Ухвала суду № 135736767, 15.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

15 квітня 2026 року Справа №200/5265/24

приміщення суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Незалежності, 1.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зобов`язання керівника Державної казначейської служби України подати звіт про виконання рішення суду, накладення штрафу, у адміністративній справі № 200/5265/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 200/5265/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025, визнано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо переведення виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7509/21, виданого 23.11.2021 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439, 50 грн., а також виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у цій же справі, виданого 26.01.2022, про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305 774, 16 грн. з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» в програму КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». Зобов`язано Державну казначейську службу України поновити в черзі бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» виконавчі листи Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7509/21: з 22.12.2021, виданий 23.11.2021 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439, 50 грн., та з 01.02.2022, виданий 26.01.2022 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305 774, 16 грн.

15.03.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5265/24. На обґрунтування вказаної заяви зазначає, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 5 червня 2025 року у цій справі було відмовлено у встановленні судового контролю з огляду на виконання рішення суду в повному обсязі. Але на думку представника позивача, що саме стало підставою для такого висновку суду з тексту ухвали не вбачається, суд не надавав оцінки змісту витягам з АРМ Реєстр судових рішень (WEB) АС Є-Казна., які надавала Державна казначейська служба України. Ці витяги на думку заявника не є виконанням судового рішення у справі № 200/5265/24, тому що у випадках коли стягнення здійснюється за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», не може бути зазначено категорію черговості окрім черговості за хронологією дати надходження виконавчого листа до Державної казначейської служби. Заявник вказує, що так і залишилось невідомим якими ж в черзі реєстру стягувачів на виконання бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» перебувають виконавчі листи у справі № 200/7509/21, видані по справі. Вважає, що суб`єктом владних повноважень рішення суду не виконано, тому просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5265/24 зобов`язати керівника Державної казначейської служби України у двотижневий строк подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5265/24; якщо звіт буде подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України прохання відмовити у прийнятті звіту; у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту накласти на керівника Державної казначейської служби України штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення; половину суми штрафу стягнути на користь заявника, іншу половину до Державного бюджету України.

Ухвалою суду 19.03.2026 встановлено Державній казначейській службі України та Державній судовій адміністрації України строк для надання пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - до 30.03.2026. Витребувано у Державної казначейської служби України докази на підтвердження виконання рішення суду від 29.10.2024 по справі № 200/5265/24.

Державна казначейська служба України надала пояснення, у яких зазначила, що на виконання рішення суду у справі від 29.10.2024, виконавчий лист у справі № 200/7509/21, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 23.11.2021, знятий з обліку бюджетної програми КПКВК 3504040 та взятий на облік за бюджетною програмою КПКВК 0501150 з дати надходження виконавчого документа на виконання до Казначейства, тобто з 22.12.2021. Також виконавчий лист у справі № 200/7509/21, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 26.01.2022, знятий з обліку бюджетної програми КПКВК 3504040 та взятий на облік за бюджетною програмою КПКВК 0501150 з дати надходження виконавчого документа на виконання до Казначейства, тобто з 01.02.2022. Суб`єкт владних повноважень вказує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 200/5265/24 щодо зобов`язання Казначейства поновити в черзі бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» виконавчі листи Донецького окружного адміністративного у справі № 200/7509/21: з 22.12.2021, виданий 23.11.2021 року про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439,50 грн, та з 01.02.2022, виданий 26.01.2022 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305 774,16 грн. -виконано в повному обсязі, тому заява про встановлення судового контролю є необгрунтованою, посить суд відмовити у задоволенні заяви позивача у справі № 200/5265/24 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Державна судова адміністрація надала пояснення, у яких зазначила, що будь-яких вимог до ДСА України Позивач не висуває, та як вбачається з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 200/5265/24, судом не встановлено жодних протиправних дій ДСА України, спрямованих на порушення прав і свобод Смірнової В. В. Окремо, ДСА України звертає увагу, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язання Державної казначейської служби України виконувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 200/5265/24 вже було об`єктом розгляду суду, за результатами якого ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 було залишено без задоволення. Вважає, що відсутні обставини, які б слугували для задоволення заяви про встановлення судового контролю в частині, що стосується ДСА України.

У період з 09.04.2026 по 14.04.2026 суддя Зеленов А.С. перебував у відпустці.

Розглянувши в письмовому провадженні подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зважає на таке.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Зокрема, відповідно до частинами 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1, 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення.

Судом встановлено, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 200/5265/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025, визнано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо переведення виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7509/21, виданого 23.11.2021 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439, 50 грн., а також виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у цій же справі, виданого 26.01.2022, про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305 774, 16 грн. з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» в програму КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». Зобов`язано Державну казначейську службу України поновити в черзі бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» виконавчі листи Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7509/21: з 22.12.2021, виданий 23.11.2021 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439, 50 грн., та з 01.02.2022, виданий 26.01.2022 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305 774, 16 грн.

Судом також встановлено, що 19.05.2025 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю, відповідно до ст. 382 КАС України у зв`язку з невиконанням рішення по справі № 200/5265/24.

За результатами розгляду даної заяви судом постановлено ухвалу від 05.06.2025 відповідно до якої, на виконання рішення суду від 29.10.2024 у справі № 200/5265/24, виконавчий лист у справі № 200/7509/21, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 23.11.2021, знятий з обліку бюджетної програми КПКВК 3504040 та взятий на облік за бюджетною програмою КПКВК 0501150 з дати надходження виконавчого документа на виконання до Казначейства, тобто з 22.12.2021. Крім того, виконавчий лист у справі № 200/7509/21, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 26.01.2022, знятий з обліку бюджетної програми КПКВК 3504040 та взятий на облік за бюджетною програмою КПКВК 0501150 з дати надходження виконавчого документа на виконання до Казначейства, тобто з 01.02.2022.

У зазначеній ухвалі суду відповідно до вказаних витягів з АРМ «Реєстр судових рішень (WEB) АС Є-Казна» встановлена обставина повного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 200/5265/24. Даною ухвалою суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.

Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 200/5265/24 набула законної сили, позивачем не оскаржувалась.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено у Постанові Верховного суду від 02 листопада 2022 року у справі №140/6115/21, загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники. Недотримання хоча б однієї умови робить неможливим для суду застосування преюдиції, що особливо важливо, коли у справі беруть участь нові сторони. Преюдиційність безпосередньо пов`язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов`язковість судового рішення (частина друга статті 129 Основного закону України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань, процесуальної економії, а також заборони зловживати процесуальними правами.

Преюдиційність відрізняється від поняття передсудність, яке означає можливість ініціювати особою вирішення спору в суді лише після отримання судового рішення в іншій, напряму пов`язаній справі, якщо того вимагає процесуальний закон.

Преюдиційність також відрізняється від обов`язковості правових висновків (позицій) Верховного Суду, які мають прецедентних характер та стосуються тлумачення законодавства, що здійснює Суд під час касаційного перегляду справи (відповідно до частин п`ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права).

Як зазначено у Постанові Верховного суд 31 серпня 2023 року у справі № 400/4063/2 преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти). Преюдиція - це обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Фактично, позивач просить переоцінити ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 200/5265/24, якою відповідно до витягів з АРМ «Реєстр судових рішень (WEB) АС Є-Казна» встановлена обставина повного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 200/5265/24, яка набула законної сили та позивачем не оскаржувалась

Суд звертає увагу на те, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.

Також в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі доходити висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою в порядку статті 382 КАС України, фактично вирішувати новий спір та зобов`язувати відповідача вчинити певні дії, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.

На підставі вищенаведеного, та оскільки висновок щодо повного виконання рішення суду від 29.10.2024 у справі № 200/5265/24 суб`єктом владних повноважень вже зроблений ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 200/5265/24, відсутні підстави для встановлення судового контролю та зобов`язання керівника Державної казначейської служби України подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5265/24, та заява у цій частині не підлягає задоволенню.

З огляду на відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю як похідні не підлягає задоволенню заява про

- відмову у прийнятті звіту;

- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту накладення на керівника Державної казначейської служби України штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додаткового встановлення нового строку для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України

- розгляд за власною ініціативою питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 78, 248, 256, 382, 382-1 КАС України, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5265/24, зобов`язання керівника Державної казначейської служби України у двотижневий строк подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5265/24; відмову у прийнятті звіту якщо звіт при його поданні без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України прохання; у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту накладення на керівника Державної казначейської служби України штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додаткового встановлення нового строку подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України або розгляду за власною ініціативою питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов