Рішення № 13570967, 25.01.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 4/171/10

Позивач Колективне підприємство магазину “Мелодія”

вул. Кірова, 4, м. Коростень, 11500,

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського

підприємства “Нібулон”

вул. Фалєєвська, 9 б, м. Миколаїв, 54000

третя особа ОСОБА_3

АДРЕСА_1,

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача не зявився

Від відповідача Тімінський Д.Л. довіреність №15 від 25.01.11р.

Від третьої особи не зявився

СУТЬ СПОРУ: стягнення в сумі 12059,00 грн.

Заявою від 24.01.11р. позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача додатково 229,28 грн. витрат при розгляді справи.

Враховуючи, що під збільшенням розміру позовних вимог розуміється збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, клопотання містить додаткові вимоги, що не передбачено ст. 22 ГПК України, тому клопотання слід залишити без розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, листом від 24.01.11р. просить суд розглянути справу за його відсутності, вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду і просить стягнути з відповідача суму 12059,00 грн., що складається з суми 10084,69 грн. різниці заподіяної в результаті ДТП шкоди та відшкодованої страховою компанією , витрат на транспортування 1625,00 грн. та вартості проведеної експертизи в сумі 350,00 грн. на підставі ст.ст. 1187, 1191, 1194 ЦК України.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив, яким позов не визнав, посилаючись на те, що представник ТОВ СП «НІБУЛОН»ОСОБА_5 не був наділений належними правами для присутності, надання належної оцінки обставинам та підписання звіту, при визначені матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля, тому звіт №1 від 04.02.10р. є неналежним доказом визначення розміру матеріального збитку. Відповідач заперечує вимоги позивача щодо відшкодування додаткових витрат з приводу транспортування пошкодженого автомобіля з місця пригоди у сумі 1625,00 грн. Згідно доданого до матеріалів справи рахунку-фактури №79 від 29.01.10р. вартість послуг з транспортування становить 1600,00 грн., до матеріалів справи не додано жодного документу на підтвердження дійсної оплати позивачем послуг з транспортування автомобілю на вказану суму.

Вимоги позивача про стягнення вартості послуг за проведення експертизи у сумі 350,00 грн. відповідач заперечує, посилаючись на ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за змістом якої у даному випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

29.01.10р. сталася дорожньо-транспортна пригода на 27+200 км автодороги Бердичів-Ілїнці, в результаті якого пошкоджено автомобіль марки ГАЗ 330210 «Газель», д/н НОМЕР_1, який належить колективному підприємству магазин «Мелодія».

ДТП сталося з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем Шевроле, д/н НОМЕР_2, який належить відповідачу, що підтверджується довідкою відділу УДАІ ГУМВС України в Вінницькій області № 52 від 18.05.10р. та постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.03.10р. у справі № 3-614/10р.

04.02.10р. за участю довіреної особи позивача Куча А.В. та представника відповідача Лочман П.Г. оцінювачем ОСОБА_7 було проведено огляд транспортного засобу, про що складено протокол, в якому визначено складові автомобілю, їх пошкодження та необхідні ремонтні операції.

Відповідно до звіту № 1 від 04.02.10р. про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ГАЗ-330210, д/н НОМЕР_1, виконано автотоварознавче дослідження, за яким визначено вартість пошкодження в сумі 35074,69 грн. Автотоварознавче дослідження проведено та складено звіт аварійним комісаром, що має стаж експертної роботи з 2000р. та свідоцтво і сертифікат субєкта оціночної діяльності.

Отже, посилання відповідача на те, що звіт №1 від 04.02.10р. є неналежним доказом визначення розміру матеріального збитку не заслуговує на увагу, оскільки згідно положень ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закону (1961-15) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.

Таким чином, спеціальне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, передбачає, що для визначення розміру збитків при страховому випадку можуть бути залучені аварійні комісари або експерти, а отже встановлення розміру збитків при настанні страхового випадку (ДТП) аварійним комісаром, який має відповідне свідоцтво і кваліфікацію, є правомірним.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 22 Закону (1961-15) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи. Статтею 12 цього Закону встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Страховою компанією колективному підприємству магазин «Мелодія» перераховано страхове відшкодування в розмірі 24990,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 554 від 02.07.10р., № 525 від 25.06.10р., № 568 від 09.07.10р., що складає обовязковий ліміт страховика за винятком франшизи, відповідно до п.п. 4.2, 9.2 договору № 000198 від 16 грудня 2009р.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином. позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди, заподіяної транспортному засобу в сумі 35074,69грн. і страховою виплатою в сумі 24990,00 грн., що дорівнює 10084,69 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача додаткових витрат на транспортування пошкодженого автомобілю з місця пригоди до місця розташування підприємства, що складає 1625,00 грн., оплату вартості послуг експерта для проведення автотоварознавчого дослідження для визначення матеріального збитків, що складає 350,00 грн.

Відповідно до ст. 28 Закону (1961-15), шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана в тому числі з: пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Між тим, позивачем не доведено, з яких підстав виставлений на оплату послуг транспортування автомобілю рахунок-фактура № 79 від 29.01.10р. на суму 1600,00 грн., було оплачено ним в сумі 1625,00 грн. по квитанції № 478603.

За таких обставин, в цій частині позов підлягає задоволенню частково в сумі 1600,00 грн.

Вимоги на оплату вартості послуг експерта для проведення автотоварознавчого дослідження для визначення матеріального збитків в сумі 350,00 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

За змістом ст. 34 Закону (1961-15) страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

За таких обставин, обовязок щодо відшкодування витрат на проведення експертизи не може бути покладено на відповідача, а позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача прийняті судом до уваги частково.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” (вул. Фалєєвська, 9 б, м. Миколаїв, код 14291113) на користь колективного підприємства магазину “Мелодія” (вул. Кірова, 4, м. Коростень, код 13557224) суму 11684,00 грн. (одинадцять тис. шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп) шкоди, 116,84 грн. (сто шістнадцять грн. 84 коп.) держмита та 228,92 грн. (двісті двадцять вісім грн. 92 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 375,00 грн., з яких: 350,00 грн. - витрат на експертизу та 25,00 - грн. витрат на евакуацію транспортного засобу в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 27.01.11р.