Ухвала суду № 135734101, 08.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11195/25 2/335/736/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., представника позивача Штабовенка Д.В., відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСББ «НД-58», в особі представника адвоката Штабовенка Д.В., до відповідача ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті внесків за утримання будинку за період з грудня 2020 року по жовтень 2025 року у сумі 25 319,33 грн, а також понесені судові витрати судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою судді від 20.11.2025 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

26.12.2025 року надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву.

Разом з відзивом на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, в обґрунтування зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та засновником (учасником) ОСББ «НД-58» (юридична особа). Спір виник з приводу виконання корпоративних відносин, в тому числі, між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом). Просить закрити провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, бо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також до відзиву додано клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. В обґрунтування даного клопотання зазначено, що позовній заяві адвокат Штабовенко Д.С зазначив наступне « Рішенням загальних зборів членів ОСББ «НД-58», оформленим протоколом №8 від 12 лютого 2020 року було встановлено, що розмір щомісячних внесків на утримання будинку становить 5.00 грн. за 1кв.м. щомісячно для приміщень другого та вище поверхів та 4,40 грн за 1 м.кв. щомісячно для приміщень першого поверху. Рішенням загальних зборів членів ОСББ «НД-58», оформленим протоколом №10 від 21 березня 2021 року було встановлено, що розмір щомісячних внесків на утримання будинку незмінно з 2020 р. становить 5.00 грн. за 1 кв.м. щомісячно для приміщень другого та вище поверхів та 4,40 грн за 1 м.кв. щомісячно для приміщень першого поверху.» Рішенням загальних зборів членів ОСББ «НД-58», оформлених протоколом №12 від 03 квітня 2024 року було встановлено, що розмір щомісячних внесків на утримання будинку незмінно з 2020 р. становить 5,00 грн. за 1кв.м. щомісячно для приміщень другого та вище поверхів та 4,40 грн за 1 м.кв. щомісячно для приміщень першого поверху». Проте в порушення вимог п.5 ч.3с ст.175 ЦПК України в позовній заяві позивач не зазначив докази, що підтверджують вище зазначені обставини, якими позивач об ґ рунтував позовні вимоги, що свідчить про відсутність предмету спору.

Також до відзиву додано заяву проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про витребування доказів.

16.01.2026 під час судового засідання відповідач ОСОБА_1 надала уточнення до відзиву на позовну заяву ОСББ «НД-58». Також під час засідання нею було подано клопотання про витребування доказів, а саме просить витребувати у Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з матеріалів справи №335/13021/24 ордер на надання правничої допомоги СЕРІЯ АР №1205745 від 20.11.2024 засвідчений судом з позначкою про те, що цей ордер знаходиться в матеріалах справи №335/13021/24. Разом з тим, відповідачем було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування зазначено, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст.257 ЦПК України, що позов від імені заінтересованої особи подано особою, яка немає повноважень на ведення справи. А також усно уточнила п. 4 клопотання про витребування доказів, яке було подано разом із відзивом. Зазначила, що потрібно витребувати протокол засідання правління ОСББ «НД-58» №1/22 від 12.01.2022, №1/22 від 19.01.2023, №1/22 від 12.01.2022. А також просила задовольнити клопотання про витребування ордеру.

Ухвалою суду від 16.01.2026 року задоволено частково клопотання відповідача - ОСОБА_1 про витребування доказів .Витребувано у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» (69091, м. Запоріжжя, вул. Пластова, буд. 58, код за ЄДРПОУ 40378146) засвідчені належним чином:- копії статутів ОСББ «НД-58», на підставі яких ОСББ «НД-58» здійснювало діяльність в спірний період ( з грудня 2020 по жовтень 2025); - копії рішень правління ОСББ «НД-58» про обрання голови правління в спірний період (з грудня 2020 по жовтень 2025), а також копії документів, якими встановлено повноваження голови правління;- копії балансів ОСББ «НД-58» за спірний період (з грудня 2020 по жовтень 2025); - копії рішень правління ОСББ «НД-58», а саме протокол засідання правління ОСББ «НД-58» №1/22 від 12.01.2022; №1/22 від 19.01.2023; №1/22 від 12.01.2022. Витребувано з канцелярії Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя зі цивільної справи № 335/13021/24 належним чином завірену копію ордеру на надання правничої допомоги СЕРІЯ АР №1205745 від 20.11.2024.

30.01.2026 року з канцелярії суду надійшла витребувана інформація.

30.01.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

02.02.2026 року на виконання ухвали суду від позивача надійшла витребувана інформація.

09.02.2026 року надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про долучення доказів, а саме копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу-ОСББ «НД-58» виданий 04.02.2026 Синєбок Л.І. (відповідачу по справі №335/11195/25) Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради.

Під час судового засідання 09.02.2026 року судом поновлено ОСОБА_1 строк на подання доказів, задоволено клопотання та долучено до матеріалів справи копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу-ОСББ «НД-58».

Ухвалою суду від 09.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сиротенко В.К. у цивільній справі №335/11195/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано для вирішення іншому судді, визначеному в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвалою Вознесенівського районного суду від 12.03.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Сиротенко В.К. від участі в розгляді цивільної справи №335/11195/25 за позовом ОСББ «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сиротенко В.К. від розгляду цивільної справи №335/11195/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду.

07.04.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява додатком до якої є копія протоколу №12 загальних зборів ОСББ`НД-58» від 03.04.2024.

Крім того, 07.04.2026 року, надійшло клопотання про залишення позовної заява без розгляду ( з урахуванням листа НААУ №618/0/2-26 від 03.04.2026) В обґрунтування зазначено, Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно із ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката , як представника підтверджуються одним з таких документів1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Відповідність оригінала копії ордеру може бути посвідчена підписом судді, після чого копія приєднується до матеріалів справи. Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» непередбачено.»

Згідно ч.8 ст.62 ЦПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Адвокат Штабовенко Д.В., який підписав та подав до суду позовну заяву від імені ОСББ «НД-58», на підтвердження своїх повноважень представника долучив до позовної заяви ордер серії АР №1205745 виданий 07.11.2025 на надання правничої допомоги ОСББ «НД-58» в Вознесенівському районному суді м. Запоріжжя, та Запорізькому апеляційному суді. Національна асоціація адвокатів України листом за №618/0/2-26 від 03.04.2026 повідомила Відповідачу, що ордер серії АР №1205745 був згенерований адвокатом Штабовенко Д.В. 04.11.2024 і оригінал цього ордеру існує в одному примірнику. Оригінал ордеру серії АР №1205745 згенерований адвокатом Штабовенко Д.В. 04.11.2024 та був використаний ним 20.11.2024 на представництво ОСББ «НД-58» в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя у справі №335/13021/24, що підтверджується копією цього ордеру, яка засвідчена Вознесеніським районним судом м.Запоріжжя та знаходиться в матеріалах справи №335/11195/25.

Таким чином ордер серії АР №1205745 від 07.11.2025 не є оригіналом та не підтверджує повноваження адвоката Штабовенко Д.В. на представництво ОСББ «НД-58». У зв`язку з вище викладеним просить позовну заяву залишити без розгляду.

Під час судового засідання 08.04.2026 відповідач ОСОБА_1 надала суду в письмовому вигляді додаткові пояснення щодо клопотання про закриття провадження у справі (підсудність). В яких зазначено, що Відповідно до ст.23 Закону України «Про ОСББ»: кошти об?єднання складаються, зокрема з внесків і платежів співвласників. Згідно ч.3 розділу ІІ Статуту ОСББ "НД-58» від 2016 року завданням та предметом діяльності об?єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов?язань, пов?язаних з діяльністю об?єднання. Відповідно до ч.1 розділу IV Статуту ОСББ "НД-58» від 2016 року джерелами фінансування є кошти об?єднання, які складаються зокрема з: внесків і платежів співвласників. Тобто, згідно норм чинного законодавства та статуту ОСББ «НД-58» від 2016 року, внески співвласників є джерелом фінансування статутної діяльності ОСББ його засновниками ( учасниками), а тому Цей спір є спором між юридичною особою ОСББ «НД-58» та засновником ( учасником) цією юридичної особи ОСОБА_1 . Такий спір згідно ч.3 до ст.20 ГПК України розглядають господарські суди. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 січня 2026 року у справі №911/2102/25 (п.16) зазначила наступне: «Водночас колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 11 вересня 2024 року у справі № 916/5232/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 916/2670/23, від 06 листопада 2024 року у справах № 916/337/24 та № 916/5182/23, від 12 грудня 2024 року № 916/2671/23, в яких розглядалися позовні вимоги обслуговуючого кооперативу до асоційованих членів цього кооперативу про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, вказав на наявність корпоративних відносин між асоційованим членом та обслуговуючим кооперативом та, як наслідок, що такі справи підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Також відповідач підтримала раніше подані клопотання про закриття провадження на підставі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, клопотання про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Крім того, під час судового засідання відповідачка ОСОБА_1 подала письмове клопотання про вилучення з матеріалів справи №335/11195/25 додаткових письмових пояснень у справі, які зареєстровані судом 30.01.0226 за №4876 (а.с. 140-142), документ із назвою «Довіреність». В обґрунтування зазначено, що Згідно зі статтею 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Довіреності, що видаються юридичними особами, не вимагають нотаріального посвідчення, оскільки вони посвідчуються безпосередньо організацією. У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. Відповідно до частини другої статті 245 ЦК України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.» Документ із назвою «ДОВІРЕНІСТЬ», який долучений до додаткових письмових пояснення у справі, не є належним доказом підтвердження повноважень Штабовенко Д.В., оскільки не відповідає вимогам законодавства.

Представник позивача-Штабовенко Д.В. заперечував щодо клопотань відповідача.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваних питань, суд зазначає наступне.

З приводу клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (ч.1 ст.20 ГПК України).

Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 17 Закону передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.

Встановивши, що належна відповідачу квартира розташована у будинку, в якому створено ОСББ, згідно рішень загальних зборів якого встановлено сплату внесків на утримання будинку, які відповідачем не вносились, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, щодо наявності підстав задоволення позову в частині стягнення вказаної заборгованості.

Правова природа внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, відмінна від оплати житлово-комунальних послуг, породжує питання про можливість віднесення спорів між ОСББ та мешканцями багатоквартирних будинків до господарської юрисдикції, адже «за висновками, які містяться, зокрема, в постановах від 2 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2446/17, Велика Палата Верховного Суду вказала про розгляд господарськими судами спорів у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої ГПК України) незалежно від суб`єктного складу такого спору».

Утім, як зазначається у п. 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19 (провадження № 12-76гс20), «за змістом статей 12 та 13 Закону про ОСББ, що знайшов відображення у назвах статті 12 «Управління багатоквартирним будинком» та статті 13 «Відносини співвласників та управителя», а також положень абзацу другого та абзацу третього статті 2 Закону про ОСББ, законодавець виокремив у межах відносин, врегульованих цим Законом, відносини, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій, та відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні». Тому, адаптуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, що міститься у п. 7.40 вже згадуваної постанови від 2 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19 (провадження № 12-76гс20) до даної ситуації, можна констатувати, що юридичні спори щодо стягнення заборгованості по оплаті внесків на витрати щодо утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є такими, що виникають стосовно прав і обов`язків мешканців багатоквартирного будинку щодо користування та розпорядження спільним майном як співвласників багатоквартирного будинку, тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України слід відмовити.

З приводу клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19), від 31 липня 2023 року (справа № 335/8285/22).

З практики ЄСПЛ випливає, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria. Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі №662/397/15-ц.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом рішення по справі за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, закриття провадження у справі внаслідок відсутності предмета спору пов`язується з тим, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем не була сплачена, та наявність неврегульованих спірних питань між сторонами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження.

Розглядаючи клопотання відповідача про залишення позовної зави без розгляду (з урахуванням листа НААУ №618/0/2-26 від 03.04.2026) суд зазначає наступне.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст.80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частинами 1, 4 ст. 91 ЦК України визначено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки(цивільну правоздатність),як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами першою та другою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (ч.3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Форма Типового ордеру, затверджено у додатку №1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12 квітня 2019 року, зі змінами внесеними рішенням Ради адвокатів України №29 від 14 лютого 2020 року, №23 від 07 червня 2024 року.

Пунктом 12 Положення передбачено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Пунктом 15 зазначено, що відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер). У ордері на надання правничої допомоги, який видається адвокатом або адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням, не заборонено здійснювати виправлення і дописки, у разі якщо обсяг повноважень адвоката змінюється в межах такого договору.

30 квітня 2025 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26.02.2025 № 4273-ІХ, назва Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя була змінена на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Судом встановлено, що в Ордер серії №1205745 адвокатом Штабовенко Д.В. були внесені зміни, а саме змінено назву суду з «Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя» на «Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя», а також доповнено назву органу, у якому надається правнича допомога «Запорізький апеляційний суд». Дата «07.11.2025» в ордері №1205745 це дата внесення змін, не є датою створення ордеру.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24) вказано, що «ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є підтвердженням наявності у адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката».

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять даних про те, що вказаний вище договір про надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2024, додаткова угода від 03.11.2025 до договору про надання правничої допомоги від 08.11.2024 у встановленому законом порядку визнаний недійсним або є нікчемним в силу закону, що свідчить про правомірність цього договору в силу ст.204 ЦК України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що повноваження представника позивача підтверджені належними доказами, підстав для залишення позову без розгляду немає, у зв`язку з чим у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 слід відмовити.

Крім того суд звертає увагу, що у разі, якщо певна особа вважає, що у своїй діяльності адвокат не дотримується вимог закону, вона вправі звернутись зі скаргою до дисциплінарного органу, або із заявою про кримінальне правопорушення.

Щодо клопотання відповідача про вилучення з матеріалів справи №335/1195/25 додаткові письмові пояснення у справі , які зареєстровані судом 30.01.22026 за №4876 (а.с. 140-142), документ із назвою «Довіреність» та повернути особі, яка їх подала, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 53 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як передбачено п.1 ч.1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч.8 ст.62 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до статті 240 ЦК України представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов`язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.

Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (стаття 245 Кодексу).

Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.

У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення.

Така довіреність не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю.

Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.

У ній мають бути вказані дата і місце посвідчення основної довіреності, та реєстровий номер, найменування нотаріального округу, прізвище, ім`я та по батькові нотаріуса, який її посвідчив, прізвище, ім`я, по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження. На основній довіреності робиться відмітка про передоручення. Копія основної довіреності додається до примірника довіреності, що залишається у матеріалах нотаріальної справи. При наступному посвідченні довіреності, виданої за передорученням тим самим нотаріусом, копія основної довіреності не залишається. На примірнику такої довіреності, що залишається у справах нотаріуса, робиться відмітка із зазначенням реквізитів довіреності, виданої у порядку передоручення, до якої прикріплено копію основної довіреності (пункт 5 глави 4 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 22.02.2012 за № 282/20595).

Як встановлено судом, до додаткових пояснень від 30.01.2026 року вх.4876 додана довіреність в порядку передоручення на представника позивача Штабовенка Д.В., відповідно до якої Клепаков С.О. на підставі Витягу з ЄДР від 13.11.2024 уповноважив, в порядку передоручення, Штабовенка Д.В. представляти інтереси ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «НД-58» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).

При цьому, повноважень Клепакова С.О., щодо видачі довіреності, позивачем не надано.

Враховуючи викладене вище, з метою перевірки повноважень представника позивача, слід зобов`язати позивача надати до суду належний документ на підтвердження повноважень Клепакова С.О. на видачу довіреності в порядку передоручення.

Клопотання відповідача про вилучення (виключення з матеріалів справи) документа, поданого позивачем, повинно базуватись на порушенні вимог щодо належності, допустимості або порядку подання доказів. Документ вилучається, якщо він є неналежним (не стосується справи), недопустимим (одержаний незаконно) або поданий з порушенням строків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про вилучення документів з цивільної справи.

З метою дотримання справедливого та неупередженого вирішення спору, у зв`язку надання можливості сторонам подати суду докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 81, 255, 256, 259, 260, 274, 279, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України - відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України - відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України - відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про вилучення документів з матеріалів цивільної справи №335/11195/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» надати суду належний документ на підтвердження повноважень Клепакова Сергія Олександровича на видачу довіреності в порядку передоручення.

Судове засідання відкласти на 18 травня 2026 року о/об 13 год. 00 хв.

Ухвала в частині відмови у закритті провадження у справі та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

З врахуванням безпекової ситуації у м. Запоріжжі повний текст ухвали виготовлений 15.04.2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко