Рішення № 135707429, 08.04.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1510/23

провадження № 2/691/31/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О. М.

секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

за участю сторін у справі

позивач ОСОБА_1

представник позивача, адвокат Кучеренко Н.В.

представник відповідача ОСОБА_2

представник відповідача Буджерак Л.В.

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ус В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконавчого комітету Городищенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення із займаної посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконавчого комітету Городищенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення із займаної посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 24 лютого 2003 року згідно наказу №2 зарахована на посаду головного бухгалтера Городищенського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. 01 січня 2021 року згідно наказу № 8-к від 31 грудня 2020 року, призначена на посаду головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради. З початку своєї трудової діяльності та по 24 жовтня 2023 року до неї ніколи не застосувалися дисциплінарні стягнення, а навпаки, лише заохочення, деякі з яких занесені до трудової книжки. У КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» відсутній будь-який локальний нормативний акт, який би регламентував порядок організації кадрового діловодства, порядок ведення кадрової роботи та перелік кадрових документів, більше того, навіть не було покладено обов`язків на когось із персоналу, щодо ведення кадрової роботи та ведення обліку кадрових документів. Статтею 74 КЗпП України, Законом України «Про відпустки» № 504/96-ВР (далі Закон № 504/96-BP) передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Стаття 75 КЗпП України та стаття 6 Закону № 504/96-ВР передбачають тривалість щорічної відпустки, яка надається працівникам не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Порядок і умови надання та перенесення щорічної основної відпустки визначений статтями 10, 11 Закону № 504/96-ВР та статтями 79, 80 КЗпП України. Порядок і умови надання щорічних відпусток передбачено, як у статті 79 КЗпП України, так і у статті 10 Закону № 504/96-ВР. З аналізу вказаних норм законодавства можна зробити висновок, що конкретний період надання відпустки узгоджується між працівником та роботодавцем з урахуванням інтересів кожної сторони правовідносин. Вказане погодження знаходить своє вираження у графіку відпусток. Конкретні дні відпустки узгоджуються сторонами шляхом звернення працівника із заявою про надання відпустки та видання відповідного наказу роботодавцем. За наказом директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» з 04 вересня 2023 року по 18 вересня 2023 року їй була надана щорічна відпустка. 07 вересня 2023 року бухгалтер закладу Яригіна О.Н. повідомила їй, що від фінансового відділу Городищенської міської ради надійшов лист на підготовку проєкту бюджетного запиту на 2024 рік. Даний фінансовий документ необхідно подати до 30 вересня 2023 року. Готується такий документ та підписується головним бухгалтером та відповідно директором закладу, тобто з 08 вересня 2023 року, вона була фактично відкликана із щорічної відпустки та приступила до виконання зазначеного фінансового документу. При цьому із директором була усна домовленість, що після подачі до фінансового відділу Городищенської міської ради бюджетного запиту, вона звертається із відповідною заявою та відбуває недобуту відпустку. 22 вересня 2023 року вона написала заяву про продовження невикористаної частини відпустки (десять днів) з 27 вересня 2023 року по 06 жовтня 2023 року. Заяву у паперовій формі подала директору. Про дані обставини було відомо всім працівникам закладу, хоча продовження відпустки не потребує спеціальних дій з боку працівника, коли працівник уже подав заяву про відпустку, то в разі вибору ним варіанта "продовження" відпустки немає необхідності подавати ще одну заяву, оскільки відпочинок поновлюється після перерви. Продовження відпустки після того, як вона була відкликана із щорічної відпустки, є реалізацією права на відпочинок відповідно до вимог статті 80 КЗпП України та ст.ст. 11, 12 Закону № 504/96-ВР. У цей період, вона запланувала поїздку за кордон з 28 вересня 2023 року по 07 жовтня 2023 року, про яку всі колеги по роботі знали, в тому числі і директор закладу. По завершенню поїздки вона захворіла та відповідно звернулася до свого сімейного лікаря, і з 09 жовтня 2023 року по 25 жовтня 2023 року перебувала на лікарняному, про що повідомила керівництво. 09 жовтня 2023 року їй вручено листоношею лист директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг», в якому була висловлена вимога щодо дачі пояснень підстав відсутності на роботі. Вона передала пояснення через ОСОБА_3 заступника директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг». 25 жовтня 2023 року, вона вийшла на роботу, де їй було вручено наказ № 59-к від 24 жовтня 2023 року про звільнення з 25 жовтня 2023 року. Кваліфікація звільнення п.4 ст.40 КЗпП України. Підстава звільнення наказ від 24 жовтня 2023 року № 58-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ». ЇЇ звільнили за п.4 ст. 40 КЗпП України - прогул без поважних причин, проте попередньо застосували дисциплінарне стягнення. За викладених обставин та правого регулювання виниклого трудового спору, оскаржуваний наказ є незаконним та підлягає скасуванню. Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. Заходів забезпечення доказів або позову вона не здійснювала, іншого позову до відповідача до суду з таким самим предметом не подавалось. Для захисту своїх прав та інтересів прийняла рішення звернутися до суду (а.с.1-3).

27 листопада 2023 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, встановлено строк для подачі відзиву відповідачем та надано позивачу можливість до початку підготовчого засідання визначити вказаний ст.ст. 52, 53 ЦПК України статус третьої особи у цивільній справі про що письмово повідомити суд, відповідно до ст.174-175 ЦПК України, з роз`ясненням права сторони подати письмові пояснення (том 1 а.с.16-18).

07 грудня 2023 року №6281/23-Вх до Городищенського районного суду Черкаської області надіслано від представника позивача, адвоката Кучеренко Н. В. клопотання про витребування доказів, остільки було скеровано адвокатський запит до відповідача КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» про витребування копії наказу від 24 жовтня 2023 року № 58-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », який став підставою винесення наказу № 59-к від 24 жовтня 2023 року про звільнення з 25 жовтня 2023 року та розгорнутої службової характеристики на ОСОБА_1 , яка з 01 січня 2021 року по 25 жовтня 2023 року займала посаду головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради. 07 грудня 2023 року було отримано затребувані документи, у зв`язку з чим виникла необхідність в уточненні позовних вимог в частині скасування наказу від 24 жовтня 2023 року № 58-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », оскільки вбачається, що відносно працівника ОСОБА_1 в один день двічі застосовано дисциплінарне стягнення одного виду (звільнення), що є суперечливим відносно норм КЗпПУ, а також подано клопотання про виклик свідків (том 1 а.с.19, 23).

08 грудня 2023 року №6294/23-Вх до Городищенського районного суду Черкаської області надійшла заява про уточнення позовних вимог від представника позивача, адвоката Кучеренко Н. В. згідно з якою вона просить визнати незаконними та скасувати: наказ від 24 жовтня 2023 року № 58-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » - головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг»; наказ директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» від 24 жовтня 2023 року № 59-к "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 - головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг». Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» з 25 жовтня 2023 року. Стягнути з КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» на її користь 26 000 грн. (двадцять шість тисяч гривень) середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Допустити судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць до негайного виконання (том 1 а.с.24-34).

Представник відповідача Комунального Закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради Буджерак Л.В. подала відзив на позов від 08 грудня 2023 року з додатками про невизнання позовних вимог (том 1, а.с.35-136).

Представник позивача Кучеренко Н.В., не погоджуючись із позицією відповідача, викладеній у відзиві на позов, 19 грудня 2023 року подала відповідь на відзив, наполягає на обґрунтованості позовних вимог (том 1, а.с.155-160).

19 грудня 2023 року, представник відповідача Комунального Закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради Буджерак Л.В. подала клопотання про визнання явки позивача обов`язковою та заяву про відмову в позові, у зв`язку із спливом позовної давності для звернення позивача до суду (том 1, а.с.162-163, 169-175).

До початку підготовчого засідання, 20 грудня 2023 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача виконавчого комітету Городищенської міської ради Ус В.О. подав письмові пояснення про безпідставність вимог позивача (том 1, а.с.176-178).

21 грудня 2023 року представник позивача Кучеренко Н.В. подала заяву про уточнення обставин, які стали підставою заявлених вимог та клопотання про постановлення окремої ухвали відносно посадових осіб Городищенської міської ради, а саме директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради Буджерак Л.В. щодо незаконності призначення та перебування на посаді ОСОБА_4 (том 1, а.с.181).

28 грудня 2023 року представник відповідача КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради Буджерак Л.В. подала заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення із займаної посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з додатками (том 1, а.с.185-206).

Через систему Електронний суд 29 січня 2024 року №ЕС-507/24-Вх надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 з проханням надати у розпорядження сторони позивача копії Журналу реєстрації наказів про надання відпусток, який почато 01.01.2021 року та Журналу реєстрації заяв на відпустку працівників КЗ«Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради без дати його початку в повному обсязі. Витребувати у КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради оригінали Журналу реєстрації наказів про надання відпусток, який почато 01.01.2021 року та Журналу реєстрації заяв на відпустку працівників КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради без дати його початку (том 1, а.с.207).

У клопотанні від 30 січня 2024 року №ЕС-533/24-Вх представник позивача заявила, що директор КЗ «Городищенського центру надання соціальних послуг» Буджерак Л.В. незаконно перебуває на займаній посаді, оскільки особисте розпорядження міського голови не є тим документом, який в силу чинного законодавства забезпечує легітимність перебування особи на посаді керівника надавача соціальних послуг комунального сектору, тому законність прийнятих нею організаційно розпорядчих документів також під питанням, в тому числі і оскаржуваних наказів та вимагає постановити окрему ухвалу відносно посадових осіб Городищенської міської ради та директора КЗ «Городищенського центру надання соціальних послуг» щодо порушення Закону України "Про соціальні послуги», Постанови КМ України від 3 березня 2020 р. N 177 «Деякі питання діяльності центрів надання соціальних послуг, а саме призначення та перебування на посаді директора КЗ «Городищенського центру надання соціальних послуг» Городищенської міської ради із закріпленням у ній строку для надання відповіді (том 1, а.с.222-223).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 30 січня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті ( том 1 а.с.214-218).

Позиції сторін у справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Кучеренко Н.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задоволити. Зокрема позивач, ОСОБА_1 , пояснила, що її звільнення з роботи відбулося з порушенням, остільки була звільнена із посади без належних на те підстав. Із директором закладу ОСОБА_4 у них відразу склалися не добрі відносини, виникали конфлікти з питання преміювання працівників, також до розмов долучався громадянський чоловік директора який пропонував їй шукати іншу роботу. Дійсно, в період з 04 вересня по 17 вересня 2023 року перебувала у частині щорічної основної відпустки, яку вимушена була перервати через залучення до виконання роботи по підготовці бюджетного запиту на 2024 рік та відповідно 08 вересня 2023 року була фактично відкликана із неї. При цьому із директором у неї була усна домовленість, що після подачі бюджетного запиту, вона звертається із відповідною заявою та відбуває у недобуту відпустку. Після подачі бюджетного запиту до фінансового управління Городищенської міської ради 26 вересня 2023 року подала заяву директору про продовження невикористаної недобутої відпустки з 27 вересня 2023 року по 06 жовтня 2023 року, тобто прогулу не було для рішення директора про звільнення за п.4ст.40 КЗпП України. Заяву подала директору у паперовій формі зі своїм підписом, остільки іншого порядку подачі та обліку таких заяв не було в закладі, як і відповідальної особи за кадрову роботу, хоча згідно чинного законодавства продовження відпустки не потребує спеціальних дій від працівника, оскільки відпочинок поновлюється після перерви. В період з 28 вересня 2023 року по 07 жовтня 2023 року перебувала за межами України, запланувала відпочинок у Греції. 26 вересня 2023 року виїхала потягом до міста Львів звідки рухалася далі до митниці, яку 28 вересня 2023 року пересікла на Українсько-Румунському кордоні, при цьому ніхто з роботи їй не телефонував. Лише 28 вересня 2023 року телефонувала бухгалтер центру ОСОБА_5 і повідомила що необхідно зробити роботу по формуванню додатків показників енергоносіїв. 02 жовтня 2026 року від інших колег по роботі вона почала взнавати, що розглядається питання про причини відсутності її на робочому місці. Бухгалтер ОСОБА_6 пропонувала свою послугу написати замість неї заяву на відпустку, щоб не виникало у директора закладу питання щодо її відсутності і заступник директора Бенюх Ю.В. шукала сторонню особу, теж яка може написати таку заяву замість неї, але вона відмовилася від їх послуг, сказала, що розбереться по поверненню сама. Після приїзду, захворіла і вимушена була перебувати на лікарняних, про що повідомила за місцем роботи. Також отримала 09 жовтня 2023 року лист, вручений листоношею, від директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» в якому була висловлена вимога щодо дачі пояснень підстав її відсутності на роботі, яку вона виконала та передала пояснення через ОСОБА_3 25 жовтня 2023 року вона вийшла на роботу і їй вручили наказ №59-К від 24.10.2023 року про її звільнення з 25.10.2023 року. Також, в судових засіданнях позивач протягом судового розгляду, пояснювала, що 22 вересня 2023 року подала заяву для продовження невідбутої відпустки, яку залишила на столі і яку порвала скоріш за все директор, на грунті неприязних відносин із нею, потім в судовому засіданні пояснювала, що заяву на продовження відпустки не писала, і коли постало питання про її звільнення просила заступника директора ОСОБА_3 таку написати, остільки та відмовила, то просила бухгалтера комунального закладу ОСОБА_6 написату таку від її імені, на що теж отримала відмову, в наступному судовому засіданні пояснила, що їй невідомо про те, що свідок ОСОБА_3 для написання заяви на продовження відпустки від її імені просила це зробити працівників інших служб КЗ «Городищенського центру надання соціальних послуг», а в судових дебатах у своєму виступі зазначила, що розуміє і визнає свою вину в тому, що не дочекалася підписання наказу про відпустку, що такі дії є порушенням чинного законодавства, але на той час так склалися обставини і не були оформлені журнали, і не було особи, на яку було покладено обов`язки щодо ведення кадрової роботи, і їй як головному бухгалтеру, в таких умовах було дуже непросто нараховувати заробітну плату працівникам коли працювала, і це зазвичай робилося з якихось листочків, вона працювала на одному робочому місці протягом тривалого часу, змінилося чотири керівники, але таких проблем як з ОСОБА_4 не було, та при цьому просила визнати незаконними та скасувати наказ від 24 жовтня 2023 року № 58-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » - головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» і наказ директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» від 24 жовтня 2023 року № 59-к "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 - головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг», поновити її на посаді головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» з 25 жовтня 2023 року і стягнути з КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» на її користь 607022,86 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Із листопада 2025 року по лютий 2026 року влаштувалася і працювала у ВП «Хлистунівський кар`єр» філії «Центр Управління Промисловістю» АТ «Українська Залізниця», а на даний час після звільнення з попереднього місця роботи працює бухгалтером КЗ «Центр надання соціальних послуг» Мліївської сільської ради.

Представник позивача, адвокат Кучеренко Н.В. зазначила, що до позивача було двічі застосовано дисциплінарне стягнення на підставі наказів від 24 жовтня 2023 року № 58-к та від 24 жовтня 2023 року № 59-к, звільнення за якими не відповідає вимогам КЗпП України, в КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» не велася належно кадрова робота, було недотримано ведення і затвердження номенклатури ведення справ в системі діловодства, відсутній працівник з кадрових питань, у документах, що видавалися по закладу відсутні індекси реєстрації, а записи в журналах обліків виконувалися самостійно працівниками в письмовій формі, та просила звернути увагу, що директор комунального закладу призначена на посаду з порушенням, і не може бути належним працівником із законним правом підпису наказів стосовно працівника ОСОБА_1 ..

Представник відповідача ОСОБА_2 , пояснила, що працює юристом у КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» і 28 вересня 2023 року вона виявила відсутність головного бухгалтера ОСОБА_1 на роботі, була подана доповідна записка керівнику та розпочато службове розслідування, події які відбувалися для встановлення причин відсутності позивача на робочому місці були заактовані, не погоджується із позицією позивача та її представника, що до працівника були застосовані два дисциплінарних стягнення за одне правопорушення, остільки наказ від 24.10.2023 року №58-К «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 - головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» був винесений за результатами службового розслідування в установі та став підставою для винесення директором комунального закладу наказу від 24.10.2023 року №59-К «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 - головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг». Щоденно протягом, вищевказаного періоду ОСОБА_1 , була відсутньою протягом робочого часу більше як три години без повідомлення про поважність відсутності, і при складанні актів, вони спеціально зазначали, що більше 4 годин, а не 3 годин, як визначив законодавець, тому, що враховували допустимість різних об`єктивних причин, які могли б забезпечувати прибуття до робочого місця працівника, таких як хвороба, запізнення, воєнний стан та інше. Зазначила, що дійсно на період вересня 2023 року в КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» відповідальної особи з кадрових питань не було, зверталися із заявою до директора, нею накладалася резолюція про прийняте рішення і заява передавалася для опрацювання заступнику директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» ОСОБА_3 або іншій визначеній особі у резолюції, яка готувала наказ, всі були обізнані із таким порядком, а вже з 28 вересня 2023 року такі обов`язки були закріплені за ОСОБА_3 , а з 07 листопада 2023 року ведення кадрової роботи закріплено за нею. Чи була ознайомлена під розпис із наказом ОСОБА_1 про те, що відбуває у відпустку з 04 вересня по 18 вересня 2023 року їй особисто не відомо. Не може підтвердити, що з 08 вересня 2023 року ОСОБА_1 була відкликана із відпустки і перебувала на роботі та готувала бюджетний запит, остільки її не бачила і не чула про необхідність виконання нею такої роботи, а стало відомо їй про це під час судового розгляду. Проект наказу від 24.10.2023 року №58-К «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 - головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» готувала вона, остільки ОСОБА_3 перебувала на лікарняному, і готувала наказ від 24.10.2023 року №59-К «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 - головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг». Листи ОСОБА_1 щодо повідомлення причин відсутності на роботі готувала теж вона, і допомагала на прохання працівників комунального закладу при написанні ними доповідних записок і заяв оформлювати їх зміст, остільки ті просили допомогти викласти правильно обставини, підписи ставили самі працівники свої власні, ніхто ні за кого нічого не підписував. Про те, що ОСОБА_1 перебувала в період робочого часу в Греції на відпочинку стало відомо на роботі від бухгалтера ОСОБА_7 на підставі отриманого смс-повідомлення від позивачки. В колективі обговорювалася ситуація дій із ОСОБА_1 , ій відомо, що вирішувалося питання в написанні заяви на продовження відпустки від імені ОСОБА_1 іншими працівниками закладу, але вона в цьому участі не брала. Стверджувала, що ОСОБА_8 порушила трудову дисципліну свідомо і обставини зафіксовані в акті службового розслідування є такими, що відповідають дійсним, а прийняті директором накази є законними.

Представник відповідача, директор КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Буджерак Л.В. позовні вимоги позивача не визнала, пояснила, що особисто їй головний бухгалтер закладу ОСОБА_1 ніяких заяв на відкликання із відпустки, чи на продовження терміну перебування у щорічній недобутій відпустці, чи вихід у відпустку для поїздки, чи якихось інших у вересні місяці після виходу із відпустки чи в період перебування у такій, не писала і не подавала для розгляду, відповідні накази нею на підставі таких заяв не видавалися. Всі обставини у справі із написанням заяв є видуманими, як і з підготовкою бюджетного запиту, який використано для захисту своїх інтересів в суді. Ніяких особистісних конфліктів із ОСОБА_1 у неї не має, окрім зауважень в роботі. ОСОБА_1 дотримувалася принципу самостійності в роботі, без узгодження з нею тих чи інших виробничих питань. Дозволяла собі зручну для неї поведінку і її, як керівника не повідомляла де знаходиться і чому відсутня, робилися зауваження, але питання відповідальності не розглядалося, бо вона лояльний керівник. ОСОБА_1 вона бачила на робочому місці останній раз 26 вересня 2023 року, а 27 вересня 2023 року приймала участь у заході, тому її не бачила. 28 вересня 2023 року її повідомили про відсутність ОСОБА_1 на роботі і перебування за межами України. Впевнена, що її дії, як директора закладу, стосовно працівника ОСОБА_1 через відсутність на робочому місці, як працівника, який забезпечує роботу закладу із функції соціальний захист населення, роботу структурних підрозділів, які проводять соціальну роботу та надають соціальні послуги за потребою сім`ям, які входять до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих ситуаціях, дію воєнного стану в Україні, - були обґрунтованими і підлягали до реагування у визначеному законодавством порядку. ОСОБА_1 не повідомила про причини невиходу на роботу, залишення місця роботи без відому керівника, була відсутньою на робочому місці протягом певного періоду тривалості робочого часу більше як 3 години, але зазначали як 4 години, остільки думали, що може з`явиться, може отримають якийсь лист чи інформацію щодо причин відсутності та ще й в умовах дії воєнного стану в Україні, вона була відсутня взагалі на території комунального закладу у вищевказаний період, перебувала за межами України в особистих інтересах, недотримання трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку закладу, порушення фінансової дисципліни у документах бухгалтерського обліку, пов`язані із нарахуванням заробітної плати в особистих інтересах протягом періоду коли не працювала, не повідомлення про перебування на лікарняних, і все це підлягало реагуванню. В комунальному закладі дотримано вимог ведення кадрової роботи, і затвердженим є Положення про Комунальний Заклад «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради, розпорядження про призначення її керівником, затверджена Інструкція з діловодства, є загальні правила оформлення документів, номенклатура справ, Правила внутрішнього трудового розпорядку, посадова інструкція головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради, та інші документи, які стосуються організації роботи, тому твердження позивача та представника позивача про недотримання порядку ведення діловодства в закладі, що стало основною причиною допущених нею прогулів без поважних причин протягом тривалого часу, говорити не правильно. Це така лінія захисту. Наказ від 28.09.2023року «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 » був винесений законно, з метою вжиття заходів для з`ясування причин відсутності працівника комунального закладу на роботі, з урахуванням і дії воєнного стану, як і створена комісія по проведенню службового розслідування. Не заперечує, що до неї зверталася неодноразово її заступник ОСОБА_3 , яка перебуває у дружніх стосунках із позивачем ОСОБА_1 , щоб врегулювати питання відсутності працівника, головного бухгалтера, на роботі, пропонувала щоб від імені ОСОБА_1 написала заяву інша особа, щоб підложити наказ нібито такий як винесений про надання відпустки, підготувала навіть такий проект але присвоїла номер наказу який вже був попередньо використаний стосовно іншого працівника закладу, просила не застосовувати суворе дисциплінарне стягнення, але вона не погодилася на такі пропозиції, тому що така вільна поведінка була вже недопустимою. Про допущені дії головним бухгалтером закладу вона інформувала і засновника КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» - Городищенську міську раду, де їй повідомили, що також не обізнані з причинами відсутності працівника на роботі і запропонували провести координаційну нараду 02 жовтня 2023 року, де обговорили доповідну ОСОБА_3 про не з`явлення на роботу ОСОБА_1 та необхідність встановлення причин відсутності. У зв`язку із проведенням службового розслідування, ОСОБА_1 повідомила правоохоронні органи про зловживання нею, як директором закладу, при проведенні закупівель та перерахуванні бюджетних коштів для твердопаливного котла ФОП ОСОБА_9 , і були внесені відомості до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення за ч.4ст.191 КК України стосовно іншої посадової особи, як і вчинені інші негарні дії.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача представник виконавчого комітету Городищенської міської ради Ус В.О. пояснив, що позовні вимоги позивача не визнає, має місце грубе порушення законодавства про працю головним бухгалтером КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» як працівником. Про ситуацію, що сталася, засновник був інформований директором закладу. Допущена поведінка працівником ОСОБА_1 є недопустимою. Рішення про звільнення позивача з місця роботи узгоджене із засновником і заперечень не має. Просив надати оцінку поясненням головного бухгалтера в судовому засіданні про неналежну фінансову і кадрову роботу та дисципліну в комунальному закладі під керівництвом ОСОБА_4 , остільки за таких обставин ОСОБА_1 працює з 24 лютого 2003 року, будучи прийнятою на посаду головного бухгалтера цього закладу з подальшою його реорганізацією, і якщо мають місце такі недоліки протягом тривалого періоду, то виникає запитання чому працювала в таких умовах, чому в силу наданих їй посадовою інструкцією службових обов`язків не забезпечила належного порядку за даним напрямком роботи відповідальними працівниками в установі, і ще й бажає при цьому бути поновленою на роботі.

Суд, розглянувши позовну заяву в межах заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення сторін, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, свідчення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які посвідчила обставини перевірки причин відсутності позивача на робочому місці у КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» в період з 28 вересня 2023 року по 06 жовтня 2023 року, відсутність працівника на робочому місці без узгодження у встановленому законодавством порядку, вивчивши та дослідивши докази сторін у справі, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в силу наступного.

На підставі ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, та враховуючи положення цивільно-процесуального законодавства позивач повинен довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свою матеріально-правову вимогу, а суд повинен з`ясувати обставини, які пов`язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст.43 Конституції України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб, а також гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні - добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності; захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Між тим, трудовим законодавством України передбачено право власника або уповноваженого ним органу на розірвання за власною ініціативою трудового договору з робітником.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону. Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 529/613/17-ц.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи, виникає спір.

Згідно зі ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.

Виходячи із норм чинного законодавства, для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у пункті 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, необхідними є такі умови: відсутність на роботі понад 3 години протягом робочого дня; відсутність поважних причин (хвороба, форс-мажор тощо); фіксація прогулу (доповідні записки, акти про відсутність); отримання письмових пояснень від працівника (або акт про відмову надати пояснення).

Частиною 1 статті 221 КЗпП України визначено, що трудові спори розглядаються: комісіями по трудових спорах; районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

За відсутності у роботодавця можливості продовжити відпустку він може скористатися своїм правом та відкликати працівника з відпустки, якщо для цього є законодавчо встановлені підстави, так зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 р. у справі № 712/9213/18. Нова правова позиція ВП ВС у цьому питанні значно розширила права найманого працівника задля збереження балансу інтересів сторін трудових правовідносин, що є необхідним у побудові демократичного суспільства і визначено, що відсутність заяви про продовження відпустки не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за прогул без поважних причин у тому випадку, якщо найманий працівник попередить роботодавця про хворобу, яка припала на час відпустки, та надасть належним чином оформлений листок непрацездатності. А якщо працівник захоче перенести невідгуляну частину відпустки на інший час, він має написати відповідну заяву й узгодити це з роботодавцем, а роботодавець має видати про це відповідний наказ та ознайомити з ним працівника. При цьому, питання про перенесення відпустки на інший період сторони мають узгодити відповідно до загальної процедури, тобто як працівник, так і роботодавець мають визначитися, чи відповідає новий період відпустки їх інтересам та чи не порушуються процес організації праці, визначений роботодавцем, та право на відпочинок працівника. Перенесення відпустки передбачає звернення працівника з відповідною заявою до роботодавця та видання наказу роботодавцем, що свідчить про волевиявлення сторін на погодження з новим періодом надання відпустки.

Із змісту вивчених та досліджених письмових доказів, пояснень сторін, свідчень свідків, під час судового розгляду, судом достовірно встановлено наступне.

Згідно до запису в паспорті громадянина України НОМЕР_1 виданого 23 вересня 1998 року Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і їй присвоєно відповідно 12 січня 2007 року ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , 10 травня 2011 року згідно довідки до акта огляду МСЕК встановлено безтерміново 3 групу інвалідності (а.с.4-5). За записами у трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 24 лютого 2003 року зарахована на посаду головного бухгалтера Городищенського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (02 вересня 2010 року перейменовано на Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Городищенського району); 31 грудня 2020 року звільнена з посади по переведенню до Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради; 01 січня 2021 призначена на посаду головного бухгалтера та 25 жовтня 2023 року звільнена з посади головного бухгалтера Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради; до ОСОБА_1 застосовані заохочення за добросовісне та сумлінне виконання професійних обов`язків у вигляді нагородження подякою та почесною грамотою про що є відповідні записи (а.с.8-10). Із змісту службової характеристики виданої 07 грудня 2023 року КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради на адвокатський запит ОСОБА_13 встановлено, що до посадових обов`язків головного бухгалтера відповідно до посадової інструкції, затвердженої 01 січня 2021 року відноситься: організація бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності і контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, схоронність власності Центру; формування облікової політики Центру, необхідність забезпечення його фінансової стійкості; очолювання роботи по підготовці і прийняттю робочого плану рахунків, форм первинних облікових документів, застосовуваних для оформлення господарських операцій, забезпечення порядку проведення інвентаризації, контролю за проведенням господарських операцій, дотримання технології обробки бухгалтерської інформації і порядку документообігу; забезпечення регіональної організації бухгалтерського обліку звітності у Центрі, формування і своєчасне представлення повної достовірної бухгалтерської інформації про діяльність Центру; забезпечення законності, своєчасності і правильності оформлення документів, складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій виконуваних робіт, розрахунків по заробітній платі, правильне нарахування і перерахування податків і зборів у державний, регіональний, і місцевий бюджети; ведення роботи по забезпеченню суворого дотримання штатної, фінансової дисципліни; дотримання правил ділового етикету і розпорядку трудового дня. 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звільнена з займаної посади на підставі п.4ч.1ст.40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин протягом робочого часу за місцем роботи. За період роботи застосовувалися заходи заохочення, не притягувалася до дисциплінарної відповідальності. Неодноразово давалися усні зауваження щодо порушення трудових обов`язків запізнення на роботу, зафіксоване нарахування заробітної плати за час фактичної відсутності себе на роботі з 28.09.2023 по 29.09.2023 року. Після звільнення ОСОБА_1 було виявлено порушення: відсутнє ведення Книги «Журнал-головна» відповідно наказу Міністерства фінансів України від 08 вересня 2017 року №755 «Про затвердження типових форм меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб`єктів державного сектору та порядку їх складання»; відсутність розрахункових платіжних відомостей за січень, липень, серпень 2023 року у паперовому варіанті, відсутність систематизації бухгалтерських документів відповідно до номенклатури справ комунального закладу ( том 1а.с.27). Рішенням Городищенської міської ради №21-3/8 від 31.05 2022 року «Про внесення змін до Положення Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради» затверджено Положення Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради (том 1 а.с.46). У Положенні Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради визначено Центр утворюється, реорганізується та ліквідується в порядку, передбаченому законодавством Городищенською міською радою з урахуванням потреб територіальної громади; основним завданням Центру є проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання потраплянню в складні життєві обставини осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення; надання особам/сім`ям комплексу соціальних послуг, яких вони потребують, відповідно до переліку послуг, затвердженого Мінсоцполітики, з метою мінімілізації або подолання таких обставин; Типовий штатний норматив чисельності працівників Центру затверджується Мінсоцполітики; Умови опати праці, тривалість робочого часу та відпусток працівників Центру встановлюються відповідно до законодавства; Ведення діловодства, бухгалтерського обліку та статистичної звітності у Центрі здійснюється відповідно до законодавства; Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства. Печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки (том 1 а.с.47-51). Наказом №4 від 04.01.2021 року «Про затвердження Інструкції з діловодства» в КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради» затверджено Інструкцію з діловодства в КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради в змісті якої виокремлено посадових осіб, серед яких головний бухгалтер ОСОБА_1 , - забезпечити ведення ділової документації відповідно до затвердженої Інструкції (том 1 а.с.52). 05 травня 2021 року в КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладу якими визначено, порядок прийняття і звільнення з роботи, основні права і обов`язки працівників, основні обов`язки керівництва Центру, робочий час і його використання, заохочення за трудові досягнення, відповідальність за порушення трудової дисципліни (том1 а.с.72-75). Розпорядженням виконавчого комітету Городищенської міської ради №102-к/тр від 17.12.2020 року «Про призначення в порядку переведення ОСОБА_4 » призначено в порядку переведення ОСОБА_4 на посаду директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради (том 1а.с.51). Посадову інструкцію головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради затверджено 01 січня 2021 року директором закладу Буджерак Л.В., зокрема визначено завдання та обов`язки, кваліфікаційні вимоги, права, відповідальність, взаємовідносини за посадою, проставлено підпис «з посадовою інструкцією ознайомлена ОСОБА_1 », також в розділі 4 передбачено, що головний бухгалтер Центру несе адміністративну, юридичну, та іншу відповідальність згідно чинного законодавства в тому числі, за порушення трудової і виконавчої дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку (том 1 а.с.76-77). У наказі №47 від 21.08.2023 року «Про відпустку ОСОБА_1 » директора ОСОБА_4 наказую надати ОСОБА_1 головному бухгалтеру КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради частину щорічної основної відпустки за період роботи з 01.01.2023 по 31.12.2023 тривалістю 14 календарних днів з 04.09.2023 року по 17.09.2023 року включно з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення, до роботи приступити 18.09.2023 року, підстава: заява ОСОБА_1 від 21.08.2023 року (том 1 а.с.101). Згідно до розрахункового листа на виплату заробітної плати за вересень 2023 року ОСОБА_1 проведено виплати у зв`язку з відбуттям у відпустку, та вказано, що відпрацьовано 11 робочих днів що підтверджується і даними табелю обліку відпрацьованого часу за вересень 2023 року (том 1 а.с.91-100) та не узгоджується із даними фактично відпрацьованого робочого часу у виді 9 днів, остільки 2 дні, а це 28.09.2023 року та 29.09.2023 року, головний бухгалтер була відсутня на робочому місці і в своєму відзиві на позов та поясненнях в судовому засіданні підтвердила, що 26.09.2023 року в другій половині дня її вже не було на робочому місці і потягом виїхала до міста Львів, де перебувала і 27.09.2023 року, а 28.09.2023 року пересікла Українсько-Румунський кордон та поїхала до Греціі (том 1а.с.155-157). Згідно платіжної інструкції від 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 оплатила туристичні послуги згідно Договору №226-2309251 від 25 вересня 2023 року (а.с.32), придбала 23.09.2023 року посадочний документ АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» сполученням Городище-Львів на поїзд №041 (а.с.33), та мала відповідно до змісту скріншотів листування із туроператором щодо замовлення туру (а.с.34), чим і не заперечила та підтвердила своє перебувавання за кордоном, про що знали всі працівники на роботі (том 1 а.с.32,33,34). Доповідною запискою від 28.09.2023 року заступник директора-завідувач відділення соціальних послуг за місцем проживання КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради Ю.Бенюх інформувала директора закладу ОСОБА_4 що головний бухгалтер комунального закладу Бондаренко В.В. не з`явилася на роботу, заява на відпустку не була поданою у зв`язку з чим не був підготовлений проект наказу про надання відпустки (том.1 а.с.78). Наказом №28 від 28.09.2023 року директора Буджерак Л.В. «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 » утворено в КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради комісію по проведенню службового розслідування щодо з`ясування причин неявки на роботі головного бухгалтера закладу, затверджено її склад, визначено завдання і обов`язки, скласти акт, відповідальні працівники ознайомлені під розпис (том.1 а.с.79-80). В період з 28.09.2023 року по 06.10.2023 року відсутність головного бухгалтера закладу актувалася комісією по проведенню службового розслідування, в підтвердження чого надано акт №1, акт №2, акт №3, акт №4,акт №5, акт №6, акт №7 (том 1 а.с.81-90). Доповідною запискою від 29.09.2023 року бухгалтер 1 категорії КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради Юріна М.П. довела директору Центру Буджерак Л.В. до відому, що отримала смс-повідомлення від головного бухгалтера ОСОБА_1 про те, що перебуває в Греції і додала в підтвердження скріншот із текстом смс (том 1 а.с.88). Доповідною запискою від 02.10.2023 року провідний бухгалтер КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради О.М. Яригіна інформувала директора Центру ОСОБА_4 , що відповідно до даних особистого рахунку по головному бухгалтеру ОСОБА_1 та відомостей по нарахуванню заробітної плати за вересень 2023 року, яка ведеться у бухгалтерській програмі, табелі обліку відпрацьованого часу за вересень 2023 року працівників закладу було виявлено, що заробітна плата нарахована головним бухгалтером ОСОБА_1 за 11 робочих днів у вересні 2023 року, а фактично відпрацьованого робочого часу у виді 9 днів, остільки 2 дні, а це 28.09.2023 року та 29.09.2023 року складені акти про відсутність працівника на робочому місці, при цьому заявка на фінансування з бюджету Городищенської міської ТГ по комунальному закладу від 26.09.2023 року підписана ОСОБА_1 26.09.2023 року (том 1 а.с.92,97). Протоколом координаційної наради при директору КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради від 02 жовтня 2023 року обговорено за участі представників Городищенської міської ради Н.Сенкевич та О.Сенецької в присутності членів трудового колективу питання забезпечення трудової дисципліни всіма працівниками комунального закладу, приведення управлінських документів у відповідність до чинного законодавства та інше (том 1 а.с.90-91). Дорученням за результатами засідання координаційної наради від 28.09.2023 року за відповідальними працівниками КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради закріплено виконання прийнятих рішень (том.1а.с.31). Листом від 02.10.2023 року №179 інформовано ОСОБА_1 про необхідність надати пояснення по факту відсутності на робочому місці (том1 а.с.12, 102). Доповідною запискою від 04.10.2023 року бухгалтер 1 категорії КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради ОСОБА_6 довела директору Центру ОСОБА_4 , що 02.10.2023 року на її мобільний телефон надійшло смс-повідомлення від головного бухгалтера ОСОБА_1 із запитанням «Юля зробила заяву, не знаєш» на яке вона не дала відповіді, потім 04.10.2023 року о 14 год. до неї особисто звернулася заступник директора Бенюх Ю.В. в присутності провідного спеціаліста ОСОБА_5 з проханням положити на робочий стіл або в бухгалтерські папки головного бухгалтера заяву на відпустку написану від імені ОСОБА_1 , на що вона категорично заперечила із додатком скриншоту смс (том1 ас.103). Наказом №29 від 04.10.2023 року «Про внесення змін до наказу від 28.09.2023 року №28 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 уточнено обов`язки провідного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради О.М. Яригіної щодо форми обліку робочого часу ОСОБА_1 через відсутність на робочому місці (том.1 а.с.105). ОСОБА_1 09.10.2023 року на роботі не з`явилася і було перевірено портал електронних послуг Пенсівйного фонду та встановлено, що з 09.10.2023 року по 13.10.2023 року КНП «Городищенський центр первинної медико-санітарної допомоги» Городищенської міської ради відкритий листок непрацездатності, який було продовжено в період з 14.10.2023 року по 18.10.2023 року та з 19.10.2023 року по 23.10.2023 року, хоча у змісті позовної заяви позивач вказує, про перебування на лікарняному до 25 жовтня 2023 року (том 1а.с.1-3,106,107,108). У письмовому поясненні головного бухгалтера ОСОБА_1 директору комунального закладу від 10.10.2023 року зазначено, повідомляю, що з 27.09.2023 року по 06.10.2023 року знаходилася у відпустці, заява була написана 22.09.2023 року нею і передана директору закладу, так як працівника по роботі із кадрами в закладі немає, про перебування за кордоном повідомляла, на територію України в`їхала 07.10.2023 року, про те, що її шукають на роботі дізналася з листа листоноші 09.10.2023 року і була здивована, в дорозі занедужала і з 09.10.2023 року знаходжуся на лікарняному (том 1а.с.110). Підтвердження отримання листа додано до матеріалів справи (а.с.13). Наказом № 31 від 10.10.2023 року «Про внесення змін до наказу від 28.09.2023 року №28 «Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 » наказано в термін до 13.10.2023 року провести службове розслідування відносно з`ясування причин неявки на роботу ОСОБА_1 (том1 а.с.105). У акті про результати вжитих заходів для з`ясування причин відсутності головного бухгалтера ОСОБА_1 від 13.10.2023 року зафіксовані встановлені факти та обставини щодо відсутності головного бухгалтера на робочому місці відповідно до функціональних обов`язків членів комісії і зроблено висновок, що на підставі вивчених документів, зібраних в ході службового розслідування причини відсутності 28.09.2023, 29.09.2023,02.10.2023,03.10.2023,04.10.2023,05.10.2023,06.10.2023 є не поважними, що свідчить про відсутність працівника протягом семи робочих днів за місцем виконання трудових обов`язків і має ознаки прогулу, враховуючи наведене комісія подає директору закладу на вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни у вигляді звільнення за п.4ч.1ст.40 КЗпП України з повідомленням профспілкового представника чи профспілкової організації, членом якої є працівник. Та просить врахувати, що відповідно до ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми ст.43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів, а ОСОБА_1 не є обраною до профспілкових органів (том 1а.с.112-114). У змісті наказу №58-К від 24 жовтня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » зазначено до ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення через прогул 28 вересня 2023 року, 29 вересня 2023 року, 02 жовтня 2023 року, 03 жовтня 2023 року, 04 жовтня 2023 року, 05 жовтня 2023 року, 06 жовтня 2023 року та за невиконання своїх посадових обов`язків без поважних причин у виді: не повідомила про причини невиходу на роботу, залишення місця роботи без відому керівника, була відсутньою на робочому місці більше як 4 години протягом робочих днів, відсутня взагалі на території комунального закладу у вищевказаний період, перебувала за межами України в особистих інтересах, недотримання трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку закладу, порушення фінансової дисципліни у документах бухгалтерського обліку, нарахуванням заробітної плати в особистих інтересах протягом періоду коли не працювала, не повідомлення про перебування на лікарняних; довести наказ до відому ОСОБА_1 (том 1 а.с.25-26, 114-116). Як вказано у наказі №59-к від 24 жовтня 2023 року позивач звільнена з роботи на підставі п.4 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з прогулом без поважних причин протягом робочого часу за місцем роботи, що мало місце у виді: не повідомила про причини невиходу на роботу, залишення місця роботи без відому керівника, була відсутньою на робочому місці більше як 4 години протягом робочих днів, відсутня взагалі на території комунального закладу у вищевказаний період, перебувала за межами України в особистих інтересах, недотримання трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку закладу, порушення фінансової дисципліни у документах бухгалтерського обліку, пов`язані із нарахуванням заробітної плати в особистих інтересах протягом періоду коли не працювала, не повідомлення про перебування на лікарняних, згідно листків непрацездатності №9184890-2017305651-1 від 09.10.2023, №91848990-2017435219-1 від 14.10.2023 року, №9184890-2017558476-1 від 19.10.2023, залишення поза увагою листа керівника комунального закладу від 02.10.2023 року №179 про надання пояснення про відсутність на робочому місці у період з 28.09.2023 по 09.10.2023 включно на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, з проведенням виплати за невикористану частини щорічної основної відпустки за період роботи з 01.01.2023 року по 25.10.2023 рокук тривалістю 8 календарних днів та за невикористану щорічну додаткову оплачувану відпустку за особливий характер праці за період роботи з 01.01.2023 року по 25.10.2023 року тривалістю 4 календарних дні та проведення інших нарахувань і виплат працівнику, який підлягає звільненню (а.с.116). Відповідно до відомості нарахування лікарняних ОСОБА_1 та листка непрацездатності №9184890-2017558476-1 від 19 жовтня 2023 року, вона перебувала на лікарняному у період із 19 жовтня 2023 року по 23 жовтня 2023 року та нарахована сума лікарняного у розмірі 3745 грн. 85 коп. (три тисячі сімсот сорок п`ять гривень вісімдесят п`ять копійок) за 5 (п`ять) робочих днів (а.с.11). Згідно з копією листа від 02 жовтня 2023 року №179 Комунального закладу «Городищенського центру надання соціальних послуг» Городищенської міської ради Бондаренко В. В. мала надати пояснення причин своєї відсутності на роботі та була попереджена про можливість звільнення (а.с.12). 22 листопада 2023 року ОСОБА_1 надіслала звернення до директора КЗ «Городищенського центру надання соціальних послуг» Городищенської міської ради з проханням видати копії Положення КЗ «Городищенського центру надання соціальних послуг» Городищенської міської ради, наказу від 24 жовтня 2023 року № 58-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », доповідної записки та Актів службового розслідування (а.с.28), у чому їй було відмовлено листом КЗ «Городищенського центру надання соціальних послуг» Городищенської міської ради від 30 листопада 2023 року №219 з наданням роз`яснення про порядок видачі (а.с.29). Не погоджуючись із наявністю підстав для звільнення ОСОБА_1 подала позовну заяву до суду про поновлення на роботі.

При прийнятті рішення у справі суд проаналізував і отримані в судовому засіданні свідчення свідків, які були безпосередньо допитані, як працівники КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради:

-свідченнями свідка ОСОБА_5 , бухгалтера закладу, про те, що ОСОБА_1 останній раз була на роботі до вчинення прогулів 26 жовтня 2023 року, але не протягом усього робочого часу, в період з 04 вересня по 17 вересня 2023 року дійсно перебувала у відпустці, між ними в посадових обов`зках була взаємозамінюваність, проекти наказів у закладі готувала заступник директора ОСОБА_3 , бюджетний запит комунальний заклад готував і подавав, але підстав відкликати головного бухгалтера із відпустки не було, так як вона виходила з неї 18.09.2023 року, а термін подачі його до 30 вересня 2023 року і по часу це не великий обсяг роботи, тому запит був поданий, головний бухгалтер допускала запізнення на роботу і їй директор робила зауваження в усній формі, рішення про звільнення за прогул відповідало ситуації, ОСОБА_3 дійсно хотіла підкласти заяву від ОСОБА_1 на відпустку;

-свідченнями свідка ОСОБА_3 , заступника директора закладу, про те, що після виконання бюджетного запиту головний бухгалтер ОСОБА_1 повідомляла її про намір іти у відпустку, для виконання бюджетного запиту наказу на відкликання із відпустки не було і не проектувалося, робота з кадрових питань велася нею, так було заведено, але не завжди вчасно, їй ОСОБА_1 говорила, що питання про відпустку буде погоджувати із директором і потім повідомила, що питання погоджено, але коли 28 вересня 2023 року запитала директор де головний бухгалтер, то повідомила, що у відпустці, але заяви не має, вона сама шукала заяву на столі в документах на робочому місці ОСОБА_1 , але нічого не знайшла, директор сказала писати доповідну записку про відсутність працівника на роботі, але так як вона погано себе почувала і не знала як правильно викласти її зміст, то попросила юриста ОСОБА_2 в цьому допомогти, і проставила свій підпис на доповідній 28.09.2023 року, після цього була на лікарняному, коли вийшла хотіла залагодити справу, що виникла в колективі, оскільки тривалий час всі разом працюють і пропонувала щоб інші особи закладу написали заяву на відпустку від імені ОСОБА_1 та поклали її для видачі наказу, але директор і працівники закладу не погодилися, нею пропонувалося на зборах не звільняти головного бухгалтера, але ніхто не підтримав, про те, що ОСОБА_1 в Греції на відпочинку вона знала, чому ОСОБА_1 в судовому засіданні сказала, що вона не просила її писати заяву замість неї чи зробити це з допомогою інших осіб, пояснити не може, бо розмова для врегулювання ситуації була іншою, така заява на відпустку була в подальшому написана сторонньою особою, але бухгалтер ОСОБА_6 відмовилася її підкладати в документи директору, проект наказу на відпустку робила і хотіла підложити;

-свідченнями свідка ОСОБА_6 , бухгалтера закладу, яка посвідчила, що позивач ОСОБА_1 і свідок ОСОБА_3 просили її написати заяву від імені ОСОБА_1 та покласти для передачі директору, або щоб десь була в документах, вона відмовила, 28.09.2023 року у неї директор запитувала де головний бухгалтер, якої не було і 27.09.2023 року на роботі, вони знали, що ОСОБА_1 летить до Греції на відпочинок, писала добровільно доповідну записку директору про дійсні обставини, що відбувалися, причиною конфлікту стало те, що ОСОБА_1 не повідомила керівника про невихід на роботу і відсутність у зв`язку з відпочинком, на роботі всі знали, що перед тим, як іти у відпустку тре писати заяву і нести до директора на резолюцію, відкликань із відпустки у них на роботі не практикувалося, ходили у відпустки частинами бо великий завжди об`єм роботи до виконання, 28.09.2023 року була нарада скликана директором де присутні були працівники закладу і при всіх ОСОБА_3 повідомила про відсутність ОСОБА_1 і відсутність написаної заяви, в період лікарняних ОСОБА_1 появлялася на роботі і сідала за робочий комп`ютер, може тоді і сформувала примірник наказу про звільнення;

-свідченнями свідка ОСОБА_10 , який працює водієм в закладі, про те, що був присутній 02.10.2023 року на нараді де обговорювалося питання про причини відсутності головного бухгалтера ОСОБА_1 , і як він зрозумів не було від неї заяви для видачі наказу, що відбуває у відпустку, про конфлікти в колективі нічого не чув;

-свідченнями свідка ОСОБА_12 , психологоа закладу, із яких встановлено 26.09.2023 року бачила ОСОБА_1 на роботі, розповідала, що планує відпустку, але дати відпочинку не оголошувала, інформація яка викладена в актах службового розслідування відповідає дійсності, сумніву не може бути, бо ОСОБА_1 дійсно не було на роботі, доповідних записок не писала, тому, що не мала інформації про причини відсутності головного бухгалтера на робочому місці;

-свідченнями свідка ОСОБА_11 , заступника міського голови Городищенської міської ради, щодо надходження повідомлення директора КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради Буджерак Л.В. про відсутність головного бухгалтера ОСОБА_1 на робочому місці, відсутність інформації про поважність причин не прибуття на роботу, було прийнято рішення з трудовим колективом провести координаційну нараду, як засновники комунального закладу, було рекомендовано провести службове розслідування, від працівників була інформація що заяви на відпустку як і наказу про відбуття працівника у відпустку не має, пребуває за кордоном;

-свідченнями свідка ОСОБА_14 , керівника апарату Городищенської міської ради про те, що за вказівкою керівництва Городищенської міської ради була залучена до участі у координаційній нараді яка відбувалася в КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради з питання дотримання трудової дисципліни через відсутність головного бухгалтера на робочому місці.

Судом було оцінено свідчення свідків у справі на предмет використання можливого адміністративного впливу керівника перед їх викликом і допитом у судовому засіданні у зв`язку з перебуванням у трудових відносинах, але дослідиши їх, слід зробити висновок, що такого впливу в отриманих свідченнях не відмічалося, свідки були впевненими у поведінці, а їх свідчення послідовними, інформативними і такими, що узгоджуються із обставинами у справі та змістом зібраних доказів. Суд неодноразово проводив додаткові та перехресні допити свідків, надавав можливість сторонам у справі перевіряти факти та встановлені обставини. Свідки приймали участь і при дослідженні письмових доказів у справі, з можливістю їх чергової перевірки на відповідність подіям у справі, ставилися додаткові запитання.

Так, право на працю є основним конституційним правом громадян України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України право на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується. Відповідно до статті 2 КЗпП України державою забезпечується право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Стаття 21 КЗпП України закріплює рівність трудових прав громадян України.

За приписами статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимоги нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Підставою для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, як вказано у наказі №59-к від 24 жовтня 2023 року є прогул без поважних причин протягом робочого часу за місцем роботи, що мало місце у виді: не повідомила про причини невиходу на роботу, залишення місця роботи без відому керівника, була відсутньою на робочому місці більше як 4 години протягом робочих днів, відсутня взагалі на території комунального закладу у вищевказаний період, перебувала за межами України в особистих інтересах, недотримання трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку закладу, порушення фінансової дисципліни у документах бухгалтерського обліку, пов`язані із нарахуванням заробітної плати в особистих інтересах протягом періоду коли не працювала, не повідомлення про перебування на лікарняних, згідно листків непрацездатності №9184890-2017305651-1 від 09.10.2023, №91848990-2017435219-1 від 14.10.2023 року, №9184890-2017558476-1 від 19.10.2023, залишення поза увагою листа керівника комунального закладу від 02.10.2023 року №179 про надання пояснення про відсутність на робочому місці у період з 28.09.2023 по 09.10.2023 включно на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, з проведенням виплати за невикористану частини щорічної основної відпустки за період роботи з 01.01.2023 року по 25.10.2023 рокук тривалістю 8 календарних днів та за невикористану щорічну додаткову оплачувану відпустку за особливий характер праці за період роботи з 01.01.2023 року по 25.10.2023 року тривалістю 4 календарних дні та проведення інших нарахувань і виплат працівнику, який підлягає звільненню.

Відповідно до положень статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Таке дотримання законодавства про працю у діях відповідача, судом встановлено і не заперечено позивачем. Із наказами позивач ознайомлена, коії вручено і отримано. Суд бере до уваги, що відсутність працівника ОСОБА_1 на робочому місці у період з 28.09.2023 по 09.10.2023 включно підтверджена доповідними записками відповідальних працівників комунального закладу, створено комісію для проведення службового розслідування, встановлено відсутність заяви працівника для відбуття у невідбуту частину щорічної відпустки, не винесено накази про відкликання чи відбуття у відпустку директором закладу, повідомлення засновника закладу про зміни у виробничому процесі, направлення листа працівнику з проханням повідомити про причини відсутності, проведена координаційна та робоча нарада з працівниками з питання трудової дисципліни, що в сукупності доводить суду, про усвідомлення роботодавцем ситуації, яка склалася із працівником закладу, вжиття першочергових заходів реагування для встановлення причин відсутності робітника на робочому місці і здійснення контролю за обліком робочого часу з фіксацією відсутності на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, організацію і проведення службового розслідування.

Пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України дозволяє роботодавцю розірвати трудовий договір у разі прогулу - відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Це є дисциплінарним проступком, що вимагає дотримання процедури: фіксації актами, отримання пояснень та згоди профспілки.

Верховний Суд (постанови від 06.03.2018 у справі №?235/2284/17, від 13.09.2017 у справі №?761/30967/15-ц) визначив правові позиції: для звільнення з підстави прогулу роботодавець повинен мати докази, які підтверджують факт відсутності працівника понад три години протягом робочого дня. При цьому ключовим фактором є не лише сам факт відсутності, а й з`ясування поважності причини такої відсутності. І оскільки звільнення на підставі п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП є видом дисциплінарного стягнення (п. 2 ч.1 ст. 147 КЗпП), відповідно до правозастосовної практики має бути доведене порушення трудової дисципліни без поважних причин. Необхідними для прийняття рішення є такі умови: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; невиконання трудових обов`язків мало систематичний характер; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення. Для застосування цієї підстави розірвання трудового договору важливим є невиконання працівником обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору.

Пунктами 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

При дослідженні наданих сторонами доказів до суду, встановлено, що роботодавець КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради при з`ясуванні причин відсутності працівника на роботі протягом тривалого періоду з 28.09.2023 по 09.10.2023 включно на підставі складених доповідних записок, актів, проведеного службового розслідування, пояснень працівника ОСОБА_1 по прибуттю на роботу, обґрунтовано прийшов до висновку про наявність ознак прогулу в діях працівника головного бухгалтеру закладу за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України і кваліфікував їх, як прогул без поважних причин. Із пояснень позивача в судовому засіданні, суд отримав інформацію, що 02 жовтня 2023 року вона знала про те, що з`ясовується питання причин її відсутності, як головного бухгалтера на робочому місці, це посвідчили і свідки, і на думку суду, вона мала можливість контактувати різними засобами зв`язку із директором закладу та безпосередньо повідомити чому не перебуває на роботі, та з`ясувати чому, якщо нею подана заява на відпустку, то є не прийнятим рішення, щоб убезпечити себе від будь яких проблем та запобігти їм і не створювати додаткового навантаження працівникам колективу у зв`язку із проведенням службового розслідування.

Позивач ОСОБА_1 не довела суду, що перед виїздом за межі України у визначений законодавством порядок про працю, а саме шляхом написанням і поданням заяви на розгляд керівнику закладу, видачу наказу і ознайомлення з його змістом, у законний спосіб відбула у відпустку. При цьому суд, звернув увагу, що позивач не дала чітких пояснень і письмових доказів коли написала заяву на продовження щорічної відпустки чи вихід у відпустку, остільки в одних поясненнях зазначала, що таку подала 26 вересня 2023 року, а в змісті позовної заяви написала, що таку написала і подала 22 вересня 2023 року, а в ході судових засідань встановлено, що така заява була відсутньою на робочому місці головного бухгалтера, як і в розпорядженні директора комунального закладу, і для її написання вживалися додаткові дії працівниками комунального закладу, свідками ОСОБА_3 і ОСОБА_6 , які посвідчили про відсутність заяви і прохання ОСОБА_1 таку замість неї написати.

Оцінивши пояснення позивача, про те, що в комунальному закладі не дотримано належної виконавчої дисципліни для реєстрації заяв на відпустку, то суд не може погодитися із таким твердженням, остільки відповідачем надано в спростування зайнятої позиції письмові докази, які підтверджують суду реєстраційну дисципліну в системі діловодства комунального закладу, а саме у виді Положення Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради (том 1 а.с.46), Інструкції з діловодства в КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради», Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладу якими визначено, порядок прийняття і звільнення з роботи, основні права і обов`язки працівників, основні обов`язки керівництва Центру, робочий час і його використання, заохочення за трудові досягнення, відповідальність за порушення трудової дисципліни, посадову інструкцію головного бухгалтера (том1 а.с.72-75). При цьому, суд зауважує, що посилання сторони позивача про незаконність призначення і перебування на посаді директора комунального закладу ОСОБА_4 , не є предметом змісту позовних вимог позивача і не свідчить про правильність обраного способу захисту у звя`язку із рішенням про звільнення працівника, і оцінює їх як некоректні.

Також суд, звертає увагу, що у відповідності до досліджених судом обставин у справі не встановлено письмових доказів, які б підтверджували факт відкликання позивача ОСОБА_1 08 вересня 2023 року із щорічної основної відпустки для виконання бюджетного запиту на 2024 рік, у якій вона перебувала з 04 вересня 2023 року по 17 вересня 2023 року, і що могло бути підставою для використання продовження перебування у відпустці. Відповідно, суд і перевірив пояснення позивача про потребу в додатковому часі для виконання бюджетного запиту на 2024 рік в період щорічної частини відпустки, та через відсутність наказу про відкликання ОСОБА_1 із відпустки, суд стверджує, що письмові докази позивача про те, що реєстрація листа фінансового управління Городищенської міської ради відбулася 28 серпня 2023 року з необхідністю його підготувати до 30 вересня 2023 року і такий лист був додатково надісланий і зареєстрований електронною поштою головного бухгалтера 30 серпня 2023 року, знайшли свого підтвердження в змісті письмових доказів відповідача, і тому, суд, погоджується з доводами відповідача, що позивач могла знати про необхідність його виконання ще до відпустки, яка починалася 04 вересня 2023 року, та враховуючи тривалість відпустки 14 днів, і вихід на роботу 18 вересня 2023 року, не було виробничої необхідності для рішення про відкликання головного бухгалтера, а відтак такі письмові докази відповідача переважають усні пояснення позивача. Не слід при цьому, і залишати поза увагою, письмові пояснення позивача ОСОБА_1 директору Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради, які були направлені для відому на лист щодо повідомлення причин відсутності на роботі, у змісті якого, позивач не вказала нічого про те, що працювала над виконанням бюджетного запиту на 2024 рік в період щорічної частини відпустки з 04 вересня 2023 року по 17 вересня 2023 року та була відкликана, нічого не вказала і про те, що вважає свою відпустку продовженою, чи зазначила якісь інші обставини в підтвердження зайнятої нею позиції про роботу з бюджетним запитом у період відпустки (том 1 а.с.14). В цей період відпустки працівник ОСОБА_1 не перебувала на лікарняних. За таких обставин єдино правильним алгоритмом дій мало бути для працівника ОСОБА_1 передбачене КЗпП України звернення, як працівника з відповідною заявою до роботодавця та видання наказу роботодавцем, що свідчить про волевиявлення сторін на погодження з новим періодом надання відпустки. До речі, у судових дебатах позивач ОСОБА_1 , сказала, що я визнаю свою вину в тому, що я не дочекалася підписання наказу про відпустку, що це є порушенням чинного законодавства, але так склалися обставини на той час, не були оформлені журнали і не було особи, на яку було покладено такі обов`язки до виконання. При цьому, усвідомлюючи невідповідність своїх дій вимогам законодавства, позивач залишилася на необхідності прийняття рішення судом за змістом заявлених позовних вимог, і відповідно суд не повертався в дослідження доказів у справі.

В змісті позовних вимог позивач просить визнати накази №58-К і №59-К від 24 жовтня 2023 року незаконними та скасувати.

Так, із наказом №58-К від 24 жовтня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » який винесений 24 жовтня 2023 року, позивач, працівник ОСОБА_1 згідно до проставленого особисто підпису ОСОБА_15 , ознайомлена 24 жовтня 2023 року.

Із наказом №59-к від 24 жовтня 2023 року щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади головного бухгалтера КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, як вказано у його змісті, винесений 24 жовтня 2023 року і з ним позивач, працівник ОСОБА_1 згідно до проставленого особисто підпису ОСОБА_15 , ознайомлена 24 жовтня 2023 року.

Суд, бере до уваги, що форма та зміст винесених директором комунального закладу наказів, які позивач просить визнати незаконними, відповідає вимогам з діловодства. Оформлення наказів в Україні регулюється ДСТУ 4163:2020 та передбачає обов`язкові реквізити: найменування установи, назва документа (НАКАЗ), дата, номер, місце видання, заголовок, текст, підпис керівника. Текст складається з констатуючої (підстава) та розпорядчої частин, що починаються словами «НАКАЗУЮ». Відхилень від цих вимог судом в змісті оспорюваних наказів не встановлено.

Незаконний наказ це розпорядчий документ, що суперечить трудовому законодавству (КЗпП України), виданий із порушенням процедури або особою без належних повноважень, його зміст має порушувати конституційні права працівника, але таких ознак, оспорювані позивачем накази №58-К від 24 жовтня 2023 року та №59-К від 24 жовтня 2023 року, не містять.

Роботодавцем чітко визначено у змісті наказів підстави, які були враховані у поведінці позивача, перед прийняттям рішення про застосування дисциплінарного стягнення і звільнення з посади. В судових засіданнях суд, всебічно, повно, досліджував докази обох сторін в частині визначених підстав для прийняття законного рішення у спорі, що виник. Правовий аналіз підстав, які стверджують про відсутність на роботі ОСОБА_1 понад 3 години протягом робочого дня без поважних причин, вказує суду, що вони є достовірними фактами, зафіксовані та оформлені у належний спосіб, інформативні для суду, відображають дійсність перебігу подій і у випадку конкретизації роботодавцем та порушення трудової дисципліни з боку позивача, можуть слугувати для висновку, що обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи, - можна визнати таким, що відповідає тяжкості проступку, а проведене службове розслідування, є таким що відповідає вимогам для його організації і проведення, а тому стверджувати про підстави визнавати їх незаконними в судовому порядку не є обгрунтованим (том 1 а.с.117). Позивач не оспорювала в судовому порядку невідповідність обраного виду дисциплінарного стягнення відповідачем, як суворого. У записі в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутнє посилання при написанні причини звільнення - як відсутність на робочому місці понад три години, а зазначено про порушення у виді прогулу.

Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема пунктом 3 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Позивач ОСОБА_1 не входить до складу профспілкового органу, як встановлено судом.

У заяві до суду про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у зв`язку з пропущенням, без поважних причин, строку звернення до суду від 01 лютого 2024 року №28, яка надійшла від ОСОБА_4 05 лютого 2024 року №627/24-Вх зазначається, що відповідно до відміток у наказі від 24 жовтня 2023 року № 59-к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивач ОСОБА_1 ознайомлена з наказом 24 жовтня 2023 року, а отримала копію наказу 25 жовтня 2023 року, про що свідчить підпис позивача та відповідна дата з підписом директора закладу. Відповідно до положень частини другої ст. 233 Кодексу про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. Статтею 241 КЗпП України врегульовано обчислення строків, передбачених цим Кодексом, зокрема, частиною третьою даної статті передбачено, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Оскільки позивач ОСОБА_1 отримала копію наказу від 24 жовтня 2023 року № 59-к «Про звільнення ОСОБА_1 » 25 жовтня 2023 року, місячний строк для звернення із заявою про вирішення трудового спору закінчився 23 листопада 2023 року. Позовна заява ОСОБА_1 датована 27 листопада 2023 року, тобто поза межами строків звернення до суду з метою вирішення трудового спору у справах про звільнення. Це все вказує на те, що позовна заява подана з пропущенням строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів відповідно до положень Кодексу законів про працю України. Поважних причин на пропущення строків звернення до суду у позивача не було, оскільки в самій позовній заяві ОСОБА_1 про такі не вказує та не просить суд поновити пропущені строки з тих чи інших поважних причин (том 1 а.с.226-227). Але остільки позивач звернулася до суду в обраний спосіб для захисту своїх прав та інтересів, то, суд, при прийнятті рішення у справі, не застосовує принципу надмірного формалізму і забезпечив стороні позивача доступ до правосуддя для вирішення спору справедливим судом. Таке рішення суду узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції, постанова Верховного Суду від 5 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц (провадження № 61-2250св20).

Виходячи з викладеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, надані сторонами докази і давши їм належну правову оцінку, суди дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося без порушення права працівника на працю та з дотриманням діючого законодавства, яке регулює означені правові відносини.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 , судовий збір не сплачувала, мотивуючи у позовній заяві, що в справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, такий не сплачується та зазначила, що в частині відшкодування судових витрат на правничу допомогу, буде використовувати право визначене ч.8ст.141 ЦПК України (том 1 а.с.1-3).

За минуванням потреби, слід повернути відповідачу у справі витребувані матеріали в оригіналі у виді Журналу реєстрації заяв на відпустку працівників КЗ «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради, у зв`язку із закінченням судового розгляду цивільної справи.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази, окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення як обґрунтовані та є такими, що не узгоджуються із дійсними обставинами у справі і правові підстави для скасування наказів які стосуються притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у відповідному розмірі, є такими, що не встановлені, недоведені належними, достатніми, допустимими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.4, 12, 13, 15, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 100, 133, 137, 141, 209, 211, 213, 222, 229, 241, 259, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.2, 3, 4, 5 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.2, 3, 21, 43, 139, 147, 149, 221, 233, 253 КЗпП України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконавчого комітету Городищенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення із займаної посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Учасники справи, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 08 квітня 2025 року.

Суддя О. М. Савенко