Постанова № 13568432, 14.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року м. Запоріжжя Справа № 2а-5064/10/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті у Запоріжжі, м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2010 № 0001020805/0,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Боброву Д.Л. (довіреність № 283 від 13.12.2010),

від відповідача Крошка В.В. (довіреність № б/н від 29.09.2010)

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі ВАТ «Запоріжжяобленерго», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2010 № 0001020805/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 756 406,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 878203,00 грн. та штрафних санкцій - 878203,00 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2010 відкрито провадження у справі № 2а-5064/10/0870 та призначено до розгляду на 10.08.2010. На підставі ст. 150 КАС України судом оголошено перерву до 21.08.2010.

Ухвалою суду від 21.08.2010 судом призначено судову експертизу у справі № 2а-5064/10/0870, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С.Бокаріуса.

Ухвалою суду від 12.10.2010 провадження у справі № 2а-5064/10/0870 поновлено з 25.10.2010.

За обґрунтованим письмовим клопотанням СДПІ по роботі з ВПП у місті у Запоріжжі, у звязку із необхідністю додаткового часу для надання витребуваної судом постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №1-200/09 у відношенні ОСОБА_5Г, ОСОБА_6 за ст. 28 ст. 205 КК України, належним чином завірена, з відміткою суду про набрання чинності, провадження у справі зупинено до 14.12.2010.

Перед початком судового засідання 14.12.2010 представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечив.

Розглянувши заявлене клопотання, суд визнав його необґрунтованим та відмовив у його задоволенні, оскільки по-перше, суд обмежений певним строком розгляду спору, який вже спливає, по-друге, провадження у справі зупинялось для надання сторонам можливості ознайомитись із матеріалами справи та висновком експерта.

У засіданні 14.12.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав на безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача, зокрема:

- щодо порушення позивачем пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» у розмірі 7102653 грн., у т.ч.: 1 квартал 2009 р. 3779945 грн., півріччя 2009 р. 7102653 грн.

Оскільки, позивач придбавав нафтопродукти у ТОВ «ТЦ «Октавія» (договір поставки та зберігання нафтопродуктів № 38/04-09 від 10.04.2009 р.), ТОВ «ТК «Ольвія» (договір поставки нафтопродуктів № 35/01-09 від 16.01.2009 р.) для використання у власній господарській діяльності та включав їх вартість до складу валових витрат відповідно до пп. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (з урахуванням обмежень, встановлених пп. 5.4.10. цього ж Закону) та пп.11.2.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Всі документи, які підтверджують факт придбання нафтопродуктів у вищезазначених контрагентів та їх використання у власній господарській діяльності були надані податковому органу під час попередньої перевірки, про що зазначено в Акті перевірки, а також підтверджується довідкою перевірки від 12.02.2010 р. № 37/08-05/00130926.Жодних обґрунтованих підстав в контексті ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, які б свідчили про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія», Акт перевірки не містить.

Враховуючи вищевикладене, висновки податкового органу про безпідставне завищення підприємством валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» у розмірі 7102653 грн. є неправомірними.

- щодо порушення позивачем пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Югспецсервіс» у розмірі 3512815 грн., у т.ч.: 1 квартал 2008 р. 1326875 грн., півріччя 2008 р. 1326875 грн., 3 квартали 2008 р. 1326875 грн., 2008 рік - 3512815 грн.

Оскільки, позивач придбавав нафтопродукти у ТОВ «Югспецсервіс» (договори купівліпродажу нафтопродуктів № 44/12-07 від 19.12.2007 р., № 72/01-08 від 28.01.2008 р., № 42/10-08 від 13.10.2008 р.) для використання у власній господарській діяльності та включав їх вартість до складу валових витрат відповідно до пп. 5.2.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (з урахуванням обмежень, встановлених пп. 5.4.10. цього ж Закону) та пп. 11.2.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Всі документи, які підтверджують факт придбання нафтопродуктів у вищезазначених контрагентів та їх використання у власній господарській діяльності були надані податковому органу під час попередньої перевірки, а також підтверджується довідкою перевірки від 12.02.2010 № 37/08-05/00130926. Чинне законодавство України не передбачає обовязкового використання (наявності) таких документів, як товарно-транспортні накладні.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що висновки податкового органу про безпідставне завищення підприємством валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Югспецсервіс» у розмірі 3512815 грн. є неправомірними.

- щодо порушення позивачем пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» в 1 кварталі 2009 р. на суму 158325 грн.

Оскільки, в жовтні-листопаді 2008 р. між позивачем та ТОВ «Демопроммонтаж» були укладені 4 договору підряду на виконання робіт з капітального ремонту підстанцій, а саме: № 1-08 від 08.10.2008 р.; № 2-08 від 08.10.2008 р.; № 3-08 від 08.10.2008 р.; № 5-08 від 17.11.2008 р. Фактичне виконання робіт згідно з укладеними договорами підрядником (ТОВ «Демопроммонтаж») та їх прийняття замовником (позивачем) підтверджується чотирма актами виконаних робіт від 24.12.2008 р. на загальну суму 299236,39 грн., які підписані директором підрядника ОСОБА_7 Фактично виконані за договорами роботи були оплачені позивачем в повному обсязі в січні 2009 року. В податковому обліку позивача вартість виконаних ТОВ «Демопроммонтаж» робіт в сумі 91039 грн. була віднесена на збільшення балансової вартості 3-ї групи основних фондів станом на 01.01.2009 р., сума 158325 грн. була віднесена до складу валових витрат в І кварталі 2009 року.

Позивач має всі необхідні документи, які підтверджують факт придбання позивачем робіт (послуг) у зазначеного контрагента та їх використання у власній господарській діяльності. Зазначені документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на предмет наявності в цих документах всіх обовязкових реквізитів. Акт перевірки не містить відомостей, які конкретні недоліки в контексті вказаного Закону мають конкретні первинні документи.

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про безпідставне завищення підприємством валових витрат по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» в 1 кварталі 2009 р. на суму 158325 грн. є неправомірними.

Безпідставність та неправомірність висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» обумовлюють неправомірність висновків щодо завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань за півріччя 2009 р. на 5462 грн., про яке йдеться на стор. 23 Акту перевірки.

Відповідач проти позову заперечив та надав суду письмові заперечення, зокрема зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» у розмірі 7102653 грн., у т.ч.: 1 квартал 2009 р. 3779945 грн., півріччя 2009 р. 7102653 грн.

Перевіркою ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» встановлено відсутність на балансі вказаних підприємств основних засобів та штату працівників відповідної кваліфікації для перевезення небезпечних вантажів. Також встановлено відсутність у ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» дозвільних документів на розміщення обєктів підвищеної безпеки, спеціального обладнання для транспортування та зберігання нафтопродуктів, метрологічної служби та штату фахівців, які здійснюють контроль за якістю нафтопродуктів. Перевіркою не встановлений факт транспортування нафтопродуктів на адресу позивача саме від ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» та їх походження.

З урахуванням ст. 202, п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215. ст. 216 ЦК України, п.1, п. 2 ст. 173, п. 1 ст. 174 ГК України договори, укладені позивачем з ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» є нікчемними та не створюють юридичних наслідків крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Відповідно до пп. 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи викладене позивачем порушено пп. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищено валові витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» у розмірі 7102653 грн., у т.ч.: 1 квартал 2009 р. 3779945 грн., півріччя 2009 р. 7102653 грн.

В ході проведення перевірки, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Югспецсервіс» у розмірі 3512815 грн., у т.ч.: 1 квартал 2008 р. 1326875 грн., півріччя 2008 р. 1326875 грн., 3 квартали 2008 р. 1326875 грн., 2008 рік - 3512815 грн.

В акті перевірки від 28.04.2010 № 1344/2302/31476590 зафіксовано, що ТОВ «Югспецсервіс» є посередником, в період квітень, червень, серпень, жовтень, грудень 2008 мало взаємовідносини з ТОВ «ТК «Ольвія» згідно з договором постачання нафтопродуктів на загальну суму 15164259,94 грн. ДПІ у Комунарському районі визнано правочин між ТОВ «ТК «Ольвія» та ТОВ «Югспецсервіс» укладеним з порушенням п. 1 ст. 203 ЦК України та є нікчемним в силу закону, тобто не спрямований на реальне настання правових наслідків.

В період листопад, грудень 2007 р., січень, березень, травень, червень, липень, вересень 2008 р., ТОВ «Югспецсервіс» мало взаємовідносини з підприємством ТОВ «Таврія Будпостач» згідно договору постачання нафтопродуктів (бензину, дизельного палива, бітуму) на загальну суму 20 156 794,34 грн. в т.ч. ПДВ 3 359 465,75 грн.

Опираючись на висновки акту позапланової перевірки ТОВ «Таврія Будпостач» з питань взаємовідносин з ТОВ «Югспецсервіс», за листопад 2007р., грудень 2007р., січень 2008р., березень 2008р., травень - липень 2008р., вересень - жовтень 2008р.» ДПІ у Комунарському районі визнано правочин між ТОВ «Таврія Будпостач» та ТОВ «Югспецсервіс» укладеним з порушенням п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України та є нікчемним в силу закону, тобто не спрямований на реальне настання правових наслідків.

В період листопаду 2008 ТОВ «Югспецсервіс» мало взаємовідносини з підприємством ТОВ «ТСЦ ЮГ» на загальну суму 1 255 618,9 грн. в т.ч. ПДВ 209 269,82 грн.

Опираючись на висновки акту позапланової перевірки ТОВ «ТСЦ ЮГ» від 21.04.2010 № 55/23-2/35628392 з питань взаємовідносин з ТОВ «Югспецсервіс» згідно договору постачання від 01.11.2008 р. № 10, ДПІ у Комунарському районі визнано правочин між ТОВ «ТСЦ ЮГ» та ТОВ «Югспецсервіс» на загальну суму 1 255 618,90 грн. в т.ч. ПДВ 209 269,82 грн., укладений з порушенням п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та є нікчемним в силу закону, тобто не спрямований на реальне настання правових наслідків.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя не підтверджений факт постачання ТОВ «Югспецсервіс» нафтопродуктів (отриманих саме від ТОВ ТК «Ольвія», ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «ТСЦ ЮГ») на адресу ВАТ «Запоріжжяобленерго» у в період березень 2008р. на суму без ПДВ 1 326 875 грн., жовтень 2008р. на суму без ПДВ - 2 074 385 грн., листопад 2008р. на суму без ПДВ - 111 555 грн.

Перевіркою ВАТ «Запоріжжяобленерго» встановлений факт відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з поставки нафтопродуктів ТОВ "Югспецсервіс" на підставі первинних документів (податкових накладних, договорів, видаткових (прибуткових) накладних, прибуткових ордерів, актів прийому-передачі), наданих до перевірки та наведених у довідці від 12.02.2010р. № 37/08-05/00130926 (додатках до довідки).

Враховуючи вищенаведене, в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334 ВАТ "Запоріжжяобленерго" безпідставно завищені валові витрати по операціях з придбання нафтопродуктів у підприємства ТОВ «Югспецсервіс» у розмірі 3 512 815 грн.

В ході проведення перевірки, відповідачем зроблено висновок про порушення ВАТ «Запоріжжяобленерго» пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» в 1 кварталі 2009 р. на суму 158325 грн.

В жовтні-листопаді 2008 р. між позивачем та ТОВ «Демопроммонтаж» були укладені 4 договору підряду на виконання робіт з капітального ремонту підстанцій, а саме: № 1-08 від 08.10.2008 р.; № 2-08 від 08.10.2008 р.; № 3-08 від 08.10.2008 р.; № 5-08 від 17.11.2008

З урахуванням ст. 202, п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215. ст. 216 ЦК України, п.1, п. 2 ст. 173, п. 1 ст. 174 ГК України договори, укладені позивачем з ТОВ «Демопроммонтаж» є нікчемними та не створюють юридичних наслідків крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Зазначений висновок відповідача ґрунтується на фактах, встановлених постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2009 р. по кримінальній справі №1-200/09.

Відповідно до пп. 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи викладене позивач допустив порушення пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» в 1 кварталі 2009 р. на суму 158325 грн.

Безпідставне завищення позивачем валових витрат по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» обумовлюють неправомірність завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань за півріччя 2009 р. на 5462 грн.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, вивчивши результати судової економічної експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зобовязує посадових особи органів державної податкової служби дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Таким чином, звернення до суду є обґрунтованим у разі порушення рішенням субєкта владних повноважень прав та інтересів юридичних осіб.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Запоріжжяобленерго» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «ТЦ «Октавія», ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «Югспецсервіс», ТОВ «Демопроммонтаж» за період з 01.01.2008 по 30.04.2009, за наслідками перевірки складено акт від 21.05.2010 № 205/08-05/00130926 (далі за текстом - акт перевірки).

На підставі акту перевірки заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у місті Запоріжжі А.М.Децик прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0001020805/0, яким ВАТ «Запоріжжяобленерго» визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 1756406,00 грн. (у тому числі 878203,00 грн. за основним платежем, 878203,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Однак, суд не може погодитись із висновками податкового органу, зроблених за результатами перевірки, зокрема, щодо порушення позивачем пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» у розмірі 7102653 грн., у т.ч.: 1 квартал 2009 3779945 грн., півріччя 2009 7102653 грн., по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Югспецсервіс» у розмірі 3512815 грн., у т.ч.: 1 квартал 2008 р. 1326875 грн., півріччя 2008 р. 1326875 грн., 3 квартали 2008 р. 1326875 грн., 2008 рік - 3512815 грн., по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» в 1 кварталі 2009 р. на суму 158325 грн., з огляду на наступне

За приписами п.5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з пп. 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивач придбавав нафтопродукти у ТОВ «ТЦ «Октавія» (договір поставки та зберігання нафтопродуктів № 38/04-09 від 10.04.2009), ТОВ «ТК «Ольвія» (договір поставки нафтопродуктів № 35/01-09 від 16.01.2009), ТОВ «Югспецсервіс» (договори купівліпродажу нафтопродуктів № 44/12-07 від 19.12.2007, № 72/01-08 від 28.01.2008, № 42/10-08 від 13.10.2008) для використання у власній господарській діяльності та включав їх вартість до складу валових витрат відповідно до пп. 5.2.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (з урахуванням обмежень, встановлених пп. 5.4.10. цього ж Закону) та пп.11.2.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів; - або дата оприбуткування платником податку товарів.

Відповідно до пп. 5.3.9. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 11 «Правила ведення податкового обліку» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановляє (не містить) будь-яких вимог (імперативних приписів) щодо форми та змісту документів, які використовуються з метою податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Факт придбання нафтопродуктів ВАТ «Запоріжжяобленерго» у ТОВ «Октавія», ТОВ «ТК Ольвія», ТОВ «Югспецсервіс» та їх використання у власній господарській діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» підтверджується документально. Такими документами, зокрема, є: договір поставки нафтопродуктів № 35/01-09 від 16.01.2009; договір поставки та зберігання нафтопродуктів № 38/04-09 від 10.04.2009; договори купівліпродажу нафтопродуктів № 44/12-07 від 19.12.2007 р., № 72/01-08 від 28.01.2008 р., № 42/10-08 від 13.10.2008 р.; податкові накладні; накладні, що підтверджують передачу партії товару постачальником та його прийняття ВАТ «Запоріжжяобленерго»; прибуткові ордери; акти приймання-передачі партії товару на відповідальне зберігання постачальнику; акти повернення товару ВАТ «Запоріжжяобленерго» з відповідального зберігання; накладні приймання-передачі товару структурними підрозділами ВАТ «Запоріжжяобленерго» (накладні на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів); довіреності на отримання ТМЦ; акти прийому-передачі ПММ.

Таким чином, позивач мав необхідні документи, що підтверджують факт придбання нафтопродуктів у вищезазначених контрагентів та їх використання у власній господарській діяльності.

Всі первинні документи по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія», ТОВ «Югспецсервіс», які є в наявності у позивача, відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на предмет наявності в цих документах всіх обовязкових реквізитів.

Акт перевірки не містить відомостей, які конкретні недоліки в контексті ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають конкретні первинні документи.

Доводи відповідача викладені в Акти перевірки про те, що укладені між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» договори, так як і договори укладені між ТОВ «Югспецсервіс» та його контрагентами (ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «ТСЦ ЮГ») є нікчемними та такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю, що викликає безпідставне включення до складу валових витрат вартості нафтопродуктів, не приймаються судом, оскільки, відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідач помилково не розмежив види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч.1ст. 220, ч. 1 ст.224, ст.228, ч. 2 ст.547, ч.3 ст. 586 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону, якщо така нікчемність встановлена законом та не потребує визнання його таким судом. Відповідно до ст. 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Також, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі не довів, а ні матеріалами перевірки, а ні додатковими доказами та запереченнями, що правочини по поставці та зберіганню нафтопродуктів, які були укладені між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ТК «Ольвія» і ТОВ «ТЦ «Октавія», ТОВ «Югспецсервіс» є нікчемними є нікчемними, тобто їх недійсність визначена законом.

Більш того, закон не встановлює, що відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів субєкта господарювання є умовою нікчемності правочинів, що вчиняє такий субєкт.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину.

В звязку з цим, якщо в момент вчинення правочину його стороною (сторонами) не були додержані вимоги, встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, про що зазначав Відповідач, такий правочин може бути визнаний недійсним рішенням суду, але не є нікчемним.

Договори поставки та зберігання нафтопродуктів № 38/04-09 від 10.04.2009, № 35/01-09 від 16.01.2009, укладені між Позивачем та ТОВ «ТЦ «Октавія», ТОВ «ТК «Ольвія» відповідно, договори купівліпродажу нафтопродуктів № 44/12-07 від 19.12.2007, № 72/01-08 від 28.01.2008, № 42/10-08 від 13.10.2008, укладені між Позивачем та ТОВ «Югспецсервіс» не були визнані недійсними в судовому порядку.

Пункт 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Зміст терміну «господарська діяльність», який визначений нормами законодавства з питань оподаткування, не обмежує можливість здійснення такої діяльності наявністю власних основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів тощо. Така діяльність, на ризик субєкта господарювання, може здійснюватись зокрема із залученням та використанням складських приміщень та транспортних засобів третіх осіб.

Матеріалами справи підтверджується, що нафтопродукти транспортувались на адресу структурних підрозділів позивача, від імені постачальників (ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія», ТОВ «Югспецсервіс»), із складських ємностей (ємностей для зберігання) компанії «Мотор Сич-Ойл», які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105. В накладних про переміщення нафтопродуктів до кінцевого пункту призначення - структурний підрозділ ВАТ «Запоріжжяобленерго», зазначений державний номер транспортного засобу (вантажного автомобілю), прізвище та ініціали водія такого автомобілю та інші данні, що ідентифікують подію господарської операції.

Більш того, відповідачем при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано, що нафтопродукти придбані ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договорами з ТОВ «ТК «Ольвія»,ТОВ «ТЦ «Октавія», ТОВ «Югспецсервіс» для забезпечення паливом структурних підрозділів товариства, з метою здійснення власної ліцензійної діяльності з постачання та передачі електричної енергії, а також те, що відсутність у ВАТ «Запоріжжяобленерго» в періоди перевірки паливно-мастильних матеріалів унеможливлює (припиняє) технологічний процес ліцензійної діяльності позивача.

Автомобільний бензин та дизельне паливо, отримані позивачем за вищевказаними договорами з ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія», ТОВ «Югспецсервіс» використовувалось ним для роботи автомобілів, автокранів та тракторів, які виконували завдання, направленні на забезпечення статутної діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» (постачання та передача електроенергії), а саме: роботи по будівництву та реконструкції ліній електропередач; огляд ліній електропередач; ремонт ліній електропередач та підстанцій; доставлення працівників ВАТ «Запоріжжяобленерго» до місця знаходження електроустановок споживачів електричної енергії, для здійснення контролю за показами приладів обліку електричної енергії та виявлення порушень правил користування електричної енергії, тощо.

Придбання та використання нафтопродуктів від ТОВ «ТК Ольвія» (договір № 35/01-09 від 16.01.2009), ТОВ «ТЦ Октавія» (договір № 38/04-09 від 10.04.2009), ТОВ «Югспецсервіс» (договори № 44/12-07 від 19.12.2007, № 72/01-08 від 28.01.2008, № 42/10-08 від 13.10.2008) позивачем в процесі господарської діяльності оформлено, зокрема: накладними; прибутковими ордерами; актами приймання-передачі; подорожніми листами (вантажного автомобіля, службового легкового автомобіля, автокрана, трактору); відомостями про видачу пального; звітами про використання пального за місяць та підтверджено висновками проведеної у справі судової експертизи.

Таким чином, відповідачем не було доведено безтоварності господарської операції по договорах позивача з ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія», ТОВ «Югспецсервіс. Проте, наданими позивачем доказами, висновками судової експертизи та іншими матеріалами справи встановлено придбання нафтопродуктів у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності з постачання та передачі електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про безпідставне завищення позивачем валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТЦ «Октавія» у розмірі 7102653 грн., як і по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Югспецсервіс» у розмірі 3512815 грн. є неправомірними.

Суд також вважає неправомірними висновки відповідача, про порушення позивачем пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» в 1 кварталі 2009 р. на суму 158325 грн., з огляду на таке

В жовтні-листопаді 2008 р. між позивачем та ТОВ «Демопроммонтаж» були укладені 4 договору підряду на виконання робіт з капітального ремонту підстанцій, а саме: № 1-08 від 08.10.2008 р.; № 2-08 від 08.10.2008 р.; № 3-08 від 08.10.2008 р.; № 5-08 від 17.11.2008. З боку ТОВ «Демопроммонтаж» договори підписані його директором ОСОБА_7

Фактичне виконання робіт згідно укладених договорів підрядником (ТОВ «Демопроммонтаж») та їх прийняття замовником (позивачем) підтверджується чотирьма актами виконаних робіт від 24.12.2008 на загальну суму 299236,39 грн., які з боку підрядника підписані його директором ОСОБА_7 Виконані за договорами роботи були оплачені позивачем в повному обсязі в січні 2009 року.

В податковому обліку позивача вартість виконаних ТОВ «Демопроммонтаж» робіт в сумі 91039 грн. була віднесена на збільшення балансової вартості 3-ї групи основних фондів станом на 01.01.2009, сума 158325 грн. була віднесена до складу валових витрат в І кварталі 2009 року.

Факт придбання ВАТ «Запоріжжяобленерго» робіт та послуг від ТОВ «Демопроммонтаж» та їх використання у власній господарській діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» підтверджується документально. Таким документами є: договори підряду на виконання робіт з капітального ремонту підстанцій № 1-08 від 08.10.2008, № 2-08 від 08.10.2008, № 3-08 від 08.10.2008, № 5-08 від 17.11.2008 р.; податкові накладні; акти приймання виконаних підрядних робіт; довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Висновок відповідача про безпідставність включення позивачем до складу своїх валових витрат вартості робіт (послуг), придбаних у ТОВ «Демопроммонтаж», грунтується на фактах, встановлених постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2009 р. по кримінальній справі № 1-200/09.

Зазначеною постановою було встановлено, що в діях гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_5, якими нібито було створено ТОВ «Демопроммонтаж», вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

Враховуючи це, Відповідач дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Демопроммонтаж» договори та складені відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт не спрямовані на реальне настання правових наслідків у відповідності до ст.ст. 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України.

Як наслідок з цього, відповідач вважає, що укладені між позивачем та ТОВ «Демопроммонтаж» договори підряду є нікчемними, а тому здійснені позивачем за цими договорами витрати не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

Зазначені Висновки відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

На момент здійснення господарських операцій з ВАТ «Запоріжжяобленерго» ТОВ «Демопроммонтаж» було зареєстроване у встановленому порядку, включене до ЄДРПОУ, перебувало на податковому обліку та мало свідоцтво платника ПДВ. Протягом 2008-2009 р.р. не існувало будь-яких судових рішень, якими ТОВ «Демопроммонтаж» було б визнане фіктивним, а його установчі документи - недійсними.

В матеріалах справи знаходится копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АЕ № 009259, відповідно до якого станом на 13.08.2010:

- ТОВ «Демопроммонтаж» є легально та законно діючим підприємством юридичною особою, створеною відповідно до законодавства України;

- гр. ОСОБА_7 є єдиним засновником (учасником) та одночасно керівником (директором) ТОВ «Демопроммонтаж», будь-які обмеження щодо його повноважень відсутні.

Стаття 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачає, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2009 по кримінальній справі №1-200/09 не містить будь-яких фактичних даних (встановлених обставин) про те, що:

- дії гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_5, мають будь-яке відношення до фінансово-господарських операцій, які здійснювалась за участю позивача;

- правовідносини ТОВ «Демопроммонтаж» з позивачем, які відбувались протягом 2008-2009 р.р., є протиправними та фіктивними;

- дії гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_5, за які передбачена кримінальна відповідальність, повязані з господарськими відносинами, які мали місце між ТОВ «Демопроммонтаж» та позивачем;

- гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_5 мають будь-яке організаційно-правове відношення (є засновниками, керівниками, посадовими особами тощо) до діяльності ТОВ «Демопроммонтаж»;

- існували будь-які обмеження щодо повноважень директора ТОВ «Демопроммонтаж» ОСОБА_7 на складання та підписання будь-яких договорів та/або первинних документів від імені ТОВ «Демопроммонтаж»;

- первинні документи (оформлені ТОВ «Демопроммонтаж» та/або позивачем), які є підтвердженням валових витрат позивача, є підробленими, фальшивими або недійсними;

- укладені між ТОВ «Демопроммонтаж» та позивачем договори підряду є недійсними та /або фактично роботи за цими договорами не виконувались, не приймались та не оплачувались.

За таких обставин позивач не мав достатніх підстав вважати ТОВ «Демопроммонтаж» фіктивним підприємством, а його діяльність - незаконною. Позивач не міг бути обізнаним щодо можливої кримінальної діяльності гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_5. До того ж, відомостей що зазначені особи були посадовими особами цього підприємства не містить а ні Єдиний державний реєстр, а ні постанова Постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до змісту ч.4 ст.72 КАС України постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2009 р. по кримінальній справі № 1-200/09 не має преюдиціального значення для вирішення цієї справи.

Доводи відповідача, викладені в Акти перевірки, про те, що вказані вище договори з ТОВ «Демопроммонтаж» є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю, що викликає безпідставне включення до складу валових витрат вартості нафтопродуктів, не приймаються судом, оскільки відповідно до частини 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідач помилково не розмежив види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224, стаття 228, друга частина статті 547, третя частина 3 статті 586 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону, якщо така нікчемність встановлена законом та не потребує визнання його таким судом. Згідно статті 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Також, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі не довів, а ні матеріалами перевірки, а ні додатковими доказами та запереченнями, що договори підряду, які були укладені між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Демопроммонтаж» є нікчемними, тобто їх недійсність визначена законом.

Таким чином, висновки відповідача про безпідставне завищення позивачем валових витрат по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» в 1 кварталі 2009 р. на суму 158325 грн. є неправомірними.

Безпідставність та неправомірність висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Демопроммонтаж» обумовлюють неправомірність висновків щодо завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань за півріччя 2009 р. на 5462 грн., про що зазначено на стор. 23 Акту перевірки.

Суд також враховує висновки судової економічної експертизи № 7542 згідно з якими:

- фактичне здійснення господарських операцій, тобто придбання ВАТ «Запоріжжяобленерго» товарів (робіт, послуг), сплата їх вартості та їх використання у власній господарській діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договорами, укладеними між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та: ТОВ «ТК Ольвія» (договір поставки нафтопродуктів № 35/01-09 від 16.01.2009 р.), ТОВ «ТЦ Октавія» (договір поставки та зберігання нафтопродуктів № 38/04-09 від 10.04.2009 р.), ТОВ «Югспецсервіс» (договори купівліпродажу нафтопродуктів № 44/12-07 від 19.12.2007 р., № 72/01-08 від 28.01.2008 р., № 42/10-08 від 13.10.2008 р.), ТОВ «Демопроммонтаж» (договори підряду на виконання робіт з капітального ремонту підстанцій № 1-08 від 08.10.2008 р., № 2-08 від 08.10.2008 р., № 3-08 від 08.10.2008 р., № 5-08 від 17.11.2008 р.) підтверджуються даними бухгалтерського обліку ВАТ «Запоріжжяобленерго» первинними документами);

- витрати, які були здійснені позивачем як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), придбаних за Договорами, та включені ВАТ «Запоріжжяобленерго» до складу валових витрат за відповідні податкові періоди 2008 року та першого півріччя 2009 року відповідно до приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підтверджується первинними документами та документами податкової звітності позивача;

- здійснення ВАТ «Запоріжжяобленерго» господарських операцій у відповідності з умовами Договорів підтверджуються даними бухгалтерського обліку ВАТ «Запоріжжяобленерго»;

- первинні документи досліджувальних господарських операціях, які були оформлені на підставі Договорів та знаходяться у ВАТ «Запоріжжяобленерго», відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 р. на предмет наявності в них всіх обовязкових реквізитів, передбачених Законом.

Вказані висновки свідчать, що фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання нафтопродуктів та робіт, витрати з яких були здійснені позивачем як компенсація вартості товарів, підтверджується первинними документами та документами податкової звітності, а здійснення позивачем господарських операцій у відповідності з умовами договорів підтверджуються даними бухгалтерського обліку ВАТ «Запоріжжяобленерго» (первинними документами).

Придбання позивачем нафтопродуктів підтверджується відповідними договорами, податковими накладними, видатковими накладними постачальників, прибутковими ордерами з наступним оприбуткуванням на центральний склад ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Передача товару на відповідальне зберігання постачальнику, підтверджується актами приймання-передачі товару на відповідальне зберігання та довіреностями на прийняття нафтопродуктів на відповідальне зберігання.

Отримання нафтопродуктів структурними підрозділами позивача підтверджується актами приймання-передачі товару з відповідального зберігання, накладними на відпуск нафтопродуктів від постачальників, актами приймання - передачі нафтопродуктів від представника постачальника, довіреностями від структурних підрозділів на отримання нафтопродуктів.

Використання автомобільного пального та дизельного палива структурними підрозділами позивача підтверджується: подорожніми листами автотранспорту позивача, відомостями про видачу пального, звітами про використання пального за місяць.

Придбання позивачем робіт (послуг) від ТОВ «Демопроммонтаж» та їх використання у власній господарській діяльності підтверджують договори підряду на виконання робіт з капітального ремонту підстанцій, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт; довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

При цьому, первинні документи, які були оформлені на підставі договорів з ТОВ «ТК Ольвія», ТОВ «ТЦ Октавія», ТОВ «Югспецсервіс», ТОВ «Демопроммонтаж» та знаходяться у ВАТ «Запоріжжяобленерго», відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 р. на предмет наявності в них всіх обовязкових реквізитів, передбачених Законом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки в акті перевірки від 21.05.2010 р. № 205/08-05/00130926 є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України, та, відповідно, податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 № 0001020805/0 винесеним неправомірно, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки, судом встановлено, що відповідач нарахував позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток безпідставно, то відсутні нормативно обґрунтовані підстави для нарахування штрафних санкцій в розмірі 878203,00 грн. відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94,158,162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2010 № 0001020805/0 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 № 0001020805/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1756406,00 грн., у тому числі, за основним платежем 878203,00 грн. та штрафних санкцій 878203,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 24.12.2010.

Суддя(підпис) О.М. Нечипуренко