Ухвала суду № 135673296, 14.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7114/26

провадження № 2/753/9431/26

У Х В А Л А

"14" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець Бережний Ярослав Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець Бережний Ярослав Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 14.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Разом з позовною заявою до суду подано клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, у якому позивач просить витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. виконавчий напис №1389 від 21.01.2020 та усі документи, які були подані для його вчинення, обґрунтовуючи його тим, що копію виконавчого напису вона не отримувала, а для належного розгляду справи є необхідним його дослідження.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується ; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Проте, клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам статті 84 ЦПК України.

Так, позивачем у клопотанні не наведено обставини, які можуть підтвердити вказані докази, не надано докази вжиття заходів для отримання цих доказів самостійно.

Суддя роз`яснює позивачу, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч. 2,3 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 2 статті 12 визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Заявляючи клопотання про витребування доказів, не обґрунтовуючи неможливість надання вказаних доказів самостійно, має ознаки перекладання стороною позивача обов`язку щодо збирання доказів на суд, а оскільки чинним законодавством визначено, що сторони є рівними, і звільнення однієї сторони від обов`язку доводити ті обставини, на які вона посилається, може призвести до недовіри інших учасників справи до суду, що є неприпустимим.

За наведених обставин суд не вбачає правової можливості та законних підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів. Неможливість самостійно надати вказані докази стороною позивача не доведено.

Керуючись ст. 12, 76, 84, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Заставенко