21.08.2010 року № 1596-к «По особовому складу митних органів»про припинення перебування на державній службі в митних органах відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», зокрема, ОСОБА_1, начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з інформацією УСБУ у Львівській області 07.08.2010 року спецпідрозділом БКОЗ УСБУ у Львівській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 201 КК України, за фактом контрабандного переміщення через митний кордон України у вантажному автомобілі р.н. ВС6708ВО/ВС1680АТ на адресу ТзОВ «Лабрадор Україна»(м. Львів, код ЄДРПОУ - 36500863) вантажу деревяні кухонні меблі італійського виробника roplak», 14 комплектів загальною вартістю 538953 грн. 41 коп.

Під час проведення переогляду вказаного вантажу за участю посадових осіб Львівської митниці, УСБУ у Львівській області та експертів-товарознавців Львівської торгово-промислової палати (ТПП) виявлено, що під виглядом меблів для сидіння, частин кухонних меблів з ДСП, металу, пластмаси, плит ДСП посформінг та плит ДСП на митну територію України ввезено комплекти деревяних кухонних меблів у розібраному вигляді, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 94034010.

Опрацюванням наявних у Львівській митниці копій та оригіналів документів, що стосуються митного контролю та митного оформлення товарів, ввезених на митну територію України ТзОВ «Лабрадор Україна», встановлено наступне.

З шести оформлених Львівською митницею ВМД, оформлення пяти здійснив старший інспектор відділу митного оформлення № 3 Самойлюк А.В., одне оформлення старший інспектор відділу митного оформлення № 3 Гірняк А.І.

У комплектах документів до шести оформлених ВМД знаходяться два варіанти зовнішньоекономічного контролю № 83 від 01.09.2009 року. У першому варіанті директором фірми-продавця є Сапій Ігор Степанович, банк посередник Frankfurt», Німеччина, а в другому Сапі Ігор, банк посередник «JP Morgan Chase Bankas», США. Вказану невідповідність під час здійснення митного оформлення посадовими особами Львівської митниці виявлено не було.

Державна митна служба України зазначає, що під час оформлення ВМД на товари, ввезені на адресу ТзОВ «Лабрадор Україна», спрацювали критерії ризику визначені Автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР), однак посадовими особами відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці необхідні в даних випадках процедури проводились формально та в недостатньому обсязі.

Також, в акті перевірки зазначається, що оформлення товарів за ВМД, які 27.07.2010 року були затримані співробітниками УСБУ у Львівській області, здійснювалось головним інспектором відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Олійником Ю.Б., старшим інспектором відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Самойлюком А.В. та старшим інспектором відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Мойсеїв М.С.

При цьому, при здійсненні митних процедур Самойлюком А.В. не здійснено належний контроль за повнотою даних, що містяться у графі 31 ВМД, а Мойсеїв М.С. не здійснено належний контроль за повнотою даних (характеристик) товарів, які впливають на рівень їх митної вартості та мають зазначатись у вказаній графі ВМД (відсутні відомості про марку, модель, тип, артикул товарів), чим порушено вимоги Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.09.1997 року № 307.

02.08.2010 року експертами Львівської ТПП надано висновок № 2-833-В, в якому зазначено, що товар «деревяні фасади (дверки), боковини, верхні та нижні стінки, стільці, деревяні та металеві решітчасті полиці, металеві шухляди, карнизи, цоколі, фурнітура у т.ч. механізми та пластмасові заглушки для кухонних меблів» являє собою комплекти кухонних наборів (меблі деревяні, які використовуються на кухнях), у нескладеному виді, що потребують незначних доробок при монтуванні наборів на місцях призначення та потребують доукомплектації задніми стінками із ДВП.

Розрахунком митних платежів на товар «меблі кухонні в нескладеному вигляді»виробництва Europlak, проведеним Львівською митницею (лист Львівської митниці від 10.08.2010 року № 19/42-10951) встановлено, що орієнтована сума митних платежів, які підлягали б сплаті складає 107790 грн. 68 коп. Фактично сплачено 38564 грн. 26 коп., тобто недобір митних платежів до Держбюджету склав 69226 грн. 42 коп. Перерахунком обовязкових митних платежів, здійсненим Львівською митницею з урахуванням висновку спеціаліста Львівської ТПП від 12.08.2010 року № 19-09/150/2 (службова записка відділу адміністрування митних платежів від 19.08.2010 року № 19/52-754), встановлено загальну суму платежів, які підлягали б сплаті при здійсненні митного оформлення вказаних вище товарів, що становить 182009 грн. 82 коп. При цьому фактично сплачено 29308 грн. 44 коп., тобто недобори митних платежів до Держбюджету склали 152701 грн. 38 коп. Згідно з розрахунком Львівської митниці загальна сума недоборів митних платежів до Держбюджету за ВМД № 209000011/2010/026852 складає 221927 грн. 80 коп.

При здійсненні аналізу рівнів митної вартості ввезених товарів встановлено, що на певні товари Львівською митницею безпідставно занижено митну вартість. Так, головним інспектором відділу контролю митної вартості Курляк Г.І. за запитом відділу митного оформлення № 3 від 10.03.2010 року № 3/001050 прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 11.03.2010 року № 209000006/10/004069/1, які вперше ввозились на адресу ТзОВ «Лабрадор Україна», зареєстрованого у Львівській митниці в грудні 2009 року. Приймаючи рішення Курляк Г.І не враховано, що митне оформлення цих товарів вже здійснювалось Львівською митницею за рівнем митної вартості значно вищим.

Під час подальших митних оформлень товарів, ввезених ТзОВ «Лабрадор Україна», рівень їх митної вартості не переглядався і згідно з поясненнями уповноважених на виконання контролю за правильністю визначення митної вартості товарів осіб визначався з урахуванням раніше прийнятого рішення. Крім того, в ході проведення службового розслідування Державною митною службою України встановлено, що порушення визначення митної вартості допущено також старшим інспектором відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Мойсеївою М.С.

За результатами опрацювання ВМД на товари ввезені ТзОВ «Лабрадор Україна»також встановлені порушення старшим інспектором відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Самойлюком А.В. вимог Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, а саме непроставлення відміток про проведення ним перевірки правильності класифікації товарів та статистичного контролю у відповідних графах ВМД від 16.06.2010 року № 209000011/2010/021921, від 12.03.2010 року № 209000011/2010/009158, від 27.07.2010 року № 209000011/2010/026852, а головним інспектором відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Олійником Ю.Б. не здійснено та не ініційовано направлення запитів до спеціалізованого підрозділу відділу номенклатури та класифікації товарів або залучення посадових осіб вказаного відділу при митному оформленні товарів, ввезених ТзОВ «Лабрадор Україна».

У звязку з викладеним вище, під час проведення службового розслідування, Державна митна служба України дійшла висновку про незабезпечення начальником відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці ОСОБА_1 якісного виконання покладених на відділ завдань щодо організації митного контролю та митного оформлення, справляння митних платежів, належної взаємодії із суміжними структурними підрозділами митниці та контролю за якістю роботи підлеглих працівників. Крім того, Державна митна служба України за результатами службового розслідування дійшла висновку, що ОСОБА_1 порушено Присягу державних службовців, у звязку з чим його перебування на державній службі в митних органах підлягає припиненню згідно з п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Стосовно правомірності звільнення позивача ОСОБА_1, начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці за порушення Присяги державних службовців, суд зазначає наступне.

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулюються Законом України «Про державну службу»від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Як передбачено ст. 10 Закону України «Про державну службу»від 16 грудня 1993 року №3723-XII, основними обовязками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обовязків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обовязків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обовязків, ініціатива і творчість в роботі. Частина 2 вказаної статті передбачає обовязок державного службовця діяти в межах своїх повноважень.

Підстави припинення державної служби передбачені ст. 30 Закону України «Про державну службу»від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. Відповідно до п. 6 ч. 1 цієї статті, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу»від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обовязки».

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну службу»від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах митного контролю, здійснюється відповідно до вказаного Закону, якщо інше не передбачено законами України.

В п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Як вбачається з наказу Державної митної служби України від 21.08.2010 року № 1596-к «По особовому складу митних органів»під ас проведеного службового розслідування зі сторони ОСОБА_1 встановлено порушення саме службової дисципліни.

Суть службової дисципліни, права та обовязки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, визначаються Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»від 06.09.2005 року № 2805-ІV.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обовязків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.

Положення ст. 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»від 06.09.2005 року № 2805-ІV, визначає порушення службової дисципліни як протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобовязання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обовязків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України. Діяння, визначені вказаним Законом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями, а тому до спірних відносин слід застосовувати норми Дисциплінарного статуту.

Розділом IV Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»від 06.09.2005 року № 2805-ІV визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх накладення. При цьому, в ст. 28 вказаного Закону передбачено вичерпний перелік випадків, в яких може мати місце звільнення: 1) порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цієї особи; 3) одноразового грубого порушення, а саме: за вимагання або отримання подарунків, речей, валюти України, іноземної валюти у звязку з виконанням службових обовязків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий час відповідно до положення статті 7 Закону України «Про боротьбу з корупцією»; за підміну, крадіжку або умисне пошкодження предметів, що підлягають митному контролю; за затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валютних цінностей без оформлення в установленому законом порядку відповідних документів; за розголошення державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, юридичної або фізичної особи, іншої таємниці, охоронюваної законом, втрату або умисне пошкодження матеріальних носіїв секретної та конфіденційної інформації, а також передачу стороннім особам зброї та спеціальних засобів захисту, митного забезпечення, бланків суворої звітності; за брутальне або зневажливе ставлення під час виконання службових обовязків до громадян, приниження їх честі та гідності; 4) перевищення службових обовязків, а також здійснення повноважень, не передбачених законом; 5) сприяння проникненню або умисного невжиття заходів з метою недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю; 6) приховання посадовою особою митної служби фактів її судимості чи подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в митних органах; 7) систематичних порушень дисципліни посадовою особою митної служби.

Відповідно до ст. 31 вказаного Закону, з метою зясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обовязкове службове розслідування.

Підстави для проведення службового розслідування, права й обовязки посадових осіб митної служби України під час його проведення, процедура розслідування визначається Порядком проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.07.2002 року № 408, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року за № 665/6953. Цей Порядок розроблено згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців».

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 вказаного Порядку, однією з підстав для проведення службового розслідування є недодержання посадовими особами митної служби України законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, а також при порушенні етики поведінки.

Як вбачається з положення п. 2.3 цього розділу, метою службового розслідування є: обєктивне й усебічне зясування обставин скоєння порушення; виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню порушення; установлення винних і визначення ступеня їх відповідальності за скоєне порушення; ужиття заходів до недопущення подібних порушень у подальшому.

Крім того, розділ 6 Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України передбачає обовязок органу, що проводить таке розслідування зясувати причини та мотиви, що сприяли скоєнню порушення.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.4 вказаного Порядку, у ході розслідування зясовуються причини й мотиви, що сприяли скоєнню порушення; несумлінне ставлення до виконання службових обовязків; недосконалість технологічних схем митного контролю та митного оформлення; відсутність належної організації роботи підрозділу; недостатня професійна підготовка тощо. Уточнюються обставини, що вплинули на здійснення порушення й сприяли йому, а також зясовується, яким чином порушник намагався маскувати протиправні дії, чи вживалися раніше заходи до недопущення подібних негативних явищ, чи відпрацьовувалася система контролю за дотриманням особовим складом вимог чинного законодавства та дисципліни, ефективність цієї системи. Якщо подібні порушення були раніше, то зясовується, наскільки своєчасно та яким чином керівництво митного органу відреагувало на них, чи мало місце доведення цих фактів до особового складу. Визначається причетність до порушень інших посадових осіб, які своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяли їх допущенню.

За результатами службового розслідування, яке оформлене актом від 21.08.2010 року, Державною митною службою України зроблено висновок, що виявлені під час службового розслідування недоліки стали наслідком неналежного контролю за діями підлеглих, зокрема, з боку ОСОБА_1, начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці. Крім того у вказаному акті вказується на незабезпечення позивачем якісного виконання покладених на відділ завдань щодо організації митного контролю та митного оформлення, справляння митних платежів, належної взаємодії із суміжними структурними підрозділами митниці, контролю за якістю роботи підлеглих працівників, у звязку з чим порушено п.п. 2.1, 2.3, 2.33 посадової інструкції начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 та 2.33 посадової інструкції начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці до службових обовязків начальника вказаного відділу належить, зокрема: загальне керівництво відділом митного оформлення № 3; забезпечення виконання покладених на відділ завдань щодо організації митного контролю та митного оформлення товарів, цінностей та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України субєктами зовнішньоекономічної діяльності та своєчасне їх оформлення; забезпечення якості митного контролю та митного оформлення, справляння митних платежів; забезпечення у межах своєї компетенції взаємодії із суміжними структурними підрозділами митниці, а також з органами державної влади та управління, а також відповідає за забезпечення систематичного контролю за якістю роботи підлеглих працівників.

З вказаного вище акту службового розслідування вбачається, що причинами та умовами, які сприяли порушенням став неналежний контроль за роботою особового складу зі сторони начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці ОСОБА_1 Проте, не встановлено та не зазначено у чому саме повинен був полягати вказаний вище контроль. Не вказано порушення, яке вчинено безпосередньо позивачем, зокрема не наведено в чому полягало несумлінне ставлення ОСОБА_1 до виконання своїх службових обовязків, не встановлено відсутності належної організації роботи підрозділу, недостатньої його професійної підготовки тощо.

Крім того, під час службового розслідування не уточнювалися обставини, що вплинули на здійснення порушення чи сприяли йому, а також не зясовувалося чи вживалися раніше заходи до недопущення подібних негативних явищ, чи відпрацьовувалася система контролю за дотриманням особовим складом вимог чинного законодавства та дисципліни, ефективність цієї системи.

Щодо висновку Державної митної служби України про те, що виявлені під час службового розслідування недоліки стали наслідком неналежного контролю за діями підлеглих з боку ОСОБА_1, у звязку з чим порушено порядок визначення митної вартості та класифікації товарів, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 наказу Львівської митниці від 03.11.2009 року № 793 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб Львівської митниці при здійсненні контрою за правильністю визначення митної вартості», забезпечення дотримання Порядку посадовими особами ВКМВ ЛМ та посадовими особами підрозділів митного оформлення ЛМ, уповноважених ВКМВ на здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів покладено на начальників відділу контролю митної вартості.

Відповідно до Розподілу функціональних обовязків посадових осіб відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці, затвердженого начальником Львівської митниці 07.02.2010 року, безпосереднє здійснення митного оформлення товарів за дозволами та висновками ДСЕКУ, а також контроль за дотриманням декларантами та підприємствами вимог чинного законодавства при здійсненні митного контролю та оформленні вантажів, які підлягають експортному контролю покладається на групу експортного контролю, в яку входять заступник начальника відділу Станько Б.В., головний інспектор Олійник Ю.Б., головний інспектор Сай І.С., старший інспектор Мойсеїв М.С., інспектори Данилишин В.І. та Павлів О.І.

Контроль за дотриманням декларантами та підприємствами вимог чинного законодавства при здійсненні митного контролю та оформлення товарів у відповідності до митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України покладається на старших інспекторів Семеніва Я.Б., Бека Ю.Б. та інспектора Данилишина В.І., які входять в групу контролю за митним оформленням товарів у відповідності до митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України. Старші інспектори відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Семенів Я.Б. та Бек Ю.Б. також входять в групу взаємодії ВНКТ та Львівською службою з експертного забезпечення митних органів та здійснюють, зокрема, контроль за дотриманням декларантами та підприємствами вимог чинного законодавства в частині класифікації товарів згідно з УКТЗЕД при здійсненні їх митного контролю та оформлення.

Відповідальним за дотримання декларантами та підприємствами вимог чинного законодавства при нарахуванні та стягненні митних платежів, визначення митної вартості та країни походження товарів є старший групи митних платежів, старший інспектор відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Мойсеїв М.С.

Функції відділів номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниць (далі - ВНКТ) і відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниць (далі - ВКМВН) під час здійснення контролю за правильністю класифікації товарів, прийнятті рішень про визначення коду товару та порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митниць при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України визначаються наказом Державної митної служби України «Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниць, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниць при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України»від 07.08.2007 року № 667, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 року за № 968/14235.

З положень розділу ІІІ вказаного вище Наказу вбачається, що контроль правильності класифікації товарів при митному оформленні здійснюється посадовими особами, що мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовуються для виконання покладених завдань (уповноваженими особами ПМО, які пройшли відповідну підготовку та/або стажування у ВНКТ (ВКМВН), посадовими особами ВНКТ (ВКМВН), які перебувають в ПМО). Уповноважені особи ПМО перебувають у підпорядкуванні: з організаційних питань начальника ПМО, а з питань щодо контролю правильності класифікації товару начальника ВНКТ (ВКМВН).

Отже, при визначенні коду товару під час митного оформлення старший інспектор відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Самойлюк А.В. підпорядковувався начальнику ВНКТ Сорочан Н.В. Крім того, під час визначення митної вартості старший інспектор відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці Мойсеїв М.С., відповідно до наказу Львівської митниці від 04.06.2009 року № 364, підпорядковувався начальнику відділу контролю митної вартості Шпік Н.М.

Таким чином, суд встановив, що на начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці не покладено обовязків з безпосереднього проведення митного контролю та оформлення товарів, а також відповідальності за порушення обовязків щодо митного контролю та оформлення товарів працівниками відділу, на яких прямо покладено такі функції чинними правовими актами, зокрема посадовими інструкціями та Розподілом функціональних обовязків посадових осіб відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці.

Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Державна митна служба України у спосіб та порядку, передбаченому Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»від 06.09.2005 року № 2805-ІV та Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.07.2002 року № 408, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року за № 665/6953 не встановила обєктивно і достовірно факт протиправного, винного (умисного чи необережного) діяння (дії чи бездіяльності) безпосередньо позивача, ОСОБА_1, начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці, а, відтак, і вчинення ним дисциплінарного правопорушення.

Суд також наголошує на тому, що юридична відповідальність особи наступає лише у випадку вчинення нею правопорушення. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п. 7.1 розділу 7 Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.07.2002 року № 408, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року за № 665/6953 Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких учинено правопорушення, і попередню роботу працівника.

Аналогічна норма мітиться також у п. 27 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»від 06.09.2005 року № 2805-ІV, яка зазначає, що дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення і заподіяну ним шкоду, обставини, ступінь вини особи, характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

Як вбачається з матеріалів справи, під час роботи в митних органах ОСОБА_1 нагороджений нагрудним знаком «Почесний митник України»та почесною грамотою. Стаж державної служби 19 років, 01 місяць, 01 день, загальний стаж роботи 19 років, 01 місяць, 01 день. Позивач неодноразово заохочувався та нагороджувався за досягнуті результати в службовій діяльності, що підтверджується відомостями про заохочення трудової книжки ОСОБА_1 Крім того, позивач є радником митної служби 1 рангу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не враховано попередню поведінку ОСОБА_1, його ставлення до виконання службових обовязків, відсутність дисциплінарних стягнень, а також можливість застосування іншого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії) та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене вище, на підставі аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що наказ Державної митної служби України № 1596-к від 21.08.2010 року в частині припинення 21.08.2010 року перебування на державній службі в митних органах відповідно п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», за порушення Присяги державних службовців, ОСОБА_1, начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці, є таким, що прийнятий без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, на досягнення яких спрямовано це рішення, а тому, є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, протиправним є наказ Львівської митниці від 21.08.2010 року № 803-к «Про оголошення наказу Державної митної служби України», яким оголошено наказ Державної митної служби України від 21.08.2010 року № 1596-к «По особовому складу митних органів»про припинення перебування на державній службі в митних органах відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», зокрема, ОСОБА_1, начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд вважає, що позивача слід поновити на роботі, оскільки відповідачем при звільненні ОСОБА_1 порушено вимоги чинного законодавства України, що регулює порядок проходження і звільнення з публічної служби. При цьому, ОСОБА_1 необхідно поновити на посаду, з якої його було звільнено, тобто начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці.

З матеріалів справи встановлено, що в результаті неправомірного звільнення позивача, утворився період вимушеного прогулу, який тривав з 22.08.2010 року по 27.12.2010 року.

Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно із ч. 5 ст. 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в звязку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до ч. 2 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у звязку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно з довідкою Львівської митниці від 19.10.2010 року № 23/13-475, середньомісячна та середньоденна заробітна плата позивача становить відповідно 4620 грн. 35 коп. та 214 грн. 90 коп.

Суд встановив, що період нарахування середньої заробітної плати становить з 22.08.2010 року по 27.12.2010 року. Виходячи з розміру середньої заробітної плати позивача, у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 року № 100, на користь позивача повинна бути стягнута сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 22.08.2010 року по 27.12.2010 року у розмірі 19555 грн. 90 коп. (девятнадцять тисяч пятсот пятдесят пять гривень девяносто копійок).

Крім цього, суд вважає, що рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці, а також виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Положення ст. 19 Конституції України закріплене у ст. 9 КАС України, яка передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене вище, виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки, позивач відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»звільнений від сплати державного мита, як такий, що звернувся до суду для вирішення спору, що виникає з трудових відносин, а інші судові витрати позивачем належним чином підтверджені не були, то жодні витрати з Державного бюджету, на користь позивача, судом не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати наказ Державної митної служби України № 1596-к від 21.08.2010 року «По особовому складу митних органів»та наказ Львівської митниці № 803-к від 21.08.2010 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України»в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 3 Львівської митниці (місцезнаходження: 79000 м. Львів, вул. Костюшка, 1) звернути до негайного виконання.

4. Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000 м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22.08.2010 року по 27.12.2010 року в розмірі 19555 грн. 90 коп. Постанову суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 4620 грн. 35 коп. звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 грудня 2010 року.

Головуючий суддя (підпис) А.Г. Гулик

Суддя (підпис) З.В. Гавдик

Суддя (підпис) О.О. Карп'як

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.