Постанова № 13569399, 29.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2010 р.                                                                                 Справа № 2а-3054/10/1470

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Благополуччя»,

до Веселинівської міжрайонної державної податкової інспекції (Доманівське відділення),

про визнання недійсної першої податкової вимоги №1/18 від 21.04.2010 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Благополуччя» (далі –ТОВ «Благополуччя») звернулось з адміністративним позовом до Веселинівської міжрайонної державної податкової інспекції (Доманівське відділення) ( далі –Веселинівська МДПІ (Доманівське відділення) про визнання недійсної першої податкової вимоги № 1/18 від 21.04.2010 року.

До суду надійшла заява від представника позивача про зміну позовних вимог, а саме про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Веселинівської МДПІ (Доманівське відділення) від 31.03.2010 року № 0004731700/00.

          До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

До суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав, свої доводи виклав у запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.

          Дослідивши докази по справі суд приходить до наступних виводів.

          29.03.2010 року на підставі направлення на перевірку від 23.03.2010 року № 55-1700/35964546 Веселинівською МДПІ Миколаївської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Благополуччя»щодо повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб із суми внесених до статутного фонду ТОВ «Благополуччя»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та складено Акт від 29.03.2010 року № 55-1700/35964546. Відповідно до Акту від 29.03.2010 року № 55-1700/35964546 встановлено порушення п.1.15 ст. 1, пп.8.1.1, п.8.1 ст.8, пп.11.1.2 п. 11.1 статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року 889-IV та ТОВ «Благополуччя»донараховано податок з доходів фізичних осіб.

На підставі акту від 23.03.2010 року Веселинівською МДПІ (Доманівське відділення) було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року № 0004731700/0, яким донараховано ТОВ «Благополуччя»податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 28614,67 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 57229,34 грн.

Оподаткування доходів, одержуваних громадянами, регулюється Законом України від 22.05.2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон № 889).

Відповідно до Акту від 29.03.2010 року № 55-1700/35964546 Веселинівською МДПІ (Доманівське відділення) встановлені наступні порушення:

- п.1.15 статті 1 Закону України № 889 - податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

- пп.8.1.1 п.8.1 статті 8 Закону України № 889 - оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

- пп. 11.1.2 п. 11.1 статті 11 Закону України № 889 - дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 цього пункту, або від продажу об'єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.

Згідно з пп.11.1.1 ст. 11 Закону України № 889 дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку не перевищує 100 квадратних метрів.

          У разі якщо площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта нерухомого майна.

Суд вважає, рішення суб’єкта владних повноважень є необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 889 дохід –це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно до п. 1.28 статті 1 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97 «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 283) інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Інвестиція не є договором купівлі-продажу або договором міни, при внесенні майна до статутного фонду підприємства, ніякого доходу інвестор не отримує. При інвестування не заключають договір купівлі-продажу (міни), проте вносять відповідно зміни у статут юридичною особи, а при передачі майна оформляють лише акт приймання –передачі.

Відповідно до Закону України № 283 Корпоративні права - право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Отримання корпоративних прав не є доходом, дохід має місце при відчуженні корпоративних прав.

Інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності нерухомого майна є з її боку відчуженням такого майна.

Підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду нерухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно з п. 1.15 статті 1 Закону не є податковим агентом щодо вартості такого майна.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого статтею 99 КАС України.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Веселинівської міжрайонної державної податкової інспекції (Доманівське відділення) від 31.03.2010 року №0004731700/0 про визначення суми податкового зобов’язання товариству з обмеженою відповідальністю «Благополуччя» з податку з доходів фізичних осіб в сумі 85844 гривні 01 копійки.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов