Ухвала суду № 135695804, 13.04.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5112/26

Провадження № 1-кс/201/1440/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Дніпро

Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000462 від 26 серпня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22024130000000462 від 26 серпня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також запобігання можливості його розпорядження, користування та відчуження, а саме на:

- квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45.5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1902576144125);

- квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 36.4 кв.м., загальною вартістю нерухомого майна: 13 867 грн (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14209682);

- транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 ;

- банківський рахунок, відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» (ЄДРПОУ 00032129), а саме: НОМЕР_4 та грошові кошти, що на ньому знаходяться, з забороною здійснення видаткових операцій;

- банківські рахунки, відкриті в АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714), а саме:

НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , та грошові кошти, що на них знаходяться, з забороною здійснення видаткових операцій.

В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначив, що 2 відділом слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 22024130000000462 від 26 серпня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме за фактом добровільного обрання у вересні 2023 року ОСОБА_5 на посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду т.зв. «депутата ради міського округу муніципальне утворення міський округ міста Рубіжне лнр».

17 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

24 березня 2026 року ОСОБА_5 в порядку ст. 281 КПК України оголошено в розшук.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 471177850 від 03 квітня 2026 року ОСОБА_5 на праві власності належать:

- квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45.5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1902576144125);

- квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 36.4 кв.м., загальною вартістю нерухомого майна: 13 867 грн (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14209682).

Згідно, інформації ГСЦ МВС від 26 серпня 2024 року ОСОБА_5 є власником транспортного засобу HYUNDAI ACCENT, номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 .

Також, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 зареєстрована фізичною особою підприємцем та має банківські рахунки відкриті в АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714), а саме:

- НОМЕР_5 ;

- НОМЕР_6 ;

- НОМЕР_7 .

Крім того, ОСОБА_5 має банківський рахунок відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» (ЄДРПОУ 00032129), а саме: НОМЕР_4 .

На підставі викладеного, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Перевіривши доводи та вивчивши матеріали, якими обґрунтовано клопотання, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження доказів, забезпечення спеціальної конфіскації майна та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Згідно ч. 2, 3 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (№ інформаційної довідки 471177850 від 03 квітня 2026 року), підозрюваній ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ,належить:

- квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45.5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1902576144125);

- квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 36.4 кв.м., загальною вартістю нерухомого майна: 13 867 грн (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14209682).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження доказів, забезпечення спеціальної конфіскації майна та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до вимог ч. 3, 4, 5 ст. 170 КПК України, у випадках, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладаєтьсяна майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, або на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 1-3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 , могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкція якого передбачає у тому числі конфіскацію майна.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо неї такого обмежувального заходу, як арешт майна.

При цьому, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів для їх подальшого дослідження.

Частиною 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Клопотання слідчого не містить даних щодо осіб, які проживають у квартирі АДРЕСА_3 та у квартирі АДРЕСА_4 , та користуються ними. Не зазначено, хто саме в них мешкає та на якій правовій підставі.

Отже в силу ч. 12 ст. 170 КПК України в задоволенні клопотання в частині заборони користування вищевказаним нерухомим майном слід відмовити.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що згідно інформації наданої ГСЦ МВС № 31/26181-25325-2024 від 29 серпня 2024 року ОСОБА_5 має у власності:

- транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 .

Також встановлено, що ОСОБА_5 , має банківські рахунки відкриті в:

- АТ «ОЩАДБАНК» (ЄДРПОУ 00032129), а саме: НОМЕР_4 та грошові кошти, що на ньому знаходяться;

- АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714), а саме: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 та грошові кошти, що на них знаходяться.

Однак надана інформація щодо зазначених рахунків датована 11 листопада 2024 року.

На думку слідчої судді, слідчим не доведено переконливих підстав для накладення арешту на вказаний транспортний засіб та банківські рахунки, в тому числі на грошові кошти, що на них знаходяться, з урахуванням сумнівів у належності даного майна підозрюваній станом на час розгляду даного клопотання, а тому інформацію необхідно перевірити для встановлення актуального власника на теперішній час.

Таким чином, слідча суддя вважає, що слідчий не зміг довести у клопотанні належними доказами необхідність накладення арешту на вказаний транспортний засіб та банківські рахунки, в тому числі на грошові кошти, що на них знаходяться, яка б відповідала законній меті, що відповідно до ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.

А тому клопотання про накладення арешту на майно підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000462 від 26 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме на:

- квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45.5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1902576144125);

- квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 36.4 кв.м., загальною вартістю нерухомого майна: 13 867 грн (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14209682).

Заборонити розпорядження та відчуження вищевказаним майном на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1