Рішення № 13570578, 26.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/626.01.11 За позовом          Приватного підприємства "ТК"АМІД", м. Київ

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С Логістікс", м. Київ

Про                    стягнення 32 608 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача                    Павликівський В.І. –пред. по довір.

Від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 32 608 грн. заборгованості за Договором № 29 від 11.05.2010р. про перевезення вантажів по території України, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2011р., розгляд справи було відкладено на 26.01.2011р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 26.01.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2010 року між сторонами було укладено Договір № 29 на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого позивач, як перевізник, зобов’язався доставити автомобільним транспортом довірений йому відповідачем, як експедитором, вантаж до пункту призначення, зазначеного в заявці до договору та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відповідач зобов’язався сплатити за перевезення вантажу узгоджену сторонами плату.

Відповідно до умов укладеного договору та замовлень відповідача позивач вчасно та якісно виконав всі транспортні перевезення, що підтверджується товарно - транспортними накладними, які були вручені відповідачеві після перевезення вантажів відповідно до п.11.7. Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»від 14.10.97 р. №363, та актами прийому виконаних транспортних послуг.

Відповідно до п.4.3. договору сторони підписують Акт приймання - передачі виконаних послуг виключно після здійснення перевезення та отримання оригіналів належним чином оформлених документів. Таким чином, оскільки акти приймання - передачі виконаних транспортних послуг були підписані сторонами без будь-яких зауважень , це свідчить про те, що послуги позивача виконані у повному обсязі.

Після виконання транспортних послуг позивач виставив відповідачеві для оплати рахунки - фактури. До матеріалів справи залучено копії згаданих доказів ,якими посвідчуються наведені факти та дії сторін . Оригінали договору та транспортних документів і Актів та рахунків були предметом судового дослідження .

Згідно п.4.2 договору, відповідач здійснює оплату позивачеві за виконані послуги на підставі рахунку - фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача у термін 26 банківських днів з моменту підписання актів приймання - передачі виконаних послуг.

Відповідач, порушуючи норми договору та чинного законодавства України не здійснив оплату за надані позивачем послуги.

З метою налагодити ситуацію яка склалася позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням виплатити йому заборгованість. Зокрема ним 01.09.2009 року на адресу відповідача була направлена претензія, що підтверджується повідомленням про

вручення поштового відправлення, однак відповідач жодним чином не відреагував на неї, відповідь в установленому порядку не надіслав .

Відповідно до ст. 307 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантажу до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

В порушення взятих на себе зобов’язань за Договором та вищезгаданих норм законодавства відповідач не здійснив своєчасної та повної оплати, будь-яких поважних причин ,що зумовили невиконання договірних умов суду не представив .

Таким чином, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32 608 грн. доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С Логістікс»(02092, м. Київ, вул.. О.Довбуша,37, Код ЄДРПОУ 36136321) на користь Приватного підприємства «ТК «АМІД»(03134, м. Київ, вул. Симиренка,25 кв.109, Код ЄДРПОУ 34187861), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі – 32 608 (тридцять дві тисячі шістсот вісім) грн., витрати щодо сплати державного мита –326 (триста двадцять шість) грн.08 коп. та 236 (двісті тридцять шість) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     Н. І. Качан

Повне рішення складено 28 січня 2011 року.