Рішення № 135723227, 16.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 332/3781/24

2-о/405/179/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря: Мишевець Т.І.

заявника: ОСОБА_1

заінтересованої особи : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся в суд із заявою, в якій просить встановити факт перебування неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його утриманні.

Заяву обґрунтовує тим, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , яка змінила своє прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », а раніше « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 ». Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, дружина, від першого цивільного шлюбу, має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживала разом з ними за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на їх повному утриманні. Дружина у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , батьком ОСОБА_11 , не перебувала.

З моменту одруження він взяв на себе особисту відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення для неї належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та морального розвитку. Дитина отримує всі блага, які необхідні для нормального фізичного та духовного її розвитку. При цьому, батько дитини ОСОБА_10 участі у вихованні дитини не приймає, аліментів не платить. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню ВП 35744205, виданого старшим державним виконавцем Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за період з 23.05.2011 року по 01.06.2024 року заборгованість становить 200 772,12 грн.

Відповідно до довідки про фактичне місце проживання, виданою районною адміністрацією ЗМР по Заводському району від 29.05.2024 року № Б-461-3-583, за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживають: ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_2 , діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 .

Управлінням соціального захисту населення ЗМР по Заводському району, йому видано посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.12.2022 року батьків багатодітних сімей.

Відповідно до характеристики учениці 8-Б класу КЗ «Опорний заклад загальної середньої освіти «Сузір`я» Оріхівської ОМР ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 і вітчим ОСОБА_1 приділяють належну увагу вихованню доньки, беруть активну участь у життя класу та школи, батьківські збори відвідують постійно. Батько вихованням доньки не займається. З класним керівником на контакт не виходить.

Дружина не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, єдиним утримувачем сім`ї є він, інші родичі, які б могли опікуватися та утримувати ОСОБА_12 відсутні. Мати дружини - ОСОБА_13 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком дружина не спілкується після їх розлучення. З батьками ОСОБА_10 (батька ОСОБА_14 ) також не підтримує зв`язок, так як вони перебувають на тимчасово окупованій території.

Заявник зазначив, що встановлення даного факту необхідно з метою захисту прав та інтересів дитини, що стало підставою для звернення до суду з зазначеною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою суду від 05.12.2025 року заява прийнята до розгляду за підсудністю та відкрито окреме провадження у справі з викликом в судове засідання заявника та заінтересованих осіб.

Ухвалою суду від 04.03.2026 року у справі замінено заінтересовану особу районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району на Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримав з підстав, зазначених в ній, просив її задовольнити. Пояснив, що проживає з матір`ю дитини з 2020 року, ОСОБА_14 проживає з ними постійно, вони переїхали до міста Кропивницького, на даний час він має відстрочку від мобілізації, але можуть статись будь-які події і він має намір як опікувався так і опікуватись дитиною, так як інших близьких родичів не має.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву чоловіка, пояснила, що батько ОСОБА_14 не підтримує з ними жодного зв`язку і їй відомо, що він виїхав, матеріальної допомоги жодного разу не надавав, говорив, що краще проп`є кошти. Чоловік опікується ОСОБА_14 , став їй батьком.

Представника заінтересованої особи Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений, суду подана заява про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи ОСОБА_2 , зваживши доводи, викладені в заяві, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З наданих заявником ОСОБА_1 письмових доказів, судом встановлено, що заявник та заінтересована особа ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20.06.2020 року, від якого мають двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, дружина заявника ОСОБА_2 від першого цивільного шлюбу має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої записаний ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 18).

Відповідно до довідки про фактичне місце проживання, виданою районною адміністрацією ЗМР по Заводському району від 29.05.2024 року № Б-461-3-583, за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживають: ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_2 , діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 .

На даний час заявник та його сім`я проживають в АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю № 1880751 від 11 10.2025 року про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню ВП 35744205, виданого старшим державним виконавцем Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за період з 23.05.2011 року по 01.06.2024 року заборгованість ОСОБА_10 на користь ОСОБА_15 на утримання доньки Таїсії становить 200 772,12 грн.

Згідно з характеристикою учениці 8-Б класу КЗ «Опорний заклад загальної середньої освіти «Сузір`я» Оріхівської ОМР ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 і вітчим ОСОБА_1 приділяють належну увагу вихованню доньки, беруть активну участь у життя класу та школи, батьківські збори відвідують постійно. Батько вихованням доньки не займається. З класним керівником на контакт не виходить.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, у порядку, зокрема, окремого провадження (п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам, при розгляді справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, слід мати на увазі, що згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, серед іншого, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку може бути встановлений факт перебування фізичної особи на утриманні.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Звертаючись до суду з зазначеною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник зазначив, що факт самостійного утримання ним неповнолітньої дитини має для нього юридичне значення та необхідний йому для забезпечення захисту прав та інтересів дитини.

Оскільки факт самостійного утримання дитини не може бути встановлений в позасудовому порядку, адже жодний орган влади (суб`єкт владних повноважень) не наділений повноваженнями встановлювати такий факт, то його встановлення можливе лише у судовому порядку в суді цивільної юрисдикції.

Враховуючи, що у зазначених правовідносинах відсутній будь-який орган влади, до повноважень якого належить встановлення факту самостійного виховання та/або утримання дитини, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, факту самостійного утримання дитини, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 та частини другої статті 315 ЦПК України.

Суд вважає, що наведені вище норми законодавства свідчать про те, що встановлення факту самостійного утримання дитини, не суперечить Закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, та має для заявника юридичне значення, а тому не існує перешкоди щодо встановлення судом факту, який має юридичне значення - факту самостійного утримання неповнолітньої дитини.

З огляду на викладене вище, судом, з досліджених в сукупності письмових доказів, які в порядку ст.ст. 77, 78 ЦПК України, є належними та допустимими, встановлено, що заявник ОСОБА_1 на даний час є утриманцем своєї сім`ї, утримує та виховує неповнолітню дитину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько дитини участі у її вихованні та утриманні не приймає, що, в свою чергу, також підтверджує факт здійснення заявником самостійного утримання дитини, при цьому, з урахуванням викладеного вище, та враховуючи мету встановлення зазначеного юридичного факту для заявника, документом, що підтверджує зазначену обставину - факт самостійного утримання дитини може бути рішення суду.

Чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, та, крім того, встановлення даного факту необхідно заявнику з метою захисту прав та інтересів дитини, що самостійно займається вихованням та утриманням дитини, на підставі чого суд приходить до висновку про доведеність і обґрунтованість заяви, та, відповідно, наявності визначених законом підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, у зв`язку з чим понесені заявником судові витрати, що складаються з судового збору, - вважати по фактично понесеним останнім.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини задовольнити.

Встановити факт перебування неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судові витрати по справі вважати фактично понесеними.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі виготовлене 16.04.2026 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , прож. в АДРЕСА_2 .

Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 42215510.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко