Рішення № 13570296, 19.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.11 Справа № 4/99/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Крафт”, (69084, м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, 15)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Фуд Транс”, (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 7, к. 1)

Про стягнення 21 400,00 грн. основного боргу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному сполученні від 15.05.2009 р., 837,79 грн. три відсотки річних та 3 169,05 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача –Балак О.Г., довіренність №13 від 17.01.2011р.;

Боровова О.О., довіренність № 14 від 17.01.2011р.

Від відповідача –не з’явився;

          01.12.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Крафт”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Фуд Транс”, м. Запоріжжя про стягнення 21 400,00 грн. основного боргу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному сполученні від 15.05.2009 р., 837,79 грн. три відсотки річних та 3 169,05 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.12.2010 р. порушено провадження у справі № 4/99/10, судове засідання призначено на 19.01.2011 р.

В судовому засіданні 19.01.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 525, 916 ЦК України і полягають в тому, що 15.05.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір б/н про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів в міжнародному сполученні, за умовами якого позивач зобов'язався за дорученням відповідача організувати транспортні перевезення та забезпечити транспортно-експедеційне обслуговування таких перевезень, а відповідач зобов'язався оплатити вартість перевезень і транспортно-експедеційних послуг. На виконання умов договору за період з 15.06.2009 р. по 19.08.2009 р. позивачем надані відповідачу обумовлені договором транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 21 400,00 грн. Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленими заявками, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які узгоджені між сторонами та згідно яких надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій. Вартість наданих транспортно-експедиційних послуг станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідачем не оплачена. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору б/н від 15.05.2009 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “Агро Фуд Транс” 21 400,00 грн. основного боргу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному сполученні від 15.05.2009 р., 837,79 грн. три відсотки річних та 3 169,05 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

          Про дату, час та місце розгляду справи № 4/99/10 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана відповідачем 08.12.2010 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення .

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 19.01.2011 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.05.2009 р. між ТОВ “Крафт” (позивачем) та ТОВ “Агро Фуд Транс” (відповідачем) був укладений Договір б/н про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів в міжнародному сполученні. (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (виконавець) зобов’язався організувати та забезпечити відповідачу (замовнику) транспортно-експедиційні перевезення та транспортно-експедеційне обслуговування таких перевезень, а відповідач зобов’язався оплатити надані йому послуги на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 10.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє безстроково.

У відповідності до п. 2.3 Договору умови перевезення обумовлюються в заявці на перевезення, яка є невід’ємною частиною Договору.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що розрахунки здійснюються в національній валюті України шляхом банківського переказу на рахунок виконавця за фактом подання транспортного засобу під загрузку протягом 3-х банківських днів, якщо інше не обумовлене у заявці, яка є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п.4.3 Доровору за виконання передбачених договором послуг експедиційного обслуговування замовник сплачує винагороду згідно акту виконаних робіт.

Після надання послуг сторони в десятиденний термін підтверджують факт їх надання шляхом підписання Акту здачі-прийому виконаних робіт, що обумовлено п. 4.5. Договору.

На виконання умов Договору за період з 15.06.2009 р. по 19.08.2009 р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 21 400,00 грн. Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленими заявками, актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), які узгоджені між сторонами, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств та згідно яких надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

          Відповідач плату за надані йому транспортно-експедиційні послуги при перевезеннях вантажів в міжнародному сполученні станом на час вирішення справи в судовому засіданні не здійснив.

           Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.

Відповідач доказів погашення заборгованості за договором б/н від 15.05.2009 р. не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані йому транспортно-експедиційні послуги при перевезеннях вантажів в міжнародному сполученні в сумі 21 400,00 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ “Крафт” у розмірі 21 400,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих транспортно-експедиційних послуги при перевезеннях вантажів в міжнародному сполученні в розмірі 21 400,00 грн. пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з липня 2009р. по жовтень 2010р., згідно розрахунку позивача, становить 3169,05 грн.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції грошових коштів, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний невірно, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 р., а саме позивачем невірно визначений індекс інфляції за спірний період. Таким чином, за період з липня 2009 року по жовтень 2010 року стягненню з відповідача підлягає 2521,25 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, згідно розрахунку позивача, за період з 01.07.2009р. по 23.11.2010р. складає 837,79 грн.

Вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 837,79 грн. заявлена відповідачем невірно, оскільки позивачем невірно визначено кількість днів прострочення за спірний період, у відповідності до вимог чинного законодавства, за період з 01.07.2009р. по 23.11.2010р., стягненню з відповідача підлягає 834,29 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 909, 929 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 49, 78, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Фуд Транс”, (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 7, к. 1, код ЄДРПОУ 32875490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Крафт”, (69084, м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, 15, код ЄДРПОУ 25474845, р/р № 26008204606001 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) 21 400 (двадцять одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. вартості наданих транспортно-експедиційних послуг, 834 (вісімсот тридцять чотири) грн. 29 коп. - 3% річних, 2 521 (дві тисячі п'ятсот двадцять одна) грн. 25 коп. –витрат від інфляції та 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 07 коп. державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “20” січня 2011 р.