Ухвала суду № 135747424, 14.04.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1189/26

УХВАЛА

Іменем України

(про повернення позовної заяви)

"14" квітня 2026 р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 09.04.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами:

? за договором про надання споживчого кредиту № 8176513 від 11.08.2024 в розмірі 30 153,02 грн.;

?за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5091855 від 06.11.2024 в розмірі 3 064,00 грн.;

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, суддя виходить з такого.

Відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява підлягає поверненню у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Згідно із ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою необхідно розуміти матеріально правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності цивільного права і обов`язку.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відтак, допускається можливість об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

З долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що договір про надання споживчого кредиту № 8176513 від 11.08.2024 укладено ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230). Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5091855 від 06.11.2024 укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492).

Отже, з поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об`єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на різних договорах і заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення (оскільки виникають з двох різних кредитних договорів та двох різних договорів факторингу), ні поданими доказами (не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з двох правочинів). Також вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами.

Частиною 6 ст. 188 ЦПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті вправі роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

При вирішенні цього спору підлягатимуть встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорі.

За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори між тими ж сторонами. Так, під час розгляду справи необхідно буде встановити обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, з`ясувати, чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з`ясувати обставин щодо належного або неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами тощо.

Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин між сторонами є два окремих договори, кожен із яких, незважаючи на однакову правову природу, породжує різні взаємні права та обов`язки, які хоч і є подібними, але стосуються прав та обов`язків сторін, врегульованих окремими договорами, заявлені вимоги є не однорідними, і вказані обставини у сукупності свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, тому їх сумісний розгляд не лише не відповідає положенням ст. 188 ЦПК України, але й може значно ускладнити, призвести до затягування вирішення спору по суті.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Оскільки позивачем було порушено правила об`єднання позовних вимог та сплачено судовий збір, виходячи з загальної суми позову, а після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується, то у даному випадку застосування судом положень ч. 6 ст. 188 ЦПК України і роз`єднання позовних вимог не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства та призведе до безпідставного зменшення судових витрат позивача.

Поряд з наведеним, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами по кожному договору окремо.

У відповідності до положень ч. ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія позовної заяви залишається в суді.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 185, 188, 260, 261, 263, 272 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС».

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.П. Карнаух