Ухвала суду № 135716360, 15.04.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/12843/25

Провадження № 2/359/1761/2026

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до Бориспільського міськрайонного суду Київської областінадійшов позов, в якому представник позивача адвокат Усенко М.І. просить суд : стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 35746-05/2024 від 31 травня 2024 року у розмірі 16 420,00 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

27 лютого 2026 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження, в якому просив : закрити провадження у справі №359/12843/25за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа №359/12843/25 за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 13 листопада 2025 року було відкрито провадження у справі №359/12843/25 за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборго-ваності. Наразі існують підстави для закриття провадження у справі №359/12843/25 у зв`язку із тим, що спір належить розглядати у межах справи про його, ОСОБА_1 , неплатоспроможність. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04 листопада 2025 року по справі №911/3143/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність гр. ОСОБА_1 . Зазначає, що він, ОСОБА_1 , звертаючись до Господарського суду Київської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, включив до переліку кредиторів ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», звернувши увагу на наявність в мене грошових зобов`язань перед кредитором. Тому вважає, що спір про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , має розглядатися у межах справи про його неплатоспроможність Господарським судом Київської області.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання учасники справи до суду не з`явились. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримав та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши подане клопотання відповідача та матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно ст. 255 ЦПК України провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Судом встановлено, звертаючись до суду з позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вказувало на те, що 31 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №35746-05/2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Також встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 04 листопада 2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність гр. ОСОБА_1 , в якій включено до переліку кредиторів ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Згідно вказаної вище ухвали з 04 листопада 2025 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства та процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно положень п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно статті 7 Кодексу якого спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результата-ми розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі за № 607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Згідно правового висновку, викладеного у вищенаведеній постанові, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті). Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. Не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Таким чином, спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин, що відповідають ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.

На підставі вказаного, враховуючи те, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3143/23 суд приходить до висновку, що справу №359/12843/25 слід закрити, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а на час призначеного судового засідання господарський суд вже розпочав процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене та керуючись ст. 133, 142, 206, 255 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 15 квітня 2026 року.

Суддя Яковлєва Л.В.