Ухвала суду № 135708673, 14.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 753/7092/26

Провадження № 2/753/9410/26

Ухвала

"14" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа Сьома київська державна нотаріальна контора,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ), про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа Сьома київська державна нотаріальна контора.

На обґрунтування позову посилалась на те, що постановами нотарісуа Сьомої київської державної нотаріальної контори від 06.11.2025 № 2920/02-31, № 2919/02-31 та № 2918/02-31 їй відмволено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, яку вона фактично прийняла після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 брата ОСОБА_5 , а відтак вона позбавлена можливості здійснити оформлення права власності в позасудовому порядку.

За результатами вивчення позовної заяви та доданих до неї документів, суддя дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України. а саме: не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не долучене клопотання про витребування доказів.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Таким чином, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Натомість, ні зі змісту позовної заяви, ні зі змісту постанов нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, неможливо встановити з яких підстав позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в чому саме полягає неможливість оформлення спадщини у несудовому порядку. Якщо підставою відмови у видачі свідоцтва стала розбіжність у написанні по-батькові позивча, то позивач має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а не з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у неї відсутні копії спадкових справ № 391/2025 після смерті ОСОБА_4 , № 390/2025 після смерті ОСОБА_3 , № 439/2025 після смерті ОСОБА_5 , заведені Сьомою Київською державною нотаріальною конторою.

Разом з тим, позивачем не заявлено клопотання про витребування копій спадкових справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Приймаючи до уваги, що зазначені недоліки не дають можливості відкрити провадження по справі, суддя вважає необхідним, у відповідності до вимог ст.185 ЦПК України, справу залишити без руху.

З урахуванням вищевикладеного позивачу на усунення недоліків позову слід надати до суду позовну заяву в новій редакції та клопотання про витребування доказів, яке оформлене з урахуванням положень ст. 84 ЦПК України.

Ч. 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 84, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа Сьома київська державна нотаріальна контора залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О.Заставенко