Постанова № 13568345, 09.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Справа № 2а-7806/10/0870

(14 год. 10 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Рожик О.П.,

за участю:

представника позивача: Криворучко Г.О., дов. б/н від 22.09.2010;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Мелітопольського районного центру зайнятості

до:ОСОБА_2

про:стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

04.10.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольського районного центру зайнятості (далі позивач) до ОСОБА_2, в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача допомогу по безробіттю, отриману обманним шляхом в сумі 2144,90 грн. (дві тисячі сто сорок чотири гривні 90 коп.) із зарахуванням коштів на рахунок № 37170301901168 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20523993, одержувач: Мелітопольський районний центр зайнятості.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що відповідач, надавши позивачу недостовірну інформацію, безпідставно перебував на обліку як безробітний з 24.10.2008 по 12.05.2009 і незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 2144,90 грн. Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено, що відповідач був зареєстрований як фізична особа підприємець з 11.10.2006 по 04.12.2008.

Ухвалою судді від 02.11.2010, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

09.12.2010 судом було отримано заяву відповідача, в якій він заперечив проти позову та просив суд розглянути справу за його відсутності.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, що були викладені у позовній заяві. Відповідач у судове засідання не прибув.

У судовому засіданні 09.12.2010 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2008 відповідач звернувся до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією заяви відповідача.

Службовою запискою головного бухгалтера позивача від 31.08.2010 № 11 підтверджується, що відповідач за період з 24.10.2008 по 11.05.2009 отримав допомогу по безробіттю в сумі 2144 грн. 90 коп.

19.08.2010 позивачем був складений акт № 10 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості, в період з 24.10.2008 по 12.05.2009 був зареєстрований як фізична особа підприємець, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю в розмірі 2144,90 грн.

20.08.2010 позивачем було видано наказ № 128 про відшкодування коштів відповідачем.

20.08.2010 позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 283 з вимогою повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 2144,90 грн., який було отримано відповідачем 07.09.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Підпунктом «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі Закон № 803-ХІІ ) визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

За правилами частини 15 ст. 47 Закону Країни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.08.2010 № 6683029 запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача було внесено до ЄДРПОУ 04.12.2008. Запис про рішення відповідача про припинення підприємницької діяльності було внесено до ЄДРПОУ 01.07.2008, а державна реєстрація підприємницької діяльності відповідача була проведена 11.10.2006.

Отже на час звернення до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач мав статус фізичної особи підприємця.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-ХІІ порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 у редакції, що діяла на момент звернення відповідача до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Підпунктом 1 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином відповідач, звертаючись до центру зайнятості із відповідною заявою приховав обставини, що впливали на надання йому статусу безробітного та виплату йому допомоги по безробіттю, тобто умисно не виконав свій обовязок, покладений на нього ст. 36 Закону № 1533-ІІІ.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом, який відповідно до п. 9 Порядку може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Разом з цим суд не погоджується із визначеним позивачем розміром незаконно отриманої відповідачем допомоги по безробіттю з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи підприємця у порядку, визначеному статтями 47-50 цього Закону, зобовязаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи підприємця.

Пунктом 8 частини 1 ст. 31 Закону № 1533-ІІІ визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Отже позивач повинен був дізнатися про обставини, що впливали на виплату відповідачу допомоги по безробіттю, ще у грудні 2008 року, а відтак і прийняти відповідне рішення про повернення відповідачем суми незаконно отриманої допомоги.

Несвоєчасне прийняття субєктом владних повноважень рішення не може мати наслідком збільшення понад встановлений законом розмір відповідальності особи, у відношенні якої було прийнято рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню лише в частині, а саме з відповідача належить стягнути суму незаконно отриманої ним допомоги по безробіттю за період з 24.10.2008 по 03.12.2008, тобто до моменту припинення підприємницької діяльності.

Як вбачається з наданого позивачем 09.12.2010 нормативно-правового обґрунтування, відповідач за період з 24.10.2008 по 30.11.2008 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 452,90 грн. За період з 01.12.2008 до 18.12.2008 відповідач отримав допомогу по безробіттю в розмірі 209,03 грн. Отже сума незаконно отриманої допомоги з 01.12.2008 по 03.12.2008 становить 209,03 грн./18дн. = 11,61 грн. * 3дн. = 34,83 грн.

Загальна сума незаконно отриманої відповідачем допомоги по безробіттю становить 452,90+34,83 = 487,73 грн.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Мелітопольського районного центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 487,73 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 73 коп.) із зарахуванням коштів на рахунок № 37170301901168 в ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20523993, одержувач: Мелітопольський районний центр зайнятості.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус

Постанова у повному обсязі складена 14 грудня 2010 року.