Постанова № 13569249, 20.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 р. № 2а-6054/10/1370

у складі: головуючого судді Кузьмича С.М.

при секретарі Залуцькій І.І.

з участю представників: позивача Скочко Ю.І., Федюка Л.М.

відповідача: Ортинської Н.М., Попика С.М., Челядин Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ Плюс»до державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача державної податкової інспекції м.Львова, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача державної податкової інспекції м.Львова, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову покликається на те, що згідно до направлення від 23 лютого 2010 року за № 542/23-8 ДПІ у Сихівському районі мЛьвова було проведено планову перевірку з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено Акт (довідку) від 25.02.2010 року б/н та прийнято рішення від 12.03.2010 року за № 0001323311 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 65 412,00 грн. Позивач з вказаним рішенням не згідний виходячи з наступного: плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Посадові особи ДПІ у м.Львові 23.02.2010р. прийшовши у один із магазинів ТзОВ „Економ плюс", що розташований за адресою м.Львів, вул.Володимира Великого,34 надали направлення №542/23-8 від 23.02.2010р. на проведення виїзної планової перевірки з наступними порушеннями та недотриманнями вимог законодавчих актів в яких визначено порядок проведення перевірки: направлення на проведення перевірки є встановленої форми, відповідності до вимог наказу ДПА України від 27.05.2008р. № 355 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків - перший примірник направлення (при проведенні позапланових виїзних перевірок - разом з копією наказу) вручається платнику податків під розписку - Розписки у направлені не передбачено.; в направлені не вказано підставу проведення перевірки, яка визначається ст. 11-1 „ Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) „Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90р. № 509-ХІІ ( у направлені вказано п.2 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90р. № 509-ХІІ в якій зазначаються права органів державної податкової служби, а не підстави проведення перевірки; оскільки направлення виписано на проведення планової перевірки, то посадовими особами допущено порушення вимог ст. 11і Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90р. № 509-ХІІ,, а саме: ТзОВ „Економ плюс" до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2010 року не включено; позивачем не отримано письмове повідомлення про проведення планової перевірки із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Направлення ДПІ у м. Львові № 542/23-8 від 23.02.2010р. виписано на 5 робочих днів. Посадові особи ДПІ у м.Львові в порушення вимог законодавчих актів України з невідомих на те причин проігнорували посадових осіб ТзОВ „Економ плюс", а саме керівника та головного бухгалтера підприємства. Відповідно особами уповноваженими виступати від підприємства при співпраці з органами податкової служби є керівник та головний бухгалтер підприємства. Направлення на проведення перевірки вручено особі не уповноваженій до співпраці з органами державної податкової служби та особі, що не має юридичного права представляти інтереси підприємства, окрім того звільненій за власним бажанням в день виписки та отримання нею направлення. Посадові особи підприємства не мали законної можливості надати пояснення та зауваження до виявлених порушень, оскільки не були повідомлені про початок та хід перевірки. Окрім того перевірку розпочато 25.02.2010р. о 12год.20хв. закінчено о!4год.05хв. та складено акт(довідку) того ж числа, хоч термін проведення перевірки з 23.02.2010 по 27.02.2010р. В ході перевірки посадовими особами ДПІ у м. Львові встановлено порушення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, а саме: перевіркою встановлено не облікований у встановленому законом порядку товар на суму 32706,00 грн. Згідно додатку №3 до Акту без наявних прихідних накладних. Акту, однак інформативний додаток №3 до акту перевірки до другого примірника акту підприємству на надано. ТзОВ «Економ Плюс»заперечує зазначене порушення, оскільки громадянкою ОСОБА_7 (особою яка звільнена 23.02.2010р., яка отримала направлення №542/23-8 від 23.02.2010р., яка отримала акт перевірки) свідомо було надано неправдиві дані щодо ведення фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Економ Плюс». Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 65 412,00грн. від 12.03.2010р. №0001323311 направлено на підприємство рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано 16.03.2010р. граничний (десятиденний ) термін прийняття податкового повідомлення-рішення 11.03.2010р., а не 12.03.2010р, чим порушено п.4.11. та п.4.12. . наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. У рішенні від 12.03.2010р. №0001323311 у графі „посилання на акт перевірки (номер, дата складання)" -зазначається акт № 019947 від 25.02.2010р.,про те на підприємстві знаходиться другий примірник акта в якому прописано акт від 25.02.2010р б/н.

Для розгляду скарги представники ДПІ у м.Львові посадових осіб ТзОВ „Економ плюс" не запрошували та не повідомляли про дату та час розгляду скарги.

Відповідно до п.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

Згідно п.12 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Станом на дату проведення перевірки накладні на товар були відсутні в магазині, проте, це факт жодним чином не підтверджує висновків відповідача про те, що такі матеріальні цінності є не облікованими. Просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 12.03.2010 року № 0001323311.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з аналогічних підстав наведених у позовній заяві, просять позов задовольнити. Окрім того представники позивача в судовому засіданні ствердили, що касового апарату в центральному офісі позивача немає.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову та пояснили, що згідно із ч.7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно наказу ДПА України від 04.04.2002 р. N 155/ДСК - перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу - сукупність заходів контролюючих органів, спрямованих на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення розрахункових операцій, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та грошових коштів, а також контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку здійснення операцій з купівлі продажу іноземної валюти.

У межах повноважень, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" органи Державної податкової служби проводять, перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.

Відповідно до плану перевірок на лютий 2010 року (копію якого надано суду) та підставі направлення проведення перевірки від 23.02.2010 р. N542/23-8 працівниками Д1 у м. Львові проведено перевірку щодо дотримання вимог діючих законодавчих актів ТЗОВ «Економ-плюс». Перевірка проведена згідно плану проведення перевірок, тому відповіді у направленнях і зазначено такий вид перевірки як планова. За таких обставин, твердження позивача щодо неправомірності проведеної відповідачем перевірки, порушення встановленого порядку здійснення перевірок! помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Визначені ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються сет перевірок фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачені підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державній цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином ш можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі и патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 11-1 Закону Україні "Про Державну податкову службу в Україні".

Таким чином, ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", хоча і містить ч.7, яка визначає перевірки дотримання законодавства у сфері обіг/ готівки позаплановими, однак не визначає підстав і порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Отже, перевірки підприємств щодо використовують РРО, визначається Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Методичними рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації проведення перевірок платників податків, затвердженими наказом ДПА України від 27.05.08 №355, та проводяться за окремим щомісячними планами органів державної податкової служби. Зазначені акти не обумовлюють повідомлення суб'єкта господарювання про їх планування.

Безпідставними є твердження позивача про вручення направлення не уповноваженій особі, звільненій із роботи. Відповідно до ч.4 ст.24 КЗпП, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Факт перебування старшого касира на робочому місці та виконання нею посадови, і обов'язків підтверджується актом перевірки та Х-звітом, роздрукованим нею під час перевірки. Заперечують порушення Наказу ДПА України від 12.08.08 №534 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, зокрема щодо відсутності номера акту перевірки. Просять в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно направлення №542/23-8 від 23.08.2010р. направлено двох працівників ДПІ у м.Львові для проведення виїзної планової перевірки позивача з 23.02.2010р. по 27.02.2010р.

З акту перевірки за дотриманням суб»єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги). Вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 25.02.2010р. вбачається, що було встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі вказаного акту прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 12.03.2010р., яким до позивача застосовано такі санкції на суму 65412грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржувалося рішення від 12.03.2010р. в адміністративному порядку, за наслідками такого оскарження в задоволенні скарги відмовлено.

Відповідно до накладної №29 від 23.02.2010р. зі складу позивача в магазин по вул.В.Великого вживаний одяг вагою 1422кг., при цьому у накладній не вказана ціна. Вказане переміщення товару відображено і в журналі обліку товарних запасів на 2010рік по складу ТзОВ «Економ Плюс».

Наказом №2 від 04.01.2010р. Про облікову політику підприємства на 2010рік та додатком до цього наказу визначено облікову політику ТзОВ «Економ Плюс»на 2010рік». Суд наголошує на тому, що відповідно до додатку до наказу, а не самим наказом, ТзОВ «Економ Плюс»визначило місце зберігання документів після їх реєстрації в торговій точці та відповідної обробки, а саме центральний офіс позивача за адресою: м.Львів, вул. Драгана, 2. Для документів, по яких минуло 3 роки після закінчення року, в якому вони були складені визначено архів, що знаходиться за тією ж самою адресою: м.Львів, вул. Драгана, 2.

Згідно до робочого плану перевірок на лютий 2010 року, затвердженого 29.01.2010р., щодо контролю здійсненням суб»єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, під номером 268 вказано позивача.

З письмових пояснення касира ТзОВ «Економ Плюс»ОСОБА_7 від 25.02.2010р. вбачається, що остання вказує на те, що на момент перевірки магазину позивача по вул..В.Великого,34 в м.Львові остання не може представити прихідні накладні, журнал обліку товарних запасів, оскільки такі знаходяться в директора. При цьому суд зазначає, що факт здійснення ОСОБА_7 продажу товарів у належному позивачеві магазині, доводить факт укладання трудового договору між ними.

Суд поділяє позицію відповідача, щодо того, що ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме перевірок фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст..11-1 Закону Україні "Про Державну податкову службу в Україні". Таким чином, ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", хоча і містить частину 7, яка визначає перевірки дотримання законодавства у сфері обігу готівки позаплановими, однак не визначає підстав і порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій. Перевірки підприємств щодо використовують РРО, визначається Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації проведення перевірок платників податків, затвердженими наказом ДПА України від 27.05.08 №355, та проводяться за окремим щомісячними планами органів державної податкової служби. Зазначені акти не обумовлюють повідомлення суб'єкта господарювання про їх планування.

Згідно ст.2 вказаного Закону, завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю слати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Суд не знайшов підтвердження посиланням позивача на порушення Наказу ДПА України від 12.08.08 №534 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, зокрема щодо відсутності номера акту перевірки. Згідно п.7 даного Наказу, акт перевірки та інформативні додатки до акта перевірки (у разі їх складання) повинні містити підписи посадових осіб органу ДПС, які проводили перевірку, і підпис керівника суб'єкта господарювання або його представника, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції. Після підписів проставляється відмітка керівника суб'єкта господарювання або особи, що його1' заміщає, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції, про ознайомлення та отримання одного примірника акта перевірки, дату ознайомлення, прізвище, ім'я та по батькові особи, її посаду та підпис. Факт відмови представника суб'єкта господарювання від підписання акта перевірки (ознайомлення з актом, отримання примірника акта) відображається посадовою особою органу ДПС у прикінцевих положеннях акта перевірки. Згідно п. 8 Наказу, датою реєстрації акта перевірки в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання є дата його реєстрації (не пізніше наступного робочого дня після його складання) у журналі реєстрації матеріалів перевірки підрозділу контролю за розрахунковими операціями органу ДПС (додаток 2 до Методичних рекомендацій), посадові особи якого здійснювали перевірку такого суб'єкта. Датою реєстрації акта перевірки в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання є дата його реєстрації (у день отримання такого акта) у' журналі реєстрації матеріалів перевірки підрозділу контролю за розрахунковими операціями органу ДПС за місцем державної реєстрації такого суб'єкта господарювання. Реєстраційний номер акта перевірки складається із порядкового номера в журналі реєстрації перевірок (чотири розряди), коду області (два розряди), коду органу ДПС (два розряди), коду структурного підрозділу органу ДПС, відповідального за проведення перевірки (два розряди), коду за ЄДРПОУ суб'єкта господарювання (вісім розрядів) або ідентифікаційного номера фізичної особи за ДРФО (десять розрядів). Загальна структура реєстраційного номера акта перевірки суб'єкта господарювання - юридичної особи оооо/оо/оо/оо/оооооооо, суб'єкта господарювання - фізичної особи оооо/оо/оо/оо/оооооооооо.

У разі якщо суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність не за місцем, яке зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію такого суб'єкта, акт перевірки, складений посадовими особами органу ДПС, реєструється у журналі реєстрації актів перевірок і протягом трьох робочих днів після його реєстрації направляється до органу ДПС за місцем державної реєстрації вказаного суб'єкта. Копія акта перевірки з відміткою про реєстрацію у журналі реєстрації актів перевірки зберігається в органі ДПС за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Таким чином, даний наказ, визначаючи обов'язок реєстрації акту перевірки, не визначає обов'язку вручення платнику податків зареєстрованого акту перевірки. Навпаки, відокремлює дату реєстрацію акту передвіки в органі ДПС за місцем здійснення перевірки (не пізніше наступного дня від його складення) та дату реєстрації акту в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб 'єкта господарювання (день отримання акта).

На виконання вимог вищевказаного наказу, акту перевірки 25.02.2010 року зареєстровано в ДПІ у м. Львові за №463/13/02/23/33359025, та з дотриманням триденного терміну - в ДПІ у Сихівському районі м. Львова - 02.03.10 за №0102/13/50/23/33359025.

Крім цього, відповідно до п.8 цього ж Наказу, рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органу ДПС (або його заступник) за місцем реєстрації суб'єкта господарювання протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки. Відповідно, оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій винесено із дотримання вказаного терміну - протягом 10 від дня реєстрації акту перевірки в органі ДПС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.

Крім того суд звертає увагу на те, що навіть, якщо працівники відповідача порушили вимоги Закону України «Про державну податкову службу»під час проведення перевірки, суб»єкт господарювання має право не допустити таких до проведення цієї перевірки. Проте недотримання податковим органом вимог Закону під час здійснення перевірки не звільняє суб»єкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення законодавства.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування.реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку,. встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів, (наданих послуг).

Згідно із ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неподатковуваних мінімумів доходів громадян.( Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України. «Про бухгалтерський облік і звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться, підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до; вимог статті 9 зазначеного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первині документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа(форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийняти до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому-звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій,, а також правоохоронних органів.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов»язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облік бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтера обліку.

Підсумовуючи вищенаведене, з врахуванням пояснення представника позивача, щодо відсутності касового апарату в центральному офісі позивача, суд вважає, що позов є безпідставним, оскільки судом підтверджено факт порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Окрім того на переконання суду штрафна (фінансова) санкція визначена відповідачем відповідає вимогам ст.20 Закону України України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 99-102, 158-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 25.12.2010 року.

Головуючий С.М.Кузьмич