Рішення № 135722515, 15.04.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/2239/25

провадження № 2/632/280/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 квітня 2026 р. м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря судового засідання Хохлової І.С., розглянувши матеріали позовної заяви представника АТ «Акцент-Банк», Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Акцент - Банк» через свого представника Шкапенка Олександра Віталійовича звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 13 142,71 грн., яка утворилася через невиконання кредитних зобов`язань на підставі кредитного договору № A278CT155101398483 від 16.06.2025 року, укладеного відповідачем з АТ «Акцент-Банк».

Також представник позивача у позові зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ «А-БАНК» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та проти розгляду позову у порядку спрощеного позовного провадження. В разі неявки в судове засідання відповідача, АТ «А-БАНК» не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Крім того, представник позивача, в додаток до позову надав окремим документом, клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та заяву про внесення даних ЄДРПОУ позивача до додаткових відомостей про учасника справи при створенні електронної справи у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.06.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - Клієнт, Позичальник, Відповідач) уклав з АТ «А-Банк» (скорочена назва АТ "А-Банк", далі по тексту - Банк, Кредитор, Позивач) кредитний договір A278CT155101398483, щодо надання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 10000.00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 15.06.2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).

Позивач свої зобов`язання виконав повністю, а відповідач взяті на себе зобов`язання сплачувати платежі згідно Умов та Правил надання банківських послуг не виконував належним чином, що спричинило виникнення простроченої заборгованості в загальному розмірі 13142,71 грн., з яких: 9925,15 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3083,31 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією, 134,25 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Також позивач зазначає що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». Так, в ст. 1054 ЦК України, а саме в ч. 3 зазначено, що Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, тобто, як вважає позивач, не ЦК України, а окремим законом, тобто ЗУ «Про споживче кредитування». Саме тому, на думку позивача, в даному випадку використовується не п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набирав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Також позивач зазначає, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Ухвалою судді від 22.12.2025 позовну заяву було залишено без руху, позивачу надавався строк для усунення недоліків, які усунуті представником позивача Шкапенко О.В. 01.01.2026.

Ухвалою судді від 02.01.2026 дану цивільну справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату. Час та місце слухання справи, перше судове засідання було призначене на 05.02.2026.

Заплановані судові засідання, призначені на 05.02.2026 та 04.03.2026 відкладені на 15.04.2026 через відсутність електропостачання у приміщенні суду.

У судове засідання, призначене на 15.04.2026 учасники справи не прибули.

Представник позивача у позовній заяві просив суд розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у порядку п.4 ч.8 ст.128 та п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України засобами поштового зв`язку, проте конверти повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Від відповідача заяв про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, також він не надав і відзиву.

Суддя у порядку статей 280 та 281 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу по суті на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення.

Враховуючи, що сторони до суду не прибули, фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суддею встановлено, що 16.06.2025 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір A278CT155101398483 на підставі заяви про надання послуги «Швидка готівка», щодо надання кредиту в розмірі 10000.00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 15.06.2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (а.с.7,8), паспорт споживчого кредиту додано на а.с. 6.

До кредитного договору банк додав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил банківських послуг в АТ «А-Банк», заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 14.08.2024, які підписані ОСОБА_2 (а.с.14 зворотній бік-16).

Як вбачається з виписки по кредиту abank від 26.11.2025 № № 20.00.0002515845 заборгованість по кредиту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 17.11.2025 по 25.11.2025 становила 13119,93 грн. (а.с.11 зворотній бік).

З меморіального ордеру abank №TR.46923862.50601.70041 від 16.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 отримав грошові кошти від ПАТ «Акцент-Банк» у сумі 10000,00 грн. (а.с.11).

З розрахунку заборгованості за договором № А278СТ155101398483 від 16.06.2025, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , ОКПО-3051509412, станом на 26.11.2025 вбачається, що загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 станом на 26.11.2025 становить 13142,71 грн, з яких: 9925,15 - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3083.31 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією. 134.25 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с.10).

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором банк виконав вчасно та повністю, надавши кредитні кошти.

Відповідач наданими йому правами не скористався, вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

До договору кредиту згідно ст.1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст.ст.526-527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суддя вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № А278СТ155101398483 від 16.06.2025 станом на 26.11.2025 у розмірі 13008,46 грн., з яких 9925,15 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 3083,31грн. сума заборгованості за відсотками, законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за пенею - штрафом за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором № А278СТ155101398483 від 16.06.2025 в розмірі 134,25 грн., суд зазначає на таке.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість за пенею станом на 26.11.2025 становить 134,25 грн.

В обґрунтування стягнення пені, позивач у позовній заяві зазначає, що Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Також позивач зазначає що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». Так, в ст. 1054 ЦК України, а саме в ч. 3 зазначено, що Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, тобто, на думку позивача, не ЦК України, а окремим законом, тобто ЗУ «Про споживче кредитування». Саме тому, позивач вважає, що в даному випадку використовується не п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набирав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Також позивач зазначає, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Разом з тим, на період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення,

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення судового рішення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, п. 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час виникнення спірних правовідносин положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, від 16 грудня 2015 року у справі №6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (п. 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (п. 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (п. 69)).

Також, Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України(постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23)).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 (провадження №61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі №464/2647/22 (провадження №61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що проценти за порушення грошового зобовязання, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, нарахована позивачем пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань станом на 26.11.2025 в сумі 134,25 грн. стягненню із відповідача не підлягає.

За таких обставин суддя доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням наведеного суддя вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесенні судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2397,65 грн. (13008,46 грн. / 13142,71 * 2 422,40 грн.), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,13,81,141,247,259,263,268,265,280-289,352,354 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,546,1049,1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № А278СТ155101398483 від 16.06.2025 станом на 26.11.2025 у розмірі 13008,46 грн.(тринадцять тисяч вісім гривень 46 копійок), з яких 9925,15 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень 15 копійок) - сума заборгованості за тілом кредиту, 3083,31грн.(тридцять тисяч вісімдесят три гривні 31 копійка) - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та сплачений судовий збір у розмірі 2397,65 грн. (дві тисячі триста дев`яносто сім гривень 65 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

ПОЗИВАЧ: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Шкапенко Олександр Віталійович РНОКПП: НОМЕР_1 , м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 Тел: 0567221187 E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України ІД НОМЕР_2 , орган видачі 4651 від 10.10.2023, РНОКПП НОМЕР_3 Адреса: АДРЕСА_1 Номер телефону: НОМЕР_4 . Адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4

Суддя: С. Л. Кузьменко