Постанова № 13569608, 14.12.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2010 р. Справа № 2а-5165/10/1470

м.Миколаїв

12:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: Оксимчука А.О. дов. від 25.01.2010,

представника відповідача: Наконечного В.І. дов. №7/10/10-011 від 11.01.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями" ЄВРОЛАКТ", вул. Молодогвардійська, 58-А,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 доВознесенська обєднана ДПІ Миколаївської області, пров. Б.Іпатових, 6,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 провизнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000091502 від 04.02.10 р., № 0000591502/0 від 13.05.10 р., в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000091502/0 від 04.02.2010 на суму 24184,0 грн. та №0000591502/0 від 13.05.2010 на суму 2015,0 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що реалізація права на податковий кредит у серпні 2009 року по податковим накладним, виписаним у 2007 році, повністю відповідає чинному законодавству, оскільки жодним нормативно-правовим актом не поставлено у залежність включення сум до податкового кредиту від дати виписки (отримання) податкової накладної.

Відповідач проти позовних вимог заперечую (а.с.55-58), зазначає, що момент виникнення у платника податку права на податковий кредит є дата отримання податкової накладної. Податкова накладна складається у момент виникнення податкового зобовязання, та один її примірник передається покупцю. Однак, ТОВ «Євролакт»у момент виникнення податкових зобовязань, податкові накладні у постачальника ТОВ «Каскад Продакшн» не витребувало, будь-яких інших заходів з метою отримання права на податковий кредит у 2007 році не вживало, у тому числі, не скористалось механізмом отримання податкової накладної у разі відмови постачальника від її надання, в порядку, визначеному п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №168/97-ВР). Натомість, ТОВ «Євролакт»відобразило суми ПДВ у розмірі 1900000,0 грн. у 2009 році, в порушення приписів п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, що призвело до заниження сум ПДВ, яка підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками декларації за листопад 2009 року та стало підставою для винесення оспорюваного повідомлення-рішення №0000091502/0 від 04.02.2010, яким позивачу донараховано податкові зобовязання з ПДВ та штрафні санкції.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 14.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

21.01.2010 відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ, за наслідками якої складено акт №288/15/53332395, який датований 21.01.2009 (а.с.29-32).

У акті перевірки зафіксовано, що позивачем в порушення п.1.2, 1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (із змінами та доповненнями) (надалі Закон №2181-III) завищено податковий кредит на суму 1900000,0 грн. по податковим накладним виписаним ТОВ «Каскад Продакшн» у 2007 році (№№1612, 1627, 1630 від 31.01.2007). Вказане завищення позивачем податкового кредиту у серпні 2009 року призвело до зменшення суми ПДВ, яка підлягає перерахуванню до бюджету на суму 20153,0 грн. (а.с.31,32).

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000091502/0 від 04.02.2010, яким позивачу донараховано податкові зобовязання з ПДВ на суму 20153,0 грн. та штрафні санкції у сумі 4031,0 грн.

В подальшому, під час процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, відповідачем винесені наступні рішення:

- рішення №7648/10/25-101 від 29.04.2010 (а.с.79,80), яким внесені зміни до податкового повідомлення-рішення №0000091502/0 від 04.02.2010 в частині зазначення норми Закону №2181-III, згідно якої застосовані штрафні санкції, а саме: п.17.1.4 Закону №2181-III змінено на п.17.1.3 Закону №2181-III;

- податкове повідомлення-рішення №0000591502/0 від 13.05.2010 (а.с.64), яким відповідач, на підставі рішення ДПА у Миколаївській області (а.с.18-24), донарахував позивачу штрафні санкції у сумі 2015,0 грн.;

- рішення №8287/10/25-101 від 13.05.2010 (а.с.81,82), яким внесено зміни до рішення №0000091502/0 від 04.02.2010 в частині донарахування позивачу штрафних санкцій у сумі 2015,0 грн. за четвертий податковий період;

- рішення №11991/10/25-101 від 20.07.2010 (а.с.83,84), яким внесено зміни до акту перевірки, а саме: датою складання акту слід вважати 21.01.2010; внесено зміни до номеру податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010, яким слід вважати №0000151502/0 на суму 24184,0 грн.; внесено зміни до податкового повідомлення-рішення від 04.03.2010, номером якого слід вважати №0000151502/1 на суму 24184,0 грн.; внесено зміни до податкового повідомлення-рішення від 07.05.2010, номером якого слід вважати №0000151502/2 на суму 24184,0 грн.

Як зазначив у судовому засіданні представник відповідача, на даний час остаточними податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними відносно позивача на підставі акту перевірки №288/15/53332395 від 21.01.2010 є рішення №0000091502/0 від 04.02.2010 на суму 24184,0 грн. (із змінами внесеними згідно рішень №7648/10/25-101 від 29.04.2010, №8287/10/25-101 від 13.05.2010, №11991/10/25-101 від 20.07.2010), а також рішення №0000591502/0 від 13.05.2010 на суму 2015,0 грн.

Позивач не погоджуючись з винесеними рішенням оскаржив їх до суду.

За вказаних обставин, судом розглядається спір про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000091502/0 від 04.02.2010 на суму 24184,0 грн. (із змінами, внесеними згідно рішень Вознесенської ОДПІ №11991/10/25-101 від 20.07.2010, №8287/10/25-101 від 13.05.2010 та №7648/10/25-101 від 29.04.2010) та №0000591502/0 від 13.05.2010 на суму 2015,0 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20.12.2006 між ТОВ «Євролакт»та ТОВ «Каскад Продакшн» укладені договори купівлі-продажу технічної документації на виробництво продукції (а.с.100-105), а саме:

- договір на купівлю-продаж ТУ У 15,5-13345568-008-2004 на виробництво лактози, вартістю 5400000,0 грн. (з ПДВ);

- договір на купівлю-продаж ТУ У 15,5-13345568-009-2004 на виробництво сухих молочних сумішей, вартістю 3000000,0 грн. (у т.ч. ПДВ 500000,0 грн.);

- договір на купівлю-продаж ТУ У 15,5-13345568-007-2004 на виробництво концентрату сиворотко-білкового, вартістю 3000000,0 грн. (у т.ч. ПДВ 500000,0 грн.).

На виконання умов договорів, ТОВ «Каскад Продакшн» поставило позивачу технічну документацію, що підтверджується видатковими накладними №ЛНА-000046, №ЛНА-000049, №ЛНА-000051 від 31.01.2007 (а.с.106,107).

При цьому, у акті перевірки та запереченнях відповідача факт поставки під сумнів не ставиться.

31.01.2007 ТОВ «Каскад Продакшн» були виписані ТОВ «Євролакт» податкові накладні №№1612,1627,1630 (а.с.34-36).

Згідно копії листа ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №18148/7/23-0710 від 03.11.2009 (а.с.85), суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені ТОВ «Каскад Продакшн»до податкових зобовязань за січень 2007 року, відображені в реєстрі виданих податкових накладних, який відповідає даним податкової декларації з ПДВ за січень 2007 року.

Позивачем податкові накладні №№1612,1627,1630 від 31.01.2007 внесені до складу податкового кредиту серпня 2009 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2009 року.

Вказані дії позивач пояснює тим, що податкові накладні були отримані ним лише у серпні 2009 року, з супровідним листом №321/1 від 07.08.2009 (а.с.108) та внесені ним до реєстру накладних придбаних за серпень 2009 року (а.с.62,63).

Суд вважає, що твердження відповідача щодо порушення з боку позивача п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст..8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Слід зазначити, що норми Закону №168/97-ВР не містять заборон щодо включення платником податку суми сплаченого та підтвердженого податковою накладною податку одного періоду до складу податкового кредиту іншого (більш пізнього) періоду.

Посилання відповідача на необхідність дотримання позивачем приписів п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР суд вважає безпідставним, оскільки дотримання порядку встановленого зазначеною нормою є правом, а не обовязком платника податку.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень №0000091502/0 від 04.02.2010 на суму 24184,0 грн. та №0000591502/0 від 13.05.2010 на суму 2015,0 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000091502/0 від 04.02.2010 на суму 24184,0 грн. (із змінами, внесеними згідно рішень Вознесенської ОДПІ №11991/10/25-101 від 20.07.2010, №8287/10/25-101 від 13.05.2010 та №7648/10/25-101 від 29.04.2010).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000591502/0 від 13.05.2010 на суму 2015,0 грн.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-бельгійське підприємство «Євролакт» (вул.Молодогвардійська, 58-А, м.Вознесенськ, Миколаївська область, 56500) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 19 грудня 2010 року.