Рішення № 13567232, 10.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

10.01.2011Справа №2-26/4984-2010 За позовом Прокурора м. Ялти, м. Ялта, вул. Кірова, 18, в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114.

До відповідачів 1. Гурзуфської селищної ради, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9.

2. Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9.

3. ОСОБА_2, АДРЕСА_1.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Республіканського комітету АР Крим по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству, м. Сімферополь, вул. Київська, 77.

про визнання недійсними рішення та договору оренди.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача Майборода Г.М., головн. спец., дов. від 29.09.10р.

від відповідачів 1. Куршев О.М., довіреність №3073/02-25 від 18.11.2010р., 2. Куршев О.М., довіреність №3073/02-25 від 18.11.2010р., 3. не зявився.

від третьої особи Мікаілова Л.Ч., предст., дов. від 05.01.11р.

прокурор Меренцов С.І., посвідчення №07247.

Суть спору: Прокурор міста Ялти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради №101 від 26.03.2009р. «Про затвердження договору оренди комунального майна» та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна ставка площею дзеркала при нормальному підпірному рівні 0, 32 га, №01-09, укладеного 01.05.2009р. між Гурзуфською селищною радою та ОСОБА_2.

Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що оскаржуване рішення прийняте з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання його недійсним, а як наслідок затверджений вказаним рішенням договір також має бути визнаний недійсним.

Відповідачем - Гурзуфською селищною радою надавались пояснення, в який останній позов визнав повністю.

Розгляд справи відкладався, строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін.

У судовому засіданні яке відбулося 10.01.2011р. позивачем та прокурором вимоги підтримано.

Представник відповідачів проти позову не заперечував.

Третьою особою надані пояснення в який вказується на те, що повноваження щодо передачі водних обєктів місцевого значення на умовах оренди делеговані Верховною Радою АР Крим міським та районним радам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

встановив:

Рішенням Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради за № 101 від 26.03.2009р. «Про затвердження договору оренди майна» було затверджено договір оренди нерухомого майна ставку (інв. № 19К) площею дзеркала при нормальному підпірному рівні 0,32 га, розташованого на території Гурзуфської селищної ради у Красного каменя всмт. Краснокаменка між Гурзуфською селищною радою та громадянкою ОСОБА_2 строком на 2 роки 11 місяців з 01 травня 2009 р. по 30 квітня 2012р. (а.с. 15).

01.05.2009р. між Гурзуфською селищною радою (Орендодавець за договором) та ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна за № 01-09, предметом якого є те, що Орендодавець передає, а Орендар у свою чергу приймає у строкове платне користування комунальне майно ставок (інв. № 19К) площею дзеркала при нормальному подпірному рівні 0,32 га, розташоване на території Гурзуфської селищної ради у Красного каменя в смт. Краснокаменка, яке знаходиться на балансі Гурзуфської селищної ради, для ведення рибного господарства.

Порядок передачі та повернення майна, орендна плата, права та обовязки сторін визначені у відповідних розділах договору.

Строк дії договору визначено до 30.04.2012р.

Обєкт оренди було передано за відповідним актом прийому-передачі (а.с. 14).

Суд дослідивши у сукупності надані докази, дійшов висновку, що позов в частині вимог про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради за № 101 від 26.03.2009р. «Про затвердження договору оренди майна» підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Виходячи з наведеної норми земельного законодавства, земельна ділянка яка зайнята ставком (інв. № 19К) договір оренди якого затверджено спірним рішенням, відноситься до земель водного фонду.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. (ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 85 Земельного кодексу України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Ст. 124 Земельного кодексу України встановлено порядок передачі земельних ділянок в оренду. Частиною 1 вказаної статті визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Доказів прийняття відповідного рішення про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду яка зайнята ставком (інв. № 19К) розташованого на території Гурзуфської селищної ради у Красного каменя в смт. Краснокаменка, суду не подавалось.

Наведене свідчить про порушення виконавчим органом Гурзуфської селищної ради при прийнятті оскаржуваного рішення порядку передачі земельної ділянки зайнятої ставком (інв. № 19К).

Ст. 51 Водного кодексу України визначено порядок користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди.

Частиною 1 вказаної норми Водного кодексу визначено, що у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради.(ч. 3 ст. 51 Водного кодексу України).

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17 листопада 1999 р. N 796-2/99 затверджено Положення про порядок взаємодії з Асоціацією органів місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим і делегуванні органам місцевого самоврядування окремих повноважень Автономної Республіки Крим.

У розділі IV вказаної постанови визначено перелік повноважень, що делегуються сільським, селищним, міським, районним радам.

Пунктом 4.18 розділу IV вказаної Постанови встановлено, що повноваження з надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування на умовах оренди делеговано міським і районним радам.

У абзаці 2 розділу 2 Порядку надання в користування поверхневих водних об'єктів місцевого значення на умовах оренди, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2006 р. N 175-5/06, визначено, що підставою для складання договору оренди водоймища є рішення відповідної міської або районної ради.

Отже виходячи з вказаних нормативних актів, Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради не мав повноважень на затвердження своїм рішенням договору оренди водного обєкту ставка (інв. № 19К), адже такі повноваження делеговані Верховною Радою АР Крим саме селищній раді, а не її виконавчому органу.

Згідно розяснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» N 02-5/35 від 26.01.2000, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином оскільки рішення Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради за № 101 від 26.03.2009р. «Про затвердження договору оренди майна» прийнято з порушенням діючого законодавства та визначеної компетенції, воно підлягає визнанню недійсним.

Щодо вимог про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна ставка площею дзеркала при нормальному підпірному рівні 0, 32 га, №01-09, укладеного 01.05.2009р. між Гурзуфською селищною радою та ОСОБА_2, суд має зазначити наступне.

Виходячи зі змісту положень ст. 1, 21 ГПК України стороною у господарському процесі може бути юридична особа субєкт підприємницької діяльності, фізична особа, яка набула статус субєкту підприємницької діяльності.

Як вбачається з оскаржуваного договору, він укладений між Гурзуфською селищною радою та громадянкою ОСОБА_2.

Суд неодноразово ухвалами від 13.10.2010р., від 25.10.2010р., від 09.11.2010р., від 23.11.2010р., від 06.12.2010р. та від 13.12.2010р. зобовязував позивача та прокурора надати докази того, що відповідач - ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

Однак таких доказів суду не подавалось.

Ненадання відомостей щодо реєстрації відповідача - ОСОБА_2 як субєкта підприємницької діяльності, унеможливлює вирішення судом питання щодо підвідомчості спору в частині оскарження спірного договору в якому однією з сторін є вказана особа, господарському суду, адже спори за участю фізичних осіб не підвідомчі господарським судам.

У пункті 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» від 18.03.2008 р. N 01-8/164 на запитання Чи може господарський суд вирішити в одному процесуальному документі - рішенні - питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог, про залишення частини позовних вимог без розгляду, а також про залучення до участі у справі третьої особи, або для вчинення відповідних дій необхідно виносити ухвали як окремі процесуальні документи?, судом касаційної інстанції надано відповідь, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду можуть бути вирішені господарським судом в єдиному процесуальному документі, яким закінчується розгляд справи, - рішенні суду.

Враховуючи ті обставини, що позивачем та прокурором не надано витребуваних судом відомостей щодо реєстрації ОСОБА_2 як субєкта підприємницької діяльності, що у свою чергу перешкоджає вирішенню спору в частині визнання недійсним спірного договору, адже якщо громадянка ОСОБА_2 із якою укладено даний договір не є субєктом підприємницької діяльності то даний спір в цій частині не підвідомчий господарському суду, суд вважає за можливе залишити позов в цій частині без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Витрати по спліті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Прокурора м. Ялти задовольнити частково.

2.Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради №101 від 26.03.2009р. «Про затвердження договору оренди комунального майна».

3.В частині вимог про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна укладеного 01.05.2009р. між Гурзуфською селищною радою та ОСОБА_2, позов залишити без розгляду.

4.Стягнути з Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради (смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9; ідент. код 04367507) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 51,00 грн.

5.Стягнути з Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради (смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9; ідент. код 04367507) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлене та підписане 13.01.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.