Ухвала суду № 135697000, 14.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9626/18

Номер провадження 1-кп/205/745/26

Новокодацький районний суд міста Дніпра

Провадження № 1-кп/205/745/26 Справа № 205/9626/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040020000038 від 19.10.2018 стосовно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполі Донецької області, громадянина України, українця, який має середню освіту, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 17.05.2017 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, із застосуванням ч. 5 ст. 72 КК України;

- 21.09.2018 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання строком на 1 рік;

- 31.10.2018 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1,2 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК),

за участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 18.10.2018 приблизно об 11 год. 30 хв., ОСОБА_3 , знаходячись на платформі станції метро «Покровська» КП «Дніпровський метрополітен» в м. Дніпрі, побачив раніше не знайому йому потерпілу ОСОБА_5 , яка стояла на платформі та очікувала прибуття потягу. В цей час ОСОБА_3 , побачив, що в лівій задній кишені штанів, одягнутих на потерпілу ОСОБА_5 , знаходиться мобільний телефон, після чого, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, підійшов до потерпілої ОСОБА_5 , та переконавшись, що його дії є непомітними для потерпілої та оточуючих, шляхом вільного доступу, рукою дістав з лівої задньої кишені штанів, одягнутих на потерпілу ОСОБА_5 , тобто таємно викрав, мобільний телефон марки Ergo F242» TURBO (black), після чого утримуючи мобільний телефон потерпілої ОСОБА_5 при собі, з місця злочину зник, а саме покинув приміщення станції метро «Покровська» КП «Дніпровський метрополітен».

Відповідно до висновку товарознавчого експерта №11/12.1/909 від 06.11.2018 ринкова вартість мобільного телефону марки Ergo F242» TURBO (black) складає 370,00 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 370 грн.

Умисні дії ОСОБА_3 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, кваліфіковано стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 відповідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що вартість викраденого ОСОБА_3 не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених на 01 січня 2018 року, а тому, з урахуванням змін до закону України про кримінальну відповідальність, кримінальне провадження підлягає закриттю.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , не заперечував проти закриття провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, зазначивши, що йому зрозумілі підстави та процесуальні наслідки закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності закону яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння та те, що вказана підстава для закриття кримінального провадження є нереабілітуючою.

Потерпіла ОСОБА_5 до зали суду не з`явилась, однак в матеріалах кримінального провадження наявна заява потерпілої про розгляд провадження без її участі, що не перешкоджає подальшому розгляду кримінального провадження у її відсутність.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , з огляду на наступне.

На час, до якого відносяться інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 , діяння, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

З 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 (далі Закон № 3886-ІХ).

Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, якою збільшено розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який застосовується для визначення кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення.

При цьому, суд враховуючи правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суд, який мітиться у Постанові від 07.10.2024 року у справі № 278/1566/21, виходить з того, що Закон № 3886-ІХ є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 в сумі 1762 грн.

Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2018 році становила 1762 грн.

Разом з цим, вартість майна, у викрадені якого обвинувачується ОСОБА_3 становить 370 гривень 00 копійок, тобто не перевищує суми двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановленої на день вчинення обвинуваченим інкримінованого йому діяння.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК).

Отже, має місце декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на момент інкримінованого діяння 1762 грн., а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_3 діяння, оскільки вартість майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 479-2 КПК).

Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Згідно ч. 2 ст. 4 КК, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК.

Так частиною 1 статті 5 КК визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тому наведені зміни в законодавстві, які пом`якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.

Положення п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є, у даному випадку, підставою для закриття кримінального провадження за вказаним вище обвинувальним актом за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК.

За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК та позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, кримінальне провадження №12018040020000038 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження було понесено процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 11/12.1/909 від 06.11.2018 у розмірі 572 грн.

Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат суд виходить з такого.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові ВП ВС від 17 червня 2020 року у справі №598/1781/17, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті.

Крім цього, відповідно до висновків, викладених в постанові ККС ВС від 01.02.2024 у справі № 930/497/23, закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї м`якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2022 у справі № 3-20/2021(40/21) визначено, що закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за своєю правовою природою є нереабілітуючою підставою для закриття провадження, оскільки її застосування фактично констатується причетність особи до вчинення кримінально-караного діяння.

Таким чином, суд вважає, що процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні не можуть бути віднесені на рахунок держави та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Питання про речові докази судом вирішуються відповідно до ст. 100 КПК.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 2 ст. 284, ст. 285-288, 182, 372, 376, 479-2 КПК, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК задовольнити.

Кримінальне провадження №12018040020000038 від 19.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 11/12.1/909 від 06.11.2018 у розмірі 572 грн.

Речові докази, якими визнано:

-мобільний телефон марки «Ergo F242» TURBO (black) imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 залишити потерпілій ОСОБА_5 за належністю;

-DVD-R диск марки «Videx», помаранчевого кольору 4.7 GB 120 мin., на якому знаходиться відеозапис з камер відео спостереження розташованих на станції метро «Покровська» (платформа станції), КП «Дніпровський метрополітен», у період часу з 11.00 год. до 12.00 год. за 18.10.2018 залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя: ОСОБА_1