Рішення № 13570200, 11.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

11.01.2011Справа №2-30/5515-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домотехника-Норд» (ЄДРПОУ 24802690), м. Донецьк, пр. Жуковського, 2 (м. Донецьк, вул. Дніпродзержинського, 13).

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), АДРЕСА_1 (м. Євпаторія, вул. Конституції, 3, магазин Комфорт; м. Євпаторія, пр. Победи, 25, магазин «Електролюкс» (бухгалтерія).

Про стягнення 44462,30 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився.

Відповідач Денисова О.В., СПД, паспорт.

Суть спору: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Домотехника-Норд» (ЄДРПОУ 24802690), м. Донецьк звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), м. Євпаторія про стягнення заборгованості у розмірі 44462,30 грн., а саме: основний борг 40404,16 грн., пеня 1374,55 грн., відсотки річних 2683,64 грн., а також судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором поставки №797ДН-10 від 31.12.2009р. в частині несвоєчасної сплати заборгованості за поставлений товар в сумі 40404,16 грн., на підставі чого було нараховане 30% річних в сумі 2683,64 грн. та пеня 1374,55 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати.

20.12.2010р. на адресу суду від позивача надійшла заява в якій він свої позовні вимоги підтримує та зазначає, що відповідачем - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 платіжними дорученнями № 94 від 03.11.2010р. та № 95 від 08.11.2010р. було сплачено заборгованість у розмірі 40400,00 грн. Також позивач надав витяг з ЄДРПОУ із зазначенням відомостей щодо відповідача та просить розглянути справу без участі його представника, у звязку із зайнятістю в іншому судовому зсіданні.

04.01.2011р. позивач скерував до суду телеграму, в якій повідомив про неможливість своєї явки у судове засідання та не заперечує проти розгляду справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні надав акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2010р. по 01.12.2010р., з якого вбачається, що за відповідачем залишився остаток боргу у розмірі 4,16 грн. У вказаній частині борг визнає.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в:

31 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Домотехника-Норд», м. Донецьк (постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Євпаторія (покупець) укладений договір поставки №797ДН-10 від (а.с. 6-9).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з розділом 1, пунктом 1.1 договору постачальник зобовязується поставляти покупцеві побутову техніку, у кількості, в асортименті та по цінам, що узгоджуються у накладних, що є невідємними частинами цього договору, а покупець зобовязується прийняти цей товар та сплатити його договірну вартість.

Строки, порядок та умови поставки товару передбачені розділом 4 договору, зокрема у п. 4.3 передбачено, що передача товару від постачальника покупцю здійснюється за накладною в якій сторони зазначають найменування товару, що поставляється, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленого чинним законодавством. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної.

Розділом 8 передбачений порядок розрахунків, а саме у п. 8.1. зазначено, що покупець зобовязаний оплатити вартість поставленого товару у строк, що не перевищує 28 днів від дати поставки, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Поставка товару за договором була здійснена позивачем з дотриманням умов цього договору на загальну суму 99478,08 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме накладною № 31459 від 24.07.2010р. (а.с. 11), яка підписана особисто відповідачем - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, що розцінюється судом як підтвердження отримання відповідачем товару.

Однак у встановлений договором строк оплати, тобто протягом 28 календарних днів від дати поставки, покупець здійснив погашення заборгованості лише частково від загальної суми заборгованості у розмірі 59073,92 грн., чим порушив зобовязання за договором в частині оплати за отриманий товар.

Таким чином, по підрахунку позивача, як вказано в позові, станом на день подачі позову до суду 12.11.2010р., сума заборгованості відповідача становить 40404,16 грн.

На підставі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під час розгляду справи у господарському суді АРК встановлено, що відповідачем було здійснено часткову оплату боргу у розмірі 40400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 94 від 03.11.2010р. на суму 20000,00 грн. та № 95 від 08.11.2010р. на суму 20400,00 грн. (а.с. 27, 28).

Таким чином, основна сума боргу в розмірі 40400,0 грн. була сплачена відповідачем ще до подачі позову до суду. Отже на момент предявлення позову в частині стягнення боргу 40400,0 грн. вимоги позивача безпідставні, а тому в задоволенні не підлягають.

Залишкова сума боргу відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 складає 4,16 грн., що визнається відповідачем, підтверджується матеріалами справи та актом звірки взаєморозрахунків від 13.12.2010р. (а.с. 48), а тому підлягає стягненню.

Також позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 1374,55 грн.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі статті 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У звязку з тим, що відповідач не виконав свої обовязки у строки, встановлені договором, позивачем була нарахована пеня за період з 15.08.2010р. по 03.11.2010р. у сумі 1374,55 грн.

Проте позивачем було невірно розраховано пеню, оскільки згідно з пунктом 8.1. договору товар повинен бути оплачений не пізніше 28 дня, а ні 21, як вказано в позові, а тому пеня повинна бути розрахована з 22.08.2010 р., а не з 15.08.2010 р., як вказано позивачем в розрахунку.

Так, пеня підлягає стягненню з відповідача частково за період з 22.08.2010р. по 03.11.2010р. (73 дня) на суму боргу у розмірі 40404,16грн., як вказано в позові, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, в сумі 1252,53 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача тридцять відсотків річних в сумі 2683,64 грн. за період з 15.08.2010р. по 03.11.2010р.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.4 договору сторони передбачили сплату річних в розмірі 30%.

Однак при розрахунку позивачем також була допущена помилка при визначенні періоду нарахування.

Отже річні підлягають стягненню аналогічно за період з 22.08.2010р. по 03.11.2010р. (73 дня) від суми 40404,16 грн. в розмірі 30% річних, як вказано позивачем, в сумі 40404,16грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося 11 січня 2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 13 січня 2011р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШІВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (м. Євпаторія, вул. Конституції, 3, магазин Комфорт; м. Євпаторія, пр. Победи, 25, магазин «Електролюкс» (бухгалтерія) (р/р НОМЕР_2 в КРУ Приватбанк, МФО 384436, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домотехника-Норд», м. Донецьк, пр. Жуковського, 2 (м. Донецьк, вул. Дніпродзержинського, 13) (р/р 26001301750637 у філії «ГУ Промінвестбанку в Донецькій обл.», МФО 334635, ЄДРПОУ 24802690) заборгованість в розмірі 4,16 грн., пені в сумі 1252,53 грн., 30% річних у розмірі 2424,24грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 36,80 грн. та витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 19,53грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.