Ухвала суду № 135700782, 15.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

15 квітня 2026 рокуСправа № 280/2278/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративним суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Лагоди Олени Анатоліївни (вул. Молодогвардійська, буд. 45б, м. Дніпро, 49022), до Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області (б-р. Примаченко Марії, 20-А, м. Запоріжжя, 69036) про скасування постанов, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка), в особі представника адвоката Лагоди Олени Анатоліївни, до Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивачка просить суд:

скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу від 26 лютого 2026 року №1 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000 грн. 00к;

скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу від 26 лютого 2026 року №2 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000 грн. 00к;

визнати протиправними та скасувати:

- рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13 лютого 2026 року № 30 щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13 лютого 2026 року № 31 щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13 лютого 2026 року № 32 щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13 лютого 2026 року № 33 щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Також просить стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізької області судові витрати у справі.

Ухвалою від 19.03.2026 позов було залишено без руху, позивачці наданий строк для усунення недоліків позову.

26.03.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника позивачки до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою від 30.03.2026 відкрите спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.

10.04.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

14.04.2026 засобами системи «Електронний суд» до суду надійшла заява позивачки про забезпечення позову. Позивачка просить:

зупинити дію постанов відповідача про накладення штрафу від 26 лютого 2026 року №1 та №2 про накладення штрафу на позивачку;

заборонити органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям вчиняти дії щодо примусового виконання зазначеної постанов;

зупинити виконавче провадження, відкрите на підставі зазначеної постанови;

зупинити дію інших оскаржуваних рішень відповідача, а саме:

- рішення відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13 лютого 2026 року № 30 щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- рішення відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13 лютого 2026 року № 31 щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- рішення відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13 лютого 2026 року № 32 щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- рішення відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13 лютого 2026 року № 33 щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що відповідач звернувся за примусовим виконанням постанови про накладення штрафу від 26 лютого 2026 року №1 до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. 06.04.2026 року державним виконавцем Самарівського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про накладення штрафу, постанову про арешт рахунків позивачки. 08.04.2026 року виконано стягнення штрафної санкції по постанові №1 від 26.02.2026 року, яка наразі оскаржується. Внаслідок чого позивачка повністю позбавлена можливості користуватися грошовими коштами, продовжувати здійснювати господарську діяльність та організувати виконання спірних рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13.02.2026 року №30, 31, 32, 33, які також нею оскаржуються. 09.04.2026 року уповноважена особа позивачки ОСОБА_2 отримала усне попередження від відповідача щодо необхідності надати результати виконання вищевказаних оскаржуваних рішень оскільки їх дію також не було зупинено. Зазначені рішення передбачають обов`язок позивачки привести продукцію у відповідність до встановлених вимог, що фактично означає втручання у господарську діяльність позивачки та зміну стану товару.

Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові або немайнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

В даному випадку, звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Також зазначає, що постанова є спірною та має ознаки протиправності, які зазначені у позовній заяві зокрема: порушення процедури проведення перевірки, відсутність належного обґрунтування висновків контролюючого органу, непропорційність застосованих санкцій.

Однак, при розгляді заяви про забезпечення, суд не може надавати оцінку правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на які посилається заявник, оскільки виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У свою чергу Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що в провадженні державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у Самарському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80693226 відкрите 06.04.2026 щодо примусового виконання постанови відповідача від 26.02.2026 №1. Постановою державного виконавця від 06.04.2026 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що належать позивачці. 08.04.2026 відбулось часткове списання з рахунку позивачки грошових коштів в межах зазначеного виконавчого провадження списано 244,60 грн.

Наявність зазначеного виконавчого провадження може призвести до негативних фінансових наслідків для позивачки у вигляді стягнення не лише суми штрафу, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, що може порушить права та законні інтереси позивачки.

При вирішенні заяви суддя виходить з того, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 КАС України).

Закон №1404-VIII також не містить механізму зупинення виконання оскаржуваних рішень до розгляду спору судом.

Пунктом 2 статті 34 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Суд зазначає, що заявником в обґрунтування заяви в частині застосування заходів забезпечення позову щодо оскаржуваної постанови відповідача від 26.02.2026 №1 наведено та надано докази у підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.

Враховуючи обставини справи, суддя вважає, що належним та достатнім заходом забезпечення даного позову в частині оскаржуваної постанови відповідача від 26.02.2026 №1 буде зупинення стягнення на підставі зазначеної постанови, а тому заяву про забезпечення позову суддя вважає обґрунтованою в цій частині.

Щодо решти заходів забезпечення позову та решти оскаржуваних рішень відповідача, станом на час постановлення цієї ухвали, судом не встановлено, а заявником не доведено наявність визначених ч. 2 ст. 150 КАС України підстав для застосування заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази пред`явлення відповідачем до примусового виконання постанови про накладення штрафу від 26.02.2026 №2, а оскаржувані рішення відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 13.02.2026 №№30-33 станом на дату звернення позивачки до суду з цією заявою про забезпечення позову вже мали бути виконані позивачкою (строк виконання до 13.04.2026, заява надійшла до суду 14.04.2026), тобто станом на 14.04.2026 оскаржувані рішення відповідача від 13.02.2026 №№30-33 вичерпали свою дію, а тому не може бути зупинена їх дія. Відповідно, в цій частині заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Відповідно до частини восьмої статті 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

За приписами статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Лагоди Олени Анатоліївни (вул. Молодогвардійська, буд. 45б, м. Дніпро, 49022), до Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області (б-р. Примаченко Марії, 20-А, м. Запоріжжя, 69036) про скасування постанов, визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити частково.

Зупинити, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/2278/26, стягнення на підставі постанови про накладення штрафу від 26.02.2026 №1, прийнятої Головним управлінням Держпродспоживслужби у Запорізькій області, яке здійснюється в межах виконавчого провадження №80693226, що перебуває в провадженні Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У задоволені іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати до виконання до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та сторонам у справі до відома.

У відповідності до ст.14 КАС України, ухвали суду, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання на свій території України. Не виконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль