Рішення № 13571009, 20.01.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 січня 2011 року

справа № 5020-5/176-11/249

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бад-Алтай”

(88003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 91)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Інвест”

(99029, м. Севастополь, пр. Ген.Острякова, 89/19)

про: стягнення заборгованості в сумі 22 187,98 грн.,

суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача (ТОВ "Бад-Алтай") - не з’явився,

відповідача ( ТОВ "Тонус Інвест") - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Інвест" (далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 187,98 грн., з яких: основна заборгованість –21636,40 грн., пеня –551,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати отриманого за договором купівлі-продажу № 301 від 02.04.2010 товару.

Ухвалою суду від 17.11.2010 порушено провадження по справі № 5020-5/176.

На виконання розпорядження голови суду від 28.12.2010 № 121 у зв’язку з припиненням повноважень судді Євдокімова І.В. на посаді судді господарського суду міста Севастополя та в цілях забезпечення дотримання процесуальних строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зазначена справа прийнята до провадження судді Дмитрієва В.Є. із привласненням № 5020-5/176-11/249.

Позивач до початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника. Судом вказане клопотання задоволено.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28, 47).

Враховуючі те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тонус Інвест" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №301 (далі –Договір) (а.с. 9-13).

Відповідно до розділу 1 Договору продавець зобов’язується протягом дії даного Договору передавати у власність покупця дієтичні добавки до раціону харчування та косметичні засоби в асортименті, діла іменовані „Товар”, а покупець зобов’язується приймати вищевказаний товар і своєчасно оплачувати його на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до пункту 12.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010, за винятком випадку, якщо до моменту закінчення дії Договору не проведений остаточний взаєморозрахунок сторін. У цьому випадку дія Договору продовжується до остаточного взаєморозрахунку сторін.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 34710,08 грн., за наступними видатковими накладними:

- № БА-0009477 від 30.07.2010 на суму 18250,18 грн.,

- № БА-0010015 від 16.08.2010 на суму 16459,90 грн.

Вказані накладні скріплені печаткою відповідача та підписані уповноваженими представниками відповідача.

Відповідно до пункту 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням того, що на перелічених витратних накладних є відбитки печаток та штампів відповідача, вказані накладні приймаються судом як належні та допустимі докази отримання відповідачем товару на загальну суму 34710,08 грн.

За твердженням позивача, зобов’язання з постачання товару виконувались ним належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим заборгованість останнього перед позивачем станом на момент подання позову склала 21636,40 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою-другою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5.4 Договору оплата за кожною накладною здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, якщо товар було поставлено покупцю без попередньої оплати.

Станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 21636,40 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 9.2 Договору зобов’язання здійснити своєчасну оплату й прийняття товару покупець забезпечує пенею на користь продавця в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення виконання грошових зобов’язань, що діє протягом періоду прострочення.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 162,50 грн. за накладною БА-0009477 за період з 29.08.2010 по 10.11.2010 та у розмірі 389,07 грн. за накладною № БА-0010015 за період з 15.09.2010 по 10.11.2010, а всього –551,58 грн.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд вважає, що вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Інвест” (99029, м. Севастополь, пр. Ген.Острякова, 89/19, код ЄДРПОУ 36127301, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бад-Алтай” (88003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 91, код ЄДРПОУ 32011411, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 21636,40 грн., пеню у розмірі 551,58 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 221,88 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 21.01.2011.