Ухвала суду № 135723869, 31.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4357/26

1-кс/308/1890/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді, клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42025070000000211, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2025 року, про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.06.2021 № 240 «Про кадрові питання» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 , призначено начальником Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, який є службовою особою та виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Пунктом 1.5. Статуту Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, затвердженого Наказом ДСНС від 18.05.2013 № 240 (у редакції наказу ДСНС від 26.05.2021 № 369) (далі Статут), встановлено, що Загін є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права й обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до вимог чинного законодавства України. Загін несе відповідальність за своїми зобов`язаннями згідно з чинним законодавством.

До обов`язків Загону, серед іншого, згідно пункту 3.2 Статуту входить дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, своєчасну сплату податків і зборів (обов`язкових платежів) згідно із законодавством України, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової та бюджетної, податкової і статистичної звітності, дотримання бюджетного законодавства.

Згідно п. 49 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, управління бюджетними коштами сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов`язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів

За правилами ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, принцип ефективності та результативності, полягає у тому, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг, у тому числі з урахуванням гендерних аспектів, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Частиною 2 ст. 19 Бюджетного кодексу України закріплено, що на всіх стадіях бюджетного процесу забезпечується управлінська відповідальність та підзвітність, здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

У свою чергу, пунктом 6 Основних засад функціонування внутрішнього контролю у розпорядників бюджетних коштів, затверджених постановою КМУ від 12.12.2018 № 1062 встановлено, що організація та функціонування внутрішнього контролю в установі забезпечується, серед іншого, шляхом впровадження керівником установи комплексу управлінських заходів, розроблення та затвердження ним внутрішніх документів, спрямованих на досягнення визначених мети (місії), стратегічних та інших цілей, завдань, планів і вимог щодо її діяльності, ефективність, результативність та прозорість діяльності, попередження настання порушень та збитків, відхилень, запобігання корупційним правопорушенням, шахрайству або зловживанню службовим становищем, забезпечуючи застосування належних методів та заходів управління установою, виконання зобов`язань щодо підзвітності на кожному рівні установи та функціонування елементів внутрішнього контролю з урахуванням вимог, установлених цими Основними засадами.

Розділом 6 Статуту встановлено, що начальник Загону відповідає за виконання покладених на Загін завдань і функцій відповідно до вимог чинного законодавства та актів ДСНС, у тому числі: подання на затвердження начальнику ГУ ДСНС України у Закарпатській області плану діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних проєктів); організовує та забезпечує здійснення внутрішнього контролю в Загоні шляхом проведення комплексу заходів для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань та діяльності Загону; у встановленому порядку розроблення, погодження та забезпечення затвердження кошторису, організацію його виконання, а також контроль за правильним і економним витраченням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів, контролює додержання фінансової розрахункової дисципліни та своєчасним поданням бухгалтерської та статистичної звітності. Є розпорядником коштів.

Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, ОСОБА_5 , як посадова особа органу державної влади, був зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.

Усупереч вищенаведеному, ОСОБА_5 , обіймаючи у 2022 році посаду начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, допустив спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.

Як встановлено, у ході досудового розслідування, 24.11.2022 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в особі начальника ОСОБА_5 , який діє на підставі Статуту (далі - Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «ВКК «Спецмаш» (код ЄДРПОУ 41699733), юридична адреса: місто Київ, вул. Милославська, 47/138, в особі директора ОСОБА_6 , який діє на підставі Статуту (далі - Постачальник), з другої сторони, разом іменовані - Сторони, а кожний окремо Сторона, керуючись Законом України «Про оборонні закупівлі», постановами КМУ України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель», від 11 листопада 2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», наказом ДСНС України від 04.08.2022 року № НГ-267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» (зі змінами від 26.08.2022 № НГ-306 «Про внесення змін до наказу ДСНС від 04.08.2022 №267») уклали договір № 178 про закупівлю спеціального транспорту, ціна договору 5 920 000 грн.

Предмет договору паливозаправник Вантажний ВКК Спецмаш ПЗ-10.132 (10 м?), дві секції на шасі ДЕУ МАКСИМУС (ЄВРО-3) 4х2 вантажопідйомність 10 т., вартість за одиницю 5 920 000 грн., в тому числі ПДВ 986 666,67 грн.

Згідно Додатку № 4 до договору № 178 від 24.11.2022 до калькуляції на виготовлення паливозаправника ПЗ-10.132 (10 м?), дві секції на шасі ДЕУ МАКСИМУС (ЄВРО-3) 4х2 вантажопідйомність 10 т., ТОВ «ВКК «Спецмаш» визначено наступні статті витрат з ПДВ: основні матеріали 286 500 грн, комплектуючі і закупні матеріали 426 018 грн, шасі автомобіля DAEWOO KC3C1 4 995 000 грн, заробітна плата виробничих робітників 86 328 грн, виробничі витрати 82 300 грн, адміністративні витрати 23 286 грн, витрати на збут 20 568 грн.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» державні замовники у сфері оборони визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.

У пункті 2 постанови від 03.03.2021 № 363 (у редакції від 15.11.2022) «Питання оборонних закупівель» Кабінет Міністрів України визначив, серед інших, Державну службу з надзвичайних ситуацій державним замовником у сфері оборони.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.08.2022 № НГ-267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» (із змінами внесеними Наказами ДСНС України від 26.08.2022 № НГ-306 та від 02.11.2022 № НГ-416) визначено службами державного замовника органи та підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та уповноважено їх на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до додатка, серед яких, у тому числі Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області.

Пунктом 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (у редакції від 15.11.2022) за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.

Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.

Ураховуючи вищенаведені особливості здійснення оборонних закупівель, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, а також те, що згідно затвердженого наказом ДСНС України від 04.08.2022 № НГ-267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» (із змінами внесеними Наказами ДСНС України від 26.08.2022 № НГ-306 та від 02.11.2022 № НГ-416), річного плану (перелік та обсяги) закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2022 рік, передбачалось здійснення закупівлі Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі АРЗ СП) автопаливозаправника ємністю не менше 10 куб.м. (шасі 4х2), 11.11.2022 АРЗ СП скеровано лист на адресу Головного управління про надання дозволу на закупівлю, у тому числі, автопаливозаправника ємністю не менше 10 куб.м. (шасі 4х2) за рахунок резервного фонду, КЕКВ 3110, вартість якого становить 5 920 000,00 грн.

Листом від 17.11.2022 № 52 02-5898/52 39 Головним управлінням повідомлено АРЗ СП про погодження закупівлі та зобов`язано АРЗ СП при проведенні закупівлі оборонного призначення керуватися постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275.

У додаток до вказаного листа надано лист ДСНС України від 16.11.2022 № 04-11682/212 «Про надання дозволу на закупівлю», згідно якого державним замовником, а саме Державною службою України з надзвичайних ситуацій, погоджено придбання автопаливозаправника ємністю не менше 10 куб.м. (шасі 4х2), очікувана вартість 5 920 000,00 грн.

Пунктами 1, 3, 4, 5, 8 та 10 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (у редакції від 11.11.2022), передбачалось, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Під час здійснення закупівель державні замовники повинні відповідно до Закону України Про оборонні закупівлі дотримуватися таких принципів здійснення оборонних закупівель: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів, забезпечення потреб безпеки і оборони; ефективність використання коштів, результативність.

Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.

Трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення не складається та не затверджується.

Державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку до цих особливостей), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України Про оборонні закупівлі та Про публічні закупівлі.

Закупівлі, визначені пунктом 8 та абзацами другим - четвертим пункту 9 цих особливостей, не включаються до річного плану закупівель.

У свою чергу, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 (у редакції від 02.02.2022) «Деякі питання обкладання податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану», з метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", та відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановив, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Податок на додану вартість, визначений в підп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

Згідно з підп. г) підп. 195.1.2 ст. 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Відтак, операції з постачання паливозаправника, як об`єкту товару для забезпечення заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб підрозділу ДСНС, підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ.

Не зважаючи на вищевикладене та у супереч законодавчо закладених принципів ефективності витрачання бюджетних коштів, ОСОБА_5 несумлінно ставлячись до своїх службових обов`язків, не переконавшись у правильності складення проєкту договору щодо його істотних умов, серед яких ціна договору, котра включала ПДВ, на підставі накладної від 27.12.2022 № 116, із використанням електронних довірчих послуг, здійснив 29.12.2022 о 19 год. 34 хв., у точно не встановленому органом розслідування місці, перерахування бюджетних коштів у сумі 5 920 000 грн, у тому числі 986 666,67 грн ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «ВКК «Спецмаш» НОМЕР_1 , і як наслідок, 30.12.2022 о 19 год 53 хв. ГУДКСУ у Закарпатській області проведено відповідну операцію із оплати.

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, працюючи на посаді начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, будучи розпорядником коштів, допустив спричинення шкоди у вигляді надлишкових витрат зменшення активів Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на загальну суму 986 666,67 грн.

23 березня 2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Варварівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, складено та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

24.03.2026 АРЗ СП ГУ ДСНС України в Закарпатській області подано заяву про залучення до провадження у якості потерпілої сторони.

Окрім того, 27.03.2026 АРЗ СП ГУ ДСНС України в Закарпатській області подано позовну заяву до ОСОБА_5 та ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «СПЕЦМАШ» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 1 370 705,58 гривень - солідарно.

Прокурор у клопотанні зазначає, що за таких обставин, виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме забезпечення позовної заяви АРЗ СП ГУ ДСНС України в Закарпатській області від 27.03.2026.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_5 являється власником квартири, за адресою:

АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного та його захисника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. В даному випадку такий розгляд клопотання є необхідним, так як має місце загроза передчасного відчуження нерухомого майна підозрюваного, що не дасть в повній мірі відшкодувати матеріальну шкоду у вказаному кримінальному провадженні за вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України..

З урахуванням наведеного прокурор у клопотанні просить накласти арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 .

Прокурор ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Власник майна у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У ст. 171 КПК України викладено вимоги, яким повинно відповідати клопотання слідчого про арешт майна.

Зокрема у п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України зазначено, у клопотанні слідчого, прокурора повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025070000000211 від 28.11.2025 року, в ході якого досліджуються обставини службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

Згідно долучених до клопотання доказів слідує, що 23.03.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України неналежному виконанні службовою особою, начальником Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. Зокрема, не переконавшись у правильності складення проєкту договору щодо його істотних умов, серед яких ціна договору, котра включала ПДВ, на підставі накладної від 27.12.2022 № 116, із використанням електронних довірчих послуг, здійснив 29.12.2022 о 19 год. 34 хв., у точно не встановленому органом розслідування місці, перерахування бюджетних коштів у сумі 5 920 000 грн, у тому числі 986 666,67 грн ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «ВКК «Спецмаш» НОМЕР_1 , і як наслідок, 30.12.2022 о 19 год 53 хв. ГУДКСУ у Закарпатській області проведено відповідну операцію із оплати, тим самим, ОСОБА_5 , допустив спричинення шкоди у вигляді надлишкових витрат зменшення активів Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на загальну суму 986 666,67 грн.

У свою чергу, 27.03.2026 року АРЗ СП ГУ ДСНС України в Закарпатській області, яке у даному кримінальному провадженні залучено у якості потерпілої особи, подано позовну заяву до ОСОБА_5 та ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «СПЕЦМАШ» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 1 370 705,58 гривень солідарно.

Постановою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 986666,67 грн., які набуті кримінально протиправним шляхом та отримані 30.12.2022 року ТОВ «ВКК «Спецмаш» (код ЄДРПОУ 41699733) на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у клопотанні просить накласти арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме забезпечення позовної заяви АРЗ СП ГУ ДСНС України в Закарпатській області від 27.03.2026 року.

Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2026 року у даному кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), було накладено арешт на грошові кошти у розмірі 1 370 705,58 грн., ( один мільйон триста сімдесят тисяч сімсот п`ять гривень 58 коп) гривень , які зберігаються на банківському рахунку ТОВ «ВКК «СПЕЦМАШ», код ЄДРПОУ 41699733, який відкритий в АТ «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 43, - UA513005280000026009455082643.

Крім того, прокурором у клопотанні не доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, зокрема, що підозрюваним вчиняються будь-які дії щодо знищення, перетворення чи відчуження нерухомого майна, арешт на яке клопоче накласти прокурор.

Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вказано, що відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна у спосіб, що може призвести до надмірного обмеження правомірного його володіння, а тим більше встановлення такого обмеження неправомірно, не відповідає приписам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статей 170, 173 КПК України.

Отже, з огляду на встановлені обставини під час розгляду клопотання про арешт майна, а також беручи до уваги правомірність володіння ОСОБА_5 вказаним у клопотанні майном, враховуючи, що арешт майна є надмірно та наразі не відповідає потребам досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на виучене майно є необґрунтованим та до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42025070000000211, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2025 року, про накладення арешту на майно - відмовити

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів до Закарпатського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1