Рішення № 13567223, 11.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

11.01.2011

Справа №2-2/5566-2010

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Аквілон" (69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпинського, буд. 45; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 83-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД", м. Сімферополь, в особі Філії ТОВ фірми "Консоль ЛТД" "Виробниче об'єднання Консоль-Відділка" (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 16)

про стягнення 40 721,67 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Кузьмінова О.В. - - представник, довіреність у справі.

Від відповідача: Скуба - представник, довіреність у справі

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Аквілон" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД", м. Сімферополь, в особі Філії ТОВ фірми "Консоль ЛТД" "Виробниче об'єднання Консоль-Відділка" про стягнення 34 986грн31коп заборгованості, 4 303грн32коп. втрат від інфляції, 1 432грн04коп. 3% річних, всього 40 721грн67коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір підряду від 24.10.2008 року №4025/235-1930, відповідно до умов якого підрядник за дорученням замовника взяв на себе зобов’язання на свій ризик виконати монтаж, а замовник зобов’язався оплатити виконану роботу. Свої зобов’язання за договором позивач виконав у повному обсязі, однак, відповідач сплатив лише частину суми за виконані роботи, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги у частині стягнення заборгованості у розмірі 34 986грн31коп, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних та річних не визнає та простить суд відмовити у задоволенні цих вимог, що відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Аквілон", як підрядником, та ТОВ фірми "Консоль ЛТД", як замовником, був укладений договір підряду №4025/235-1930 від 24.10.2008р, відповідно до п.1.1, 2.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов договору роботу щодо монтажу лівневої каналізації з матеріалів замовника, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити роботу.

Вартість робіт визначається відповідно до кошторису, який являється додатком до договору. У продовж 10 днів з моменту підписання договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від кошторисної вартості. Замовник оплачує фактично виконані об’єми робіт (форми Кб-2В та довідки КБ-3) поетапно на підставі актів виконаних робіт. Акти виконаних робіт підрядник передає замовнику не пізніше 25 числа кожного місяця. Кінцевий розрахунок за договором здійснюється у продовж 10 банківський днів з моменту підписання акту приймання – передачі виконаних робіт. (п.5.1, 5.4-5.7 договору).

Позивач свої зобов'язання по договору виконав у повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актом прийняття-здачі виконаних підрядних робіт за травень 2009р та довідкою вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 49 980грн31коп.

Але у порушення умов укладеного між сторонами договору підряду №4025/235-1930 від 24.10.2008р та вимог діючого законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" повністю не оплатило виконані позивачем роботи, так відповідачем було сплачено лише аванс, передбачений п.5.4 договору, у розмірі 14 994,00грн, що підтверджується банківськими виписками, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 34 986грн31коп, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, першим відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 34 986грн31коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок. Більш того, відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 34 986грн31коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивачем було заявлено окрім вимоги про стягнення боргу вимоги про стягнення 4 303грн32коп. втрат від інфляції та 1 432грн04коп. 3% річних, але вказані вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п.5.7 договору, як вже зазначалося, кінцевий розрахунок за договором здійснюється у продовж 10 банківський днів з моменту підписання акту приймання – передачі виконаних робіт.

Тоді як акт приймання – передачі (КБ-2в) та довідка вартості виконаних підрядних робіт (КБ-3) не містять відомостей про дату їх підписання, отже позивач не довів суду виникнення у відповідача зобов’язання по оплаті робіт до 15.6.2009р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлено та підписано 13.01.2011р.

Керуючись ст.ст. 49,82,84,85, ГПК України

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" в особі Філії ТОВ фірми "Консоль ЛТД" "Виробниче об'єднання Консоль-Відділка" (95022, м. Сімферополь, вул.Бородіна, буд. 16, п/р 26001301325205 у АКБ УСБ м.Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 20676633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Аквілон" (69027, м.Запоріжжя, вул.Академіка Карпинського, буд.45; поштова адреса: 69002, м.Запоріжжя, вул.Грязнова, 83-А, п/р 26009001000058 в ПАТ «Мотор-банк», МФО 313009, ЄДРПОУ 33869975) 34 986грн31коп. боргу, 349грн.86коп державного мита, 202грн76коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. У частині стягнення 4 303грн32коп. втрат від інфляції та 1 432грн04коп. 3% річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.