Рішення № 135711796, 14.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/49882/25

Провадження № 2/761/6348/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду в спрощеному позовному провадження в заочному порядку цивільну справу за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача 98174,77 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.11.2020 р. станом на 08.09.2025 р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 27.11.2020 р. відповідач підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, яка разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає між сторонами договір про надання банківських послуг. На підставі договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок в розмірі 60000,00 грн. Відповідач ухиляється від виконання зобов`язання, має заборгованість за тілом кредиту станом на 08.09.2025 р. в сумі 98174,77 грн, а саме: 98074,81 грн - заборгованість за тілом кредиту, 99,96 грн - заборгованість за пенею.

Ухвалою суду від 10.12.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

У судове засіданні представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, але про дату і час розгляду справи по суті повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень до суду, одночасно з направленням його учасникам справи, не направив.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2020 р. ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, за якою просив відкрити поточних рахунок та встановити ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та нижче наведених умов.

Анкета-заява містить вичерпну інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.

На підтвердження укладення договору та користування відповідачем коштами позивач також надав виписку про рух коштів по картці НОМЕР_1 за спірний період, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

В матеріалах справи міститься виписка по рахунку відповідача, яка є належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи МаsterСагd, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Відповідно до пунктів 5.3., 5.8.1. Розділу І Умов Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами Банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

П.п. 2.1., 2.4., 2.5. пункту 2 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Моnоbаnk» (далі - Договір). Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.

Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу II Умов.

Встановлено, що банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, тоді як боржник свої зобов`язання порушив, кредитні кошти відповідачем не повернуто.

Зазначене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, де зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною другою статті 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв`язку з невиконання відповідачем вимог договору, у останнього утворилась заборгованість за тілом кредиту станом на 08.09.2025 р. в сумі 98174,77 грн, а саме: 98074,81 грн - заборгованість за тілом кредиту, 99,96 грн - заборгованість за пенею.

Між тим, суд не погоджується з нарахуванням пені виходячи з наступного.

Як вбачається з розрахунку заборгованості заборгованість за пенею нарахована в липні 2025 р.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу та доповнено його Пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення цього пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені та штрафів.

24 лютого 2022 року Указом Президента України N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год30 хв 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.

Таким чином, враховуючи, що пеня нарахована в липні 2025 р., тобто в період дії воєнного стану в Україні, а нараховані платежі в сумі 99,96 грн, за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання (пенею та штрафом), суд вважає, що на правовідносини сторін підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на зазначене, відповідач на період дії воєнного стану звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій, пов`язаних із простроченням виконання грошового зобов`язання, а нараховані після 24 лютого 2022 року такі платежі підлягають списанню кредитодавцем

Щодо стягнення тіла кредиту, будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором від 27.11.2020 р. у розмірі 98074,81 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3024,97 (пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 99,9 %)

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265 ЦПК України, ст.ст. 610, 625, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.11.2020 р. станом на 08.09.2025 р. в розмірі 98074,81 грн, а також судовий збір у розмірі 3024,97 грн, а всього 101099,78 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Осаулов А.А.