Ухвала суду № 135722462, 09.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4280/26

н/п 1-кп/953/712/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025221130001357 від 29.08.2025 року відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Харкова, громадянки України, із середньою освітою, не працевлаштованої, заміжньої, зареєстрованої: АДРЕСА_3 , проживаючої: АДРЕСА_2 , раніше не судимої

з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_5 за ч.2 ст. 307 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає, підсудність справи визначена правильно, вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також, заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ОСОБА_5 строком до 60 днів, оскільки існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України і дані обставини є підставою для тримання під вартою обвинуваченим.

Обвинувачені не заперечували щодо призначення справи до розгляду, не оспорюючи підсудність розгляду справи. Просили змінити їм міру запобіжного заходу на домашній арешт.

ОСОБА_9 вказував на свої міцні соціальні зв*язки та наявність хронічних хвороб. ОСОБА_10 також зазначала про бабусю та наявність в неї інвалідності.

Адвокати підтримали позицію обвинувачених, не заперечуючи проти призначення справи до розгляду, не оспорюючи підсудність розгляду справи, з приводу клопотання щодо продовження запобіжного заходу заперечували, посилаючись на те, що ризики не доведені, не враховані особисті дані обвинувачених, просили відмовити прокурору.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків:

Згідно вимог ст. 314 КПК України, суд має право, крім іншого прийняти рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Судом встановлено, що обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами КПК України. Провадження за обвинувальним актом підсудне суду і заперечень з даного питання не надійшло. Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає. Порушення вимог КПК України, які б унеможлювали призначення провадження до судового розгляду під час засіданні не заявлені та судом не встановлені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного КПК України та суд вважає за можливе призначити справу відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_5 за ч.2 ст. 307 КК України до судового розгляду.

Судове засідання з урахуванням ст.27 КПК України слід проводити у відкритому судовому засіданні.

За вимогами ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд враховує, що згідно наданого до суду обвинувального акту ОСОБА_8 , ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину за ч.2 ст. 307 КК України , в період воєнного часу та судом враховані обставини скоєння злочину, які викладені у обвинувальному акті, вивчені дані про кожного з обвинуваченого.

Вивченням особи ОСОБА_8 встановлено, що він 1979 року народження, уродженець м. Харкова, громадянин України, із середньою освітою, не працевлаштований, не одружений, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживаючий: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України. Даних про наявність хвороб до суду не надано.

Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що вона 1994 року народження, уродженка м. Харкова, громадянка України, із середньою освітою, не працевлаштована, заміжня, зареєстрована: АДРЕСА_3 , проживаючої: АДРЕСА_2 , раніше не судима. Даних про наявність інвалідності до суду не надано.

Таким чином, суд під час розгляду даного питання вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 , ОСОБА_5 можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання винуватими у кримінальному правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються, враховуючі дані по особистості кожного з обвинувачених, відсутність даних про хвороби, які перешкоджають перебуванню в умовах тримання під вартою, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим і продовжує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд зазначає, що при вирішенні питання міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, наданий до суду обвинувальних акт, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинувачених від суду, та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, дані по особистості кожного з обвинувачених, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених, а тому продовжує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_5 на 60 днів, з визначенням застави.

При визначенні розміру застави суд враховує визначений розмір застави раніше і вважає, що саме даний розмір застави суд вважає за необхідний та розумний, враховуючи повідомлені дані по особистості обвинувачених. Підстав для зменшення застави суд не вбачає і не надані такі дані і самим обвинуваченими в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 177, 178, 183, 314-316, 369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні провадження за обвинувальним актом № 12025221130001357 від 29.08.2025 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 307 КК України - на 17 квітня 2026 року о 14-00 год. в залі судового засідання приміщення Київського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Для участі в судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 60 днів, тобто до 07 червня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 199680 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу застава; справа № __, н/п ___) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_8 з-під варти звільнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 60 днів, тобто до 07 червня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 133120 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу застава; справа № __, н/п ___) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_8 та ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити, що в разі невиконання покладених на обвинувачених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого, до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу в частині міри запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1