Ухвала суду № 135673105, 16.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/24754/24

Провадження №: 1-кп/752/1660/26

У Х В А Л А

16.03.2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

в ході підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції із захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62023000000001135 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадженння, і в ході підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору. В обгрунтування вказаного клопотання зазначив, що з обвинувального акта, скерованого до суду вбачається, що вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення не дотримано. Обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, містять істотні суперечності, а деякі взагалі відсутні. Відповідно до викладених фактичних обставин та формулювання обвинувачення ОСОБА_6 згідно обвинувального акту: на арк. 8 абз 5, арк. 9 абз. 2, 4, 6, 7, арк. 12 абз. 5, арк. 13, абз. 2, 4, 6 арк. 14 абз. 1 зазначено про наявість у ОСОБА_6 такої форми вини як - злочинний умисел, що взагалі не передбачено чинним законодавством. Відповідно до ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий та непрямий і законодавець не виділяє інших видів умислу, а тому посилання у формулюванні обвинувачення на неіснуючий вид умислу позбавляє сторону захисту правової визначеності щодо захисту від висунутого обвинувачення та свідчить як про неконкретність обвинувачення так і про відсутність суб?єктивної сторони складу інкримінованих ОСОБА_7 злочину. Крім того, відповідно до абзацу 5 а.с. 7 обвинувального акту - «За невстановлених слідством обставин, але не пізніше__ взагалі не визначено будь-яких проміжків часу__ слідчим ДБР у кримінальному провадженні № 62023000000000876, в якому досліджувались обставини неправомірних дій ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект» та інших підконтрольних йому суб?єктів господарської діяльності, а саме «ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СІТІГРАД» та службових осіб вказаних юридичних осіб. Зі змісту даного абзацу формулювання обвинувачення не зрозуміло, у який період часу, яким саме слідчим та якого підрозділу ДБР проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000876. У зв?язку із чим і яким чином були підконтрольні ТОВ «БАМ» такі суб?єкти господарської діяльності як ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СІТІГРАД» та службові особи вказаних юридичних осіб та яке відношення мають вказані юридичні особи до ОСОБА_6 , що виключає можливість підготуватися до будь-якого захисту через неконкретність та незрозумілість обвинувачення. Відповідно до абзацу 3 аркуша 8 обвинувального акту «У невстановлений час та місці, але не пізніше __» не визначено будь-якого проміжку часу. Також, з формулювання обвинувачення взагалі незрозуміло в чому у ОСОБА_8 полягав корисливий мотив в наданні неправомірної вигоди та коли у нього виник такий умисел. Без відображення вказаних обставин в обвинувальному акті ОСОБА_6 позбавлений можливості підготуватися до свого захисту та подати докази на спростування даного обвинувачення. Відсутність в обвинувальному акті конкретного формулювання обвинувачення порушує право ОСОБА_8 на належний захист і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку. Проведення досудового розслідування та складання обвинувального акту здійснювалось слідчими не уповноваженого органу досудового розслідування.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 підтримала клопотання адвоката ОСОБА_5 та також звернулась до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору. В обгрунтування вказаного клопотання зазначила, що вказаний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки обвинувачення є неконкретизованим, а викладені прокурорм фактичні обставини кримінального правопорушення не підтверджують наявності всі обов`язкових елементів складу кримінльного правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України. Також, в обвинувальному акті відсутній належний виклад фактичних обставин. які підтверджують кожен з елементів складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання своїх захисників.

Представник державного обвинувачення - прокурор ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні клопотань захисників, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Доводи сторони захисту щодо некоректності формулювання обвинувачення є безпідставними, оскільки в обвинувальному акті чітко визнано фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, час, місце та спосіб його вчинення, а також правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 369 ч. 3 КК України.

Заслухавши клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , з`ясувавши думки сторін кримінального провадження, суд надходить до наступних висновків.

Так, доводи сторони захисту, які викладені у клопотаннях про повернення обвинувального акту, суд до уваги не приймає, оскільки зміст ст. 291 КПК України розширеному тлумаченню не підлягає і прокурор відповідно до вимог кримінального процесуального закону виклав у обвинувальному акті всі обставини кримінального правопорушення, які він вважав встановленими, і відповідне формулювання обвинувачення, тому суд не вправі в ході підготовчого судового засідання надавати оцінку змісту зазначеним прокурором відомостям у даному процесуальному документі та формулюванню обвинувачення.

Таким чином, викладені у клопотаннях сторони захисту про повернення обвинувального акту, обставини не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору у розумінні ст. 291 КПК України, а підлягають вирішенню в ході судового розгляду.

На підставі викладеного, суд надходить до висновку про необхідність залишення без задоволення клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки даний обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для його повернення немає.

Керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1