Рішення № 13570642, 24.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/58424.01.11 За позовом Приватного підприємства «Світогор»

до

третя особа 1

третя особа 2Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Рапід»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ківерцовський механічний завод»

N.M. HEILIG B.V.

простягнення 10 260, 27 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Шестаков А.В. директор; Від відповідача:

Від третіх осіб:не зявились;

1)не зявились;

2)не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Світогор»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Рапід»про стягнення заборгованості у розмірі 10260, 27 грн., з підстав порушення відповідачем строків оплати за надані послуги з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.12.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по суті спору. Крім того, позивач заявив клопотання про витребування у вантажовідправника додаткових доказів (на підставі яких документів здійснювались розрахунки). Судом залучено оригінал СМR № 031748 та примірник позивача заявки на транспортно-експедиційне обслуговування № 07/08 від 07.08.2008 року, отриманої факсимільним звязком.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позов предявлено до неналежної сторони, оскільки ТОВ «Транс Рапід»договору з ПП «Світогор»не укладав та заявку на транспортно-експедиційне обслуговування № 07/08 від 07.08.2008 року не відправляв і замовником транспорту відповідно не являється.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 року залучено вантажовідправника - ТОВ «Ківерцовський механічний завод» у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору та відкладено розгляд справи на 22.12.2009 року.

У судовому засіданні 22.12.2009 року представник позивача подав письмові пояснення на поданий відповідачем відзив, відповідно до якого зазначив, що істотними умовами договору перевезення є місце завантаження, місце розвантаження, сума фрахту, умови оплати за надані послуги з перевезення вантажу. Всі істотні умови в заявці, що була надана відповідачем, присутні. Таким чином, посилання відповідача на те, що договір не підписувався, є неправдивим.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.12.2009 року проти позову заперечував, проти суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання 22.12.2009 року не зявився, про поважні причини неявки не повідомив, однак через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що у відповідності до контракту № 33980592/12 від 24.06.2008 року третя особа 1 зобовязувалася виготовити металеві конструкції замовнику з Нідерландів. Третя особа 1 за кошти замовника здійснює митне оформлення товару і здійснює своїми силами його відвантаження в транспорт, наданий замовником з Нідерландів. Таким чином, третя особа 1 вважає, що ніякого відношення до транспортних операцій щодо доставки товару в Нідерланди не має.

Крім того, у судовому засіданні 22.12.2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою суду від 22.12.2009 року відкладено розгляд справи до 25.01.2010 року у звязку із необхідністю витребувати додаткові докази по справі.

У судовому засіданні 25.01.2010 року оголошено перерву до 01.02.2010 року та зобовязано відповідача надати суду офіційну роздруківку телефонних переговорів з Укртелекому.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2010 року подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору N.M. HEILIG B.V., оскільки останній є замовником транспорту та платником за перевезення вантажу за маршрутом Ківерці Хірхуговард (Нідерланди).

Враховуючи той факт, що згідно контракту № 33980592\12 від 24.06.2008 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ківерцовський механічний завод»та N.M. HEILIG B.V. поставка металоконструкції здійснювалася на користь N.M. HEILIG B.V. та беручи до уваги, що останній є вантажоодержувачем вантажу перевезеного на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної № 031748, суд визнав подане клопотання обґрунтованим та задовольнив його.

Ухвалою суду від 01.02.2010 року залучено N.M. HEILIG B.V. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відкладено розгляд справи на 20.07.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.07.2010 року заперечив факт існування оригіналу заявки на транспортно-експедиційне обслуговування № 07/08 від 07.08.2008 року, ксерокопія якого була подана позивачем у судовому засіданні як доказ по справі.

Представники третьої особи 1,2 у судове засідання 20.07.2010 року не зявились, вимоги ухвали суду від 01.02.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2010 року відкладено розгляд справи до 24.01.2011 року у відповідності з нормами Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (19.10.2000 до якої приєдналась Україна).

28.07.2010 року Приватне підприємство «Світогор»звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відвід судді Дідиченко М.А.

Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2010 року заяву Приватного підприємства «Світогор»про відвід судді Дідиченко М.А. залишено без задоволення.

05.08.2010 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства «Світогор»на ухвалу Господарського суду міста Києва «27/584 від 20.07.2010 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2010 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світогор»повернуто без розгляду.

У судовому засіданні 24.01.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача та представники третіх осіб у судове засідання 24.01.2011 року не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

24.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальтністю «Ківерцівський механічний завод»(надалі продавець, третя особа 1) та Приватним підприємцем Ніком Хайлінгом (N.M. HEILIG B.V.) (далі покупець, третя особа 2) був укладений контракт на поставку металоконструкцій № 33980592\12 (надалі - контракт), відповідно якого продавець зобовязується виготовити і передати у власність покупцю металеві конструкції, а покупець зобовязується прийняти у власність ці металеві конструкції і оплатити їх згідно специфікації, яка є невідємною частиною контракту.

Відповідно до п. 3 контракту продавець зобовязаний поставити покупцю товар на умовах «EXW»м. Ківерці, Волинської області, Україна правил «Інкотермс - 2000». При цьому продавець за кошти покупця здійснює митне оформлення товару і здійснює своїми силами його відвантаження в транспорт, наданий покупцем. Продавець за домовленістю із покупцем здійснює пошук найбільш вірогідного перевізника товару з митної території України в пункт відправлення за вказівкою покупця.

07.08.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Рапід»факсимільним звязком направило для прийняття та виконання Приватному підприємству «Світогор»заявку на транспортно-експедиторське обслуговування № 07/08, відповідно до якої відповідач доручав останньому за маршрутом м. Ківерці (Україна) 1704 SB Heerhagowaard (Нідерланди) перевести вантаж металоконструкцію, яку було виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський механічний завод»згідно контракту № 33980592\12 від 24.06.2008 року. Сума фрахту 900 євро, оплата здійснюється у строк 14 банківських днів.

Зазначена заявка була надана на підставі договору перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами № 16/02/07 від 16.02.2007 року (надалі - договір) укладеного між Приватним підприємством «Світогор»у якості перевізника та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Рапід»у якості експедитора.

Відповідно до п. 1.1 договору експедитор доручає, а перевізник бере на себе обовязок здійснювати на підставі письмових заявок експедитора перевезення вантажів, заявлених експедитором до перевезення, автомобільними транспортними засобами на території України та за її межами.

Згідно із п. 1.2 договору умови кожного конкретного перевезення вантажу визначаються письмовою заявкою експедитора. Всі заявки, складені відповідно до умов цього договору, є невідємними складовими частинами договору.

Вищезазначена заявка № 07/08 від 07.08.2008 року була прийнята перевізником ПП «Світогор»до виконання, що підтверджується підписом та відтиском печатки підприємства на заявці.

Приватне підприємство «Світогор»здійснило перевезення вантажу згідно заявки № 07/08 від 07.08.2008 року, що підтверджується штампом одержувача вантажу на міжнародній товарно-транспортній накладній № 031748 наявній в матеріалах справи.

15.09.2008 року позивач направив на адресу відповідача документи, що підтверджують здійснення вищезазначеного перевезення, просив підписати акт здачі-прийомки виконаних робіт та розрахуватися за послуги перевезення.

Відповідач акт не підписав та не розрахувався, у звязку із чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 900 євро, що станом на день подання позову еквівалентно становить 10260, 27 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, правильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що позов предявлено до неналежної сторони, оскільки ТОВ «Транс Рапід»договору з ПП «Світогор»не укладав та заявку на транспортно-експедиційне обслуговування № 07/08 від 07.08.2008 року не відправляв.

Суд не може погодитися з даними запереченнями відповідача враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.02.2007 року між ПП «Світогор»у якості перевізника та ТОВ «Транс Рапід»у якості експедитора був укладений договір перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами № 16/02/07.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його представниками сторін і діє до 31.12.2007 року. Якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) діб до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі, про свої наміри розірвати даний договір, термін його дії буде автоматично продовжуватись на кожний послідуючий календарний рік на тих же умовах.

Сторони письмові повідомлення про розірвання договору суду не надали, тому суд приходить до висновку, що договір перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами № 16/02/07 від 16.02.2007 на день розгляду справи продовжує діяти.

Згідно п. 2.1 договору передбачено, що для здійснення кожного конкретного перевезення експедитор надає перевізнику письмову заявку.

Відповідно до п. 2.3 договору заявка надається перевізнику в оригіналах за допомогою поштового звязку листом з повідомленням чи курєром, особистого вручення або у факсимільній копії за допомогою засобів факсимільного звязку із наступною передачею оригіналів заявки.

Заявка повинна бути надана перевізнику не пізніше, ніж за 48 годин до початку навантаження вантажу, вказаного в заявці. Моментом надання заявки є момент отримання представником перевізника листа із повідомленням, пакету курєра, безпосередньо оригіналів заявки або факсимільної копії заявки (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору перевізник протягом 24 годин з моменту надання заявки повинен погодити із експедитором вартість перевезення вантажу, вказати її в заявці, а також погодити заявку. Погодження обох примірників заявки та направлення одного із них експедитору за допомогою поштового звязку, курєра, особистого вручення чи у факсимільній копії за допомогою засобів факсимільного звязку із наступною передачею оригіналу.

Отже, сторони умовами договору передбачили можливість надання заявки та її погодження за допомогою засобів факсимільного звязку. При цьому сторони не встановили спосіб передачі оригіналу заявки та строк його передачі (до здійснення перевезення, під час здійснення перевезення чи після).

Крім того, із змісту договору не вбачається недійсність погодженої факсимільної заявки у разі наступного не передання оригіналу заявки.

Як зазначалося вище позивач здійснив перевезення вантажу передбаченого заявкою № 07/08 від 07.08.2008 року, що підтверджується штампом вантажоодержувача на міжнародній товарно-транспортній накладній № 031748 наявній в матеріалах справи, тому суд вказує про погодження всіх умов та виникнення правовідносин з перевезення вищезазначеного вантажу.

Відповідно до заявки № 07/08 від 07.08.2008 року оплата вартості перевезення здійснюється у строк 14 банківських днів.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач також зазначає, що вартість послуг перевезення вантажу була оплачена вантажоодержувачем готівкою водію ОСОБА_1 на підтвердження чого надав рахунок № НОМЕР_1 від 21.08.2008 року.

Однак, суд не приймає зазначений рахунок у якості належного та допустимого доказу здійснення оплати вартості перевезення вантажу ПП «Світогор»враховуючи наступне.

Як вбачається із зазначеного рахунку перевізником перевезення за яке розрахувалася третя особа 2 виступав ТОВ «Промінь». Докази залучення ТОВ «Промінь»для здійснення перевезення сторони не надали.

Крім того, відповідно до п. 5.3 договору № 16/02/07 від 16.02.2007 року вартість перевезення сплачується у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника. Сторони вправі за взаємною згодою змінити строк або передбачити інший порядок розрахунків, склавши додаткову угоду до договору (п. 5.4 договору).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторони докази укладання додаткової угоди щодо зміни способу оплати вартості перевезення не надали.

Таким чином, у відповідності до п. 5.3 договору відповідач повинен розрахуватися за здійснене перевезення вантажу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідач доказів розрахунку з позивачем за надані послуги перевезення суду не надав. Передача ж третьою особою 2 (замовником) коштів водію транспортного засобу, яким перевозився вантаж не може свідчити про оплату експедитором (відповідачем) послуг перевізника (позивача).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги про стягнення 10260, 27 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 909 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Рапід»(03150, м. Київ, вул.. Горького, 44; код ЄДРПОУ 30966596) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Світогор»(юридична адреса: 45630, Волинська обл., Луцький р-н, с. Милушин; поштова адреса: 43022, Волинська обл., м. Луцьк, вул.. Мамсурова, 11; код ЄДРПОУ 32764597) заборгованість у розмірі 10 260 (десять тисяч двісті шістдесят) грн. 27 коп., 102 (сто дві) грн. 60 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А.