Рішення № 13570957, 20.01.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 6/189/10

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-СервісЮг», 65013, м. Одеса, Миколаївська дор., 253.

До відповідача: Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру, 55230, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кінецьпіль.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

представник не з'явився

Від відповідача

представник не з'явився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи в загальному розмірі 43 241,00 грн., з яких 36 075,63 грн. –заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 2014,00 грн. - 3% річних, 5151,45 грн. - пеня.

Представник позивача до судового засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав, до судового засідання представника не направив.

Ухвала про порушення провадження у справі була надіслана на адресу сторін та отримана ними, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд,

Встановив:

15.07.2004 року між ТОВ «Індустріал-СервісЮг»(підрядник) та Первомайським гранітно-щебеневим кар’єром (замовник) було укладено договір №32 на виконання робіт по ремонту електрообладнання, згідно умов якого замовник доручає і сплачує, а підрядник зобов’язується виконати ремонт електрообладнання згідно акту прийому в ремонт.

У відповідності до п. 10.1., 10.2. договору строк дії договору визначений до 31.12.2005 року включно та обумовлено, що договір вважається пролонгованим, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору ні одна зі сторін письмово не заявить іншій про розірвання договору.

Згідно п. 6.1. договору оформлення виконаних за договором робіт здійснюється шляхом складання і підписання уповноваженими особами сторін АктівФ2.

Як свідчать наявні в матеріалах справи та підписані сторонами акти прийому виконаних робіт № 447 за грудень 2007 року, № 141 за травень 2008 року, № 269 за жовтень 2008 року, № 270 за жовтень 2008 року, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи по ремонту електродвигунів на загальну суму 52255,85 грн.

Крім того позивачем було виставлені рахунки № 500 від 24.12.2007 року на суму 5041,12 грн., № 164 від 26.05.2008 року на суму 24895,84 грн., № 296 від 07.10.2008 року на суму 9107,71 грн., № 297 від 07.10.2008 року на суму 13 211,18 грн. Всього на суму 52255,85 грн.

За умовами п. 3.1. договору сторони передбачили обов’язок замовника сплатити в повному обсязі за виконані підрядником роботи в строк 5 днів, рахуючи від останнього дня того місяця, в якому був підписаний відповідний актФ2.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором в повному обсязі не виконав та оплату за надані позивачем послуги здійснив частково у сумі 24095,84 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки (а.с. 20-31), у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 28 160,01 грн.

При цьому, враховуючи призначення платежу по кожній з проведених відповідачем проплат, у відповідності до наданого позивачем реєстру банківських виписок (а.с. 19), заборгованість з оплати за надані послуги:

- згідно акту № 447 за грудень 2007 року становить 541,12 грн.;

- згідно акту № 141 за травень 2008 року становить 17 000,00 грн.;

- згідно акту № 269 за жовтень 2008 року становить 2407,71 грн.;

- згідно акту № 270 за жовтень 2008 року становить 8211,18 грн.

За умовами п. 8.1. договору за неоплату або несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник зобов’язаний виплатити підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

З огляду на даний пункт договору позивачем з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за період 183 календарні дні по залишку боргу за кожним із зазначених актів визначена пеня:

- з суми боргу 541,12 грн. згідно акту № 447 за грудень 2007 року - в сумі 98,82 грн.;

- з суми боргу 17 000,00 грн. згідно акту № 141 за травень 2008 року –в сумі 3111,00 грн.;

- з суми боргу 10618,89 грн. згідно актів № 269, № 270 за жовтень 2008 року –в сумі 1941,63 грн.

Загальний розмір визначеної позивачем пені становить 5 151,45 грн.

Проте, враховуючи застереження п. 8.1. договору щодо неперевищення суми пені подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром пені.

Судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», виходячи із заявлених позивачем сум боргу по кожному з актів, визначено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення:

- з суми боргу 541,12 грн. згідно акту № 447 за період з 06.01.2008 року по 06.07.2008 року - в сумі 58,13 грн.;

- з суми боргу 17 000,00 грн. згідно акту № 141 за період з 06.06.2008 року по 06.12.2008 року –в сумі 2051,15 грн.;

- з суми боргу 10618,89 грн. згідно актів № 269, № 270 за період з 06.11.2008 року по 06.05.2009 року –в сумі 1269,71 грн.

Таким чином загальний розмір визначеної судом пені становить 3378,99 грн.

Враховуючи, що визначена позивачем пеня більша, ніж у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги щодо стягнення пені в частині 3378,99 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох відсотків річних в загальній сумі 2014,00 грн., у тому числі:

- з суми боргу 541,12 грн. згідно акту № 447 за період трьох років в сумі 48,70 грн.

- з суми боргу 17 000,00 грн. згідно акту № 141 за період 30 місяців в сумі 1275,00 грн.

- з суми боргу 10 618,89 грн. згідно актів № 269, № 270 за період 26 місяців в сумі 690,30 грн.

Крім того, позивачем цілком правомірно визначено заборгованість з урахуванням індексу інфляції з січня 2008 року по жовтень 2010 року в сумі 36075,63 грн., у тому числі:

- з суми боргу 541,12 грн. згідно акту № 447 за період з січня 2008 року по жовтень 2010 року в розмірі 801,93 грн.;

- з суми боргу 17 000,00 грн. згідно акту № 141 за період з червня 2008 року по жовтень 2010 року в розмірі 21947,00 грн.;

- з суми боргу 10 618,89 грн. згідно актів № 269, № 270 за період з листопада 2008 року по жовтень 2010 року в розмірі 13 326,70 грн.

Таким чином розмір втрат від інфляції склав 7 915,62 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені правомірно та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за виконані роботи в загальному розмірі 41 468,62 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру (55230, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кінецьпіль, код 05697158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-СервісЮг»(65013, м. Одеса, Миколаївська дор., 253, ЄДРПОУ 26343594) заборгованість за виконані роботи в загальному розмірі 41 468,62 грн., з яких 36 075,63 грн. –заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 2014,00 грн. - 3% річних, 3378,99 грн. - пеня, 414,68 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «26»січня 2011 року