Рішення № 13570738, 25.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/53025.01.11 За позовомАкціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 26886,42 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Вільховик С.Л. (довіреність від 10.01.2011р.);

від відповідача: Старков І.О. (довіреність від 01.07.2010р.).

В судовому засіданні 25 січня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 26886,42 грн. з них 26336,42 грн. основного боргу та 550,00 грн. витрат за визначення розміру збитків (експертні послуги).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/6124631.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, позовні вимоги в судовому засіданні визнав частково, зокрема, в частині суми основного боргу.

Ухвалою від 31.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.01.2011р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2010 року між позивачем (надалі - Страховик) та Садовніков Ігорем Борисовичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 02/98 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування або Договір).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Тойота Ланд Круізер 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Тойота Ланд Круізер 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 21.08.2010р. по вул. Р.Люксембург, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Тойота Ланд Круізер 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобіля «Джеллі», реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_1.

В результаті ДТП автомобіль «Тойота Ланд Круізер 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 38959,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3276 від 16.09.2010р. (копія платіжки в справі), а також видатковими касовими ордерами № 697 від 16.09.2010р. та № 854 від 08.11.2010р. (копії ордерів в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи страховими актами № 369/10-406/10 від 15.09.2010р. та 369/1/10-406/10 від 05.11.2010р. (належним чином засвідчені копії страхових актів містяться в матеріалах справи).

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивачем були понесені додаткові фінансові витрати по оплаті за проведення експертних послуг та оцінки майна в сумі 550,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3328 від 01.10.2010р. та № 3249 від 03.11.2010р. (копії платіжок в справі).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Київського районного суду міста Полтави від 17.09.2010р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 1.3, 1.4, 33.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останню визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 застраховано її цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу «Джеллі», реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6124631 (тип договору 3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ОСОБА_1 полісу № ВС/6124631 страхування цивільно-правової відповідальності останньої, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_1 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу «Джеллі», реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_1 транспортного засобу «Джеллі», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що для визначення розміру матеріального збитку автомобіля «Тойота Ланд Круізер 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, Страховиком було проведено звіти про оцінку майна, відповідно до яких, вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику відповідного авто, внаслідок ДТП, що відбулося 21.08.2010р., становить: 39622,24 грн., а вартість відновлюваного ремонту відповідного авто: 25149,38 грн. та 1187,04 грн. відповідно (копія звітів в справі).

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВС/6124631 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 35000,00 грн. та франшиза в розмірі 00,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_1, транспортного засобу «Джеллі», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 26336,42 грн. = 25149,38 грн. + 1187,04 грн. (розрахунок суми відшкодування в порядку регресу вбачається зі змісту позовної заяви).

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткових фінансових витрат, зокрема, за проведення експертних послуг та оцінки майна в сумі 550,00 грн. - є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Так, зі змісту страхових актів № 369/10-406/10 від 15.09.2010р. та 369/1/10-406/10 від 05.11.2010р. не вбачається, що розміри витрат за проведення експертних послуг та оцінки майна в відповідному розмірі включались Страховиком до загальної суми страхового відшкодування, яку він сплатив своєму Страхувальнику.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору 26.11.2010р. направив відповідачу заяву-вимогу про виплату страхового відшкодування (копія претензії в справі). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем 29.11.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі: 26336,42 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення - 26336,42 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 327,86 грн. (98,94 грн. державного мита та 228,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, будинок, 75, р/р 26502001006962 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(ідентифікаційний код: 22523595, адреса: 36011, Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, будинок, 3, р/р 265016794 в АБ «Полтава-Банк», МФО 331489) грошові кошти: основного боргу 26 336,42 грн. (двадцять шість тисяч триста тридцять шість гривень 42 копійки) та судові витрати: державного мита 98,94 грн. (девяносто вісім гривень 94 копійки) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 228,92 грн. (двісті двадцять вісім гривень 92 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 28.01.2011р.