Рішення № 135694327, 15.04.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/141/26

Провадження № 2/444/868/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

за участі секретаря судового засідання Стець М.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на нерухоме майно, а також визнання права власності на нерухоме майно як членом колишнього колгоспного типу двору, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачі звернулися в суд із позовом до відповідача Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, у якому просять визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину житлового будинку (загальна площа 78,5 кв.м. (житлова площа 43,5 кв.м., допоміжна площа 35,0 кв.м.) та на 1/4 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку (загальна площа 78,5 кв.м. (житлова площа 43,5 кв.м., допоміжна площа 35,0 кв.м.) та на 1/4 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку (загальна площа 78,5 кв.м. (житлова площа 43,5 кв.м., допоміжна площа 35,0 кв.м.) та на 1/4 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину житлового будинку (загальна площа 78,5 кв.м. (житлова площа 43,5 кв.м., допоміжна площа 35,0 кв.м.) та на 1/4 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору.

Вважають, що їхнє право власності на житловий будинок підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просять задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 05 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 15 квітня 2026 року. Витребувано з Рава-Руської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 171/2025, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачі в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак у п. 5 прохальної частини позову просили справу розглядати у відсутності позивачів, врахувати, що позовні вимоги позивачі підтримують в повному обсязі, просять такі задовольнити. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Позовних вимог не заперечили.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

Заперечень щодо позову не висловила.

Крім того нотаріусом на виконання вимог ухвали суду надіслано на адресу суду копію спадкової справи № 171/2025, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (на 19-ти аркушах).

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивачів, представника відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав такі, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_1 звернулась в Рава-Руську ДНК для отримання свідоцтва про права на спадщину за законом після смерті чоловіка. Державний нотаріус Рава-Руської ДНК завів спадкову справу, проте відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки позивачем не подано необхідних документів, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно. Наведене підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Згідно із ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР від 18 лппня 1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Станом на 30.06.1990 головою двору в АДРЕСА_1 був ОСОБА_4 , а членами двору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Дані взяті з по господарської книги Потелицької сільської ради за 1986 - 1990 рр.

Станом на 15.04.1991 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не втратили права на частку в майні колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою.

Виходячи з даних, так як будинок, який станом на 30 червня 1990 року та на 15 квітня 1991 року належав до колгоспного типу двору, в житловому будинку головою колгоспного типу двору був ОСОБА_4 , а членом двору ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які не втратили права на частку в дворі станом на 15.04.1991 року, із врахуванням рівності часток членів колишнього колгоспного типу двору, відповідно їм кожному належало по 1/4 частці даного двору (будинку).

З метою оформлення права власності позивачі звернулися в Рава - Руську міську раду Львівського району, Львівській області, але їм було відмовлено та усно роз`яснено, що реєстрація їх права власності на частки в будинку можлива лише за рішенням суду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно із ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормою ст. 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частиною 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Довідка, видана КП ЛОР «Червоноградським міжміським БТІ», підтверджує, що реєстрація житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , не проводилась.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином, право власності на житловий будинок (колишній колгоспний тип двору) було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі сільської ради.

Оскільки господарство в АДРЕСА_1 відносилося до колгоспного типу двору, члени двору мають право на частку в даному майні. Однак оскільки з 01.01.2013 змінено порядок реєстрації прав на нерухоме майно і відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстрація їх права власності на частки будинку можлива лише за рішенням суду.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Житловий будинок в АДРЕСА_1 , в арешті, під забороною та в заставі не перебуває.

Загальна площа житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить: 78,5 кв.м. (житлова площа 43,5 кв.м., допоміжна площа 35,0 кв.м.), що підтверджується технічним паспортом.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об`єктом права приватної власності.

Згідно із ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів.

Керуючись ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 22.06.1998 року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину житлового будинку (загальна площа 78,5 кв.м. (житлова площа 43,5 кв.м., допоміжна площа 35,0 кв.м.) та на 1/4 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 22.06.1998 року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) право власності на 1/4 частину житлового будинку (загальна площа 78,5 кв.м. (житлова площа 43,5 кв.м., допоміжна площа 35,0 кв.м.) та на 1/4 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 22.06.1998 року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) право власності на 1/4 частину житлового будинку (загальна площа 78,5 кв.м. (житлова площа 43,5 кв.м., допоміжна площа 35,0 кв.м.) та на 1/4 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 22.06.1998 року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) право власності на 1/4 частину житлового будинку (загальна площа 78,5 кв.м. (житлова площа 43,5 кв.м., допоміжна площа 35,0 кв.м.) та на 1/4 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 22.06.1998 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: 80315, с. Потелич, Львівського району, Львівської області; електронна пошта: відсутня; тел. 068 222 88 15.

Позивач 2: ОСОБА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 22.06.1998 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; місце реєстрації: 80315, с. Потелич, Львівського району, Львівської області; електронна пошта: відсутня; тел. 068 222 88 15

Позивач 2: ОСОБА_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 22.06.1998 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ; місце реєстрації: 80315, с. Потелич, Львівського району, Львівської області; електронна пошта: відсутня; тел. НОМЕР_7 .

Відповідач: Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області (місцезнаходження: вул. Я. Мудрого, буд. 3, м. Рава-Руська, Львівський район, Львівська область, 80316, код ЄДРПОУ 44466754, тел.: 0671143505, e-mail адреса: rawagromada@gmail.com)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 80316, Львівська область, Львівський (колишній Жовківський) район, м. Рава-Руська, вулиця Ярослава Мудрого, будинок № 3, код ЄДРПОУ 34387414).

Дата складення повного судового рішення 15 квітня 2026 року.

Суддя Ясиновський Р. Б.