Ухвала суду № 135700866, 30.03.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"30" березня 2026 р. справа № 300/1052/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/1052/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо призупинення ОСОБА_1 з 01.09.2023 виплати дострокової пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області продовжити з 01.09.2023 нараховування і виплату ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на підставі заяви про призначення пенсії за віком від 19.06.2023 та рішення №092850020449 про призначення пенсії за віком.

В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

05.03.2026 представник позивача звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, згідно якої просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у визначений судом строк звіт про виконання рішення суду від 21.03.2025 у справі №300/1052/24.

Вказана заява мотивована невиконанням пенсійним органом вказаного судового рішення в повному обсязі, оскільки при поновленні виплати пенсії відповідачем не включено щомісячну надбавку у розмірі 20% за проживання у гірській місцевості.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд даної заяви в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

З аналізу вищезазначеного слідує, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.

При цьому, в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

З огляду на вказане, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню пенсійним органом у повному обсязі.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 382 КАС України, згідно з положеннями якої суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до статті 382-1 та 382-3 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, установити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, а у випадку постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф.

Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи, запобігає неналежному виконанню обов`язків, пов`язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Підставами застосування зазначених заходів є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що вказують на протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/1052/24 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо призупинення ОСОБА_1 з 01.09.2023 виплати дострокової пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області продовжити з 01.09.2023 нараховування і виплату ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на підставі заяви про призначення пенсії за віком від 19.06.2023 та рішення №092850020449 про призначення пенсії за віком.

Представником позивача зазначено, що на виконання даного судового рішення відповідачем поновлено виплату пенсії, проте при її поновленні не включено до її розміру щомісячну надбавку у розмірі 20% за проживання у гірській місцевості.

Однак суд зазначає, що предметом розгляду даної справи було поновлення з 01.09.2023 нараховування і виплати позивачу дострокової пенсії за віком, на виконання якої позивачу з 01.09.2023 було поновлено виплату пенсії.

Питання ж щодо врахування до пенсії щомісячної надбавки у розмірі 20% за проживання у гірській місцевості не досліджувалось та не вирішувалось судом при розгляді даної справи.

Доказів невиплати пенсії на виконання даного судового рішення позивачем суду не подано.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/1052/24.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №300/1052/24 - відмовити.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шумей М.В.