Рішення № 135715330, 15.04.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/415/26

2/154/691/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.04.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В. при секретарі судового засідання Мазій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

В січні 2026 року в провадження Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 28.02.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 527617-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано в кредит кошти у розмірі 11000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а остання зобов`язалась повернути кошти та сплатити проценти за користування ними.

Згідно вказаного договору сторони визначили, що плата за користування кредитними коштами є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування кредитом.

Зазначає, що товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 11000,00 грн., що підтверджується довідкою про перерахування коштів (платіжним дорученням).

До теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 527617-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти, чим порушила зобов`язання встановлені договором.

У зв`язку з цим, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість в сумі 21072,55 грн., що складається із: 9425,30,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6691,75 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 4955,50 сума заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 06.02.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, подала суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив не подала, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду на направляла.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подав, в той же час представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З матеріалів справи слідує, що 28.02.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 527617-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано в кредит кошти у розмірі 11000,00 грн.

З договору № 527617-КС-001 вбачається, що сторони визначили, що плата за користування кредитними коштами є фіксованою та становить 1, % за кожен день користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 11000,00 грн., що підтверджується довідкою про перерахування коштів (платіжним дорученням).

До теперішнього часу ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором № 527617-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти, чим порушила зобов`язання встановлені договором.

У зв`язку з цим, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість в сумі 21072,55 грн., що складається із: 9425,30,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6691,75 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 4955,50 сума заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ, а також судові витрати по справі.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, оцінюючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що позивач надав належні та допустимі докази як укладення договору, так і надання кредитних коштів, а також розрахунок заборгованості, який відповідачем не спростований та не оспорений.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочеої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас правове регулювання відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами зазнало змін у зв`язку із введенням воєнного станув Україні.

Так, Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи є чинним та не припинений.

Отже, у спірних правовідносинах нарахування сум відповідно до статті 625 ЦК України у період дії воєнного стану є неправомірним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлена позивачем сума заборгованості підлягає коригуванню шляхом виключення нарахувань, здійснених на підставі статті 625 ЦК України.

Водночас сам факт наявності заборгованості за кредитним договором, а також обґрунтованість нарахування процентів за користування кредитом та комісії відповідачем не оспорено, контррозрахунок не подано, у зв`язку з чим суд бере за основу розрахунок позивача, перевіряючи його лише у частині відповідності вимогам закону.

При визначенні правової природи здійснених відповідачем платежів та порядку їх зарахування суд також враховує умови договору та Правил надання споживчих кредитів.

Так, відповідно до пункту 5.11 Правил, заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строки, визначені графіком платежів, при цьому датою виконання зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця.

Згідно з пунктом 5.12 Правил, у разі надходження платежу, що перевищує розмір періодичного платежу, такий платіж зараховується у рахунок наступних періодів відповідно до графіка платежів.

Водночас пунктом 5.13 Правил передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі, така сума погашає вимоги кредитодавця у порядку черговості, визначеної статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Судом встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 527617-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 21072,55 грн., що складається з 9 425,30 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6691,75 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 4955,50 сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

При цьому суд враховує, що нарахування, здійснені позивачем відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 4955,50 грн, підлягають виключенню із розрахунку, оскільки відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану такі нарахування не застосовуються.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі фактично встановленої судом заборгованості, визначеної за результатами перерахунку.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені стороною, присуджуються судом пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 21072,55 грн.

За результатами розгляду справи позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 16117,05 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, що визначається за формулою: (16117,05 грн ? 2 662,40 грн) / 21072,55 грн = 2036,30 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2036,30 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, електронна адреса: office@bizpozyka.com) заборгованість за Договором № 527617-КС-001 від 28 лютого 2025 року у розмірі 16117,05 (шістнадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, електронна адреса: office@bizpozyka.com), 2036,30 (дві тисячі тридцять шість) грн. 30 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ