Рішення № 135670984, 10.04.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/112/26

номер провадження 2/546/330/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 546/112/26 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

09.02.2026 через електронний кабінет Електронного суду, до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:

- Стягнути з Відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.11.2024 року у розмірі 57567.7 UAH грн. станом на 08.02.2026 року, яка складається з наступного: 45098.22 грн. - заборгованість за кредитом; 12019.48 грн. - заборгованість по відсоткам; 450 грн. - пеня; 0 грн. - штраф.

- Стягнути з Відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» судові витрати у розмірі 2662.4 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2024 року ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

01.11.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.

АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 08.02.2026 року має заборгованість - 57567,70 грн., яка складається з наступного:

- 45098,22 грн - заборгованість за кредитом;

- 12019,48 грн - заборгованість по відсоткам;

- 450,00 грн - пеня;

- 0,00 грн - штраф.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 09.02.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 11.02.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 16.02.2026.

Відповідно до відповіді № 01-45/531 від 16.02.2026 наданої Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 23.09.2021 знятий із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відповіддю № 2343982 від 16.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 23.09.2021 знятий із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді від 17.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 08:30 год 17.03.2026. Вирішено здійснити виклик відповідача - ОСОБА_1 через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

У судове засідання 10.04.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористалася.

У судове засідання представник АТ «А-БАНК» не з`явився. У позовній заяві представник позивача - Шкапенко О.В., а також у наданому разом з позовною заявою клопотанні, просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 7 оборот).

Відповідач у судові засідання призначені на 17.03.2026 та 10.04.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за останнім відомим встановленим місцем реєстрації особи, конверти з повістками повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 61, 67) та шляхом публікації оголошення про виклик в судове засідання на офіційному веб часті Судової влади України (а.с.56, 64).

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином. Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідачки до суду не надходило. ОСОБА_1 не надав суду своїх заперечень проти зазначених у позові обставин.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 10.04.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280 - 282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є клієнтом позивача, що підтверджується копією анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 01.11.2024 (а.с. 10-11).

Також, відповідач має відкритий поточний рахунок та встановлений кредитний ліміт за карткою, що підтверджується копією заяви від 01.11.2024 (а.с.11-13). Відповідно до заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 01.11.2024: Вид кредиту - Кредитний ліміт на поточний рахунок; Мета отримання кредиту - споживчі цілі; Сума кредиту (ліміту) - від 1 000 грн до 200 000 грн; Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 240 місяців. Кредит надається Клієнту відповідно до Тарифів, які розміщуються на вебсайті Банку у розділі «Картки».

ОСОБА_1 підтвердив та погодився, що: до укладення цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі, відповідно ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», з Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Ця Заява складена в електронній формі та підписується Клієнтом цифровим власноручним підписом або удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24 при підтвердженні оформлення кредиту.

Дана заява містить підпис ОСОБА_1 удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24 (а.с. 11-13).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», сума/ ліміт кредиту становить від 1000 до 200000 грн, строк кредитування - 240 місяців, мета отримання кредиту - на споживчі потреби, спосіб надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у Банку на підставі укладеного Договору про надання банківських послуг. Строк надання кредиту - протягом одного дня (максимальний строк). Паспорт підписаний ОСОБА_1 , шляхом накладання електронного підпису (а.с. 14-15).

Також, до позову додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», та Тарифи по картці «Зелена» (а.с. 25-31, 32-33), які не містять підписів відповідача.

Відповідно до довідки за лімітами, Клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10079369635) від 01.11.2024 року за період з 01.11.2024 року по 08.02.2026 року неодноразово змінював кредитний ліміт з власної ініціативи та з ініціативи банку (а.с.23).

Згідно довідки за картами, ОСОБА_1 має відкритий рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки:

- № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

- № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с.23 оборот).

ОСОБА_1 у період з 01.11.2024 по 08.02.2026 користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по картці № НОМЕР_5 , Сума витрат за період становить 146 681,39 грн, сума зарахувань - 110 558,49 грн, сума комісій - 3171,49 грн (а.с. 16-22).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 01.11.2024 укладеного мiж АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та клiєнтом ОСОБА_1 , ЄДРПОУ-3368814573, станом на 08.02.2026, вбачається, що заборгованість становить - 57567,70 грн, з них заборгованість за тілом кредиту - 45 098,22 грн (44 591,91 грн - заборгованість за тілом та 506,31 грн - прострочена заборгованість за тілом), заборгованість за процентами - 12 019,48 грн (3 079,30 грн -заборгованість за відсотками та 8 940,18 грн - прострочена заборгованість за відсотками), 450,00 грн - заборгованості за пенею (штраф). І наданого розрахунку також вбачається, що відповідач здійснював оплати заборгованості (а.с. 8-10).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що в письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Анкета-заява Клієнта б/н від 01.11.2024, заява про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 01.11.2024, Паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24 (а.с. 10-11, 11-13, 14-15).

Згідно ч. 5 ст. 100 ЦПК України, якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України, передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи позицію Верховного суду, яка закріплена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 754/17518/15-ц, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому ґрунтується цивільне право - обов`язковість договору, тобто з укладення договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки, а не лише суб`єктивні права, які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у справі № 355/385/17 від 23.01.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

АТ «А-БАНК» надало ОСОБА_1 кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем у повному обсязі.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.

Разом з цим, щодо вимог про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 450,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п. 2.1.4.6.4 Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором Банк має право вимагати сплати Клієнтом штрафу та /або пені у встановленому розмірі.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 450,00 грн слід відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у загальному розмірі 57 117,70 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 45 098,22 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 12 019,48 грн.

У задоволенні позивних вимог щодо стягнення заборгованості за пенею - слід відмовити за безпідставністю.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором, після звернення до суду не подав, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору б/н від 01.11.2024, суд приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 57 117,70 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 45 098,22 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 12 019,48 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315553550 від 08.02.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 49).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 57567,70 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 57 117,70 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 99 % (57 117,70 х100: 57567,70 = 99 %).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 99 %, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 2635,78 грн (2662,40х99%, = 2635,78).

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526,610,611,625,634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 142, 259, 263, 268, 273, 279, 280-282, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 01.11.2024, станом на 08.02.2026, в розмірі 57 117,70 грн (п`ятдесят сім тисяч сто сімнадцять гривень 70 копійок), що складається з: що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 45 098,22 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 12 019,48 грн.

У задоволенні позовних про стягнення заборгованості за пенею - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2635,78 грн (дві тисячі шістсот тридцять п`ять гривень 78 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 14 квітня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Акцент Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місця позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місця знаходження: вул. Бахмутська, буд. 11, м. Дніпро, Дніпропетровської області, 49074, тел: + 38(056)722-11-87, ел.пошта: Legal.Collect@a-bank.com.ua, електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС наявний;

представник позивача - Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місцезнаходження: вул. Бахмутська, буд. 11, м. Дніпро, Дніпропетровської області, 49074, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел.: НОМЕР_7 , електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС наявний;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місця проживання: АДРЕСА_3 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко