Рішення № 135715613, 15.04.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/163/26

Номер провадження 2/167/326/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 квітня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 20610 грн.

Позов обґрунтовується тим, що 27 квітня 2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1580410 (далі договір № 1580410), за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 3000 грн. на строк 359 днів, які зобов`язалася повернути, а також сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 20610 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту, 10755грн. проценти, 5355 грн. проценти, які нараховані позивачем за 119 календарних днів, 1500 грн. штраф. 24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» укладено договір факторингу № 24122024, згідно з яким право вимоги за договором № 1580410 перейшло до позивача.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного документа, в судове засідання не з`явилася. В позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «ФК «Фінтраст капітал».

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документу та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомляла, відзиву на позов не подала.

Процесуальні дії у справі

19 лютого 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

11 березня 2026 року відкладено судове засідання у зв`язку із ненаданням АТ «Універсал Банк» витребуваної інформації.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

27 квітня 2024 року ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е962) уклали договір № 1580410, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в розмірі 3000 грн. (п. 1.3) строком на 360 днів (п. 1.4) зі сплатою процентів 1,50% за стандартною процентною ставкою (п. 1.5.1) з періодичністю їх сплати кожні 30 днів, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (арк. спр. 67-71).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 19200 грн. (п. 1.10.1).

Проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1).

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1). Сума кредиту (його частина) перераховується протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 27 квітня 2024 року або 28 квітня 2024 року (п. 2.2).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про дату видачі кредиту, кількість днів у розрахунковому періоді, суми платежів за розрахунковий період, проценти за користування кредитом та загальну вартість кредиту (арк. спр. 71 на звороті).

У листі ТОВ «Пейтек» від 15 січня 2025 року № 20250115 зазначено, що 27 квітня 2024 року грошові кошти від ТОВ «Слон кредит» у розмірі 3000 грн. були перераховані на картку № НОМЕР_1 (арк. спр. 23).

З листа АТ «Універсал Банк» від 12 березня 2026 року № БТ/Е-7261 вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 і 27 квітня 2024 року на цю картку було зараховано грошові кошти у сумі 3000 грн. (арк. спр. 126).

Згідно з поданим ТОВ «Слон кредит» розрахунком станом на 24 грудня 2024 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 1580410 в розмірі 15255 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту, 10755 грн. проценти, 1500 грн. штраф (арк. спр. 102). Крім того, позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» нараховано проценти за 119 календарних днів (з 25 грудня 2024 року по 22 квітня 2025 року) в межах строку договору в розмірі 5355 грн. (арк.спр. 103-105).

ТОВ «Слон кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту (підпункт 3 п. 4.1).

24 грудня 2024 року ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» уклали договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» відступає ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» приймає належні ТОВ «Слон кредит» права грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне в майбутньому до боржників, зазначених у реєстрі боржників (арк. спр. 24-32). Про що також був складений акт прийому-передачі реєстру боржників від 24 грудня 2024 року (арк. спр. 32 на звороті).

Згідно платіжної інструкції від 26 грудня 2024 року № 6308 ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» сплатило на користь ТОВ «Слон кредит» кошти згідно договору факторингу від 24 грудня 2024 року № 25122024 (арк. спр. 53).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 24 грудня 2024 року № 24122024 від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1580410 на загальну суму 15255 грн. (арк. спр. 20-21).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за договором № 1580410.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 і ТОВ «Слон кредит» уклали договір № 1580410 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Відповідно до умов договору

ТОВ «Слон кредит» надало відповідачу кошти в сумі 3000 грн. строком на 360 днів, а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними, розмір яких визначений договором.

27 квітня 2024 року кредитні кошти в розмірі 3000 грн. перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Слон кредит» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 1580410 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк кредиту, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2024 року № 1580410: 3000 грн. за тілом кредиту, 16110 грн. за процентами.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 1580410.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору суду не надала.

Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2024 року № 1580410 за тілом кредиту та процентами.

Щодо заявлених ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» вимог про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1500 грн. суд зазначає таке.

Приписами ч. 1 ст. 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, виходячи із цих приписів, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1500 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 2468,58 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 92,72%.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із копій договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року

№ 10/12-2024 (арк. спр. 50-51), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 (арк. спр. 55), ордера на надання правничої допомоги серії АІ № 2119908 (арк. спр. 72), рахунка на оплату від 9 лютого 2026 року № 14742-09/02-2026 (арк. спр. 97), заявки на виконання доручення від 12 січня 2026 № 14742 (арк. спр. 41-42), акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 9 лютого 2026 року

№ 14742 (арк. спр. 15) судом встановлено, що адвокатом Столітнім М.М. надавалася правнича допомога ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» у цій справі. Така допомога полягала у: зустрічі адвоката та клієнта, наданні усної первинної консультації (витрачений час 0,5 год., вартість 440 грн.), дослідженні наданих клієнтом документів та аналізі фактичних обставин справи (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), аналізі чинного законодавства, судової практики (витрачений час 0,5 год., вартість 440 грн.), підготовці декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту прав та інтересів клієнта, узгодженні обраної позиції з клієнтом (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), письмовій юридичній консультації (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), проведенні адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складанні, оформленні та направленні адвокатських запитів (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), складанні позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договором від 27 квітня 2024 року

№ 1580410 (втрачений час 2 год., вартість 1640 грн.), складанні та оформленні інших документів додатків до позовної заяви (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), складанні та оформленні процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (витрачений час 2 год., вартість 1640 грн.), представництві інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 квітня 2024 року

№ 1580410, в тому числі участі у судових засіданнях (витрачений час 2 год., вартість 1640 грн.). Загальна вартість послуг складає 10000 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4

ст. 137 ЦПК.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2024 року № 1580410: 3000 (три тисячі) гривень тіла кредиту, 16110 (шістнадцять тисяч сто десять) гривень процентів, а також 2468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, ідентифікаційний код юридичної особи 44559822).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя: В.Б. Требик