Постанова № 13575191, 13.01.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2011 р. № 2а-2899/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

за участю секретаря Занов'як О.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Колач Ю.Л., Гвоздевич О.О., згідно доручення,

від відповідача: Андрійко О.О., згідно доручення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галхліб" до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) в Мостиському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

позов пред'явлено ТОВ "Галхліб" до ДПІ в Мостиському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2008 року №0000662300/0 та №0000672300/0, які були прийняті за результатами виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Галхліб»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.09.2007 року, оформленої актом від 13.02.2008 року №11/23/32863181.

09.06.2010 року подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2008 року №0000662300/0 частково, за винятком нарахування основного зобов'язання в сумі 603,00 грн., яке ТОВ "Галхліб" не оскаржує.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що правомірно включило до складу валових витрат витрати на маркетингові дослідження ринку хлібобулочних виробів в ІІІ кварталі 2008 року та ремонтних робіт хлібопекарського комплексу в ІV кварталі 2006 року, наданих ТОВ «Профліга», до перевірки було представлено усі належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують валові витрати; законодавством України не передбачено застосування штрафних санкцій в разі невиконання контрагентом платника податків свого зобов'язання по сплаті податків до бюджету. Крім того, позивач покликається на порушення відповідачем Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо тривалості проведення планового заходу (перевірки). В зв'язку з наведеним оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача слід скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченні на позов від 20.04.2010 року. Суть заперечення зводиться до наступного. На думку ДПІ в Мостиському районі, позивачем до перевірки не представлено звіту про одержані маркетингові послуги, не надано належним чином оформлених первинних документів, акти виконаних робіт не відповідають Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року; відповідно до довідки про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Профліга", податкова накладна № 1229000040 від 29.12.2006 року за виконані роботи на суму 159928,00 грн., яка включена до складу податкового кредиту ТОВ "Галхліб" в грудні 2006 року, не відображена в податкових реєстрах та податковому зобов'язанні ТОВ "Профліга" та відсутня на підприємстві. Також позивачем безпідставно списано 563246 етикеток для хлібобулочних виробів, оскільки таких було придбано в кількості 700 тис. штук, а виготовлено готової продукції за ІІІ квартал 2006 року 136754 шт. Враховуючи той факт, що кожна з етикеток використовується на одиниці хлібобулочних виробів, ТОВ "Галхліб" завищив валові витрати на 22529,00 грн. Відповідач також вважає помилковим покликання позивача на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та порушення в зв'язку з цим ДПІ в Мостиському районі термінів проведення перевірки, адже відповідно до ч. 9 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" тривалість планової виїзної перевірки не може перевищувати 20 робочих днів і може бути продовжена не більш як на 10 робочих днів. На підставі наведеного у задоволенні позову слід відмовити.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до Акту про результати виїзної планової перевірки позивача від 13.02.2008 року № 11/23/32863181 встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2006 року в сумі 97529,00 та за ІV квартал 2006 року в сумі 133273,00 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість в 2006 році на суму 31876,00 грн., в тому числі за серпень 15000,00 грн., грудень 16876,00 грн., в грудні підлягає зменшенню від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 9778,00 грн.

Також були допущені порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та інші порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які позивачем в судовому порядку не спростовуються.

За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.02.2008 року за №0000672300/0, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість усього 47814,00 грн. (за основним платежем 31876,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15938,00 грн.), та №0000662300/0, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток усього 87454,00 грн. (за основним платежем 58303,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 29151,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Профліга" був укладений договір № 010806 від 01.08.2006 року, відповідно до якого для першого мали виконуватися маркетингові дослідження ринку хлібобулочних виробів в Україні за напрямками, що цікавлять виробника. Відповідно до розділу 3 даного договору, результати дослідження повинні бути надані з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень. Крім того, в результатах досліджень слід навести адреси, приклади розрахунків, схеми тощо.

На підтвердження виконаних робіт позивачем було подано акт виконаних робіт № Рнк-00017 від 26.08.2006 року, відповідно до якого замовник отримав від виконавця маркетингові дослідження в кількості 1 шт. і вартістю 90000,00 грн. (в тому числі ПДВ 15000,00 грн.) та податкову накладну № 8250000007 від 25.08.2006 року на суму 90000,00 грн. (в тому числі ПДВ 15000,00 грн.).

Крім того, між позивачем та ТОВ "Профліга" був укладений договір № 9/11 від 09.11.2006 року, відповідно до яких ТОВ "Галхліб" замовило, а ТОВ "Профліга" зобов'язувалось виконати ремонтні роботи хлібопекарського комплексу в с. Судова Вишня. На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем представлено довідки форми КБ-2в, КБ-3 від 15.12.2006 року та договірну ціну.

Суд зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних субєктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В “Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства”, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03 № 143 зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі Закон №283), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 283, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 283, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний акт виконаних робіт № Рнк-00017 від 26.08.2006 року оформлений не належним чином у ньому відсутні будь-які посилання на конкретизацію послуг, які надавались, калькуляція вартості, звіт про їх виконання, відсутні передбачені в договорі про надання маркетингових послуг від 01.08.2006 року детальний та повний описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень, не наведено адреси, приклади розрахунків, схеми, тощо. Відповідно, враховуючи специфіку інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг, у замовника, який споживав дані послуги, для віднесення вартості послуг до валових витрат, мали б бути відомості, які б містили дані, про те, яку саме роботу по спостереженню, вивченню та аналізу стану ринку хлібобулочних виробів було проведено виконавцем за укладеним договором про надання послуг, об'єм наданих послуг.

Натомість позивачем не надано жодних підтверджень того, що було предметом маркетингових досліджень та яким чином ТОВ "Галхліб" використав такі у власній господарській діяльності.

Що стосується ремонтних робіт, то відповідно до довідки про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Профліга" з питань взаємовідносин з ТОВ "Галхліб" за період з 01.08.2006 року по 28.02.2007 року № 328/23-2/31730132 від 04.02.2008 року, вартість ремонтних робіт хлібопекарського комплексу в с. Судова Вишня не включена до складу валових доходів ТОВ "Профліга", а податкова накладна №1229000040 від 29.12.2006 року, виписана на 159928,00 грн. вартості таких робіт на підприємстві відсутня.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до листа ДПІ в Франківському районі м. Львова № 11430/7/23-213, ТОВ "Профліга" зареєстрована в обласному центрі фіктивних суб'єктів господарювання.

Відповідно до висновку про результати проведеного дослідження документів фінансово-господарської діяльності ТОВ "Профліга" № 624/23-2/31730132 від 27.02.2009 року, у ТОВ "Профліга" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, в тому числі і виконання будь-яких робіт для ТОВ "Галхліб".

Відтак, суд вважає, що ТОВ "Профліга" не могло виконувати для позивача ремонтні роботи хлібопекарського комплексу в с. Судова Вишня, що, у свою чергу, унеможливлює включення позивачем до складу валових витрат сум вартості ремонту.

Що стосується включення до складу валових витрат вартості придбаних та списаних в подальшому 700 тис. етикеток на суму 26250,00 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Фактично у періоді, що перевірявся ДПІ в Мостиському районі, позивач займався виробництвом та продажем хлібобулочних виробів. За даними обліку Дт 26 рахунку "Готова продукція" підприємством у ІІІ кварталі 2006 року було виготовлено 136754 шт. упакованих хлібобулочних виробів. Згідно актів списання № СпТ-071м від 31.07.2006 року, № СпТ-077м від 31.08.2006 року та № СпТ-083м від 30.09.2006 року ТОВ "Галхліб" було списано 700 тис. шт. етикеток. Відтак, 563246 шт. етикеток на суму 22529,00 грн. списано безпідставно і податковий орган дійшов вірного висновку про завищення валових витрат вартості на суму 22529,00 грн.

Посилання позивача на те, що списані етикетки в сумі 563246 шт. були використані у господарській діяльності ТОВ "Галхліб", не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Судом не беруться до уваги пояснення представників позивача про те, що первинні документи по господарських операціях з ТОВ "Профліга" були вилучені у ТОВ "Галхліб" в ході розслідування кримінальної справи, порушеної відносно службових осіб ТОВ "Профліга". Стверджувати про існування інших документів, ніж ті, що були долучені до матеріалів справи, немає підстав, оскільки такі не були представлені самим позивачем і не були вилучені в нього відповідно до протоколу виїмки від 24.04.2009 року.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З врахуванням висновків суду щодо правомірності включення до валових витрат вартості маркетингових послуг, ремонтних робіт та вартості етикеток, а також беручи до уваги положення Закону України «Про податок на додану вартість», виключається у позивача можливість формування податкового кредиту із вищевказаних операцій. А наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ "Галхліб" були допущені порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2006 року в сумі 97529,00 та за ІV квартал 2006 року в сумі 133273,00 грн., та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість в 2006 році на суму 31876,00 грн., в тому числі за серпень 15000,00 грн., грудень 16876,00 грн., в груді підлягає зменшенню від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 9778,00 грн.

Отже, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 22.02.2008 року №0000662300/0 та №0000672300/0 є правомірними.

Що стосується посилання позивача на порушення відповідачем Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо тривалості проведення планового заходу (перевірки), то суд зазначає, що таке є помилковим, оскільки в своїй діяльності податковий орган зобов'язаний керуватись Законом України "Про державну податкову службу в Україні", ч. 9 ст. 111 якого чітко передбачено тривалість планової виїзної перевірки - не більше 20 робочих днів, продовження термінів проведення планової перевірки - не більш як на 10 робочих днів.

Така позиція суду в повній мірі відповідає листу Вищого адміністративного суду України від 31.07.2008 року.

З огляду на наведене, порушень у термінах проведення перевірки ДПІ в Мостиському районі Львівської області не встановлено.

Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 18.01.2011 року.

Суддя Потабенко В.А.