Рішення № 135729341, 10.04.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1575/25

Провадження №2/338/209/26

10 квітня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., за участю секретаря судового засідання Дякун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Богородчани цивільну справу за позовною заявою представника Смикова В.Є., який діє в інтересах позивача Акціонерного товариства УНІВЕРСАЛ БАНК (далі - Банк) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

21 листопада 2025 року Банк звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26 травня 2024 року у розмірі 8 975, 61 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка, звернувшись до банку з метою отримання банківських послуг, підписала анкету-заяву, встановила мобільний додаток monobank, отримала платіжну картку та відкрила поточний рахунок. Підписанням анкети-заяви відповідачка підтвердила, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становлять єдиний договір про надання банківських послуг, з умовами якого вона ознайомилась і зобов`язалась їх виконувати.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору банк надав відповідачці можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту. Відповідно до умов договору, відповідачка була зобов`язана щомісячно сплачувати мінімальний платіж, погашати використаний кредит та інші передбачені договором платежі. Проте, як стверджує банк, відповідачка належним чином свої зобов`язання не виконувала, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості не вносила, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість.

У позовній заяві банк посилається на те, що прострочення сплати щомісячного мінімального платежу за договором перевищило 90 днів, що відповідно до умов договору є істотним порушенням зобов`язань клієнта, внаслідок чого вся заборгованість стала простроченою. Як зазначає позивач, 02 серпня 2025 року банком було направлено відповідачці повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості, однак остання жодних дій щодо належного виконання своїх зобов`язань не вчинила, у зв`язку із чим кредит набув форми «на вимогу».

Станом на день звернення до суду, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідачки перед АТ «Універсал Банк» становить 8975 грн 61 коп., з яких: 7431 грн 95 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 1543 грн 66 коп. - заборгованість за пенею, 0 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками, 0 грн 00 коп. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання. Посилаючись на порушення відповідачкою умов укладеного договору та положення статей 509, 526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Після виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 187 ЦПК України ухвалою від 25 листопада 2025 року було відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником позивача в резолютивній частині позову заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника Банку на підставі наявних у справі доказів.

Учасники справи про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку (шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з доданими до неї документами за зареєстрованим місцем його проживання). Крім того, інформація щодо розгляду справи наявна на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтернет на веб-сайті судової влади. Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

На підставі наявних у справі доказів суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши наступні факти і відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank». У зв`язку із цим відповідачці було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано платіжну картку monobank № НОМЕР_2 .

Згідно з матеріалами справи, анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становили договір про надання банківських послуг. Підписанням анкети-заяви відповідачка підтвердила, що ознайомилася з указаними документами, отримала їх у мобільному додатку та погодилася з їх змістом.

Судом також встановлено, що банківське обслуговування в межах проєкту monobank здійснюється дистанційно, без відділень банку, із використанням мобільного додатка. Попередня ідентифікація клієнта відбувається шляхом завантаження копій паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків у мобільний додаток, а видача платіжної картки здійснюється після верифікації особи. Платіжна картка передається клієнту неактивованою та активується банком після внесення даних картки до мобільного додатка з авторизацією за номером телефону. При активації картки встановлюється ПІН-код, який відповідно до умов договору є аналогом власноручного підпису клієнта.

Відповідно до умов договору банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає і надає клієнту платіжну картку та забезпечує здійснення розрахунків за операціями, проведеними з використанням платіжної картки або мобільного додатка. Договором передбачено дебетово-кредитну схему обслуговування такого рахунку. Облік кредитних коштів, наданих клієнту в разі встановлення кредитного ліміту, здійснюється за відповідним активним поточним рахунком.

Згідно з умовами договору, укладений між сторонами договір є змішаним договором, який містить елементи договору банківського рахунку, депозитного договору та договору про надання кредиту. Банк мав право встановлювати клієнту кредитний ліміт та повідомляти про його розмір у електронній формі через мобільний додаток або інші канали дистанційного обслуговування. Сума кредиту (кредитного ліміту) могла встановлюватися у розмірі до 500 000 грн. Форма надання кредиту визначена як поновлюваний кредитний ліміт (кредитна лінія), який міг використовуватися для безготівкових розрахунків та/або отримання готівкових коштів.

Умовами договору передбачено, що після встановлення або зміни ліміту до використання клієнт, здійснюючи розрахунки за товари та послуги або отримуючи готівкові кошти з використанням платіжної картки, підтверджує свою згоду із встановленим лімітом. Банк надає кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених клієнтом з використанням платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати комісій і плат, передбачених договором.

Судом встановлено, що умовами договору визначено порядок нарахування та сплати процентів. На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки за кожен календарний день використання кредитного ліміту, виходячи із кількості календарних днів у році, за процентними ставками, визначеними Тарифами. Погашення кредиту і процентів мало здійснюватися клієнтом щомісяця після завершення пільгового періоду. Розрахунковим періодом для погашення відсотків визначався календарний місяць, наступний за звітним. Крім погашення відсотків, клієнт був зобов`язаний вносити щомісячний мінімальний платіж у розмірі, визначеному банком відповідно до Тарифів, у строк до 23 год. 55 хв. останнього дня місяця, наступного за звітним.

З наданих до справи Тарифів вбачається, що пільговий період за карткою становив до 62 днів та діяв з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою її виникнення, за умови погашення заборгованості у повному обсязі. Пільгова процентна ставка становила 0,00001 % річних. Базова процентна ставка становила 3,1 % на місяць, що еквівалентно 37,2 % річних, і нараховувалася за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період. Збільшена процентна ставка у випадку наявності простроченої заборгованості становила 6,2 % на місяць, що еквівалентно 74,4 % річних.

Також умовами договору передбачалося, що у разі несплати щомісячного мінімального платежу клієнт зобов`язаний сплатити штраф згідно з Тарифами. За порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт мав сплачувати проценти у подвійному розмірі від базової процентної ставки. У разі порушення строку сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів уся заборгованість за кредитом вважалася простроченою, що умовами договору визначалося як істотне порушення зобов`язань клієнтом. У такому випадку на залишок простроченої заборгованості банк нараховував штраф згідно з Тарифами, при цьому процентна ставка за користування кредитом становила 0,00001 % річних.

Також встановлено, що АТ «Універсал Банк» надало відповідачці можливість користуватися кредитними коштами на умовах, визначених договором, а відповідачка користувалася наданими банківськими послугами. Водночас, за твердженням позивача та згідно з наданим розрахунком заборгованості, відповідачка не вносила своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та обов`язкових платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість. У позовній заяві зазначено, що прострочення виконання зобов`язань зі сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів, а 02 серпня 2025 року банк направив відповідачці повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, станом на момент звернення до суду загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26 травня 2024 року становив 8 975 грн 61 коп., з яких: 7 431 грн 95 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 0 грн 00 коп. - загальний залишок заборгованості за відсотками, 1 543 грн 66 коп. - заборгованість за пенею, 0 грн 00 коп. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі, та додається до електронного повідомлення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України "Про електронну комерцію", є оригіналом такого документа.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов (ст. 610 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір між АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та відповідачем, зокрема Анкету-заяву, було підписано шляхом накладення удосконаленого електронного підпису відповідача/цифрового власноручного підпису у мобільному додатку, який сторонами визнано аналогом власноручного підпису.

Після підписання Анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у банку - зобов`язання надати кредитні кошти, а у відповідача зобов`язання повернути кредит та сплачувати передбачені договором платежі.

Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредиту відповідач суду не надав, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості, не довів відсутність заборгованості та не надав контррозрахунок суми боргу, який суд міг би належним чином оцінити.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені/неустойки.

Відповідно до п.18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин у суду немає підстав для стягнення з відповідача пені/неустойки у сумі 1543,66 грн, оскільки вона нарахована у період дії в Україні воєнного стану, що виключає відповідальність позичальника у вигляді неустойки за прострочення.

Водночас, вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту підтверджуються матеріалами справи, належними та допустимими доказами, відповідач відзиву не подав і контррозрахунку суду не надав, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26.05.2024 року у розмірі 7431,95 грн, що складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Щодо судових витрат

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову у даній справі становить 8975,61 грн, задоволенню підлягають вимоги у сумі 7431,95 грн, що становить 82,80 % від загального розміру заявлених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2005,79 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26 травня 2024 року у розмірі 7431 (сім тисяч чотириста тридцять одна) грн 95 коп., яка складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

У задоволенні решти позовних вимог = відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 2005 (дві тисячі п`ять) грн 79 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2026 року.

Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя