Ухвала суду № 135703016, 15.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позову до розгляду і відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі та з питання повернення позову

15 квітня 2026 року Справа № 520/7765/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ястребова Євгенія Богданівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо нерозгляду заяв від 04 липня 2025 року та від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) розглянути заяви від 04 липня 2025 року та від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення, яким надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 дану позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали шляхом:

- надання до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви від 04 липня 2025 року із зазначенням поважних причин та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку;

- надання до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, позивачу було роз`яснено, що згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України, наслідком невиконання вимог ухвали від 07.04.2026 є прийняття судом рішення про повернення позову.

До суду через систему «Електронний суд» 13.04.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій зазначено, що сторона позивача абсолютно не погоджується з висновками суду щодо пропущеного строку позовної давності та наявності двох позовних вимог немайнового характеру.

Щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, представником позивача зазначено, що відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. 04 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання права на відстрочку, а 24 вересня 2025 року відповідач надав відповідь про те, що військовозобов`язаний повинен пред`явити військово-обліковий документ. Станом на 24 вересня 2025 року публічно-правового спору не виникало, оскільки цією відповіддю ОСОБА_1 не було відмовлено в реалізації його права, а лише було необхідним додати ще один документ. 28 жовтня 2025 року, коли позивач усунув недоліки і пред`явив нотаріально-посвідчене тимчасове посвідчення No 610250 від 11 серпня 2016 року, зареєстроване в реєстрі 28 жовтня 2025 року за No 1017, у відповідача був термін на вирішення питання про надання відстрочки ОСОБА_1 - один місяць з дня надходження заяви на підставі ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Заява від 28 жовтня 2025 року відповідачем було отримано за довіреністю - 02 листопада 2025 року (накладна № 6340103502745 з офіційного сайту АТ "УКРПОШТА" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html)). Отже, сплив місячного терміну для надання відповіді на заяву від 28 жовтня 2025 року припадає на 02 грудня 2025 року. Проте, станом на 02 грудня 2025 року відповіді про надання або ненадання права на відстрочку, відповідачем надано не було. Отже, з 03 грудня 2025 року почав рахуватися шестимісячний строк позовної давності, оскільки з цієї дати виник публічно-правовий спір - спір, у якому ІНФОРМАЦІЯ_3 не виконав публічно-правові функції, які на нього покладаються. Зокрема, не було розглянуто заяву від 28 жовтня 2025 року та не було винесено рішення про надання або ненадання права на відстрочку за заявою від 04 липня 2025 року, що свідчить про його бездіяльність на чому і обґрунтовуються позовні вимоги. Позивачем було дотримано вимоги ч. 2 ст. 122 КАС України, яка передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо надання до суду оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору, представник позивача вказує, що зазначення у позовній заяві двох заяв від 04 липня 2025 року та від 28 жовтня 2025 року не свідчить про наявність двох самостійних позовних вимог, оскільки вони є лише фактичними обставинами, що підтверджують неодноразове звернення позивача до відповідача та наявність триваючої бездіяльності. Суть позовних вимог полягає у зобов`язанні відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі поданих заяв. Підстави вважати, що позов містить декілька самостійних вимог, могли б мати місце лише у випадку, якщо б позивач просив суд ухвалити окремі рішення щодо кожної із заяв. Натомість у даному спорі заявлено одну комплексну позовну вимогу, яка спрямована на досягнення єдиного правового результату - отримання відстрочки, а зазначені заяви є лише фактичними обставинами, що обґрунтовують позовні вимоги. Таким чином, предмет спору є єдиним - право позивача на отримання відстрочки; спосіб захисту є єдиним - зобов`язання відповідача розглянути заяви та прийняти відповідне рішення. Вважаємо, що кількість поданих заяв не трансформує одну позовну вимогу у декілька. Отже, підстави для кваліфікації позову як такого, що містить дві окремі вимоги немайнового характеру, відсутні. Відповідно, обов`язок сплати судового збору виникає лише за одну позовну вимогу немайнового характеру, а вимога суду щодо додаткової сплати судового збору є безпідставною.

Вирішуючи питання про усунення недоліків в оформленні позову та наявності підстав для прийняття позову до розгляду, суд виходить із таких підстав та мотивів.

Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуального права чи обов`язку.

Тому до кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та об`єктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 та постанови Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21.

Докази існування цих обставин відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.79, ч.1 ст.123, ч.2 ст.123, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України повинні бути подані до суду разом із позовом, бо на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20, де указано, зокрема, що суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою.

Отже, на стадії вирішення питання про прийняття позову до розгляду суд досліджує та оцінює саме надані позивачем докази виключно у контексті подання позову із дотриманням вимог ч.2 ст.122, ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ч.2 ст.171 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як встановлено судом, про неприйняття позитивного рішення про задоволення його заяви від 04 липня 2025 року позивачу було відомо з моменту отримання листа лист від 24 вересня 2025 вих. №1/5526, при цьому позивач звернувся до суду 03.04.2026.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що позов в частині позовних вимог подано до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Водночас, у межах спірних правовідносин, оскаржуючи бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви від 04 липня 2025 року та обравши саме такий спосіб захисту порушеного права, позивач посилається на отриманий ним від 24 вересня 2025 вих. №1/5526 лист від відповідача, а тому безсумнівно можна визначити дату, з якої позивачу стало відомо про неприйняття відповідачем позитивного рішення - незадоволення його заяви.

Заява представника позивача про усунення недоліків від 13.04.2026 не містить поважних причин та доказів поважності причин пропуску цього строку.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано через систему "Електронний суд", позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяв від 04 липня 2025 року та від 28 жовтня 2025 року, тобто предметом позову у даній справі є дві позовні вимоги немайнового характеру, сума судового збору становить 2129,92 грн.

Судом встановлено, що позивачем надано до суду документ про сплату судового збору на суму 1064,96 грн.

Зважаючи, що позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру та в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку позивач повинен доплатити судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Проте, заява представника позивача про усунення недоліків від 13.04.2026 не містить квитанції про доплату судового збору на суму 1064,96 грн.

Відтак, вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/7765/26 слід визнати невиконаними.

У зв`язку із викладеним згідно з ч.1 ст.169 КАС України заявникові позовна заява підлягає поверненню.

Разом із тим, суд у даному конкретному випадку знаходить за справедливе прийняти позов до провадження в частині тих вимог, відносно яких наразі не виявлено факту порушення вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з положеннями статті 19 КАС України спір належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з положень ст.ст. 171, 257 КАС України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З огляду на викладене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, відповідачу необхідно надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду, що випливає з положень ч. 6 ст. 60 КАС України.

Керуючись положеннями ст. ст. 9, 12, 19, 121, 160-162, 169, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про усунення недоліків від 13.04.2026 - залишити без задоволення.

Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №520/7765/26 - визнати невиконаними.

Позов в частині позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви від 04 липня 2025 року та зобов`язання відповідача розглянути заяву від 04 липня 2025 року - повернети.

Прийняти позов до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі №520/7765/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині вимог про: визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення, яким надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Витребувати від відповідача у строк для подання відзиву надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.

Встановити строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.

Встановити позивачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відзиву на позов, для надання до суду відповіді на відзив, надіславши відповідачу, третім особам копію відповіді на відзив та доданих до нього документів.

Встановити відповідачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відповіді на відзив, для надання до суду заперечень на відповідь на відзив, надіславши позивачу, іншому відповідачу, третім особам копію заперечень та доданих до них документів.

Зобов`язати сторін подати письмову заяву про отримання рішення суду електронною поштою на відповідну адресу електронної пошти зазначену у заяві.

Роз`яснити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другоїчетвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження.

Роз`яснити позивачу, що він має право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач зазначене клопотання має подати в строк для подання відзиву.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за посиланням - http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст.ст. 44, 45, 47, 51, 54, 60, 77, 131, 198, 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, підлягає оскарженню в частині повернення позовної заяви; в іншій частині оскарженню не підлягає.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині повернення позовної заяви подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Cуддя Супрун Ю.О.