Рішення № 135745065, 19.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/12807/25

Провадження № 2/361/4917/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.26

19 березня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

секретаря Михальової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Мельник Ганна Володимирівна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що з 2020 року до теперішнього часу ОСОБА_1 проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . В період їх спільного проживання народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи їх місце проживання на момент народження дитини м.Нова Каховка, яке було окуповане та ДРАЦСи не працювали, вони змогли звернутись з заявою про реєстрацію народження сина лише у травні 2023 року, однак, не змогла отримати оригінал виданого електронного свідоцтва. Лише 02.11.2023р. рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області було встановлено факт народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження дитини зазначено м.Нова Каховка, матір`ю дитини було вказано ОСОБА_1 , батька дитини записано відповідно до ч.1 ст.135 СК України. На підставі вказаного судового рішення було отримане свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , видане Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №20 від 09.11.2023р. На теперішній час, позивач та відповідач проживають в м.Лодзь (Польща), у них народилась друга дитина ОСОБА_4 .

Посилаючись на вимоги діючого законодавства, представник позивача просить суд визнати ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_3 , внести зміни до актового запису про народження дитини №20 від 09.11.2023р. відомості про батька дитини змінити на « ОСОБА_2 ».

Сповіщені належним чином про час та дату розгляду справи позивач та її представник до зали суду не з`явились, надали заяви про проведення судового засідання за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали.

Сповіщений про час та дату розгляду справи відповідач до зали суду не з`явився, направив до суду заяву про визнання позовних вимог, просив суд розглядати справу за його відсутності.

Сповіщена належним чином третя особа без самостійних вимог на предмет спору Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) не представив суду свого представника, направив заяву про проведення судового засідання за їх відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області було встановлено факт народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження дитини зазначено м.Нова Каховка, матір`ю дитини було вказано ОСОБА_1 , батька дитини записано відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

За змістом свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що його батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Звітом про дослідження від 08.10.2025р., проведеним ТОВ «testDNA» встановлено ймовірність понад 99,99 % досліджуваного ймовірного батька ОСОБА_6 по відношенню до досліджуваної дитини ОСОБА_7 .

За заявою ОСОБА_2 , завіреної нотаріально у м.Лодзь, останній визнає своє батьківство щодо дитини ОСОБА_3 .

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Статтею 7 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст.129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Статтею 134 СК України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно ч.2.ст.136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу, як батька дитини, з актового запису про її народження. Частиною 3 ст.136 СК України, оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

У п.9постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Пунктом 11 вказаної постанови ВСУ роз`яснено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.

Правилами внесень змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року №96/5встановлено: п.2.13.1 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; 2.16.2. за наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду; 2.16.4. на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду; 2.16.7 на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Згідно до абзацу дев`ятого п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до ст.234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Згідно висновків викладених в постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 478/690/18 зазначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, §34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Верховний Суд у постановах від 23.10.2019 у справі № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 у справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Відповідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1,6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про відсутність доказів для внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , оскільки з позовом про внесення таких змін звернулась мати дитини, а не особа, яка вважає себе батьком дитини, при цьому, права матері не є порушеними та не підлягають їх відновленню судом у даній справі, а долучені письмові докази свідчать лише про обставини реєстрації народження дитини ОСОБА_3 та підтвердження проживання сторін у Польщі, які ніким не оспорюються, тому підстав для задоволення позовних вимог судом не знайдено.

Керуючись ст.4,12,13,80,81,141,258-259,263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Мельник Ганна Володимирівна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.