Рішення № 135654155, 01.04.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5067/25Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/5067/25 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія /ЄДРПОУ 42114410, адреса 65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88/

до відповідача: Акціонерного товариства Одеський припортовий завод /ЄДРПОУ 00206539, адреса 65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3/

про стягнення 143 758,20 грн,

за участі представників учасників справи:

від позивача: адвокат Жосан Т.Ю. за довіреністю;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №5203/25 від 18.12.2025/, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 32 852,37 грн, інфляційні нарахування у розмірі 108 483,43 грн, суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн., що був визнаний АТ ОПЗ в Угоді про порядок погашення заборгованості № 252-24 від 22.04.2024 р., а всього - 143 758,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором від 30.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата), яка є додатком № 2 до Договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 р. по справі № 916/5017/23, яким позов ТОВ «ООЕК» задоволено та стягнуто з АТ «ОПЗ» заборгованість за поставлену електричну енергію у розрахункові періоди квітня-серпня 2022 р. на суму 441 950,95 грн. Після винесення судового рішення та станом на дату подачі цієї позовної заяви, Відповідачем було сплачено кошти у загальному розмірі 213 018,85 грн. Разом з тим, залишок заборгованості в розмірі 228 932,10 грн., станом на дату подання цієї позовної заяви про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань, не сплачена. Також слід зазначити, що між ТОВ «ООЕК» та АТ «ОПЗ» 22.04.2024 р. було укладено Угоду про порядок погашення заборгованості № 252-24, яка однак не виконувалась зі сторони АТ «ОПЗ», та діяла до 30.08.2024 р. (у відповідності до п. 3.5 цієї Угоди, із врахуванням змін внесених Додатковою угодою від 30.08.2024 р. № 11-270-24). При розрахунку ціни позову було враховано період відстрочення платежів згідно вказаної Угоди, а саме з 22.04.2024 р. до 30.08.2024 р. нарахування 3 % річних та інфляційних втрат не нараховувалось. Наголошуємо, що Відповідачем було визнано в Угоді про порядок погашення заборгованості № 252-24 частину 3% річних та інфляційних втрат, що входять про предмету цієї позовної заяви, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн., що був сплачений ТОВ "ООЕК" по справі №916/859/24 та визнаний АТ «ОПЗ» в Угоді про порядок погашення заборгованості № 252-24 від 22.04.2024р.

В наслідок того, що АТ «ОПЗ» належним чином не виконувало договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, Відповідачу були нараховані 3% річних у розмірі 32 852,37 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 108 483,43 грн. Крім того, ТОВ «ООЕК» звертає увагу суду, що передбачене законом право вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та є одним із заходів оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 11, 202, 509, 610-612, 526, 546, 625, 714 ЦК України.

Ухвалою суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3874/25; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 257-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч. 2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 22.12.25 по справі №916/5067/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 23.12.2025 о 18:40.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 252 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2025 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких заяв щодо розгляду справи до суду не подав.

Ухвалою суду від 19.02.2026 постановлено справу № 916/5067/25 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "11" березня 2026 р. на 09:40.

З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.250 ч. 6 Ухвала про розгляд справи за правилами загального позовного провадження» від 19.02.2026 по справі №916/5067/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 19.02.2026 о 19:12.

09.03.2026 судом від позивача ТОВ «ООЕК» отримано додаткові пояснення /вх.№8409/26 від 09.03.2026/, в яких позивач наголошує на тому, що відповідачем було визнано в Угоді про порядок погашення заборгованості № 252-24 частину 3% річних та інфляційних втрат, що входять про предмету цієї позовної заяви, а також суму заборгованості в розмірі 2 422,40 грн. Так, в пункті 1.2 Угоди про порядок погашення заборгованості № 252-24 АТ «ОПЗ» визнало перед ТОВ «ООЕК» боргові зобов`язання, частину яких складала сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн., що був сплачений ТОВ «ООЕК» за подачу позовної заяви по справі № 916/859/24.

Позивач зазначає, що 01.03.2024 року ТОВ «ООЕК» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (справа № 916/859/24) про стягнення заборгованості з АТ «ОПЗ», за подання якої було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. В подальшому, а саме 22.04.2024 р. між ТОВ «ООЕК» та АТ «ОПЗ» було укладено Угоду про порядок погашення заборгованості № 252-24, відповідно до якої відповідач визнав перед позивачем свої боргові зобов`язання станом на 22.04.2024, до яких включено 2 422,40 грн сплаченого ТОВ «ООЕК» за подачу позовної заяви по справі № 916/859/24 судового збору, і зобов`язався розрахуватися у терміни відповідно до встановленого в зазначеній угоді графіку. В свою чергу, ТОВ «ООЕК» було подано до Господарського суду Одеської області заяву про залишення позову без розгляду, яку прийнято судом та 23.05.2024 Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.03.2026 2 року винесено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви по справі №916/859/24. Однак, як вже зазначалось, сума заборгованості АТ «ОПЗ», визнана перед ТОВ «ООЕК» згідно Угоди про порядок погашення заборгованості № 252-24 в розмірі 2 422,40 грн. , як станом на дату подання позовної заяви по справі 916/5067/25, так і станом на сьогоднішній день, не сплачена, у зв`язку з чим ТОВ «ООЕК» було змушено звернутись до Господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою про стягнення зазначеної заборгованості.

В підготовчому судовому засіданні 11.03.2026 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.04.2026 на 10:00.

В судовому засіданні 01.04.2026 представник позивача Жосан Т.Ю. позовну заяву підтримала та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача будь-яких заяв щодо розгляду справи до суду не надійшло, причини неявки представника суду невідомі.

На підставі ч. ч. 1-3 ст. 202 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, 30.01.2019 року між АТ «ОПЗ» та ТОВ «ООЕК» було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції №3-ПВЦ (Попередня оплата), яка є додатком № 2 до Договору.

Дата початку постачання електроенергії зазначена в додатку №1 до Договору «Заява-приєднання», а саме 01.01.2019 р.

У зв`язку з фактичним укладенням між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу ТОВ «ООЕК» для АТ «ОПЗ» було відкрито особовий рахунок № 1015.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та/або сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Відповідно до пункту 10 Додатку 2 до Договору «Комерційна пропозиція 3-ПВЦ (Попередня оплата)» Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2019 р., а в частині розрахунків діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки жодною із сторін не заявлялось про припинення договору, договір було пролонговано на 2022 рік.

30.12.2021 р. між ТОВ «ООЕК» та АТ «ОПЗ» було підписано Додаток № 2 до Договору «Комерційна пропозиція ПВЦ-Попередня оплата/Б» в новій редакції, із терміном дії з 01.01.2022 року по 31.03.2022 року.

Відповідно до пункту 11 Додатку 2 до Договору «Комерційна пропозиція ПВЦПопередня оплата/Б» в новій редакції від 30.12.2021 р., комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний квартал, якщо не пізніше, ніж за 20 днів до кінця кварталу, Постачальник не повідомив Клієнта про внесення змін до комерційної пропозиції та/або викладення її в новій редакції.

Надалі, між ТОВ «ООЕК» та АТ «ОПЗ» було підписано Додаток № 2 до Договору «Комерційна пропозиція ПВЦ-Попередня оплата/Б» в новій редакції, із терміном дії з 01.07.2022 року по 30.09.2022 року.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 2.3.14 ПРРЕЕ, постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Позивач зазначає, що на даний час, функції постачальника послуг комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме АТ «ДТЕК Одеські Електромережі». За розрахунковий період квітень-серпень 2022 року ТОВ «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії АТ «ОПЗ».

З отриманих даних, наведених в довідці АТ «ДТЕК Одеські електромережі», долученої до позовної заяви вбачається, що за особовим рахунком № 1015, у квітні-серпні 2022 року АТ «ОПЗ» було спожито 125124 кВт.год.

На підставі вищезазначених даних, ТОВ «ООЕК» було виставлено, а відповідачем отримано рахунки за спожиту електричну енергію на загальну вартість 446 017,30 грн. (у т.ч. ПДВ), а саме: № 1015/1 від 05.05.2022 р.; № 1015/1 від 05.06.2022 р.; № 1015/1 від 05.07.2022 р.; № 1015/1 від 04.08.2022 р.; № 1015/1 від 06.09.2022 р.

Кількість та вартість спожитої у квітні, травні, червні, серпні 2022 року електричної енергії підтверджується Актами прийняття-передавання активної електричної енергії, які підписано представником Відповідача, що підтверджує визнання АТ «ОПЗ» обсягів спожитої електричної енергії та її вартості.

В свою чергу, як зазначає позивач, акт прийняття-передавання активної електричної енергії у липні 2022 року був направлений для підпису відповідачу, однак станом на момент звернення до суду з позовом повернутий до ТОВ «ООЕК» не був.

Згідно п. 4 Додатку 2 до Договору «Комерційна пропозиція ПВЦ-Попередня оплата/Б» (в редакції від 30.12.2021 р. та в редакції від 01.07.2022 р.), Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «ООЕК».

З матеріалів справи вбачається, що у АТ «ОПЗ» існувала переплата за спожиту електричну енергію в розмірі 4066,35 грн., про що зазначено в рахунку за спожиту в квітні 2022 р. електричну енергію № 1015/1 від 05.05.2022 р. в графі «Борг на початок періоду».

Оскільки, спожита у період квітень-серпень 2022 року електрична енергія відповідачем у відповідності до умов договору сплачена не була, ТОВ «ООЕК» було змушено звернутись до Господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою.

Вищезазначені обставини вже були встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 р. по справі № 916/5017/23, яким позов ТОВ «ООЕК» задоволено та стягнуто з АТ «ОПЗ» заборгованість за поставлену електричну енергію у розрахункові періоди квітня-серпня 2022 р. на суму 441 950,95 грн.

Позивач зазначає, що після винесення зазначеного судового рішення та станом на дату подачі цієї позовної заяви відповідачем було сплачено кошти у загальному розмірі 213 018,85 грн.

Разом з тим, залишок заборгованості в розмірі 228 932,10 грн., станом на дату подання цієї позовної заяви про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань, не сплачена.

Судом також встановлено, що між ТОВ «ООЕК» (Кредитор) та АТ «ОПЗ» (Боржник) 22.04.2024 було укладено Угоду про порядок погашення заборгованості № 252-24, предметом якої є умови і порядок сплати Боржником Кредитору своєї заборгованості та інших додаткових нарахувань, що виникли в зв`язку з порушенням умов договору про постачання електричної енергії №1015 від 30.01.2019 (Лиманський підрозділ) та Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП України №312 та 14.03.2018 (далі - ПРЕЕ) надалі за текстом боргові зобов`язання.

Відповідно до п. 1.2. Угоди Боржник визнає перед Кредитором свої боргові зобов`язання станом на 22.04.2024:

- в сумі 441 950,95 грн активна електроенергія, в т.ч. ПДВ;

- в сумі 15 779,47 грн 3% річних;

- в сумі 61 752,20 грн індекс інфляції;

- в сумі 2 422,40 грн судовий збір

на загальну суму 521 905,02 грн і зобов`язується розрахуватися в термін до 30 серпня 2024 відповідно до нижче наведеного графіку:

до 31 травня 2024: судовий збір 2 422,40 грн;

до 30 серпня 2024: 519 482,62 грн, з яких: активна електроенергія, в т.ч. ПДВ 441 950,95 грн, 3% річних 15 779,47 грн, індекс інфляції 61 752,20 грн.

Згідно з п. 1.3. Угоди укладення цієї угоди не звільняє Боржника від обов`язку щодо належного виконання своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії №1015 від 30.01.2019.

В подальшому 30.08.2024 між сторонами було укладено Додаткову угоду №11-270-24 до Угоди про порядок погашення заборгованості №252-24 від 22.04.2024, відповідно до якої п. 1.2 Розділу 1 « 1. Предмет даної угоди» викладено в наступній редакції:

Боржник визнає перед Кредитором свої боргові зобов`язання станом на 30 серпня 2024 року:

- в сумі 235 779,95 грн активна електроенергія, в т.ч. ПДВ;

- в сумі 15 779,47 грн 3% річних;

- в сумі 61 752,20 грн індекс інфляції;

- в сумі 2 422,40 грн судовий збір

на загальну суму 315 734,02 грн і зобов`язується розрахуватися в термін до 30 серпня 2024 відповідно до нижче наведеного графіку:

до 30 серпня 2024: 315 734,02 грн, з яких: активна електроенергія, в т.ч. ПДВ 235 779,95 грн, 3% річних 15 779,47 грн, індекс інфляції 61 752,20 грн, судовий збір 2 422,40 грн.

Позивач зазначає, що вказана Угода із врахуванням змін внесених Додатковою угодою від 30.08.2024 р. № 11-270-24 не виконувалась зі сторони АТ «ОПЗ» та діяла до 30.08.2024.

При цьому позивач зауважує, що при розрахунку ціни позову було враховано період відстрочення платежів згідно вказаної Угоди, а саме з 22.04.2024 до 30.08.2024 нарахування 3 % річних та інфляційних втрат не нараховувалось.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було визнано в Угоді про порядок погашення заборгованості № 252-24 частину 3% річних та інфляційних втрат, що входять про предмету цієї позовної заяви, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн, що був сплачений ТОВ "ООЕК" по справі №916/859/24 та визнаний АТ «ОПЗ» в Угоді про порядок погашення заборгованості № 252-24 від 22.04.2024р.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, належних та допустимих в сенсі ст. ст. 76, 77 ГПК України на спростування доводів сторони позивача не надав.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 143 758,20 грн, з яких: 3% річних у розмірі 32 852,37 грн, інфляційні нарахування у розмірі 108 483,43 грн, суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн., що був визнаний АТ ОПЗ в Угоді про порядок погашення заборгованості № 252-24 від 22.04.2024.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівліпродажу. Згідно п. 4.21 ПРРЕЕ, оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів. Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.12.2025 7 електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Нормативне обґрунтування позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії.

Внаслідок того, що АТ «ОПЗ» у період квітень-серпень 2022 року належним чином не виконувало взяті на себе договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, ТОВ «ООЕК» були нараховані 3% річних на суму 32 852,37 грн. та інфляційні нарахування на суму 108 483,43 грн.

Судом досліджено здійснений позивачем розрахунок грошового зобов`язання у вигляді 3% річних та інфляційних нарахувань на заборгованість за спожиту електричну енергію АТ «Одеський припортовий завод» (дог.№12-1015). Так, судом встановлено правильність вказаного розрахунку, відповідно до якого: 3% річних 32 852,37 грн та інфляційні збитки 108 483,43 грн.

Доказів на спростування розміру вищевказаної заборгованості за відповідачем не надано.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

Згідно з ст. 73, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 9958858947 від 18.12.2025.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-251, 257-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Акціонерного товариства Одеський припортовий завод про стягнення 143 758,20 грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Одеський припортовий завод /ЄДРПОУ 00206539, адреса 65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія /ЄДРПОУ 42114410, адреса 65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88/ 143 758,20 грн /сто сорок три тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 20 копійок/, з яких: 3% річних у розмірі 32 852,37 грн, інфляційні нарахування у розмірі 108 483,43 грн, суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн, що був визнаний АТ ОПЗ в Угоді про порядок погашення заборгованості № 252-24 від 22.04.2024, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 13 квітня 2026 р.

Суддя Н.Д. Петренко