Ухвала суду № 135697461, 14.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7561/24

2-п/215/25/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Данилевського М.А., за участю секретаря судового засідання Потніченко Ю.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2025 у цивільній справі №215/7561/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2025 позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 10.06.2022, яка виникла станом на 17.11.2024 в розмірі 69 904,74 грн., що складається з: 61 045,10 грн. заборгованість за тілом кредиту та 8 859,64 грн. заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 3028 грн.

До суду 20 березня 2026 року звернулася ОСОБА_1 із заявою, в якій просила поновити відповідачу строк для подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2025 у цивільній справі №215/7561/25. Мотивуючи свою заяву тим, що про існування судового рішення вона не знала, так само не знала взагалі про наявність судового процесу щодо стягнення з неї боргу, належним чином не була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. Крім того зазначила, що договори з банком не підписувала, кошти на банківську картку не отримувала, нікому їх не перераховувала. Свій паспорт та банківську картку нікому не передавала та не втрачала.

Представник позивача Мальований В.В. подав до суду пояснення, в яких просив суд відмовити в задоволенні заяви про перегляд та скасування заочного рішення через ненадання будь-яких доказів на підтвердження обставин зазначених в заяві.

Відповідач ОСОБА_1 надала суду клопотання про розгляд заяви про скасування заочного рішення суду за її відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу повного тексту судового рішення, оскільки рішення суду направлялося простою поштовою кореспонденцією на адресу відповідача. А отже, суд приймає до уваги твердження відповідача щодо отримання судового рішення по справі 11.03.2026.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що заочне судове рішення від 01.07.2025 по справі №215/7561/25 ОСОБА_1 отримала лише 11.03.2026, строк звернення до суду із заявою пропущено з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, зі змісту положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд не вбачає у заяві про перегляд заочного рішення суду посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

До заяви про перегляд заочно рішення доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не додано.

Посилання відповідача на те, що вона не підписувала спірний договір та не отримувала кошти на свою банківську картку спростовуються матеріалами справи, зокрема випискою по банківському картковому рахунку відповідачки, її власноручним підписом під анкетою-заявою на отримання кредитних коштів.

Щодо неналежного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки у матеріалах справи містяться власноручні заяви відповідачки про перенесення судових засідань, зокрема й розписка про те, що ОСОБА_1 повідомлена про розгляд справи на 01.07.2025 (дата ухвалення заочного рішення суду).

Велика Палата Верховного Суду постановою від 12 червня 2024 року по справі №756/11081/20 відступила від висновків, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року по справі № 214/5505/16, згідно з якими за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого процесуальним законом строку, суд першої інстанції може прийняти лише одне з передбачених у ч. 3 статті 287 ЦПК рішень, а саме залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК, а не без задоволення.

Тим самим Велика Палата Верховного Суду повертається до такого варіанту тлумачення норм процесуального права, який послідовно використовувався судами з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи, що є підставою для відступу від попереднього висновку.

З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

?передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

?оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК, а не залишення її без задоволення.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини вказав, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються.

Суд зазначає, що встановлені законом процесуальні строки при перегляді заочного рішення та наслідки їх недотримання мають важливе значення для забезпечення принципу юридичної визначеності (res judicata). Натомість, під час вирішення зазначеного питання суд бере до уваги й необхідність забезпечення особі право доступу до правосуддя, тобто можливість розгляду справи безстороннім судом, який вирішить питання про його права та обов`язки, а й крім іншого особа матиме можливість викласти суду свої міркування щодо своєї справи та має бути почутою.

В результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вказане вище, суд надходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 259-261, 284,287, 288, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2025 у цивільній справі №215/7561/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 14 квітня 2026 року.

Суддя